Ухвала

від 14.11.2013 по справі 826/8593/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8593/13-а( в 4-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополь-Україна» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергополь-Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби та просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 26.02.2012 №0001142202, №0001152202 та від 23.05.2013 №0003772202 та №0003782202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що згідно даних перевірок контрагентів позивача податковим органом встановлено, що фінансово-господарські операції позивача з ТОВ «Компанія «Київ Бетон» та ТОВ «Будтрансінвест-груп» не спричиняють реального настання правових наслідків та проведені з метою ухилення від оподаткування, тобто з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства. Документи, отримані ТОВ «Енергополь-Україна» від вищевказаних контрагентів, не можуть мати податкових наслідків, - з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Будтрансінвест-Груп» за період жовтень 2011 року, січень, квітень, травень, червень, липень 2012 року, за результатами якої відповідачем було складено Акт №117/22.2-10/20022334 від 06.02.2013.

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, позивачем порушено вимоги: пп.134.1.1. п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.149.1 ст.149 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 268097,00 грн., в т.ч. за 2 квартал 2012 р. на суму 268097,00 грн.; п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього на суму 250000,00 грн., в т.ч. за листопад 2011 р. на суму 173136,00 грн., за грудень 2011 р. на суму 76864,00 грн., а також занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 1733334,00 грн., в т.ч. за січень 2012 р. - на суму 166667,00 грн., за травень 2012 р. - на суму 725000,00 грн., за червень 2012 р. - на суму 225000,00 грн., за липень 2012 р. - на суму 616667,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №117/22.2-10/200223340 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001142202 від 26.02.2013, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 250000,00 грн.; №0001152202 від 26.02.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 335121,00 грн., з яких 268097,00 грн. - за основним платежем, а 67024,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Будтрансінвест-Груп» за період березень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року та ТОВ «Компанія «Київ Бетон» за період грудень 2012 року, за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Енергополь-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Будтрансінвест-Груп» за період березень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року та ТОВ «Компанія «Київ Бетон» за період грудень 2012 №477/22.2-10/20022334 від 25.04.2013 .

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, позивачем порушено вимоги п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього на суму 1753334,00 грн., в т.ч. за квітень 2012 на суму 166667,00 грн., за листопад 2012 р. на суму 1586667,00 грн., а також занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 364720,00 грн., в т.ч. за грудень 2012 р. - на суму 364720,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №477/22.2-10/200223340 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0003772202 від 23.05.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 547080,00 грн., з яких 364720,00 грн. - за основним платежем, а 182360,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0003782202 від 23.05.2013, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1753334,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПрАТ «Енергополь-Україна», як замовником, та ТОВ «Будтрансінвест-Груп» були укладені наступні договори будівельного підряду: Договір будівельного підряду на прокладання тепломережі до житлового будинку №1 (І-ша черга будівництва) №9 від 19.08.2011; Договір будівельного підряду на прокладання тепломережі до житлового будинку №2 (ІІ-га черга будівництва) №17 від 05.01.2012; Договір будівельного підряду на внутрішньоквартальні мережі водопостачання та каналізації №19 від 16.05.2012; Договір будівельного підряду на озеленення території №20 від 16.05.2012 та Договір будівельного підряду на влаштування благоустрою території №21 від 16.05.2012.

Фактичне отримання позивачем відповідних послуг, виконання сторонами умов договору та реальність проведення господарських операції підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, банківськими виписками та податковими накладними.

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Також, між ПрАТ «Енергополь-Україна» та ТОВ «Компанія «Київ Бетон», як постачальником, був укладений Договір поставки №06 від 17.05.2012 згідно п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договорам постачальник зобов'язується поставити товарний бетон і розчин та організувати перевезення товару відповідно до заявок покупця, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар та вартість перевезення (доставки) за діючими цінами постачальника на день підписання договору.

Фактичне отримання позивачем відповідних послуг, виконання сторонами умов договору та реальність проведення господарських операції підтверджується: видатковими та податковими накладними. Зазначені документи оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі необхідні реквізити.

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. На момент укладання договорів контрагенти позивача у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними.

Аналізуючи вищевикладене та враховуючи принцип персональної відповідальності платника податку, колегія суддів зауважує, що право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, за умови відсутності підстав вважати такого платника обізнаним щодо недобросовісного характеру дій його контрагента.

Податковим органом не подано доказів обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності названого контрагента або про допущені ним порушення податкового законодавства.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду, - немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.