Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/7486/13-а
03.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Дудкіної Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Кримської митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 20.11.13 у справі № 801/7486/13-а
до Кримської митниці Міндоходів (вул. Мальченка, 22, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95491)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міст плюс" до Кримської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кримської митниці Міндоходів форми «Р» від 11.07.2013 р. №1.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст плюс» 222 грн. судового збору.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 03.03.2014 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що відповідачем відповідно до ст. 346 Митного кодексу України, плану-графіку проведення перевірок на ІІ квартал 2013р., на підставі наказу №135 від 12.04.2013р. була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання позивачемвимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт № 0017/13/600000000/0032008828 від 07.06.213р..
Висновками атку перевірки встановлено, що позивач є єдиним представником та офіційним дистриб'ютером в Україні ТОВ «Сиблево Форин Трейд» та відповідно до положень Митного кодексу України є пов'язаними між собою особами з ввезення на митну територію України товарів торгівельної марки «Сибирское здоровье», керуючись ст.ст.39,347 Митного кодексу України п. 54.3.2. ст.54 Податкового кодексу України визначено митну вартість товарів та податкові зобов'язання з ПДВ на суму 17698,08грн.
11.07.2013 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №1, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по ПДВ у розмірі 17698,08 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 4424,53 грн.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються , зокрема, для нарахування митних платежів.
У ст.51 цього Кодексу визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно зі ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Декларація митної вартості подається у разі: якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню (ст.72 МК України).
Згідно зі ст.81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ст.82 МК України, митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.
Ст.259 МК України встановлює, що митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ст. 262 МК України).
Згідно зі ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватись на достовірній документально підтвердженій інформації. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.
Відповідно до ст.265 МК України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, та у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.
Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, визначені у ст. 266 МК України.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення. (ст.248 Митного кодексу України).
Згідно зі ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Статтею 345 Митного кодексу України зазанчено, що документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи в тому числі щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в акті перевірки №0017/13/600000000/0032008828 від 07.06.2013р. зазначив, що при оформлені ввезення товарів у режимі імпорт, постачання яких здійснювалось на виконання умов зовнішньоекономічного договору №7/2011 від 19.09.2011 р., укладеного з ТОВ «СИБВАЛЕО ФОРИН ТРЭЙД» (Росія), позивач, будучи єдиним представником та офіційним дистриб'ютером в Україні ТОВ «Сиблево Форин Трейд», відповідно до положень Митного кодексу України був пов'язаною особою при ввезенні на митну територію України товарів торгівельної марки «Сибирское здоровье».
На думку відповідача, позивач при ввезенні товару торгівельної марки «Сибирское здоровье» на митну територію України по договору №7/2011 від 19.09.2011 р., використовуючи своє положення як представника та офіційного дистриб'ютера в Україні ТОВ «Сиблево Форин Трейд», будучи пов'язаною особою з вказаним нерезидентом при ввезенні на митну територію України товарів торгівельної марки «Сибирское здоровье», занизив його ціни, що призвело до зменшення суми ПДВ, який мав бути оплачений при його митному оформлені.
При визначенні суми ПДВ, який мав сплатити позивач при митному оформлені цих товарів відповідач розрахував його вартість за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. При цьому , при розрахунку суми недоплаченого ПДВ були взяти до уваги ціни на той же товар, ввезення якого були здійснено ТОВ «Сиблево Форин Трейд» у 2011 р.
Однак, відповідно до умов дистриб'юторського договору №1 від 28.09.11р. ТОВ «МІСТ ПЛЮС» продає на території України від свого імені і за свій рахунок Товари, зокрема торгівельної марки «Сибирское здоровье»), придбані у ТОВ «Сибвалео Форин Трейд». Крім того, ТОВ «МІСТ ПЛЮС» зобов'язується докласти всі зусилля для просування і продажу Товарів на території України. Оплата за Товар сплачується ТОВ «МІСТ ПЛЮС» за цінами встановленими ТОВ «Сибвалео Форин Трейд» (а.с.52-54).
Судова колегія зазначає, що ТОВ «МІСТ ПЛЮС» та ТОВ «Сибвалео Форин Трейд» є окремими самостійними юридичними особами не пов'язаними один з одним корпоративними правами.
Таким чином, укладення договору між ТОВ «МІСТ ПЛЮС», як дистриб'ютором та ТОВ «Сибвалео Форин Трзйд», як Організацією не свідчить про пов'язаність осіб.
Висновок Кримської митниці щодо пов'язаності юридичних осіб ґрунтується на тому, що ОСОБА_2 є директором ТОВ «Корпорация «Сибирское здоровье» (власник торгівельної марки «Сибирское здоровье»), також вона є засновником ТОВ «МІСТ ПЛЮС», та директором ТОВ «Лаборатория современного здоровья» (виробник).
Проте, у висновку не зазначено ТОВ «Сибвалео Форин Трзйд» Товари якого безпосередньо завозились на територію України та декларувались ТОВ «МІСТ ПЛЮС» у Кримський митниці.
Крім того, ОСОБА_2 не займає посадового становища, не є учасником ТОВ «Сибвалео Форин Трзйд». ОСОБА_2 є єдиним учасником ТОВ «МІСТ ПЛЮС», тому висновок відповідача щодо пов'язаності осіб є необґрунтованим та не відповідає обставинам.
Між ТОВ «Сибвалео Форин Трзйд» та ТОВ «МІСТ ПЛЮС» укладений Контракт №7/2011 від 19.09.11р. (а.с.44-48).
Відповідно до п.1. Контракту Продавець (ТОВ Сибвалео Форин Трзйд») передає Покупцю (ТОВ «Міст Плюс») у власність біологічно активні добавки до їжі, засоби гігієни, харчові добавки, парфумерні і косметичні товари, продукти харчування і фіточаї, рекламну продукцію, товари народного вжитку, побутові прилади, а Покупець приймає та сплачує товар відповідно до платіжних документів.
Крім того, судова колегія зауважує, що Метод визначення митної вартості за ціною договору відносно товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо, зокрема, покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не повинні вплинути на ціну варів, згідно ст. 267 Митного кодексу України.
Більш того, відповідно до Листа від 18.11.2011 №156 ТОВ «Сибвалео Форин Трзйд» (Продавець за Контрактом №7/2011) залишає за собою право визначати ціну товару у залежності від кількості товару, що замовляється та частоти постачань в місяць, а також право знижувати ціну на залежалий (що не має особливого попиту) товар. Ціна також може змінюватися на певні групи товарів при проведенні акції на ці товари в конкретний період часу на території України і інших країн.
Вказаний Лист зазначався у кожній митній декларації для підтвердження митної вартості, також Кримський митниці надавались прайс-лист, калькуляція виробника, та декларація країни-експортера.
Таким чином, право ТОВ «Сибвалео Форин Трзйд» самостійно визначати ціну товару на кожну партію товару у відповідний період.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що приймаючи до уваги, що позивачем в 2012р. не змінено ні постачальника товарів, ні його виробників, ним наданні копії документів, на підставі яких формувалась ціна на цій товар у зазначений період часу, зокрема, наказів про знижку ціни ТОВ «Сиблево Форин Трейд», то відповідачем податкове повідомлення - рішення №1 від 11.07.2013 р. прийнято без урахуванням всіх обставин, що мають значення для його прийняття, в умовах фактичної відсутності підстав для не прийняття до уваги наданих позивачем документів, невірного застосування методу визначення митної вартості ввезених ним у 2012 р. товарів, що є підставою для задоволення позову.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Кримської митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 20.11.13 у справі № 801/7486/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 20.11.13 у справі № 801/7486/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2014 |
Оприлюднено | 17.03.2014 |
Номер документу | 37608872 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Мунтян Ольга Іванівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Мунтян Ольга Іванівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Яковлєв С.В.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Яковлєв С.В.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Яковлєв С.В.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Яковлєв С.В.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Яковлєв С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні