Постанова

від 19.11.2013 по справі 816/6031/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6031/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі судового засідання - Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Ступніка С.В.,

представника відповідача - Сухомлин Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руда" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Руда" (далі - ТОВ "Руда", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Лубенська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.09.2013 №00011112201, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 92 343,00 грн.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що ТОВ "Руда" є сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. У грудні 2012 Товариство здійснило списання товарно-матеріальних цінностей, використаних на посіви сої, яка загинула у 2011 році внаслідок несприятливих погодних умов, на загальну суму 369 368,00 грн. (у т.ч. ПДВ 73874,00 грн.) шляхом включення суми ПДВ до податкової декларації з ПДВ (скороченої). У зв'язку з доведеним фактом загибелі врожаю, позивач, як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ, відобразив суму списаного ПДВ у податковій декларації з ПДВ (скороченій). Тому вважає безпідставним висновок перевірки про необхідність включення даної суми до графи "Податкові зобов'язання" загальної податкової декларації з ПДВ.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ТОВ "Руда" після списання посівів сої не відкоригувало податкові зобов'язання в загальній декларації з ПДВ шляхом включення до податкових зобов'язань суми ПДВ у розмірі 73 874,00 грн., оскільки списані сільськогосподарські товари фактично не можуть бути використані в господарській діяльності сільгосппідприємства. Тому, на думку податківців, таке підприємство має здійснити умовний продаж списаних товарів, нарахувавши податкові зобов'язання податкової декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову та просила суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів суд встановив, що ТОВ "Руда" (місцезнаходження: с. Грабарівка, Пирятинський район, Полтавська область, ідентифікаційний код 32464607) у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію серія А00 №575034 (а.с.75) зареєстроване як юридична особа Пирятинською районною державною адміністрацією Полтавської області 10.07.2003. Підприємство перебуває на обліку в Лубенській ОДПІ з 18.07.2003 (а.с. 76), зареєстроване суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ, що підтверджується свідоцтвом №200038938 (а.с. 77), згідно з відмітками якого до видів діяльності сільськогосподарського підприємства за КВЕД відносяться: надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (пп. 209.17.14 п. 209.17 ст. 209 КВЕД - 2010); вирощування зернових та технічних культур (пп. 209.17.1 п. 209.17 ст. 209 КВЕД - 2010).

З 08.07.2013 по 26.07.2013 працівниками Лубенської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Руда" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2012 по 31.05.2013.

За результатами перевірки складено акт від 02.08.2013 №219/22-32464607 (а.с. 10-25), яким, окрім іншого, зафіксовано порушення позивачем вимог п. 189.1 ст. 189, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ по загальній податковій декларації з ПДВ в сумі 73 874,00 грн., у тому числі за грудень 2012 року в сумі 73 874,00 грн.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, позивач надав заперечення на акт перевірки, які в частині вищевказаного висновку залишені Лубенською ОДПІ без задоволення (а.с. 27-34).

На підставі висновку даного акту Лубенською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0001112201 від 10.09.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 92 343,00 грн., у тому числі 73 874,00 грн. - за основним платежем та 18 469,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.26).

З вимогою про скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду, подавши даний адміністративний позов.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Пунктом 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Підпунктом 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України визначено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

До діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до п. 209.15.2 ст. 209 Податкового кодексу України, зокрема відноситься виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація.

Відповідно до п. 5 розділу 1 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, платники податку, які згідно зі ст. 209 Податкового кодексу України застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену), що є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого зазначеною статтею.

Спеціальним режимом оподаткування передбачено, що сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, акумулюється на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Суб'єкт спеціального режиму оподаткування має право використовувати кошти, акумульовані на спеціальному рахунку, з моменту їх перерахування на такий рахунок до повного використання для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей, без урахування строків давності.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, відповідач виходив з того, що ТОВ "Руда" порушило вимоги п. 189.1 ст. 189, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що спричинило заниження податкового зобов'язання з ПДВ за період, що перевірявся, на загальну суму 73 874,00 грн. у зв'язку з віднесенням сплаченої суми ПДВ за операціями з придбання товарно - матеріальних цінностей, що використовувалися для вирощування посівів загиблої і в подальшому списаної сої, до спеціальної декларації з ПДВ.

При цьому відповідач стверджує, що у разі списання в межах норм природного убутку сільськогосподарських товарів, які втратили товарний вигляд та при виготовленні (придбанні) яких було сформовано податковий кредит, сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування податкові зобов'язання не нараховуються та податковий кредит не коригується за умови, що вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню. В інших випадках визначається умовний продаж та нараховуються податкові зобов'язання за повною ставкою. На думку відповідача, якщо сільськогосподарські товари списуються понад норми їх природного убутку, у зв'язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, то таке підприємство не має права залишити суми ПДВ, сплачені (нараховані) при виготовленні (придбанні) товарів, у складі податкового кредиту, та зобов'язане здійснити умовний продаж таких товарів, нарахувавши податкові зобов'язання з відображенням їх у рядку 1 розділу І "Податкові зобов'язання" податкової декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Проте з такими висновками відповідача суд не може погодитися враховуючи наступне.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ "Руда" є сільськогосподарським підприємством, яке займається виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. При нарахуванні та сплаті ПДВ за період, який перевірявся, позивач застосовував спеціальний режим оподаткування, передбачений ст. 209 Податкового кодексу України. За результатами діяльності підприємство складало та подавало до Лубенської ОДПІ дві декларації з ПДВ: скорочену та загальну. Під час здійснення своєї господарської діяльності з виробництва (вирощування), переробки та збуту сільськогосподарської продукції, ведення податкового обліку та складання податкової звітності по ПДВ за період, який перевірявся, позивач відображав операції з придбання товарів, робіт, послуг, які використовувалися в межах господарської діяльності сільгосппідприємства та в подальшому з яких був сформований податковий кредит з ПДВ, лише в податковій декларації з ПДВ (скорочена). При цьому ТОВ "Руда" не відображало операції з придбання товарів, робіт, послуг, які використовувалися в межах господарської діяльності сільгосппідприємства та в подальшому з яких був сформований податковий кредит з ПДВ у загальній податковій декларації з ПДВ.

Під час провадження господарської діяльності позивач здійснив списання загиблих посівів сої на загальну суму 555 321,88 грн., з яких для вирощування посівів загиблої сої використано товарно - матеріальних цінностей (насіння, мінеральні добрива, гербіциди, паливно - мастильні матеріали) на суму 369 368,00 грн. Сплачена сума ПДВ в розмірі 73 874,00 грн. за операціями з придбання вищезазначених товарно-матеріальних цінностей була відображена в податковій звітності спеціального режиму оподаткування з ПДВ, оскільки всі витрати пов'язані з поліпшенням та обробкою землі являються невід'ємною частиною технологічних карт сільськогосподарських культур.

Факт загибелі посівів підтверджується актом від 14.12.2012 №1 (а.с. 78), який підписаний комісією у складі Малій Л.А. (головний бухгалтер), Пащенко Л.В. (обліковець), Пульга В.В. (головний інженер) та головним агрономом Загорулько В.О. Вказаний акт погоджено директором ТОВ "Руда" Лущик В.М., начальником управління агропромислового розвитку Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області Щегельським І.І. та затверджений головою районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Лимар М.Й.

Таким чином, якщо у зв'язку зі знищенням (загибеллю) врожаю, суб'єктом спеціального режиму оподаткування компенсації не отримано, то такий суб'єкт повинен здійснити операцію зі списання товарів/послуг, що були використані для вирощування таких посівів (насаджень) та при придбанні яких було сформовано податковий кредит. У податковому періоді, в якому відбувається таке списання товарів/послуг, використаних для вирощування знищених посівів (насаджень), здійснюється перерахунок податкового кредиту, шляхом нарахування податкових зобов'язань в рядку 1 розділу І "Податкові зобов'язання" податкової декларації з ПДВ (скороченої), оскільки такі товари/послуги не можуть бути використані в оподатковуваних операціях.

За обставин, якщо навіть підприємством у звітному періоді (грудень 2012 року) при списанні загиблих посівів не було відкориговано податковий облік з ПДВ шляхом нарахування податкових зобов'язань в рядку 1 розділу І "Податкові зобов'язання" податкової декларації з ПДВ (скороченої) на суму податкового кредиту з придбаних товарів/робіт, послуг, які були використані для вирощування таких посівів - державному бюджету не завдано (фінансової) шкоди в частині неотримання (несплати) коштів ПДВ.

Відтак, господарські операції зі списання загиблих посівів та нарахування з них ПДВ сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, не відображаються в загальній податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Враховуючи вищевикладене суд не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ТОВ "Руда" у перевіряємий період та приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на відсутність в діях позивача порушень норм податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань з ПДВ, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 10.09.2013 №0001112201.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38728800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Руда" (ідентифікаційний код 32464607) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 923 (дев'ятсот двадцять три) грн. 43 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 25.11.2013.

Суддя Є.Б. Супрун