Постанова

від 20.11.2013 по справі 801/7486/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2013 р. 13:15 Справа №801/7486/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.

при секретарі Баценко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст плюс»

до Кримської митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

за участю представників:

від позивача - Вороніна С.В. - пред-к, дов. від 25.07.2013р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міст плюс» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Кримської митниці Міндоходів (далі відповідач) , в яком просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача форми Р» №1 від 11.07.2013р. Вимоги мотивовані тим, що відповідач прийняв вказане податкове повідомлення - рішення без з'ясування дійсних обставин справи.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Представником відповідача 16.09.2013р. надані заперечення на позов (вих.№05-07/2325 від 16.09.2013р.), в яких зазначено , що відсутні підстави для задоволення позову.

Представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позовну заяву.

За клопотанням представників сторін провадження по справі неодноразово зупинялось для надання додаткових доказів по справі.

У судове засідання 20.11.2013р. відповідач явку свого представника не забезпечив, про день та час йог о проведення був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення не надав, представник позивача наполягав на задоволенні позову, вважав можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд , вислухавши думку позивача, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні клопотання про відкладення розгляду справи, участь представника відповідача у минулих судових засіданнях, закінчення терміну розгляд справи , визначеного у ст. 122 КАС України, наявність доказів того ,що всі учасники процесу були сповіщені про день та час проведення судового засідання , керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача згідно зі ст. 346 Митного кодексу України , плану-графіку проведення перевірок на ІІ квартал 2013р., на підставі наказу №135 від 12.04.2013р. була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання позивачем з питань державної митної справи за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт № 0017/13/600000000/0032008828 від 07.06.213р. , у висновках якого зазначено ,що позивач є єдиним представником та офіційним дистриб'ютером в Україні ТОВ «Сиблево Форин Трейд» та відповідно до положень Митного кодексу України є пов'язаними між собою особами з ввезення на митну територію України товарів торгівельної марки «Сибирское здоровье», керуючись ст.ст.39,347 Митного кодексу України п. 54.3.2. ст.54 Податкового кодексу України визначено митну вартість товарів та податкові зобов'язання з ПДВ на суму 17698,08грн.

Відповідачем 11.07.2013 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №1 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по ПДВ у розмірі 17698,08 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 4424,53 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

У ст. 3 ПК України зазначено,що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно з п.41.1. ст.41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (п.41.3 ст.41 ПК України)

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України (п.п.в) п. 185.1 ст. 185 ПК України).

Відповідно до п.190.1 ст.190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно зі ст. 1 Митного кодексу України (який діяв на час проведення позивачем митного оформлення товару до 01.06.2012 р., далі МК України ) митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення, митне оформлення - виконання митним органом дій(процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України.

Відповідно до ст. 42 МК України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню ( ст.72 МК України).

Згідно зі ст.81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу(ст.82 МК).

Ст.259 МК України встановлює, що митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ст. 262 МК України).

Згідно зі ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватись на достовірній документально підтвердженій інформації. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

Митний орган , що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, та у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів ( ст.265 МК України).

Методи визначення митної вартості товарів , які імпортуються в Україну, визначені у ст. 266 МК України.

З 01.06.2012 р. набрав чинність Митний кодекс України , у ст. 49 якого визначено,що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються , зокрема для нарахування митних платежів ( ст. 50 Митного кодексу України).;

У ст.51 цього кодексу визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно зі ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, яки ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У ст.246 Митного кодексу України визначено,що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення. (ст.248 Митного кодексу України).

Згідно зі ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.336 Митного коедксу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів ,зокрема, шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

У ст.345 Митного кодексуУкраїни зазанчено,що документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи в тому числі щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства.

Судом встановлено, що відповідач при проведенні документальної планової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., результати якої відображені в акті перевірки №0017/13/600000000/0032008828 від 07.06.2013р., зазначив ,що при оформлені ввезення товарів у режимі імпорт , постачання яких здійснювалось на виконання умов зовнішньоекономічного договору №7/2011 від 19.09.2011 р., укладеного з ТОВ « СИБВАЛЕО ФОРИН ТРЭЙД» (Росія), позивач, будучи єдиним представником та офіційним дистриб'ютером в Україні ТОВ «Сиблево Форин Трейд», відповідно до положень Митного кодексу України був пов'язаною особою при ввезенні на митну територію України товарів торгівельної марки «Сибирское здоровье».

Відповідач наполягав на тому, що позивач при ввезенні товару торгівельної марки «Сибирское здоровье» на митну територію України по договору №7/2011 від 19.09.2011 р., використовуючи своє положення представника та офіційного дистриб'ютера в Україні ТОВ «Сиблево Форин Трейд», будучи пов'язаною особою з вказаним нерезидентом при ввезенні на митну територію України товарів торгівельної марки «Сибирское здоровье», занизив його ціни, що призвело до зменшення суми ПДВ, який мав бути оплаченийі при його митному оформлені.

При визначенні суми ПДВ, якй мав сплатити позивач при митному оформленіцих товарів відповідач розрахував його вартість за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. При цьому , при розрахунку суми недоплаченного ПДВ були взятии до уваги ціни на той же товар, ввезення якого були здійснено ТОВ «Сиблево Форин Трейд» у 2011 р.

До матеріалів справи залучена копія акту № 0015/11/600000000/0032008828 від 29.06.2011 р. планової документальної перевірки дотримання позивачем вимог митного законодавства за період з 01.06.2008 р. по 31.01.2011 р., в якому при вивчені матеріалів щодо постачання товарів від ТОВ «Сиблево Форин Трейд» не зазначено про, те що Товариство з обмеженою відповідальністю «Міст плюс» та ТОВ «Сиблево Форин Трейд» є пов'язаними між собою особами при ввезенні на митну територію України товарів торгівельної марки «Сибирское здоровье».

Вивчивши наведені обставини, приймаючи до уваги те , що позивачем в 2012р. не змінено ні постачальника товарів ,ні його виробників, ним наданні копії документів , на підставі яких формувалась ціна на цій товар у зазначений період часу, зокрема, наказів про знижку ціни ТОВ «Сиблево Форин Трейд» , суд прийшов до висновку,що відповідачем податкове повідомлення - рішення №1 від 11.07.2013 р. прийнято без урахуванням всіх обставин, що мають значення для його прийняття, в умовах фактичної відсутності підстав для не прийняття до уваги наданих позивачем документів , невірного застосування методу визначення митної вартості ввезених ним у 2012 р. товарів , що є підставою для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.11.2013р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 27.11.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення

Кримської митниці Міндоходів форми «Р» від 11.07.2013 р. №1.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст плюс» ( м.Сімферополь, вул. Шполянської 11, код ЄДРПОУ 32008828 ) 222 грн. (двісті двадцять дві грн.) судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.