Постанова

від 29.11.2013 по справі 905/1988/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.11.2013 р. справа №905/1988/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А. суддівБойченка К.І., Стойка О.В. за участю представників сторін: від позивача: Шатров В.О. директор ТОВ СК «Сан-До-Кен» Горєлова Є.В. дов. від 16.09.2013 року від відповідача:ОСОБА_6 дов. від 07.10.2013 року ОСОБА_7 дов. від 03.10.2013 року розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2013 року у справі№ 905/1988/13 (суддя О.В. Чернова) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю спортивний клуб «Сан-до-кен», м. Донецьк доФізичної особи - підприємця ОСОБА_8, м. Донецьк про стягнення 182 475 грн. 97коп. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю спортивний клуб «Сан-до-кен», м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, м.Донецьк 182 475 грн. 97коп., з яких 161255,58грн. - борг по орендній платі з урахуванням 3% річних та інфляційних; 853,07грн. - заборгованість за користування водою; 17754,76 грн. - заборгованість по платі за землю; 2612,56грн. - заборгованість за користування електроенергією.

Господарський суд Донецької області рішенням від 21.05.2013 року у справі № 905/1988/13 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_8, м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подал апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2013 року у справі № 905/1988/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що господарський суд в порушення норм процесуального права, прийняв рішення без участі представника відповідача, чим позбавив його права захисту своїх інтересів у судовому засіданні.

Заявник скарги вважає, що господарський суд безпідставно не прийняв до уваги той факт, що позивач просив стягнути заборгованість по орендній платі за період січень 2010 року по грудень 2012 року, незважаючи на те, що з 12.06.2012 року позивач вже не являвся власником об'єкта оренди (відбулась зміна власника).

Заявник скарги не погоджується із визнанням акту звірки розрахунків за період січень 2010 року - травень 2012 року належним доказом, підтверджуючим факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 162 242 грн. 38коп., оскільки відповідач стверджує, що даний акт ним не підписувався.

Заявник скарги зазначає, що він не здійснював оплату орендної плати за договором №7619 від 18.12.2006 року, оскільки за усною домовленістю сторін частина витрачених на ремонт коштів повинна була бути зарахована в якості орендної плати, тоді як за період оренди спірного приміщення та земельної ділянки орендар здійснив капітальний ремонт об'єкту оренди на суму 1 275 461грн.04коп.

Заявником скарги заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до винесення рішення по справі № 905/7318/13 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю спортивний клуб «Сан-до-кен», м. Донецьк про стягнення суми коштів, витрачених на проведення капітального ремонту об'єкту оренди у розмірі 1 684 431грн.76коп.

Дане клопотання визнано судовою колегією таким, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 905/7318/13.

Заявником скарги заявлено клопотання про зупинення виконавчого провадження у даній справі до вирішення справи Донецьким апеляційним господарським судом.

Дане клопотання визнано судовою колегією таким, що не підлягає задоволенню, оскільки приписами розділу ХІІ ГПК України до повноважень апеляційної інстанції не віднесено зупинення виконавчого провадження у справі.

Представник позивача повідомив, що вважає рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2013 року у справі № 905/1988/13 законним та обґрунтованим, тому просив його залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ТОВ СК «Сан-До-Кен», м. Донецьк (наймодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8, м.Донецьк (наймач) 18.12.2006 року укладено договір найму (оренди).

Відповідно до п.1.1 договору наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове платне користування (найм) для здійснення комерційної діяльності 95/100 ідеальної частки будівлі автозаправочної станції зі станцією технічного обслуговування (літ. А-1), розташовану на земельній ділянці Держфонду за адресою: АДРЕСА_1. На земельній ділянці знаходиться: будівлі автозаправочної станції зі станцією технічного обслуговування літ. А-1, щл/бл, загальною площею 316,3 кв.м., топ ливний резервуар літ. Б, бетон, очисні споруди літ. В, цегла, замощення літ.1. Вказана наймана частка складається з приміщень: 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-7, 1-8 площею 300,6 кв.м. в будівлі літ. А-1.

Відповідно до п.1.5 договору нерухомість повинна використовуватись в якості станції технічного обслуговування автомобілів.

У пункті 3.1 договору сторони визначили, що розмір орендної плати встановлюється сторонами в сумі 11,36 грн. за 1 кв.м. загальної площі нерухомості, що за домовленістю сторін дорівнює еквіваленту 2,25 дол. США, що складає 3414,82грн., в еквіваленті 676 дол. США на місяць, в тому числі ПДВ. Вартість орендної плати за повний строк дії договору складає 280 015,24грн., в еквіваленті 55 448,56 дол. США, в тому числі ПДВ 20%.

Згідно з п.3.2. договору орендна плата вноситься наймачем щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок наймодавця не пізніше 10 числа поточного місяця в національній валюті України, враховуючи доларовий еквівалент, вказаний вище, по курсу НБУ на день виставлення рахунку наймодавцем.

Пунктом 4.3.1 договору на наймача покладений обов'язок своєчасно вносити оренду плату та плату згідно п.п.3.3, 3.4 договору.

Відповідно до п.2.1 договору він вступає в дію з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочина, діє до 31.12.2013 року.

Наявний в матеріалах справи (т.1, а.с.35) акт приймання передачі нерухомого майна від 18.12.2006 року підтверджує факт передачі об'єкта оренди орендодавцем орендарю за договором оренди № б/н від 18.12.2006р.

Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної сплати орендної плати, витрат по внесенню плати за користування землею, водою та електроенергією належним чином не виконував, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 182475,97грн., з яких: заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції та 3% річних - 161 255,58грн.

Відповідно до частини 1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті орендної плати виконав частково, згідно розрахунку позивача за період січень 2010 року по травень 2012 року рахунки позивача ним не оплачені у сумі 145 543грн. 19коп., у зв'язку з чим утворилася заборгованість по орендній платі у сумі 145 543грн. 19грн.

Враховуючи те, що відповідачем не надано документів, підтверджуючих оплату наданих послуг у повному обсязі в зазначений позивачем період, слід визнати правильним висновок господарського суду про доведеність виникнення заборгованості по орендній платі у сумі 145 543грн. 19грн.

Позивачем на заборгованість по орендній платі нараховані та пред'явлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 8 134грн.80коп., 3% річних у сумі 7 577грн.59коп.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

В порушення умов договору відповідач свої договірні зобов'язання у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим, за період січень 2010 року по травень 2012 року позивачу не відшкодовані витрати по оплаті спожитої електроенергії, за спірний період рахунки не оплачені у сумі 2192грн. 82коп., яка правильно визнана господарським судом заборгованістю.

Позивачем на заборгованість у сумі 2192грн. 82коп. нараховані та пред'явлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 268грн.90коп., 3% річних у сумі 150грн.84коп., розрахунок яких здійснено у відповідності до приписів статті 625 ЦК України, та листу Верховного суду України від 03.04.97 р. N 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

В порушення умов договору відповідач свої договірні зобов'язання у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим, за період січень 2010 року по травень 2012 року позивачу не відшкодовані витрати по оплаті за водокористування, за спірний період рахунки не оплачені у сумі 745грн. 00коп., яка правильно визнана господарським судом заборгованістю.

Враховуючи те, що відповідачем не надано документів, підтверджуючих оплату витрати по оплаті за водокористування в зазначений позивачем період, слід визнати правильним висновок господарського суду про доведеність виникнення заборгованості по оплаті за водокористування у сумі 745грн. 00коп.

Позивачем на суму 745грн. 00коп. нараховані та пред'явлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 61грн.23коп., 3% річних у сумі 46грн.84коп., розрахунок яких здійснено у відповідності до приписів статті 625 ЦК України, та листу Верховного суду України від 03.04.1997р. N 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

В порушення умов договору відповідач свої договірні зобов'язання у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим, за період січень 2010 року по травень 2012 року позивачу не відшкодовані витрати по оплаті за землю за спірний період рахунки не оплачені у сумі 14 815грн.00коп., яка правильно визнана господарським судом заборгованістю.

Враховуючи те, що відповідачем не надано документів, підтверджуючих оплату витрат по оплаті землі в зазначений позивачем період, слід визнати правильним висновок господарського суду про доведеність виникнення заборгованості по оплаті за землю у сумі 14 815грн.00коп.

Позивачем на суму 14 815грн.00коп. нараховані та пред'явлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 1790грн.84коп., 3% річних у сумі 1148грн.92коп., розрахунок яких здійснено у відповідності до приписів статті 625 ЦК України, та листу Верховного суду України від 03.04.97 р. N 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується із наданим позивачем розрахунком орендної плати з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у сумі 161 255,58грн., заборгованості за користування водою з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у сумі 853,07грн., заборгованості по платі за землю з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у сумі 17754,76 грн., заборгованості за користування електроенергією з урахуванням індексу інфляції та 3% річних - 2612,56грн. та вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.

Доводи заявника скарги про наявність усної домовленості щодо зарахування вартості капітального ремонту об'єкту оренди в рахунок орендної плати є недоведеними, оскільки угоди про ці домовленості укладеної у належному порядку заявником скарги не надано, даний довід не відповідає п.п. 7.6, 9.2 договору.

Доводи заявника скарги про те, що господарським судом при винесенні рішення був порушений принцип змагальності сторін, закріплений у статті 4 3 ГПК України, не знайшли підтвердження в ході слухання справи виходячи з того, що судом першої інстанції справа розглядалася на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами, відповідач не скористався наданим йому правом захищати свої інтереси в судовому засіданні і доводити свої заперечення відповідно вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання судом вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, розгляд позовної заяви без участі представника відповідача не призвів до прийняття невірного рішення, цей довід заявника скарги не може бути підставою для зміни або скасування рішення суду.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2013 року у справі № 905/1988/13 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційною скаргою покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, м.Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2013 року у справі № 905/1988/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи;

4 - гос. суду Донецької області 5 - ДАГС