Ухвала

від 10.01.2014 по справі 805/15672/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2014 року справа №805/15672/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

секретар судового засідання Іллінов О.Є.,

за участю представника позивача Усача Ю.Є.,

представника відповідача Іващенка Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства Виробничо-Комерційна Фірма «ТОТУС» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року по адміністративній справі №805/15672/13-а за позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма "Тотус" до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними дій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просив визнати неправомірними дії відповідача щодо:

висновків про неправомірність формування податкового кредиту та завищення податкових зобов'язань з ПДВ, викладених в акті перевірки від 11.10.2013 № 406/22-4/31551782,

застосування «Інструкції про порядок виготовлення, схову, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», де товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН затверджена наказом Міністерства транспорту України від 29.12.1995 за №488/346 при визначені товарно-транспортних накладних первинними бухгалтерськими документами,

витребування сертифікату відповідності та на підставі його робити висновки щодо підтвердження факту отримання товару.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки податкового органу вплинуть на результати господарської діяльності позивача у вигляді погіршення його ділової репутації та зупинення ділових стосунків із його контрагентами.

При проведенні перевірки відповідач припустився чисельних порушень Податкового кодексу України і висновки акту не відповідають дійсності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача по коригуванню в АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту визначених позивачем в декларації з ПДВ за травень і червень 2013 року на підставі перевірки від 11.10.2013 року; зобов'язати відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» внесене коригування вищезазначених показників на підставі перевірки від 11.10.2013 року та відновити в АІС «Податковий блок» зазначені показники.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд приймаючи постанову повинен був дійти висновку, що нормами матеріального права не передбачено право податкового органу проводити коригування задекларованих платником податків показників, на підставі висновків Акту без узгодження податкових зобов'язань і кредиту, та прийняття податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

11 жовтня 2013 року відповідачем складений акт №406/22-4/31551782 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП ВКФ "Тотус" код ЄДРПОУ 31551782 з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Мікстранс" код ЄДРПОУ 35552617 за період з 01.05.2013 по 31.08.2013» (а.с. 32-54), за висновками якого позивачем допущені порушення:

-п.44.1 ст.44, п.185.1. ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП ВКФ "Тотус" завищено суму податкового кредиту в розмірі 1805056 гривень в тому числі по періодам: травень 2013 року - 101068 гривень, червень 2013 року -1703988 гривень, липень 2013 року - 101736 гривень та завищено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 1851935 гривень, в тому числі по податковим періодам: травень 2013 року - 202900 гривень, червень 2013 року - 1419332 гривень, липень 2013 року - 229704 гривень.

За наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймалися.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Наказ про проведення перевірки та повідомлення на перевірку вручені директору ПП «ВКФ «Тотус» Килиян Г.Г. 30.09.2013 року.

Відповідно до п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.3 роз.І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 (далі Порядок) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. Акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.4-6 розділу І Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Таким чином, діями податкового органу щодо проведення перевірки, за результатами якої не прийнято жодних рішень, не визначено податкових зобов'язань, не встановлюється для позивача будь-якого обов'язку, не змінюється та не припиняється будь-яке право позивача у сфері публічно-правових відносин, тобто не створюється конкретних юридичних наслідків. Проведення перевірки є лише способом реалізації суб'єктом владних повноважень наданих йому законом функцій. Проведення перевірки є фактом, що відбувся, під час перевірки вже зроблені певні висновки, які оформлені актом перевірки, відтак, визнання судом дій відповідача щодо визнання нікчемними певних господарських відносин, не відновить права позивача, яке він вважає порушеним.

На підставі викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача в частині викладення в акті перевірки фактів, виявлених порушень податкового законодавства, з посиланням на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством України.

Суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта, що висновки акту вплинуть на результати господарської діяльності позивача у вигляді погіршення його ділової репутації та зупинення ділових стосунків із його контрагентами, оскільки зазначене не є доказами настання негативних наслідків для позивача, а є припущеннями щодо можливого виникнення певних обставин у майбутньому.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги апеляційної скарги про визнання неправомірними дій відповідача по коригуванню в АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту визначених позивачем в декларації з ПДВ за травень і червень 2013 року на підставі перевірки від 11.10.2013 року; зобов'язання відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» внесене коригування вищезазначених показників на підставі перевірки від 11.10.2013 року та відновлення в АІС «Податковий блок» зазначених показників, - не були заявлені в суді першої інстанції та не були предметом розгляду судом.

Відповідно до ч.4 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства Виробничо-Комерційна Фірма «ТОТУС» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року по адміністративній справі №805/15672/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року по адміністративній справі №805/15672/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 10 січня 2014 року.

Суддя-доповідач І.Д.Компанієць

Судді: В.А. Шальєва

М.В. Бишов