Рішення

від 27.11.2013 по справі 919/1197/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року справа № 919/1197/13

Господарський суду міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Прокурора Нахімовського району міста Севастополя

(вул. Робоча, 18, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради

(вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)

до Приватного підприємства "Равіні"

(Качинське шосе, буд.23/1, м. Севастополь, 99013),

про стягнення 13 187,97 грн,

за участю учасників судового процесу:

від позивача 1 - не з'явився;

від позивача 2 - Чернова Ірина Сергіївна - юрисконсульт, довіреність №17 від 03.01.2013;

від відповідача - не з'явився;

від прокурора - Махиня Вікторія Валеріївна прокурор м. Севастополя, посвідчення №015753 від 21.03.2013.

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради з позовом до приватного підприємства "Равіні" про стягнення заборгованості 13 187,97 грн, у тому числі 12 400,81 основного боргу, 379,37 грн пені, 407,79 грн - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії за наявності вузла обліку від 05.01.2012 №2057/У в частині своєчасної і повної оплати.

Ухвалою суду від 18.10.2013 року порушено провадження у справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

Позивач - Севастопольська міська Рада явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 30.11.2013 надав суду заяву про розгляд справи за відсутністю його представника.

Прокурор та представник позивача Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні з підстав, зазначених у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив. Про час та місце розгляду справи повідомлений за адресою місцезнаходження згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних ociб та фізичних ociб - підприємців.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін у справі, у зв'язку з чим вважає можливим розглянути за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2012 між комунальним підприємством "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради та приватним підприємством "Равіні" був укладений договір №2057/У купівлі-продажу теплової енергії за наявності вузла обліку, (далі -Договір) (а.с. 17-19), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати Покупцю теплову енергію до межі експлуатаційної відповідальності, балансової приналежності теплових мереж та купівлі - продажу теплової енергії своєчасно та відповідної якості, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору встановлюються такі тарифи за одиницю теплової енергії (з ПДВ):

1)теплова енергія:

- для інших споживачів, включаючи військові формування Чорноморського флоту Російської Федерації - 942,840 грн/Гкал;

2) централізоване опалення за відсутністю приладів обліку:

для інших споживачів, включаючи військові формування Чорноморського флоту Російської Федерації: при оплаті в опалювальний сезон - 20,567 грн/м 2 .

Також, в пункті 2.2 Договору сторони зазначили, що тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені впродовж строку дії Договору, про що Продавець повинен повідомити Покупця через засоби масової інформації.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Плата за теплову енергію при наявності вузла обліку теплової енергії та гарячої води стягується за їх показаннями відповідно до пунктів 10-13 "Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води та водовідведенню" (надалі - Правила) на підставі двостороннього акту за даними вузлу обліку. Відмова від підписання акту не звільняє покупця від оплати теплової енергії у встановленому порядку (пункт 4.2 Договору).

Згідно з пунктом 4.3 Договору покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі за усіма видами теплопостачання, передбаченим цим договором, згідно з виставленим продавцем рахунку в сумі не менш 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахуванням за фактично відпущену теплову енергію.

Відповідно до пункту 4.4 Договору остаточний рахунок за теплову енергію здійснюється в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим відповідно до тарифів, які діють на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Відповідно до пункту 4.5 Договору за несвоєчасне внесення плати з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми, що нарахована до сплати.

Покупець зобов'язаний: оплачувати теплову енергію у встановлені договором строки (пунктом 5.2.1), у випадку несвоєчасного внесення плати за отриману теплову енергію сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (пункт 5.2.10).

За змістом пункту 5.3.1 Договору продавець має право нараховувати у випадку несвоєчасного внесення споживачем плати за отриману теплову енергію пеню у розмірі, встановленому законом та договором.

Відповідно до пункту 10.1 Договір укладений строком на 3 роки та набирає сили з 25.11.2011.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить письмово про розірвання договору або необхідності перегляду договору (пункт 10.2).

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконував належним чином: здійснював відповідачу постачання теплової енергії.

Відповідач, одержавши послуги з надання теплової енергії, свої зобов'язання щодо її оплати не виконав, у зв'язку чим, внаслідок несплати відповідачем виниклої заборгованості, прокурор Нахімовського району м. Севастополя звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про теплопостачання" основними принципами, на яких базується державна політика в сфері теплопостачання теплової енергії є, зокрема, державне управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання, формування цінової та тарифної політики, взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату, додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.

Севастопольська міська Рада, відповідно до статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування", входить до системи органів місцевого самоврядування України і відповідно до статті 13 Закону України "Про теплопостачання" затверджує місцеві програми розвитку у сфері теплопостачання, бере участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері, здійснює контроль за забезпеченням споживачів тепловою енергією згідно з нормативними вимогами, сприяє розвитку систем теплопостачання на відповідній території, встановлює для відповідної територіальної громади тарифи на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.

З метою забезпечення інтересів держави щодо організації забезпечення теплопостачання споживачів міста Севастополя, вирішення питань єдиної технічної і тарифної політики та реалізації програм соціально-економічного розвитку у даній сфері, Севастопольською міською Радою створено Комунальне підприємство "Севтеплоенерго", основним видом діяльності якого, відповідно до пункту 2.2. Статуту, є виробництво, розподіл і відпуск теплової енергії. Підприємство знаходиться в підпорядкуванні Ради та є монополістом з теплопостачання міста Севастополя.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Севастопольська міська Рада та Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради.

Суд вважає, що прокурор вірно визначив позивача - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах. З урахуванням зазначеного, твердження представника відповідача про наявність підстав для залишення позову без розгляду не засновано на законі та матеріалах справи.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати за надані йому позивачем послуги.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що одержання відповідачем послуг з централізованого опалення та наявність заборгованості перед позивачем за ці послуги, підтверджується в повному обсязі наступними Актами про відпуск теплової енергії від 02.04.2012 №1а), від 02.03.2012 №2, від 02.04.2012 №3, від 19.04.2012 №4, від 28.11.2012 №5, від 25.12.2012 №6, від 29.01.2013 №7, від 25.02.2013 №8, від 25.03.2013 №9, від 16.04.2013 №10 та виставленими відповідачу рахунками-фактурами:

від 15.02.2012 №2057/У на суму 3 423,40 грн,

від 14.03.2012 №2057/У на суму 2 128,09 грн,

від 19.04.2012 №2057/У на суму 1 388,81 грн,

від 25.04.2012 №2057/У на суму 66,00 грн,

від 05.12.2012 №2057/У на суму 463,87 грн,

від 27.12.2012 №2057/У на суму 1 151,75 грн,

від 19.02.2013 №2057/У на суму 1 402,94 грн,

від 25.03.2013 №2057/У на суму 1 069,18 грн,

від 28.03.2012 №2057/У на суму 971,12 грн,

від 24.04.2013 №2057/У на суму 335,65 грн

на загальну суму 12 400,81 грн.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України. За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Приватне підприємство "Равіні" одержавши послуги з надання теплової енергії, свої зобов'язання щодо її оплати не виконало.

На підставі викладеного, суд вважає заборгованість відповідача у розмірі

12 400,81 грн доведеною та обґрунтованою. Тому, позов у цій частині підлягає задоволенню.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом. До інших способів відноситься, зокрема, передбачена статтею 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, і яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2.8. та п.п. 2 пункту 6.1. договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми, яка належить до сплати.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, відповідачу нараховано 379,37 грн пені (а.с. 24) та 3% річних у розмірі 407,79 грн ( а.с. 25). Розрахунки судом перевірені та встановлено, що вони виконані вірно, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Равіні" на користь Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради заборгованості 13 187,97 грн, у тому числі 12 400,81 основного боргу, 379,37 грн пені, 407,79 грн - 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, а прокурор звільнений від сплати судового збору у встановленому порядку, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Равіні" (Качинське шосе, буд. 23/1, м. Севастополь, 99013, ідентифікаційний номер 34670134) на користь комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (вул. Л.Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний номер 03358357, р/р 2603700017270 в СФ АТ «Укрексимбанк» м. Севастополь, МФО 384986) заборгованість у розмірі 13 187,97 грн. (тринадцять тисяч сто вісімдесят сім грн 97 коп.) , з яких: 12 400,81 основного боргу, 379,37 грн пені, 407,79 грн - 3% річних.

3. Стягнути з Стягнути з Приватного підприємства "Равіні" (Качинське шосе, буд. 23/1, м. Севастополь, 99013, ідентифікаційний номер 34670134) у доход Державного бюджету міста Севастополя (р/р 31215206783001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 23013519) 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору .

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 29.11.2013.

Суддя Ю.В. Лотова