Ухвала

від 26.11.2013 по справі 2а-12960/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 року м. Київ К/800/13000/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 р.

у справі № 2а-12960/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Італсервіс-Інжиніринг»

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Італсервіс-Інжиніринг» (далі - позивач, ТОВ «Італсервіс-Інжиніринг») звернулось до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Харківська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ №0011562340 від 27.03.2012 р. та №0011572340 від 27.03.2012 р.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Харківська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Італсервіс-Інжиніринг», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Харківською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Італсервіс-Інжиніринг» з питань дотримання вимог податкового законодавства та правильності визначення сум ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах із платниками податків ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ «Тех-Агроремпоставка», їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за червень - липень 2010 р., листопад 2010 р. - лютий 2011 р., за результатами якої складено акт від 20.02.2012 р. №332/243/36308607.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.138.10.1 п.138.10 ст.138, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, яке полягало у неправомірному віднесенні платником податків на розрахунки з державою за податковим обліком з податку на прибуток та ПДВ показників первинних документів, котрі складені контрагентами в межах нікчемних правочинів за нереальними господарськими операціями.

На підставі акта перевірки, податковим органом 27.03.2012 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0011562340 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 296162,80 грн. (основний платіж - 251759,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 44403,80 грн.); №0011572340 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 370204,50 грн. (основний платіж - 314700,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 55504,50 грн.).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.06.2010 р. між позивачем та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» було укладено письмовий правочин у формі договору купівлі-продажу №0106, предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей, а саме технологічного обладнання, запасних частин до технологічного обладнання.

За результатами господарських операцій були належним чином складені податкові накладні №2286 від 01.06.2010 р. на суму 338870,23 грн. ( у т.ч. ПДВ - 56478,37 грн.), №3078 від 02.07.2010 р. на суму 357767,76 грн. ( у т.ч. ПДВ - 59627,96 грн.). та видаткові накладні №34 від 01.06.2010 р. на суму 338870,23 грн. ( у т.ч. ПДВ - 56478,37 грн.), №41 від 02.07.2010 р. на суму 357767,76 грн. ( у т.ч. ПДВ - 59627,96 грн.).

Факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними №0106/10-1 від 01.06.2011 року, №0207/10-1 від 02.07.2011 року.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів.

01.10.2010 р. між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг» було укладено письмовий правочин у формі договору купівлі-продажу №0110/10-1, предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей, а саме технологічного обладнання, запасних частин до технологічного обладнання.

За результатами господарських операцій були належним чином складені податкові накладні № 1875 від 29.11.2010 р. на суму 81.085,66 грн. (у т.ч. ПДВ - 13.514,26 грн.), №2713 від 20.12.2010 р. на суму 287.943,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 47.990,55грн.), №555 від 31.01.2011 р. на суму 216.830,82 грн. (у т.ч. ПДВ - 36.138,47 грн.), №535 від 22.02.2011 р. на суму 228.061,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 38.010,18 грн.) та видаткові накладні № 319 від 29.11.2010 р. на суму 81.085,66 грн. (у т.ч. ПДВ - 13.514,26 грн.), № 319 від 20.12.2010 р. на суму 287.943,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 47.990,55 грн.), №602 від 31.01.2011 р. на суму 216.830,82 грн. (у т.ч. ПДВ - 36.138,47 грн.), № 695 від 22.02.2011 р. на суму 228.061,10 грн., (у т.ч. ПДВ - 38.010,18 грн.)

Факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними №2911/10-1 від 29.11.2010 р., №2012/10-1 від 20.12.2010 р., №3101/11-01 від 31.01.2011 р., № 2202/11-1 від 22.02.2011 р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів.

Також, як встановлено судами попередніх інстанцій, викладені в акті перевірки доводи податкового органу про вчинення платником податків порушення закону, ґрунтується лише на мотивах актів, складених ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова за наслідками перевірки діяльності контрагентів позивача - ТОВ «Тех-Агроремпоставка» від 30.06.2011 р. №1459/23-03-05/36457279 та ТОВ «Промспец Консалтинг» від 10.03.2011 р. №349/23-03-05/37091549, від 07.04.2011 р. №546/18-011/37091549, від 01.06.2011 р. №1253/15-05-14/37091549, де вказано про неможливість реального здійснення фінансово-господарської діяльності переліченими платниками податків.

При цьому такі дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова з проведення перевірки ТОВ «Тех-Агроремпоставка», результати якої оформлені актом від 30.06.2011р. №1459/23-03-05/36457279, та з проведення перевірок ТОВ «Промспец Консалтинг», результати яких оформлені актами від 10.03.2011р. №349/23-03-05/37091549, від 07.04.2011р. №546/18-011/37091549, від 01.06.2011р. №1253/15-05-14/37091549, визнані неправомірними постановами Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 р. у справі №2а-9036/11/2070 (залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2012 р.), від 23.05.2011 р. у справі №2а-3002/11/2070 (залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 р.) та від 26.07.2011 р. у справі № 2а-9226/11/2070 (залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 р.)

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов