Рішення

від 27.11.2013 по справі 916/2433/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р.Справа № 916/2433/13 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників учасників процесу:

від прокуратури: Пшенічко С.О.,

від Міністерства інфраструктури України Попова О.В.,

від ДП ,,Чорноморсько -Азовське виробничо -експлуатаційне управління морських шляхів" Попова О.В.,

від ТОВ ,,Чорноморінвестгруп" Глушко Г.М.,

від ТОВ „Моршипсервіс" не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства ,,Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Чорноморінвестгруп" про стягнення 1589775,18 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Чорноморінвестгруп" до Державного підприємства ,,Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Моршипсервіс", про визнання недійсним договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.2013 р. прийнято позовну заяву Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, порушено провадження у справі № 916/2433/13, призначено її до розгляду в засіданні суду на 16.10.2013 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 16.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 04.11.2013 р., у судовому засіданні 04.11.2013 р. оголошено перерву до 18.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2013 р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Чорноморінвестгруп", призначено її до спільного розгляду з первісним позовом на 18.11.2013 р., залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Моршипсервіс" (далі - ТОВ „Моршипсервіс").

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 18.11.2013 р. розгляд справи відкладено на 27.11.2013 р.

Учасники процесу повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їх представників.

Ухвала господарського суду Одеської області, направлена на адресу ТОВ „Моршипсервіс", вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась з відміткою поштової установи про те, що фірма не зареєстрована.

З урахуванням викладеного, відсутності в матеріалах справи іншої адреси відповідача та того, що на господарський суд обов'язок з розшуку учасників процесу не покладено, ТОВ „Моршипсервіс" вважається належним чином повідомленим про час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2013 р. відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням прокурора продовжено строк розгляду спору до 27.11.2013 р.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 27.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Чорноморський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (далі - Міністерство) в особі Державного підприємства ,,Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" (далі - ДП ,,Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів") звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Чорноморінвестгруп" (далі - ТОВ ,,Чорноморінвестгруп") 1589775,18 грн. заборгованості, з яких 1059807,23 грн. боргу зі сплати фрахту за період з 01.05.2012 р. по 15.01.2013 р. та 529967,95 грн. неустойки за період з 16.01.2013 р. по 21.03.2013 р. за несвоєчасне повернення земснаряду „Арабатський", вказуючи на неналежне виконання відповідачем договору бербоут-чартеру „BARECON-2001" від 09.07.2009 р. № 32Р/09.

Обґрунтовуючи позов, Прокурор посилається на положення ст.ст.11,509,626,653,785 ЦК України, ст.175 ГК України, ст.ст.203,212 КТМ України, умови названого вище договору, рахунки на оплату фрахту, судові рішення по справі № 5017/181/2012, акт державного виконавця від 21.03.2013 р. тощо.

Представник Міністерства та ДП ,,Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" шляхом дачі пояснень, у т.ч. письмових, підтримав правову позицію Прокурора.

ТОВ ,,Чорноморінвестгруп" у відзиві на позов просить у задоволенні вимог відмовити, оскільки:

- Прокурором не доведено в тексті позову порушення інтересів держави;

- на момент укладання договору бербоут-чартеру „BARECON-2001" від 09.07.2009 р. № 32Р/09 у ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" було відсутнє право власності на судно земснаряд „Арабатський", про що свідчать судові рішення по справі № 6/171-09-4958;

- підпунктом b пункту 25 бербоут-чартеру передбачено, що в тому разі, коли судновласники позбавляються свого права на володіння судном у зв'язку з обов'язковим відчуженням судна чи в зв'язку з реквізицією з правом володіння майна державним чи іншим компетентним органом влади, то незалежно від дати, протягом строку дії чартеру, якщо відбувається обов'язкове відчуження, даний чартер повинен розглядатись таким, що втратив силу з дати обов'язкового відчуження.

ТОВ ,,Чорноморінвестгруп" подало в господарський суд Одеської області зустрічний позов до ДП ,,Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" про визнання недійсним укладеного між ними договору бербоут-чартеру „BARECON-2001" від 09.07.2009 р. № 32Р/09.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, товариство посилається на положення ст.ст.55,133,134,141,144,193,207 ГК України, ст.ст.202,203,215, 316,346,395,396, 397 ЦК України та судові рішення по справі № 6/171-09-4958, якими встановлено факт придбання 20.11.2008 р. ТОВ „Моршипсервіс" на прилюдних торгах, проведених у відповідності до чинного законодавства, земснаряду „Арабатський", у зв'язку з чим ДП ,,Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" неправомірно передало судно ТОВ ,,Чорноморінвестгруп" на підставі договору фрахтування.

Відповідач за зустрічним позовом подав заперечення, в яких просить у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити з тих мотивів, що земснаряд „Арабатський" цілком законно передано ним у користування, т.я. ДП ,,Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" має свідоцтво про право власності на судно та є належним судновласником, зареєстрованим у встановленому законодавством порядку як на теперішній час, так і на момент укладання договору.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників процесу, перевіривши обґрунтованість їх доводів, господарський суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

09.07.2009 р. між ДП ,,Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" як судновласником та ТОВ „Чорноморінвестгруп" як фрахтувальником укладено договір бербоут-чартеру „BARECON-2001" № 32/Р/09 (Договір), за умовами якого судновласник не пізніше 24.07.2009 р. зобов'язується на 5 років /бокс 21/ за 510 доларів США на добу /бокс 22/ надати фрахтувальнику земснаряд „Арабатський". Пунктом 11 частини ІІ Договору встановлено, що фрахтувальник сплачує судновласнику оренду судна на умовах люмпсум у сумі, що вказана у боксі 22, яка має сплачуватись не пізніше, ніж кожні 30 поточних днів авансом, перший платіж люмпсум вноситься в дату та час здачі судна фрахтувальнику.

Того ж дня сторонами за Договором складено акт приймання-передачі судна та обладнання до нього.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.06.2012 р. по справі № 5017/181/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 р., зокрема, розірвано Договір, зобов'язано ТОВ „Чорноморінвестгруп" повернути ДП ,,Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" земснаряд „Арабатський" та стягнуто 1496664,61 грн. заборгованості по сплаті фрахту за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2012 р.

На виконання цього рішення об'єкт фрахтування повернуто 21.03.2013 р., про що свідчить наявний в матеріалах справи акт державного виконавця.

Вказуючи на те, що до 21.03.2013 р. фрахтувальник користувався земснарядом „Арабатський", Прокурор звернувся до господарського суду із позовом в рамках провадження у даній справі, в якому просить стягнути фрахтову плату за період з 01.05.2012 р. по 15.01.2013 р. (момент набрання законної сили рішенням суду по справі № 5017/181/2012, яким розірвано Договір) та на підставі ст.785 ЦК України неустойку в розмірі подвійної ставки фрахту за період з 16.01.2013 р. до дати повернення судна.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.203 КТМ України: за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час; надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).

Відповідно до ст.212 КТМ України фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт в порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час...

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір бербоут-чартеру земснаряду „Арабатський".

При цьому ДП ,,Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" як судновласником виконано взяті на себе обов'язки та передано в користування ТОВ „Чорноморінвестгруп" обумовлене контрагентами судно, що підтверджується дослідженим вище актом приймання-передачі від 09.07.2009 р.

В свою чергу фрахтувальником в порушення приписів ст.ст.525,526, 610,612,629 ЦК України, ст.ст.203,212 КТМ України та умов Договору не оплачено фрахт за період з 01.05.2012 р. по 15.01.2013 р., не дивлячись на те, що відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, п.11 частини ІІ Договору строк виконання зобов'язань настав.

Враховуючи викладене та правильність розрахунку ціни позову, вимоги про стягнення боргу з фрахту в сумі 1059807,23 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, за змістом ст.4 КТМ України до цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.

В ст.785 ЦК України визначено, що: у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Приймаючи до уваги наведене, те, що бербоут-чартер є за своєю суттю орендною угодою зі специфічним об'єктом оренди, доведення Прокурором факту безпідставного користування ТОВ „Чорноморінвестгруп" земснарядом „Арабатський" з моменту розірвання Договором за рішенням суду та до моменту фактичного повернення судна, позов у частині стягнення неустойки в сумі 529967,95 грн. за період з 16.01.2013 р. по 21.03.2013 р. також слід задовольнити.

Помилковими являються вказівки ТОВ „Чорноморінвестгруп" на те, що Прокурором не доведено порушення інтересів держави під час подачі позову, адже відсутність надходжень від виконання договору бербоут-чартеру на рахунки державного підприємства вірно розцінено прокуратурою як підставу для захисту матеріального інтересу держави.

Посилання фрахтувальника на п.п. b п. 25 Договору в обґрунтування того, що Договір не набув чинності, спростовуються судовими рішеннями по справі № 5017/181/2012, відповідно до яких Договір між сторонами укладено 09.07.2009 р. та він діяв до 15.01.2013 р. Факти, встановлені рішеннями по справі № 5017/181/2012, не потрібно доводити знову згідно ч.2 ст.35 ГПК України

Стосовно зустрічного позову господарський суд відмічає таке.

В абз.1 п.2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. № 11 вказано, що „частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє."

З огляду на те, що бербоут-чартер відноситься до тих угод, за якими неможливо повернути одержане стороною-фрахтувальником, тому що користування судном вже здійснено, зобов'язання за Договором, у випадку визнання його недійсним, припиняться лише на майбутнє, а не з часу їх виникнення.

Разом з тим, в абз.4 п.2.6 цієї ж постанови пленуму міститься посилання на те, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено).

Як зазначено вище, 15.01.2013 р. набрало законної сили рішення суду по справі № 5017/181/2012, яким розірвано Договір, у зв'язку з чим на теперішній час відсутній укладений правочин, про визнання недійсним якого заявлено зустрічний позов.

Відтак, достатніх правових передумов для задоволення вимог ТОВ „Чорноморінвестгруп" немає, оскільки визнання недійсною на майбутнє угоди, яка не вчинена на момент такого визнання, суперечитиме діючому законодавству.

Окремо потрібно звернути уваги учасників процесу на ту обставину, що питання щодо належності права власності на земснаряд „Арабатський" судом не вирішується з урахуванням того, що за будь-яких умов оспорюваний Договір в контексті обставин справи не може бути визнаний недійсним.

За правилами ст.49 ГПК України судові витрати за позовом Прокурора стягуються в доход державного бюджету з відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Чорноморінвестгруп" (65044, м. Одеса, пр. Шевченка,4-А, код 36289815) на користь Державного підприємства ,,Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" (68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. Судноремонтна,35, код 01125637) 1059807/один мільйон п'ятдесят дев'ять вісімсот сім/ грн. 23 коп. заборгованості зі сплати фрахту та 529967 /п'ятсот двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім/ грн. 95 коп. неустойки за несвоєчасне повернення судна.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Чорноморінвестгруп" (65044, м. Одеса, пр. Шевченка,4-А, код 36289815) в доход Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код 37607526, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) 31795/тридцять одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять/ грн. 50 коп. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 28.11.2013 р.

Суддя Лічман Л.В.