Рішення

від 08.11.2013 по справі 2-11438/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-11438/11

Провадження №2/761/905/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 листопада 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарях Коршак Л.А., Пироговській-Харітоновій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд», ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурка», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання недійсними додаткових угод до правочину та припинення правовідносин за правочином, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (далі - Позивач за первісним позовом) 30 вересня 2011 року, через свого представника, звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурка» (далі - Відповідач № 1 за первісним позовом), Товариства з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд» (далі - Відповідач № 2 за первісним позовом), ОСОБА_1 (далі - Відповідач № 3 за первісним позовом), ОСОБА_2 (далі - Відповідач № 4 за первісним позовом), про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 липня 2008 року між Акціонерним банком «Київська Русь», правонаступником якого він є, та Відповідачем № 1 за первісним позовом було укладено Кредитний договір № 684-02.2-2/08 на відкриття відновлювальної лінії в національній валюті на суму 3 000 000 грн. строком до 04 липня 2009 року (далі - Договір) з процентною ставкою 23% річних. Вказує, що взяті на себе зобов'язання за Договором ним були виконані у повному обсязі та Відповідачу № 1 за первісним позовом були надані у тимчасове користування кошти у розмірі 3 000 000 грн. Зауважує, що шляхом підписання Додаткових угод до Договору, строк виконання основного зобов'язання закінчувався 30 червня 2011 року і, що станом на 01 вересня 2011 року Відповідач № 1 за первісним позовом кошти не повернув. Крім того, зауважує, що у зв'язку із несвоєчасним поверненням коштів, у Відповідача № 1 за первісним позовом утворилася заборгованість за несвоєчасно сплачені відсотки, розмір якої складає 255 000 грн., а також 9 128 грн. 01 коп. пені за несвоєчасно сплачені відсотки за користування кредитом та у відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України та умов Договору, у зв'язку із несвоєчасним поверненням кредиту сума нарахованих санкцій (тридцять процентів річних від простроченої суми, з урахуванням індексу інфляції) складає 152 876 грн. 71 коп. Зауважує також, що в забезпечення виконання зобов'язання за Договором між ним та Відповідачем № 2 за первісним позовом було укладено Договір застави № 877-02.2-7/08, відповідно до умов якого останній забезпечує виконання зобов'язання Відповідачем № 1 за первісним позовом згідно умов укладеного Договору. Крім того, вказує, що між ним, як іпотекодержателем, та Відповідачем № 2 за первісним позовом, як іпотекодавцем, також було укладено 04 липня 2008 року іпотечний договір, за яким іпотекодавець зобов'язався відповідати за невиконання Відповідачем № 1 за первісним позовом усіх його зобов'язань за Договором. Крім того, також вказує, що в забезпечення виконання зобов'язань за Договором, між ним та Відповідачем № 3 за первісним позовом 04 липня 2008 року було укладено Договір поруки № 864-02.2-2/08, відповідно до умов якого Відповідач № 3 за первісним позовом зобов'язувався солідарно із Відповідачем № 1 за первісним позовом відповідати за невиконання зобов'язань за Договором. Крім того, також зазначає, що в забезпечення виконання зобов'язань за Договором, між ним та Відповідачем № 4 за первісним позовом 04 липня 2008 року було укладено Договір поруки № 864-02.2-2/08-2, відповідно до умов якого Відповідач № 4 за первісним позовом зобов'язувався солідарно із Відповідачем № 1 за первісним позовом відповідати за невиконання зобов'язань за Договором. Зауважує, що через невиконання взятих на себе зобов'язань за Договором з боку Відповідача № 1 за первісним позовом, 7 липня 2011 року всім Відповідачам ним було направлено вимогу про повернення кредитних коштів, нарахованих відсотків за користування кредитом та сплати штрафних санкцій і, що вимога всіма Відповідачами була залишена без відповіді та задоволення. Просив суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача № 1 за первісним позовом, із Відповідача № 2 за первісним позовом, Відповідача № 3 за первісним позовом та Відповідача № 4 за первісним позовом, солідарно, на його користь заборгованість за Договором у розмірі 3 236 344 грн. 95 коп. та присудити на його користь судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

В ході судового розгляду справи, 06 березня 2012 року Позивач подав заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просив суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача № 1 за первісним позовом, із Відповідача № 2 за первісним позовом, Відповідача № 3 за первісним позовом та Відповідача № 4 за первісним позовом, солідарно, на його користь заборгованість за Договором у розмірі 3 429 389 грн. 08 коп.; звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно Договору іпотеки від 04 липня 2008 року, укладеного між ним та Відповідачем № 2 за первісним позовом та звернути стягнення на предмет застави згідно Договору застави від 04 липня 2008 року, укладеного між ним та із Відповідачем № 2 за первісним позовом, а також присудити судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

Крім того, в ході судового розгляду справи, 21 травня 2012 року Відповідач № 2 за первісним позовом, через свого представника, подав зустрічний позов до Позивача за первісним позовом та Відповідача № 1 за первісним позовом, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання недійсними додаткових угод до правочину та припинення правовідносин за правочином.

Зустрічні позовні вимоги Відповідач № 2 за первісним позовом обґрунтовує тим, що 04 липня 2008 року між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем № 2 за первісним позовом, в забезпечення виконання зобов'язань за Договором було укладено Договір іпотеки (далі - Договір № 4), на підставі якого Відповідач № 2 за первісним позовом виступив майновим поручителем Відповідача № 1 за первісним позовом. Зауважу, що оскільки до Договору його сторонами неодноразово вносилися зміни, для забезпечення виконання основного зобов'язання, до Договору № 4 його сторонами також були внесені зміни. Зокрема, 23 січня 2009 року між сторонами було укладеного Договір про внесення змін до Договору № 4, яким було передбачено зміну основного зобов'язання за кредитним договором, а саме збільшення ставки за користування кредитом з 23% до 25%; 06 липня 2009 року між сторонами було укладеного Договір про внесення змін до Договору № 4, яким було передбачено зміну основного зобов'язання за кредитним договором, зокрема збільшено ставку за користування кредитом із 25% до 28% та продовжено строк виплати кредитних зобов'язань до 30 червня 2010 року; 08 червня 2010 року між сторонами було укладеного Договір про внесення змін до Договору № 4, яким було передбачено зміну основного зобов'язання за кредитним договором, зокрема продовжено термін виплати кредитних зобов'язань до 30 червня 2011 року та 21 лютого 2011 року між сторонами було укладеного Договір про внесення змін до Договору № 4, яким було передбачено зміну основного зобов'язання за кредитним договором. Вважає, що правовідносини за Договором № 4 мають бути визнані такими, що припинилися, оскільки вищевказані зміни до Договору № 4 від імені Відповідача № 2 за первісним позовом були підписані його директором без відповідних на те повноважень. Зокрема, зауважує, що відповідно до пункту 9.10. Статуту Відповідача № 2 за первісним позовом передбачено, що директор має право розпоряджатися майном товариства виключно у межах, що визначені зборами учасників товариства і, що в пункті 9.7. Статуту зазначено, що затвердження договорів на суму більше 10 000 грн. відноситься до виключної компетенції зборів учасників товариства. Вказує, що для підписання спірних договорів про внесення змін до Договору № 4 нерухомого майна вартістю 3 555 199 грн., директор Відповідача № 2 за первісним позовом обов'язково повинен був отримати рішення - погодження загальних зборів учасників Відповідача № 2 за первісним позовом. Зауважує, що загальні збори зазначене рішення- погодження не приймали, тому вважає, що договори про внесення змін до Договору № 4 від 06 липня 2009 року: від 08 червня 2010 року та від 21 лютого 2011 року, відповідно, є нікчемними. Крім того, зауважує, що оскільки Договір № 4 є змішаним правочином, у відповідності до статті 559 Цивільного кодексу України, у зв'язку зі зміною основного зобов'язання - Договору, без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності останнього, Договір № 4 має бути визнаним таким, що припинений. Просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати недійсними додаткові угоди, зокрема, Договір про внесення змін № 2 від 06 липня 2009 року до Договору іпотеки від 04 липня 2008 року; Договір про внесення змін № 3 від 08 червня 2010 року до Договору іпотеки від 04 липня 2008 року; Договір про внесення змін № 4 від 21 лютого 2011 року до Договору іпотеки від 04 липня 2008 року та визнати такими, що припинилися правовідношення за Договором іпотеки від 04 липня 2008 року, укладеного між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем № 2 за первісним позовом.

В ході судового розгляду справи, за заявою представника Позивача за первісним позовом, первісний позов в частині щодо звернення стягнення за предмет іпотеки та на предмет застави судом було залишено без розгляду.

У судовому засіданні представник Позивача за первісним позовом, з урахуванням заяви про часткове залишення позову без розгляду, позов підтримала у повному обсязі. Просила суд первісні позовні вимоги задоволити у повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, оскільки вважає їх необґрунтованими, у зв'язку з чим просила суд ухвалити судове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Представник Відповідача № 1 за первісним позовом у судове засідання з'явився лише один раз, проте, оскільки у судовому засіданні була оголошена перерва, у подальшому, у жодне судове засідання він не з'являвся. Про місце, день та час судового розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомляв. Клопотання про розгляд справи у його відсутність, як і заперечень на первісний та зустрічний позови, до суду не подав.

Представники Відповідача № 2 за первісним позовом у судовому засіданні первісний позов не визнали, просили суд відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі. Зустрічний позов підтримали у повному обсязі, просили суд зустрічні позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Відповідач № 3 за первісним позовом та Відповідач № 4 за первісним позовом у судове засідання жодного разу не з'явилися. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили, пояснення на первісний та зустрічні позови, клопотання про відкладення судового розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність до суду не подавали.

Оскільки представники Позивача за первісним позовом, Відповідача № 2 за первісним позовом не заперечували щодо розгляду справи у відсутність вказаних осіб, суд знаходить за можливе розгляд справи у відсутність зазначених осіб, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить, що первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов таким, що задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом встановлено, що 04 липня 2008 року між Акціонерним Банком «Київська Русь», з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мазурка», з другого боку, було укладено Кредитний договір № 864-02.2-2/08 (далі - Договір).

За змістом підпункту 1.1. пункту 1 Договору, предметом кредитного договору є надання банком на підставі генерального договору на здійснення кредитних операцій № 863-02.2-2/08 від 04 липня 2008 року та на підставі цього кредитного договору, коштів позичальнику у вигляді відзивної відновлювальної «кредитної лінії» на таких умовах: сума кредиту 3 000 000,00 грн.; плата за користування кредитом: 23% річних; на строк до 04 липня 2009 року; фіксована плата за надання кредиту: 1% від суми ліміту (а.с. 7).

Згідно Додаткової угоди № 1 до Договору від 15 грудня 2008 року, Додаткової угоди № 2 до Договору від 01 квітня 2009 року, Додаткової угоди № 3 до Договору від 01 липня 2009 року, Додаткової угоди № 4 до Договору від 10 березня 2010 року, Додаткової угоди № 5 до Договору від 28 травня 2010 року, Додаткової угоди № 6 до Договору від 20 грудня 2010 року, укладених між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем № 1 за первісним позовом, до Договору були внесені відповідні зміни та доповнення (а.с. а.с. 8-13).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно ордеру-розпорядження від 04 липня 2008 року, Відповідачу № 1 за первісним позовом надано транш у розмірі 3 000 000, 00 грн. (а.с. 26).

Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за Договором, Відповідач № 1 за первісним позовом не виконав, внаслідок чого, станом на 01 вересня 2011 року, сума заборгованості останнього перед Позивачем за первісним позовом за Договором склала 3 429 389 грн. 08 коп., з яких: 3 000 000, 00 грн. - основна заборгованість; 255 000 грн. 01 коп. - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитними коштами; 9 128 грн. 01 коп. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом; 8 680 грн. 01 коп. - інфляційна складова від суми заборгованості за несвоєчасно сплачені відсотки за користування кредитними коштами; 3 704 грн. 34 коп. - 3% відсотки річних від суми боргу за несвоєчасно сплачені відсотки за користування кредитними коштами; 152 876 грн. 71 коп. - 30% річних за Договором від основної суми заборгованості.

Судом також встановлено, що 04 липня 2008 року між Акціонерним Банком «Київська Русь», з одного боку, та ОСОБА_1, з другого боку, було укладено Договір поруки № 864-02.2-2/08 (далі - Договір № 1), за умовами якого Відповідач № 3 зобов'язувався солідарно із Відповідачем № 1 за первісним позовом відповідати перед Позивачем за первісним позовом за виконання зобов'язань Відповідачем № 1 за первісним позовом за Договором, укладеним між останнім та Позивачем за первісним позовом (а.с. 14).

Крім того, згідно Додаткової угоди № 1 до Договору № 1 від 15 грудня 2008 року, Додаткової угоди № 2 до Договору № 1 від 01 квітня 2009 року, Додаткової угоди № 3 до Договору № 1 від 01 липня 2009 року та Додаткової угоди № 4 до Договору № 1 від 10 березня 2010 року, до Договору № 1 від 04 липня 2008 року, укладених між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем № 3 за первісним позовом, до Договору № 1 були внесені відповідні зміни та доповнення (а.с. а.с. 15-18).

Судом також встановлено, що 04 липня 2008 року між Акціонерним Банком «Київська Русь», з одного боку, та ОСОБА_2, з другого боку, було укладено Договір поруки № 864-02.2-2/08-2 (далі - Договір № 2), за умовами якого Відповідач № 4 зобов'язувався солідарно із Відповідачем № 1 за первісним позовом відповідати перед Позивачем за первісним позовом за виконання зобов'язань Відповідачем № 1 за первісним позовом за Договором, укладеним між останнім та Позивачем за первісним позовом (а.с. 14).

Крім того, згідно Додаткової угоди № 1 до Договору № 2 від 15 грудня 2008 року, Додаткової угоди № 2 до Договору № 2 від 01 квітня 2009 року, Додаткової угоди № 3 до Договору № 2 від 01 липня 2009 року, Додаткової угоди № 4 до Договору № 2 від 10 березня 2010 року та Додаткової угоди № 5 до Договору № 2 від 20 грудня 2010 року, укладених між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем № 4 за первісним позовом, до Договору № 2 були внесені відповідні зміни та доповнення (а.с. а.с. 20-24).

Крім того, судом також встановлено що 04 липня 2008 року між Позивачем за первісним позовом, з одного боку, та Відповідачем № 2 за первісним позовом було укладено Договір застави № 877-02.2.-7/08 (далі - Договір № 3), за умовами якого забезпечувалося виконання Відповідачем № 1 за первісним позовом основного зобов'язання по поверненню Позивачеві за первісним позовом суми кредиту у розмірі 3 000 000,00 грн., сплати процентів за користування ним, пені, іншої заборгованості, платежів і штрафів, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання (а.с. 46).

Крім того, згідно Додаткової угоди № 1 до Договору № 3 від 15 грудня 2008 року, Додаткової угоди № 2 до Договору № 3 від 01 квітня 2009 року, Додаткової угоди № 3 до Договору № 3 від 01 липня 2009 року, Додаткової угоди № 4 до Договору № 3 від 28 березня 2010 року та Додаткової угоди № 5 до Договору № 3 від 20 грудня 2010 року, укладених між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем № 2 за первісним позовом, до Договору № 3 були внесені відповідні зміни та доповнення (а.с. а.с. 47-51).

Крім того, судом також встановлено що 04 липня 2008 року між Позивачем за первісним позовом, з одного боку, та Відповідачем № 2 за первісним позовом було укладено Договір іпотеки (далі - Договір № 4), за умовами якого Відповідач № 2 за первісним позовом виступає майновим поручителем Відповідача № 1 за первісним позовом за Договором.

За змістом підпункту 1.2 пункту 1 Договору № 4, у відповідності до даного договору, Позивач за первісним позовом має право отримати задоволення за рахунок заставленого майна у випадку невиконання Відповідачем № 1 за первісним позовом своїх зобов'язань за основним зобов'язанням по поверненню Позивачеві за первісним позовом суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені, штрафу, іншої заборгованості, платежів і операцій, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, включаючи як зобов'язання, передбачені основним зобов'язанням, так і будь-якими договорами про внесення до нього змін, в тому числі, щодо розміру кредиту, процентів за користування кредитом, пені, штрафу, строку дії основного зобов'язання, встановлення інших майнових санкцій за невиконання умов основного зобов'язання.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, до Договору № 4, у зв'язку зі змінами основного Договору, сторонами Договору № 4 також вносилися зміни, зокрема, від 23 січня 2009 року, від 06 липня 2009 року, 08 червня 2010 року та від 21 лютого 2011 року (а.с. 107-110).

Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за Договором, Відповідач № 1 за первісним позовом належним чином не виконав, отримані кошти Позивачеві за первісним позовом та відсотки за користування коштами, не повернув.

Із матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із невиконанням Відповідачем № 1 за первісним позовом взятих на себе зобов'язань за Договором, останньому Позивачем було надіслано претензію від 10 серпня 2011 року (а.с. 52-53). Аналогічна претензія була надіслана Позивачем за первісним позовом Відповідачу № 2 за первісним позовом, Відповідачу № 3 за первісним позовом та Відповідачу № 4 за первісним позовом (а.с. а.с. 33, 36-37, 39-41, 42-44), яка вказаними особами була залишена без виконання.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Згідно з частиною 1 статті 549 та статті 550 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, за змістом підпункту 4.4. пункту 4 Договору, позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити плату за надання кредиту, незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадках не виконання будь-якого зобов'язання позичальника за цим договором.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

За змістом частин 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи плату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Крім того, за змістом статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом частин 1 та 2 статті 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору, або договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За змістом частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судом в ході її розгляду, суд знаходить, що Позивачем за первісним позовом надано достатньо доказів в обґрунтування первісного позову. За підрахунками Позивача за первісним позовом, перевірених судом, розмір заборгованості за Договором складає 3 429 389 грн. 08 коп., які підлягають стягненню із Відповідачів за первісним позовом, солідарно, на користь Позивача за первісним позовом, у зв'язку з чим суд знаходить первісний позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, Відповідач № 2 за первісним позовом звернувся із зустрічним позовом до Позивача за первісним позовом та Відповідача № 1 за первісним позовом, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання недійсними додаткових угод до правочину та припинення правовідносин за правочином.

Зустрічний позов задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, за змістом підпункту 8.4. пункту 8 Договору № 4, сторони дійшли згоди, що у разі внесення змін до основного зобов'язання щодо зміни строку дії основного зобов'язання, розміру процентів по кредиту (в тому числі при їх збільшенні) до цього договору іпотеки зміни не вносяться, строк дії основного зобов'язання і розмір процентів у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки, підтверджуватиметься відповідними договорами про внесення змін до основного зобов'язання (а.с. 103-106). Проте, Відповідач № 2 за первісним позовом просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати недійсними додаткові угоди, зокрема, Договір про внесення змін № 2 від 06 липня 2009 року до Договору іпотеки від 04 липня 2008 року; Договір про внесення змін № 3 від 08 червня 2010 року до Договору іпотеки від 04 липня 2008 року та Договір про внесення змін № 4 від 21 лютого 2011 року до Договору іпотеки від 04 липня 2008 року та визнати такими, що припинилися правовідношення за Договором іпотеки від 04 липня 2008 року, укладеного між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем № 2 за первісним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В обґрунтування зустрічного позову, Відповідач № 2 за первісним позовом зауважує на тому, що спірні правочини були вчинені особою, у якої був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки загальними зборами учасників Відповідача № 2 за первісним позовом, особа, яка підписувала зазначені правочини, на їх укладання не уповноважувалася. При цьому зустрічний позов в цій частині обґрунтовувався положеннями статуту Відповідача № 2 за первісним позовом. Разом з тим, копія статуту у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, суду надана не була. За клопотанням сторони Відповідача № 2 за первісним позовом, суд тричі оголошував у судовому засіданні перерву для надання вказаного письмового доказу. Проте, зазначений письмовий доказ, поданий через канцелярію суду, був оформлений представником Відповідача № 2 за первісним позовом неналежним чином, зокрема, не прошитий та не засвідчений в установленому порядку печаткою, у зв'язку з чим, представник Позивача за первісним позовом заперечувала щодо приєднання вказаного письмового доказу до матеріалів справи, як належного доказу. За таких обставин, зазначений письмовий доказ судом було визнано неналежним та у його прийнятті було відмовлено. Тим самим, Відповідач № 2 за первісним позовом не довів обставини, викладені у зустрічній позовній заяві в цій частині. Крім того, приймаючи до уваги умови Договору № 4 (підпункт 8.1 пункту 8), суд критично оцінює правову позицію Відповідача № 2 за первісним позовом в цій частині, оскільки правочином передбачено, що у разі внесення змін до основного зобов'язання щодо зміни строку дії основного зобов'язання, розміру процентів по кредиту (в тому числі при їх збільшенні), зміни до нього не вносяться.

Крім того, оспорючи зазначені правочини, Відповідач № 2 за первісним позовом просить ухвалити судове рішення, яким визнати такими, що припинилися правовідношення за Договором іпотеки від 04 липня 2008 року, укладеного між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем № 2 за первісним позовом.

Зустрічний позов в цій частині також не підлягає задоволенню, з таких підстав.

За змістом частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За змістом частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених в ході розгляду справи, суд знаходить, що Відповідачем № 2 за первісним позовом не доведено обставини, на які він посилається, як на підставу своїх зустрічних вимог. За таких обставин, приймаючи до уваги умови Договору № 4, суд знаходить зустрічні позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідачів № 1, № 2 № 3 та № 4 за первісним позовом, солідарно, підлягають стягненню судові витрати, пов'язані із розглядом справи, на користь Позивача за первісним позовом у розмірі 1 820 грн. та на користь держави у розмірі 1 741 грн.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 203, 215, 549, 550, 553, 554, 559, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, Закону України «Про іпотеку», керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Первісний позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд», ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором - з а д о в о л и т и у повному обсязі.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурка» (місцезнаходження: м. Київ, вулиця В.Хвойки, 15/15, Код ЄДРПОУ 22956437), Товариства з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд» (місцезнаходження: смт. Калинівка, вулиця Лісова, 41, Броварського району Київської області, Код ЄДРПОУ 20078048), ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (Код ЄДРПОУ 350017945) заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 429 389 (три мільйони чотириста двадцять дев'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять) гривень 08 коп.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурка» (місцезнаходження: м. Київ, вулиця В.Хвойки, 15/15, Код ЄДРПОУ 22956437), Товариства з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд» (місцезнаходження: смт. Калинівка, вулиця Лісова, 41, Броварського району Київської області, Код ЄДРПОУ 20078048), ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (Код ЄДРПОУ 350017945) судові витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурка» (місцезнаходження: м. Київ, вулиця В.Хвойки, 15/15, Код ЄДРПОУ 22956437), Товариства з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд» (місцезнаходження: смт. Калинівка, вулиця Лісова, 41, Броварського району Київської області, Код ЄДРПОУ 20078048), ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), солідарно, на користь держави судовий збір у розмірі 1 741 (одна тисяча сімсот сорок один) гривню.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурка», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання недійсними додаткових угод до правочину та припинення правовідносин за правочином - в і д м о в и т и у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :