Рішення

від 12.11.2013 по справі 1312/7033/12

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2/463/564/13

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С. В.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю представника позивачів ОСОБА_2

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», третьої особи: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, та позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» , третьої особи: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, які об’єднані в одне провадження, суд -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою до відповідача, третьої особи про стягнення з ОСОБА_6 «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» матеріальної шкоди, заподіяної злочином, в розмірі 7 876 грн. 06 коп.

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, третьої особи про стягнення з ОСОБА_6 «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» матеріальної шкоди, заподіяної злочином, в розмірі 50 000 грн. 00 коп.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07.12.2010 року о 22.30 год. в районі громадської зупинки по вул. Магістральна у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, внаслідок наїзду автомобілем марки «Cherry Amulet А 15-ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, загинув їх батько ОСОБА_7 Вироком Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 21.12.2011 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 15.03.2012 року, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначили, що внаслідок перебування ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні, а згодом внаслідок організації його похорону, позивач ОСОБА_3 понесла матеріальні збитки в розмірі 7876 грн. 06 коп. В той же час інший позивач ОСОБА_5, будучи непрацездатною особою, інвалідом 2-ої групи, та перебуваючи на повному матеріальному утриманні ОСОБА_5, внаслідок втрати годувальника через його смерть, має право на відшкодування матеріальної шкоди. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу була застрахована на підставі договору страхування у ОСОБА_6 «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», а тому просять позов задоволити.

В судовому засіданні позивачі, їх представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, дали пояснення аналогічні вище наведеним.

Представник відповідача ОСОБА_6 «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» в судове засідання не з’явився потворно, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку по місцю реєстрації юридичної особи, причин неявки суду не повідомив.

Зважаючи на те, що позивачі не заперечують проти заочного розгляду справи, а належно повідомлений про розгляд справи відповідач в судове засідання не з’явився повторно, суд вважає, що відповідно до ст.224 ЦПК України, справу слід розглянути у відсутності відповідача, постановивши заочне рішення.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився повторно, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, раніше подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.86), а тому суд вважає, що справу слід розглянути у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивачів, їх представника, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши у їх сукупності письмові докази, суд задовольняє позов з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.12.2010 року о 22.30 год. на пішохідному переході в районі громадської зупинки по вул. Магістральна у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час якої третя особа ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «Cherry Amulet А 15-ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючого у законному володінні ТзОВ «Департамент охорони», здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 В результаті даної пригоди ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких помер у Київській міській клінічній лікарні швидкої допомоги.

Як вбачається із свідоцтва про смерть (а.с.9 т.2), ОСОБА_7 помер 27.12.2010 року у м. Києві, про що вчинено актовий запис №6579 від 28.12.2010 року.

Дані обставини підтверджуються вироком Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 21.12.2011 року (а.с.150-153 т.1), скасованого стосовно ОСОБА_4 в частині цивільного позову, а в іншій частині залишений без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 15.03.2012 року (а.с.154-158 т.1), яким визнано винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із свідоцтв про народження (а.с.62 т.2) вбачається, що ОСОБА_7 являвся батьком двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З пояснень позивача ОСОБА_3, допитаної в якості свідка, представлених квитанцій (а.с.7-13 т.1), а також показів свідка ОСОБА_8, матері позивача, вбачається що ОСОБА_3 понесено матеріальні збитки на лікування батька ОСОБА_7 у Київській міській клінічній лікарні швидкої допомоги в розмірі 5670 грн. 06 коп., а також витрати на організацію його похорону в розмірі 2206 грн. 00 коп., а всього в розмірі 7876 грн. 06 коп.

Відповідно до ч.1,3 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

У відповідності до ч.2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім цього, ст. 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

В той же час, судом встановлено, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди 07.12.2010 року, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Cherry Amulet А 15-ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована відповідачем ОСОБА_6 «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» на підставі страхового полісу серії ВЕ №2964964, що підтверджується довідкою МТ СБ України від 20.03.2014 року (а.с.161 т.1).

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону визначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Таким чином, оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Cherry Amulet А 15-ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент скоєння його водієм дорожньо-транспортної пригоди та завданню тілесних ушкоджень ОСОБА_7, що спричинили в подальшому його смерть, була застрахована ОСОБА_6 «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», і розмір понесених позивачем ОСОБА_3 матеріальних збитків пов’язаних із лікуванням, а згодом похованням покійного ОСОБА_7, не перевищує максимального розміру страхового відшкодування передбаченого Законом, а тому позов ОСОБА_3 є підставним і підлягає до задоволення.

Крім цього суд вважає підставними позовні вимоги і іншого позивача ОСОБА_5 з таких мотивів.

Відповідно до ч.1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується:

1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);

2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;

3) інвалідам - на строк їх інвалідності;

4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;

5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.

Особам, визначеним у пунктах 1 - 5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Як вбачається із довідки ОСББ «Ніжин» від 08.12.2011 року (а.с.68 т.1), акту від 12.04.2011 року №1 (а.с.67 т.1), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживав із батьком в квартирі АДРЕСА_1.

Згідно посвідчення серії ААБ №086669 виданого довічно з 20.01.2011 року (а.с.66 т.1) вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є інвалідом ІІ-ої групи з дитинства та отримує соціальну допомогу.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.70) вбачається, що ОСОБА_7 з 03.06.2008 року був зареєстрований фізично особою - підприємцем, за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Як вбачається з показів допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, позивач ОСОБА_5 постійно проживав із батьком ОСОБА_7 та перебував на його повному матеріальному забезпеченні. Крім цього, внаслідок наявного у позивача захворювання він обмежений у пересуванні і батько за життя приділяв сину належну увагу та допомогу, влаштував його до спортивної секції, постійно супроводжував та возив на тренування, що дало можливість позивачу, незважаючи на наявність інвалідності, активно займатися спортом. Внаслідок смерті батька позивач втратив батьківську турботу та допомогу.

Таким чином є доведеним, що втративши годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач ОСОБА_5, як інвалід ІІ-ої групи, має право на відшкодування шкоди у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

Оскільки згідно представленого звіту (а.с.73 т.1) вбачається, що ОСОБА_7 у четвертому кварталі 2010 року отримав доходи в розмірі 99185 грн., тому суд вбачає правильним розрахунок позивача про те, що розмір відшкодування шкоди у зв’язку із втратою годувальника за період з 01.01.2011 року по 01.10.2013 року становить 90919 грн. 62 коп., виходячи із щомісячного платежу - 2755 грн. 14 коп.

А тому, оскільки цивільно-правова відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки, що спричинило смерть потерпілого, була застрахована ОСОБА_6 «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», а тому слід стягнути із відповідача в користь ОСОБА_5 суму страхового відшкодування в межах максимального розміру страхового відшкодування передбаченого Законом, як матеріальну шкоду, що заподіяна внаслідок вчинення злочину, що спричинив смерть годувальника. При цьому відшкодування шкоди в межах платежу за один місяць, в силу вимог 367 ЦПК України допустити до негайного виконання.

Судові витрати по справі, на підставі вимог ст. 94 ЦПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.10,60,84, 209, 212-215, 224, 367 ЦПК України, ст.ст.15,16, 1166, 1187, 1200,1201 ЦК України, ст.ст.3,9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

в и р і ш и в:

Позови ОСОБА_3 та ОСОБА_5 задоволити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», ідентифікаційний код 23498273, в користь ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення злочину, що потягнув смерть особи, в розмірі 7876 грн. 06 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», ідентифікаційний код 23498273, в користь ОСОБА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_3, матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення злочину, що потягнув смерть годувальника ОСОБА_7, в розмірі 50000 грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», ідентифікаційний код 23498273, в користь держави судовий збір в розмірі 578 грн. 76 коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», ідентифікаційний код 23498273, в користь ОСОБА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_3, матеріальної шкоди, заподіяну внаслідок вчинення злочину, що потягнув смерть годувальника ОСОБА_7, у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2755 грн. 14 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: Гирич С. В.