Рішення

від 19.11.2013 по справі 919/1267/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року справа № 919/1267/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська риболовна компанія" (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10)

до товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фіш"

(99058, м. Севастополь, вул. Героїв Бресту, 1-А)

про стягнення заборгованості у розмірі 3 002 663,60 грн

суддя Плієва Н.Г.

за участю представника позивача - Борисова К.С., довіреність б/н від 10.08.2013

представник відповідача - не з'явився

Cуть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська риболовна компанія» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Фіш» про стягнення заборгованості за угодою про розірвання договору бербоут-чартеру № 1 від 03.01.2012 у розмірі 3 002 663,60 грн.

Ухвалою суду від 01.11.2013 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 19.11.2013.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, з викладених у позові підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про визнання позову, просить вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 3 002 663,60 грн та суми судових витрат задовольнити у повному обсязі та розглянути справу за відсутності представника ТОВ «МК-Фіш».

Враховуючи, що брати участь в господарських засіданнях це право сторони в розумінні статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

03.01.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «МК-Фіш» (далі - ТОВ «МК-Фіш», судновласник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська риболовна компанія» (далі - ТОВ «КРК», фрахтувальник) укладено договір бербоут-чартеру № 1 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору, риболовецьке судно СРТМ-К «Черемош» (далі - судно) здається в оренду і приймається фрахтувальником в порту м. Севастополь або в іншому місті, вказаному фрахтувальником.

Фрахтувальник сплачує судновласнику орендну плату судна щомісячно, як зазначено в угодах про орендні платежі (додаток до договору № 1), у безготівковому порядку (п. 6.1 Договору).

Згідно п. 11.5 Договору, чартер вступає в силу з моменту підписання акту прийому-передачі судна, який є невід'ємною частиною чартеру і діє до 31.12.2012.

Додатковою угодою № 2 від 01.06.2012 сторони продовжили строк дії договору до 31.03.2015.

01.05.2013 товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Фіш" було направлено на адресу позивача пропозицію про розірвання договору чартеру з урахуванням відшкодування майнових витрат та упущеної вигоди.

05.05.2013 ТОВ «Кримська риболовна компанія» повідомило відповідача про згоду розірвати договір за умовою відшкодування ТОВ «МК-Фіш» майнових витрат компанії на суму 3 002 663,60 грн.

26.05.2013 ТОВ «МК-Фіш» та ТОВ «Кримська риболовна компанія» підписали угоду про розірвання договору бербоут-чартера № 1 від 03.01.2012 (далі - Угода).

У пункті 1 розділу 1 Угоди сторони визначили, що датою розірвання договору вважати дату підписання акту приймання - передачі судна.

Крім того, за умовами розділу 1 Угоди ТОВ «МК-Фіш» взяло на себе зобов'язання в строк до 01.08.2013 відшкодувати майнові витрати понесені позивачем внаслідок розірвання договору на загальну суму 3 002 663,60 грн, а саме:

1. вартість ремонтних робіт судна, здійснених за рахунок фрахтовтеля з підтвердженням класу судна на суму 430 000,00 грн, а також забезпечення різними матеріалами для ремонту судна на суму 100 000,00 грн;

2. вартість оснащення судна додатковим обладнанням на суму 1 486 556,80 грн (додаток до угоди);

3. компенсує упущену вигоду, у зв'язку з достроковим розірванням договору на суму 906 000,00 грн;

4. проводить розрахунок по дебіторській заборгованості на суму 80 106,80 грн.

Пунктом 4 розділу 1 Угоди, позивач взяв на себе зобов'язання повернути судно в належному стані судновласнику ТОВ «МК-Фіш».

Розділом другим Угоди сторони визначили наслідки невиконання угоди. Зокрема, у разі неналежного виконання або невиконання умов угоди зі сторони ТОВ «МК-Фіш», ТОВ «Кримська риболовна компанія» залишила за собою право звернутися до господарського суду для стягнення коштів, зазначених в угоді (п. 2.1. Угоди).

При укладанні угоди сторони керувалися тим, що сума у розмірі 3 002 663,60 грн, а також обсяг товароматеріального майна погоджено сторонами та не потребує додаткового підтвердження (п. 3.1 Угоди).

Актом прийому-передачі від 10.06.2013, складеним сторонами, підтверджується передача судна, яке є предметом договору, від позивача відповідачу (а.с. 16).

Неналежне виконання умов Угоди про розірвання договору бербоут-чартера № 1 від 03.01.2012 щодо відшкодування відповідачем майнових витрат у розмірі 3 002 663,60 грн стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що на час розгляду справи в суді угода про розірвання договору бербоут-чартера № 1 від 03.01.2012 визнана недійсною у встановленому законом порядку не була, суд дійшов висновку, що договір бербоут-чартера № 1 від 03.01.2012 є розірваним з 10.06.2013, тобто з дати підписання акту приймання-передачі судна.

Судом встановлено, що відповідач зобов'язався в строк до 01.08.2013 провести повний розрахунок з позивачем з майнових зобов'язань на суму 3 002 663,60 грн, однак припустився порушення умов угоди стосовно своєчасного розрахунку та сплати витрат, понесених ТОВ «Кримська риболовна компанія» за наслідком розірвання договору бербоут-чартера № 1 від 03.01.2012.

Наявність заборгованості у розмірі 3 002 663,60 грн підтверджується актом звірення взаєморозрахунків, скріпленим печатками обох сторін.

Крім того, як вже зазначалось, згідно з положеннями пунктом 3.1. Угоди, при її укладенні сторони керувалися тим, що сума у розмірі 3 002 663,60 грн, а також обсяг товароматеріального майна узгоджено сторонами та не потребує додаткового підтвердження.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за договором, але представник відповідача через канцелярію суду надав заяву про визнання позову, в якій вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 3 002 663,60 грн просив задовольнити у повному обсязі.

Суд перевірив повноваження особи, яка підписала заяву про визнання позову та встановив, що вказана заява 18.11.2013 підписана директором ТОВ «МК-Фіш» Купач С.М., підпис якого скріплена печаткою відповідача. Як вбачається з витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців керівником та підписантом ТОВ «МК-Фіш» з 29.07.2013 є Купач Сергій Миколайович, а тому суд вважає, що заява про визнання позову підписана повноваженою особою відповідача.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для задоволення позовних вимог.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фіш" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська риболовна компанія" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 3 002 663,60 грн.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача, отже, з товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Фіш» на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 60 053,27 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фіш" (99058, м. Севастополь, вул. Героїв Бресту, 1-А; ідентифікаційний код 24877222, відомості про рахунки відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська риболовна компанія" (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10; ідентифікаційний код 36683889, р/р 2600714173, МФО 334969 в ПАТ "Укрбизнесбанк", або на будь-який інший рахунок, вказаний стягувачем) заборгованість у розмірі 3 002 663,60 грн (три мільйони дві тисячі шістсот шістдесят три гривні 60 коп), а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 60 053,27 грн (шістдесят тисяч п'ятдесят три гривні 27 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.11.2013.

Суддя підпис Н.Г. Плієва