Ухвала

від 17.10.2013 по справі 820/3921/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 р.Справа № 820/3921/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Бенедик А.П., Суддя Калитка О.М.

при секретарі Шабанова С.О.

за участю:

представника позивача - Машир В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Проектно-будівельна компанія «Асканія» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2013р. по справі № 820/3921/13-а

за позовом Приватного підприємства Проектно-будівельна компанія «Асканія»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП Проектно-будівельна компанія «АСКАНІЯ», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0004672202 від 24.05.12 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 42975,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 10743,7 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.13 р. по справі № 820/3921/13-а у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.13 р. по справі № 820/3921/13-а та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 1456/2202/35858986 від 08.05.12 р. позапланової виїзної перевірки підприємства позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Баварія-Ф» (код ЄДРПОУ 31635757) та ТОВ «Універсалсервіс» (код ЄДРПОУ 24478367) за період з 01.09.11 р. по 31.10.11 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України, які призвели до завищено податкового кредиту за вересень 2011 р. на 24641,47 грн., за жовтень 2011 р. на 18333,33 грн.

Підставою для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства стала інформація, отримана відповідачем від ДПІ Орджонікідзевського району м. Харкова, про те, що ПП «Баварія-Ф» відсутнє за юридичною адресою, керівник підприємства на запити працівників ВПМ давав плутані відповіді загального характеру, у підприємства відсутні фізичні та технічні можливості для проведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, транспортні засоби, а тому операції за його участю не мають реального характеру.

Також відповідачем була використана інформація про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Універсалсервіс», оскільки за місцем реєстрації знаходяться лише 2 робочих місця, відсутні фізичні та технічні можливості для проведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, транспортні засоби, а тому операції за його участю не мають реального характеру.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дослідив укладений позивачем з ТОВ «Універсалсервіс» договір № 1 від 01.07.11 р., предметом якого є надання послуг автотранспорту для перевезення будівельних матеріалів, розробки ґрунту, монтажу будівельних конструкцій, послуги вантажопідйомних механізмів, кранів переносних та автомобільних, компресорів пересувних з двигунами внутрішнього спалювання, згідно з додатком 1, надання в оренду апаратів для зварювання та різання та інші будівельні інструменти згідно з додатком 2. У додатку № 1 до договору наведений перелік будівельних машин та механізмів при наданні послуг автотранспорту, а додаток № 2 до матеріалів справи наданий не був.

На підтвердження виконання послуг за договором № 1 від 01.07.11 р. позивач надав акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 14.09.11 р., податкову накладну № 140 від 14.09.11 р. на суму 50000,06 грн. Оплата наданих послуг підтверджена платіжним дорученням № 35 від 27.09.11 р. на суму 50000,0 грн. та копією виписки з особового рахунку на суму 50000,0 грн., що є менше, ніж вартість послуг, зазначена у податковій накладній, на 0,6 грн.

Також суд першої інстанції вказав на те, що оплата послуг була проведена після спливу 10 днів з моменту підписання акта здачі-приймання послуг, що не відповідає п. 2.2.1 договору; позивач не надав належних та допустимих доказів того, що послуги були належної якості і надані в повному обсязі взагалі не були надані в оренду апарати для сварки та різки та інших будівельних інструментів відповідно додатку № 2.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції вказав на те, що в додатку № 1 не передбачений перелік послуг, як того вимагає п. 1.2 договору, а лише вказані будівельні машини та механізми. Тобто позивачем не доведено та не надано суду доказів на підтвердження пов'язаності сплачених коштів, укладеного договору та додатку до нього, що свідчить про фіктивність та нереальність укладеної угоди. Також позивачем не доведена економічна обґрунтованість мети для укладання вказаного правочину, а договори, які надані до матеріалів справи, не свідчать про необхідність укладання договору № 1 та не пов'язані між собою.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що в договорі № 1 від 01.07.11 р. передбачено, що послуги ТОВ «Універсалсервіс» повинні надаватися за завданням замовника (позивача), але про наявність такого завдання позивач не вказує і документального підтвердження не дає. В наданій до матеріалів справи податковій накладній № 140 від 14.09.11 р. в номенклатурі постачання послуг вказані кран на автомобільному ходу, екскаватор одноковшовий, екскаватор з фронтальним навантажувачем, КАМАЗ довгомір та КАМАЗ міксер, автомобілі бортові до 8 т. та до 10 т. Проте не вказано які послуги були надані. В матеріалах справи відсутні документи, які б надавали можливість ідентифікувати автотранспортні засоби, встановити їх реєстрацію і власника, оскільки за даними відповідача у ТОВ «Універсалсервіс» відсутні транспортні засоби. Позивачем не надані документи, які підтверджують факт виконання робіт переліченими транспортними засобами: ТТН та подорожні листи на перевезення вантажу, подорожні листи на рух крану на автомобільному ходу, наряди на виконання навантажувальних та розвантажувальних робіт, даних про місце проведення цих робіт, їх об'єми та документи на підтвердження доставки екскаваторів на місце робіт.

Оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження реального надання послуг (і яких саме) ТОВ «Універсалсервіс» позивач не надав, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Судом першої інстанції також були досліджені укладені позивачем з ПП «Баварія-Ф» договори купівлі-продажу № 3 від 01.08.11 р., предметом якого є поставка будівельних матеріалів вартістю 600000,0 грн. та № 3 від 01.07.11 р., предметом якого є поставка будівельних матеріалів вартістю 600000,0 грн. Перелік будівельних матеріалів не наведений. В додатковій угоді від 05.08.11 р. до договору купівлі-продажу № 3 від 01.08.11 р. сторони узгодили, що доставка товару здійснюється силами та за рахунок продавця.

На виконання поставки позивачем долучені до матеріалів справи податкові накладні № 426 від 29.09.11 р., № 427 від 29.09.11 р., № 436 від 30.09.11 р., № 503 від 07.10.11 р., № 513 від 21.10.11 р., № 369 від 26.10.11 р., накладні, платіжні доручення та виписки з особового рахунку. Проте документів на перевезення товарі (фактичного переміщення придбаних у ПП «Баварія-Ф» будівельних матеріалів) позивачем не надано.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції навів зміст ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», наказом Мінтрансу України № 488/346 від 29.12.95 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», п. 11.1, п. 11.3-11.9 «Правила оформлення документів на перевезення» і зазначив, що ТТН та дорожні листи вантажного автомобіля - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Позивачем не надані до матеріалів справи дорожні листи вантажного автомобіля, а перевірені ТТН № 522145 від 29.09.11 р. та № 522149 від 30.09.11 р. не відповідають Типовій формі N 1-ТН, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України N 488/346 від 29.12.95 р., а тому відсутні докази та об'єктивні данні щодо фактичного переміщення товару від продавця покупцю, що свідчить про відсутність реального здійснення господарської операції між господарюючими суб'єктами.

Доказів на проведення вантажно-розвантажувальних робіт, актів приймання - передачі придбаних будівельних матеріалів, сертифікатів якості товару, доказів зберігання отриманих будівельних матеріалів, доказів оприбуткування отриманої разом з товаром тари, доказів подальшого використання придбаного товару представником позивача до суду надано не було.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що відповідно приписам глави 54 ЦК України суттєвими умовами договору купівлі-продажу є його предмет, тобто найменування товару, його кількість, якість товару, строки та порядок поставки.

Кількість товару є однією із істотних умовою договору купівлі-продажу. Отже, під час укладення договору сторони обов'язково мають досягти згоди щодо неї. Кількість товару може позначатися цифрами та (або) прописом. Вона може встановлюватися у відповідних одиницях виміру. Для встановлення кількості товарів у договорі необхідно, перш за все, обрати одиницю виміру. Такими вважаються міри ваги (кілограми), об'єму (літри), довжини (метри), площі (квадратні метри). Одиниці виміру, що застосовуються в Україні, визначаються Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Вибір одиниці виміру, яка використовується для позначення кількості товару, залежить від його властивостей. Так, якщо товаром виступають індивідуально визначені речі, їх кількість визначається поштучно. Кількість родових речей визначається, як правило, мірами ваги, об'єму, довжини тощо. При продажу товарів кількох найменувань кількість має бути визначена окремо відповідно до товару кожного найменування.

Якість товару - одна із найважливіших його ознак, оскільки «Якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби» (ДСТУ 2925-94). Договір купівлі-продажу передбачає, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якість продукції охоплює не лише споживчі, але й технологічні властивості продукції, конструкторсько-художні особливості, надійність і т. п. У договорі якість товару визначається шляхом вказівки на нормативні документи із стандартизації або показників якості (кількісних характеристик товару, надійності, безпеки, енергоспоживання, ергономічних, екологічних, естетичних та ін.) товару. Якщо сторони обирають другий спосіб формування умов з якості товару, вони викладаються у специфікації, що є невід'ємною частиною контракту.

Відсутність в договорі купівлі-продажу суттєвих умов свідчить про те, що при його укладанні не були дотримані приписи ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи договорів купівлі-продажу № 3 від 01.07.11 р. та від 01.08.11 р., їх предметом визначені будівельні матеріали, але відсутній їх перелік (відсутні посилання на специфікації або інші документи, в яких визначається номенклатура товару), кількість товарів, якість, строки та порядок поставки товарів. Наведене свідчить про те, що дані договори не відповідають вимогам глави 54 ЦК України, а тому укладені з порушенням приписів ч. 1 ст. 203 ЦК України і до них слід застосовувати наслідки, передбачені ст. 215, ст. 216 ЦК України.

Також слід відмітити, що в наданих позивачем ТТН на перевезення будматеріалів не містить даних про подорожній лист, до якого ТТН виписані. В податковій накладній № 427 від 29.09.11 р., виданій на виконання поставки за договором № 3 від 01.08.11 р., в номенклатурі товару зазначений програмний диск, але цей товар не є будівельним матеріалом, який був визначений предметом вказаного договору купівлі-продажу. Також слід відмітити, що в податковій накладній № 503 від 07.10.11 р., виписаній при виконанні поставки за договором № 3 від 01.07.11 р., в номенклатурі товару вказаний бетон М-200 в кількості 70 м3. Проте в жодному з наданих документів не вказано яким чином цей бетон перевозився (відсутня відповідна ТТН та подорожній лист).

Зважаючи на те, що як встановлено колегією суддів, укладені позивачем з ПП «Баварія-Ф» правочини не відповідають приписам ч. 2 ст. 203 ЦК України, а самі операції купівлі-продажу не підтверджені належним чином оформленими документами, колегія суддів дійшла до висновку про те, що у позивача відсутні правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту по нікчемним правочинам.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної їх не спростували.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.13 р. по справі № 820/3921/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Проектно-будівельна компанія «Асканія» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2013р. по справі № 820/3921/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2013р. по справі № 820/3921/13-а за позовом Приватного підприємства Проектно-будівельна компанія «Асканія» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) А.П. Бенедик

(підпис) О.М. Калитка

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 22.10.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська