Рішення

від 27.11.2013 по справі 907/753/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.2013 Справа № 907/753/13

Розглянувши матеріали справи

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Тиса-Стар", м. Мукачево

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород

Про стягнення 46150,79 грн.,

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участі представників сторін:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - ОСОБА_3, представник по дов. від 24.07.2012;

ОСОБА_4, представник по дов. від 02.11.2012.

Суть спору: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Тиса-Стар", м. Мукачево, звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород про стягнення 46150,79 грн., з яких 42995,94 грн. основний борг по орендній платі 542,61 грн. річні і 2612,24 грн. пеня.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві. Вказує на те, що позивач передав у оренду відповідачу, згідно договору оренди №Н-П4 від 24.10.2012 нежитлове приміщення АДРЕСА_2, площею 101,3 кв.м., з 16 листопада 2012 року.

Зазначає, що станом на 25 червня 2013 року борг відповідача по орендній платі становить 42 995, 94 гривень за період оренди з 16.11.2012 по 15.05.2013 з врахуванням оплати 8160 грн. 16.11.2012.

Позивач просить стягнути з відповідача 46150,75 грн, з яких 42995,94 грн. основний борг по орендній платі, 542,61 грн. річні і 2612,24 грн. пеня, обґрунтовуючи свої вимоги ст. ст. 509, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, вказаних у відзиві на позов.

Зазначає, що фактичної передачі об'єкту оренди у порядку п. 2 договору не відбулося, оскільки орендоване приміщення не відповідало вимогам та умовам договору через відсутність опалення.

Пояснює, що відповідач мав реальні наміри орендувати приміщення, тому здійснив перерахунок у сумі 8160 грн. на користь позивача за його проханням з метою проведення газифікації приміщення та встановлення опалювальних приладів.

Однак, цього зроблено не було, тому відповідач не приступив до оренди, відтак просить відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні оголошувалася перерва за згодою сторін з 25.11.2013 до 11 год. 00 хв. 27.11.2013 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Двадцять четвертого жовтня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Тиса-Стар" (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) укладено Договір оренди №Н-П4, відповідно до якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежиле приміщення НОМЕР_2 площею 101,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 2.4 Договору об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду після підписання Акту приймання-передачі в оренду.

Згідно з пунктами 4.1, 4.3 Договору місячна орендна плата встановлюється у розмірі 8160 грн.; орендна плата починає нараховуватись з дня приймання - передачі об'єкта, що передається за Актом приймання -передачі.

Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_2 заперечила факт підписання Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ТС-0000702 від 30.11.2012, №ТС-0000774 від 31.12.2012, №ТС-0000030 від 31.01.2013, №ТС-0000113 від 28.02.2013, №ТС-0000180 від 31.03.2013, №ТС-0000206 від 30.04.2013, №ТС-0000305 від 15.05.2013 , поданих представником позивача на підтвердження отримання відповідачем послуг оренди, судом було призначено у справі почеркознавчу експертизу вказаних документів.

За результатами експертизи складено Висновок №3166 від 05.11.2013, у якому вказано, що підпис від імені ОСОБА_2, розташований у розділі 14 „Реквізити і підписи сторін" у розділі „Орендар" перед прізвищем „ОСОБА_2" на третій сторінці Договору оренди №Н-П4 від 24.10.2012, виконаний ОСОБА_2; підписи від імені ОСОБА_2, розташовані в графах „Затверджую Директор ОСОБА_2" та „Від Замовника" на Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ТС-0000702 від 30.11.2012, №ТС-0000774 від 31.12.2012, №ТС-0000030 від 31.01.2013, №ТС-0000113 від 28.02.2013, №ТС-0000180 від 31.03.2013, №ТС-0000206 від 30.04.2013, №ТС-0000305 від 15.05.2013 виконані однією особою, однак не ОСОБА_2, а іншою особою.

Суд дійшов висновку про відмову у позові, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом) , який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму , якщо інше не встановлено договором.

Тобто, як чинне законодавство, що регулює орендні правовідносини, так і укладений між сторонами договір, моментом відліку для оплати орендної плати передбачає момент підписання акту приймання-передавання об'єкту оренди.

У даному випадку, такого акту між сторонами підписано не було, відтак правових підстав для стягнення з відповідача орендної плати за користування приміщенням немає.

Стосовно поданих позивачем Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг оренди): №ТС-0000702 від 30.11.2012, №ТС-0000774 від 31.12.2012, №ТС-0000030 від 31.01.2013, №ТС-0000113 від 28.02.2013, №ТС-0000180 від 31.03.2013, №ТС-0000206 від 30.04.2013, №ТС-0000305 від 15.05.2013 у підтвердження оренди відповідачем приміщення, то суд не приймає їх до уваги, оскільки Висновком судової почеркознавчої експертизи встановлено факт виконання підписів на вказаних документах не ОСОБА_2, а іншою особою.

Враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні позову у частині стягнення орендної плати, то і у задоволенні стягнення 542,61 грн. річних і 2612,24 грн. пені, які нараховані за несвоєчасну оплату орендної плати, також належить відмовити.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.5 згаданої статті суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються при відмові в позові - на позивача.

На підставі вказаних норм права з відповідача на користь позивача належить також стягнути 5152 грн. на відшкодування вартості проведеної судової експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір покласти на позивача.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Тиса-Стар" (м. Мукачево, пл. Миру, 10-12, код: 37591244) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код:НОМЕР_1) суму 5152 грн. (п'ять тисяч сто п'ятдесят дві грн. 00 коп.) на відшкодування вартості проведеної судової експертизи.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29.11.2013.

Суддя Л. М. Якимчук