Постанова

від 26.11.2013 по справі 904/5258/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 року Справа № 904/5258/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Сеіна Т.С., довіреність № 59 від 08.01.13, представник;

від відповідача: Колодяжний В.С., довідка АА № 651119 від 06.09.12, керівник;

розглянувши апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу №58 «Петровськ-2» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 року у справі №904/5258/13

за позовом комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до житлово-будівельного кооперативу №58 «Петровськ-2», м. Дніпропетровськ

про стягнення 94 011 грн. 70 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 року у справі № 904/5258/13 (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволено.

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу №58 «Петровськ-2» на користь комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради 94 011,70 грн. основного боргу, 1 880,23 грн. судового збору.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем вимог ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, умов договору № 819 від 01.02.2009 року в частині оплати отриманої теплової енергії, наявністю заборгованості в розмірі 94 011 грн. 70 коп. за період з жовтня 2010 року по березень 2011року.

Надаючи оцінку запереченням відповідача щодо часткової оплати вказаної позивачем заборгованості, суд першої інстанції послався на те, що проведені відповідачем оплати не були коректно віднесені за кожний період окремо, оскільки відповідач не приділяв уваги на призначення платежу у кожному з платіжних доручень.

Не погодившись з вказаним рішенням, житлово-будівельний кооператив №58 «Петровськ-2» звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Зазначає на безпідставність висновків суду, оскільки позивач зараховував проведені відповідачем оплати без врахування призначення платежу. В кожному платіжному дорученні відповідач зазначав опалювальний період. Крім того, відсутність заборгованості за кожен опалювальний період сторони фіксували в акті звірки взаєморозрахунків.

Просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 року змінити. Прийняти нове рішення, яким стягнути з житлово-будівельного кооперативу №58 «Петровськ-2» на користь комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради 9 000 грн. боргу за опалювальний період з жовтня 2010 року по березень 2011 року, судовий збір розподілити пропорційно задоволенню позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає на законність та обґрунтованість висновків суду, спростовує доводи відповідача та просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення слід скасувати, позовні вимоги задовольнити частково враховуючи наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існують довготривалі договірні відносини з постачання теплової енергії.

Так, 01.02.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір №819 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення відповідачу по його об'єктах, розміщених за адресами: вул. Новоорловська, 6 від джерела теплопостачання: вул. Х. Грімау, 3.

Пунктом 11.1. договору встановлений строк його дії з дня підписання до 31.12.2011року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмової заяви однієї зі сторін (п.11.6 договору).

В період дії вказаного договору 01.04.2011 року за цим же номером 819 сторони уклали ще один договір про постачання теплової енергії, відповідно до якого теплопостачальне підприємство бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором.

Предметом спору у даній справі є порушення відповідачем умов договору №819 від 01.02.2009 року та стягнення заборгованості за жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року.

Відповідно до п. 7.2 договору споживач зобов'язаний щомісячно, до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок споживач здійснює до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом безготівкового перерахування.

Як вбачається з актів здачі-приймання теплової енергії № 4115 від 31.10.2010 року, №5122 від 30.11.2010 року, №6034 від 31.12.2010 року, №98 від 31.01.2011 року, №1104 від 28.02.2011року, №2054 від 31.03.2011року та відповідних рахунків №4115 від 31.10.2010 року, №5122 від 30.11.2010 року, №6034 від 31.12.2010 року, № 98 від 31.01.2011року, №1104 від 28.02.2011року, №2054 від 31.03.2011року, відповідач протягом періоду з жовтня 2010 року по березень 2011 року спожив 353, 444 Гкал. теплової енергії, загальною вартістю 99 727, 82 грн. з ПДВ (а.с. 23-28,51,52).

В травні 2011 року позивачем був здійснений перерахунок з урахуванням температури зовнішнього повітря в обсязі -19,609 Гкал. на суму 5 716, 12 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком №3857 від 05.05.2011 року.

Отже, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідач за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2010 року по березень 2011 року мав сплатити 94 011 грн. 70 коп.

Однак висновок суду про те, що заборгованість у вказаному розмірі має місце, є помилковим, оскільки суд не надав належну оцінку наданим відповідачем до матеріалів справи платіжним дорученням, якими підтверджується часткова сплата виставлених позивачем рахунків.

Відповідно до платіжних доручень, наявних в матеріалах справи, за спірний період - опалювальний сезон 2010 - 2011 року, де відповідач чітко зазначив призначення грошових коштів, на користь позивача сплачено:

- згідно платіжного доручення №188 від 05 12.2010 року - 6 000 грн. (а.с.59)

- згідно платіжного доручення №196 від 01.02.2011 року - 12 000 грн. (а.с.59)

- згідно платіжного доручення №206 від 09.03.2011 року - 12 000 грн. (а.с.60)

- згідно платіжного доручення №216 від 03.04.2011 року - 16 000 грн. (а.с.60)

- згідно платіжного доручення №227 від 05.05.2011 року - 12 000 грн. (а.с.61)

- згідно платіжного доручення №236 від 26.05.2011 року - 8 000 грн. (а.с.61)

Крім того, відповідач з призначенням платежу : за опалювальний сезон 2010 - 2011 року, з посиланням на договір №819 від 01.04.2011 року сплатив:

- згідно платіжного доручення №245 від 04.07.2011 року - 10 000 грн. (а.с.79)

- згідно платіжного доручення №263 від 26.08.2011 року - 7 000 грн. (а.с.80)

- згідно платіжного доручення №274 від 29.09.2011 року - 4 000 грн. (а.с.81)

- згідно платіжного доручення №280 від 07.10.2011 року - 2 000 грн. (а.с.82)

Враховуючи, що між сторонами існують лише правовідносини з постачання та використання теплової енергії, які одночасно ( за один опалювальний сезон 2010-2011 року) оформлені двома договорами - №819 від 01.02.2009 року (з строком дії до 31.12.2011 року) та №819 від 01.04.2011 року, інші правовідносини між сторонами відсутні, а призначення оплат чітко відноситься до опалювального періоду 2010 - 2011 років, колегія суддів вважає за необхідне зарахувати проведені оплати до погашення заборгованості за спірний період.

Враховуючи викладене, відповідачем сплачено 89 000 грн. Розмір заборгованості складає 5 011 грн. 70 грн. (94 011, 70 грн. - 89 000 грн. = 5 011 грн. 70 грн.), яка підлягає стягненню відповідно до наступного:

В силу ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідачем порушено вимоги закону та укладеного з позивачем договору , заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.

Сплачені відповідачем згідно платіжних доручень від 24.09.2013 року на суму 6000 грн. та від 07.10.2013 року на суму 3 000 грн. (а.с.151-152) суми заборгованості за спірний період можуть бути враховані для зменшення суми боргу на стадії виконання судового рішення.

Отже, при вирішенні даного спору місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків, що не відповідають обставинам справи.

Оскаржуване рішення слід скасувати, позов задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача залишок несплаченої заборгованості в розмірі 5 011 грн. 70 грн. В іншій частині позову відмовити, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України розподілити судові витрати: за розгляд позову 1 720 грн. 50 коп. судового збору стягнути з відповідача на користь позивача, за розгляд апеляційної скарги 860 грн. 25 коп. судового збору стягнути з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013року у справі № 904/5258/13 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №58 «Петровськ-2» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Новоорловська, 6, код ЄДРПОУ 23075686, р/р 26004092000081 ХВФ ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 305017) на користь комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, будинок 7, код ЄДРПОУ 32688148, р/р 26002231692001 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764) 5 011 грн. 70 коп. (п'ять тисяч одинадцять гривень 70 копійок) основного боргу, 1 720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

В решті позову відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, будинок 7, код ЄДРПОУ 32688148, р/р 26002231692001 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764) на користь Житлово-будівельного кооперативу №58 «Петровськ-2» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Новоорловська, 6, код ЄДРПОУ 23075686, р/р 26004092000081 ХВФ ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 305017) 860 грн. 25 коп. (вісімсот шістдесят гривень 25 копійок) судового збору.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 29.11.2013 року.