Ухвала

від 21.11.2013 по справі 814/972/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р.Справа № 814/972/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Півень М.О.

за участю представника позивача - Чистової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ШЛЯХ» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ШЛЯХ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АГРО ШЛЯХ" (далі -ТОВ, підприємство, позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області про скасування, податкового повідомлення-рішення №0000562360 від 08.02.2013, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з на додану вартість в сумі 21 207, 20грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 5301,75грн., що ґрунтується, на думку відповідача, на невмотивованих висновках про безтоварність господарських операцій по отриманню від ТОВ "ІНВЕСТТЕХІНЖИРІНГ" інформаційно-консультаційних послуг на підставі цивільно-правової угоди.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року - в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, ТОВ "АГРО ШЛЯХ", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 11.04.2013 року -скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 14.11.12 по 20.11.12 ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "АГРО ШЛЯХ" з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "УКРАЇНСЬКА ОВОЧЕВА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 22921048) за серпень 2011 року, та ТОВ "ІНВЕСТТЕХІНЖИРІНГ" (код ЄДРПОУ 35828705) за квітень 2012 року, за наслідками якою складено відповідний акт за №276/22-100/37630010 від 29.01.2013, якому зазначено про порушення суб'єктом господарювання ст.198 ПК України.

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000562360 від 08.02.2013, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з на додану вартість в сумі 21207,20 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 5301,75грн..

Підставою для визначення (нарахування) контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість слугував висновок ДПІ про безтоварність господарських операцій з надання інформаційно-консультаційних послуг з ТОВ "ІНВЕСТТЕХІНЖИРІНГ", внаслідок чого було занижено суму податку на додану вартість за період що перевірявся.

Приписами ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що "податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів".

Відповідно до п.198. ст.198 ПК України "не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними".

Придбання контрагентом позивача товарів (послуг), в осіб, які не є належними платниками ПДВ, приватних осіб, які безпідставно діють від імені юридичних осіб, фіктивних підприємств та підприємців, або по безтоварним господарським операціям не дає права на відшкодування з бюджету податку на додану вартість

При розгляді справи встановлено, що 03.04.2012 ТОВ "АГРО ШЛЯХ" та ТОВ "ІНВЕСТТЕХІНЖИНІРИНГ" (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 04.08.2008 №100133168 анульовано 21.05.2012) укладено договір, відповідно до якого ТОВ "ІНВЕСТТЕХІНЖИНІРИНГ" зобов'язалося надавати ТОВ "АГРО ШЛЯХ" послуги консультування з питань комерційної діяльності та управління, у тому числі, але не виключно, щодо укладення правочинів, якими опосередковується господарська діяльність з продажу товарів, робіт, послуг, що здійснюються ТОВ "АГРО ШЛЯХ", здійснювати комплекс заходів по сприянню в розрахунках контрагентів ТОВ "АГРО ШЛЯХ" за отриманий товар згідно раніше укладених ним правочинів.

11.05.2012 р. ТОВ "ІНВЕСТТЕХІНЖИНІРИНГ" та ТОВ "АГРО ШЛЯХ" складено акт передачі-отримання наданих послуг №257/01-02 про те, що послуги були надані у повній відповідності з умовами договору від 03.04.2012 №257.

За твердженням позивача виконання угоди відбувалося шляхом надання усних консультацій, в тому числі в телефонному режимі, а результатом наданих ТОВ "ІНВЕСТТЕХІНЖИНІРИНГ" послуг є укладення ТОВ "АГРО ШЛЯХ" і ТОВ "Теком-Лізинг" договору купівлі-продажу від 23.04.2012 №24/04-07 (звіт ТОВ "ІНВЕСТТЕХІНЖИНІРИНГ" від 11.05.2012 № 257/01-01).

Позивачем контролюючому органу надано договір купівлі-продажу від 23.04.2012 №24/04-07, податкові накладні, акт виконаних послуг (консультаційних послуг щодо пошуку покупців на товари Замовника (ТОВ "АГРО ШЛЯХ").

На підтвердження виконання інформаційно-консультаційних послуг, які надавались усно, в тому числі в телефонному режимі, позивач і ТОВ "ІНВЕСТТЕХІНЖИНІРИНГ" підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг). При цьому, крім договору про надання послуг, податкових накладних та неконкретного акта передачі-отримання наданих послуг, з зазначенням інформації тільки про те, що дані послуги є консультативними, ніяких підтверджуючих документів реального виконання та суті наданих послуг надано не було.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що надані позивачем договір про надання послуг, податкові накладні, неконкретний акт передачі-отримання наданих послуг, в даному випадку, не можуть вважатися достатніми первинними документами, що підтверджують факти виконання консультаційних послуг, оскільки не містять інформації про конкретні об?єми та направлення, по яким проводились відповідні інформаційно-консультаційні послуги. В акті передачі-отримання наданих послуг не визначено, які саме види консультацій оцінені сторонами у розмірі грошових коштів, зазначених у цьому акті, відсутні документи за результатами консультацій та надання інформації з докладним та повним описом всіх питань.

Крім того, із наданих позивачем документів (актів передачі-отримання наданих послуг не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку, а не завищення валових витрат) і правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, надані позивачем первинні документи на підтвердження господарської операції з виконання інформаційно-консультаційних послуг не відповідають вимогам діючого законодавства.

Документи, якими позивач хотів підтвердити спірні валові витрати та правомірність податкового кредиту, в яких зазначено лише назву послуг, є такими, що беззаперечно не підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" . В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Валові витрати (а відповідно і податковий кредит) можуть бути підтверджені лише тими документами, що свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість. Частина 2 ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Отже, колегія суддів також вважає, що в порушення п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 позивачем в перевіряємому періоді безпідставно включено до складу валових витрат та податкового кредиту, витрати на придбання інформаційно-консультаційних послуг не підтверджені документами які б доводили об'єм проведених робіт, їх реальну вартість, направленість господарських операцій на отримання прибутку в цілому, обґрунтування економічної вигоди від проведених операцій, відповідності та співрозмірності реального і заявленого змісту господарських операції, а також причинного зв'язку між придбанням послуг та отриманням економічної вигоди від цього придбання та ін.. Вищенаведене вказує на невідповідність реального і заявленого змісту господарських операцій, тобто свідчить про їх безтоварність.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що посилання позивача на неправомірність дій ДПІ щодо визнання правочинів нікчемними, в даному випадку не має правового значення, оскільки судом досліджується взаємовідносини платників податків в контексті реальності (справжності) господарських операцій, що не є аналогічним поняттю правочинів в цивільному праві, а тому судження контролюючого органу про недійсність правочинів не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не тягне безпосередньо правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ШЛЯХ» - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Агро Шлях» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Повний текс ухвали виготовлено 26 листопада 2013 року.

Головуючий:

Судді: