Постанова

від 25.11.2013 по справі 805/15672/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2013 р. Справа №805/15672/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 годин 20 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Зикун Ю.В., представника позивача Усача Ю.Є., представника відповідача Іващенка Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма "Тотус" до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними дій,

В С Т А Н О В И В:

1 листопада 2013 року позивач, Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма "Тотус", звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, про визнання неправомірними дій. Позовні вимоги вмотивовані тим, що при проведенні перевірки відповідач припустився численних порушень Податкового кодексу України і висновки акту не відповідають дійсності. З посиланням на статті 16, 20 Цивільного кодексу України, позивач просив визнати неправомірними дії відповідача щодо:

- висновків про неправомірність формування податкового кредиту та завищення податкових зобов'язань з ПДВ, викладених в акті перевірки від 11.10.2013 № 406/22-4/31551782,

- застосування «Інструкції про порядок виготовлення, схову, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», де товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН затверджена наказом Міністерства транспорту України від 29.12.1995 за №488/346 при визначені товарно-транспортних накладних первинними бухгалтерськими документами,

- витребування сертифікату відповідності та на підставі його робити висновки щодо підтвердження факту отримання товару,

що вплинуть на результати господарської діяльності позивача у вигляді погіршення його ділової репутації та зупинення ділових стосунків із його контрагентами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі. Додатково пояснив, що під час перевірки посадовці відповідача в усній формі вимагали від працівників позивача сертифікати якості. Погіршення ділової репутації позивача відбулося, оскільки з вересня 2013 року деякі покупці паливо-мастильних матеріалів відмовилися співпрацювати з позивачем, але доказів того, що це сталося через складання спірного акту надати не може.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Вказував на те, що посадові особи відповідача діяли правомірно під час проведення перевірки та складання за її наслідками акту перевірки. Просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11 жовтня 2013 року відповідачем був складений акт №406/22-4/31551782 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП ВКФ "Тотус" код ЄДРПОУ 31551782 з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Мікстранс" код ЄДРПОУ 35552617 за період з 01.05.2013 по 31.08.2013» (далі за текстом - Акт) (а.с. 32-54).

За висновками Акту позивачем порушені:

- підпункт 44.1 статті 44, пункту 185.1. статті 185, пункт 188.1 статті 188, пункт 187.1 статті 187, пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, внесеними законом України від 23.12.2012 №2856- VI підприємство ПП ВКФ "Тотус" завищено суму податкового кредиту в сумі 1805056,00 гривень в тому числі по періодам: травень 2013 року на суму 101068,00 гривень, червень 2013 року на суму 1703988,00 гривень, липень 2013 року на суму 101736,00 гривень та завищено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 1851935,00 гривень в тому числі по податковим періодам: травень 2013 року на суму 202900,00 гривень, червень 2013 року на суму 1419332,00 гривень, липень 2013 року на суму 229704,00 гривень.

Сторони визнали ту обставину, що на підставі Акту податкове повідомлення-рішення відповідачем не приймалося.

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - "ПК України") контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 року № 984, цей Порядок розроблено для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Пунктом 3 розділу І Порядку встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. Акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За приписами пунктів 4-6 розділу І Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З наведених положень Порядку випливає, що,

по-перше, посадові особи відповідача вправі запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, в тому числі і сертифікат відповідності;

по-друге, посадові особи відповідача вправі робити власні висновки за результатами вивчення первинних документів під час проведення перевірок;

по-третє, акт документальної перевірки це паперовий носій доказової інформації про фінансово-господарську діяльність платника податків та результати перевірки.

Відповідно до пункту 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, самі по собі дії посадових осіб відповідача по внесенню до акту перевірки висновків про виявлені порушення вимог податкового законодавства не мають для позивача ніяких наслідків. Акт перевірки не має обов'язкового характеру, а викладені в ньому обставини можуть бути лише підставою для прийняття податкового повідомленні-рішення. Правові наслідки для позивача виникнуть у зв'язку з прийняттям на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо викладення в акті виїзної позапланової перевірки фактів, виявлених порушень податкового законодавства, із посиланням на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України та «Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

У зв'язку із відмовою в задоволенні позовних вимог, судові витрати присудженню позивачу не підлягають (стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 25 листопада 2013 року.

Постанова в повному обсязі складена 29 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.