Рішення

від 22.11.2013 по справі 2218/19649/2012

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2218/19649/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2013

Хмельницький міськрайонний суд в складі :

головуючої - судді Порозової І.Ю.

секретаря Грицак О.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-текс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ :

21 вересня 2012 року ТОВ «Сан-текс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики в сумі 19 680 грн., трьох процентів річних-448.06 грн., 814,82 грн. інфляційних витрат, посилаючись на те, що протягом 2008-2010 року відповідач купував у ТОВ «Сан-текс» текстильний матеріал-синтепон, проте повністю не розрахувався за придбаний товар та станом на грудень 2010 року заборгував 19680 грн. В подальшому сторони дійшли згоди про заміну зобов’язання та 28.12.2010 року ОСОБА_1 видав розписку, в якій зобов’язався повернути ТОВ В«Сан-текс» борг у розмірі 19680 грн. до 15.12.2011 року, проте до вказаної дати суму боргу не повернув, а тому на думку позивача, останній має також сплатити три проценти річних та інфляційні витрати.

До початку розгляду справи по сутті представник позивача частково змінював підставу позову, подав заяву про стягнення боргу за договором позики при цьому залишив посилання на ст. 604 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в первісному вигляді, наполягає на стягнення коштів за новацією боргу та пояснив, що сторони дійшли згоди про заміну боргу з договору купівлі-продажу на позикове зобов’язання, будь-яких відносин, пов’язаних з передачею коштів ОСОБА_1 між сторонами не було.

Представник відповідача заперечує щодо згоди сторін за новацією боргу, крім того стверджує про відсутність будь-яких відносин з його довірителем, як фізичною особою.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.12.2010 року ОСОБА_1 надав ТОВ «Сан-текс» розписку про визнання боргу перед фірмою за продукцію в грошовому еквіваленті 19 680 грн., яку взяв для реалізації і не розрахувався. На час розгляду справи оригінал розписки знаходиться у представника позивача.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику(грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що між сторонами має місце новація боргу, кошти по розписці від 28.12.2010 року ОСОБА_1 не передавалися. З врахуванням викладеного відсутні підстави для стягнення цих коштів на підставі ст. 1049 ЦК України.

За ст. 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов’язанням. Заміна боргу позиковим зобов’язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики.

Відповідно до ст. 604ЦК України зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами.

З аналізу вказаних норм випливає, що умовами здійснення новації є, по-перше, двостороння угода (домовленість), по-друге, дотримання форми такого правочину (новаційного договору), тобто у формі, передбаченій для укладення договору позики (ч.2 ст. 1053 ЦК України), а по-третє, це дійсність первинного зобов’язання. Угода про заміну первісного зобов’язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу. Істотними умовами такого договору є: предмет, вказівка на колишнє й нове зобов’язанн; і те, що нове зобов’язання виникає замість попереднього, яке припиняється. Про намір вчинити новацію сторони повинні зазначити в договорі. За відсутності такого застереження первинне зобов’язання не припиняється, а буде діяти разом з новим.

Представником позивача не надано належних та допустимих доказів існування попереднього зобов’язання на суму зазначену у позові перед ТОВ В«Сан-текс» у фізичної особи ОСОБА_1, натомість представником відповідача категорично запречується факт досягнення згоди про новацію боргу та будь-які відносини ОСОБА_1 з товариством, як фізичної особи. В обгрунтування своїх заперечень представник відповідача надав ряд документів про реєстрацію ОСОБА_1, як фізичної особи-підприємця, видом діяльності якого є посередництво в торгівлі текстильними виробами, зокрема довідки про взяття на облік як платника податків та страхових внесків, свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця, звіти суб’єкта малого підприємництва за 2009-2010 роки, накладні за якими Присяжний отримував в ТОВ «Сен-текс» синтепон, з відмітками про розрахунок. Таким чином стороною позивача не доведено існування попереднього зобов’язання, продовження існування зобов’язання між тими ж сторонами (тобто ОСОБА_1 як фізичною особою, як до так і на час написання розписки), згоду сторін на новацію боргу, оскільки зі змісту розписки слідує визнання ОСОБА_1 свого боргу перед ТОВ В«Сан-текс», а не згода на заміну зобов’язання, крім того вказана розписка не засвідчує обставин припинення попереднього зобов’язання, а відтак сукупність істотних умов новації відсутня.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, суд не вправі виходити за межі позовних вимог та застосовувати будь-яку іншу підставу для вирішення спору, не заявлену позивачем, про наміри позивача щодо зміни підстави позову судом з’ясовувалося неодноразово.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209-212, 215 ЦПК України, ст.ст. 604, 625, 1049, 1050, 1053 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Товариству з обмеженою відповідальністю «Сан-текс» в позові до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя