Ухвала

від 06.11.2013 по справі 2а/0470/6518/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/19775/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмультиторг»

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012

у справі № 2а/0470/6518/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмультиторг»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

про визнання дій щодо проведення перевірки протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмультиторг» (надалі - позивач, ТОВ «Трансмультиторг») до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (надалі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська): визнано протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, які полягали у проведенні перевірки підприємства без витребування відповідної документації та виходу на місце фактичного провадження платником податків діяльності, в результаті яких було складено акт від 17.02.2011 № 403/231/35497148 позапланової виїзної документальної повірки ТОВ «Трансмультиторг»; визнано протиправними дії відповідача щодо визнання відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів ТОВ «Трансмультиторг» у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів контрагентам-покупцям у податковому періоді липень-серпень 2010 року, та визнання зазначених правочинів такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними у правочинах, здійснених у відповідному періоді 2010 року; зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі акта від 17.02.2011 № 403/231/35497148 позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Трансмультиторг» з питань дотримання вимог податкового законодавств з податку на додану вартість за відповідний період 2010 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 скасовано постанову суду першої інстанції та провадження у справі закрито.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2011.

Відповідач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної із осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, на виконання постанови слідчого від 25.01.2011 слідчої групи з розслідування кримінальної справи № 99106210 та наказу керівника відповідача від 03.02.2011 № 208, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Трансмультиторг» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за відповідний період 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.02.2011 № 403/231/35497148, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ ««Трансмультиторг» вимог ч. 5 ст. 203 , ч. 1, 2 ст. 215 , ст. 216 Цивільного кодексу України при вчиненні правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених правочинами, внаслідок чого податковий органом встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу цих товарів у податковому періоді липень-серпень 2010 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскільки Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області 08.02.2011 на адресу ДПІ у Жовтневому районі направлено листа про залишення без виконання постанови слідчого від 25.01.2011 щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Трансмультиторг», дії щодо проведення перевірки та складання акта від 17.02.2011 за результатами такої перевірки здійснено всупереч даному листу та є неправомірними. Як наслідок, дії відповідача щодо визнання в акті перевірки відсутності об'єктів оподаткування по договорах з купівлі-продажу товарів ТОВ «Трансмультиторг» у липні-серпні 2010 року та визнання зазначених правочинів такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, також є протиправними.

Не погодившись із вказаним рішенням, суд апеляційної інстанції його скасував та провадження у справі закрив, виходячи з того, що податковий орган при проведення перевірки на підставі постанови слідчого діяв як спеціаліст в межах кримінальній справі, тому результати такої перевірки та дії спеціаліста мають бути оскаржені в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, переглянувши судові рішення у справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України , що вступив в дію з 01.01.2011, однією із обставин для проведення документальної позапланової перевірки є отримання податковим органом постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

Тобто, податковий орган, отримавши постанову слідчого про проведення такої перевірки, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язаний виконати її та здійснити документальну позапланову невиїзну перевірку.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України).

Суд першої інстанції, при постановленні рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень щодо проведення перевірки протиправними, передчасно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки не врахував, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було дотримано приписів, обумовлених нормами п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, а саме: 03.02.2011 було направлено на адресу позивача поштою з рекомендованим повідомленням наказ керівника податкового органу від 03.02.2011 № 208 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також повідомлення від 03.02.2011 № 12/231 про проведення даної перевірки з вимогою надати всі необхідні документи, що підтверджують дані податкових декларацій, реєстрів з податку на додану вартість.

В матеріалах справи також міститься доказ повернення 04.02.2011 зазначеного листа у зв'язку із незнаходження платника за вказаною на поштовому відправленні адресою (юридичною адресою), а також акт № 67/731/35497148, яким зафіксовано відсутність ТОВ «Трансмультиторг» за юридичною адресою та неповідомлення про нове місцезнаходження.

Наведеним доказам не було надано належної правової оцінки судами попередніх інстанцій, що дає підстави колегії суддів дійти висновку про прийняття судових рішень без урахуванням принципів належності кожного доказу та достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, передбачених ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Принцип офіційного з'ясування обставин в адміністративній справі, закріплений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає вжиття судом дозволених законом заходів, необхідних для встановлення всіх фактичних даних зі спору, у тому числі і шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, оскільки висновок суду стосовно правомірності (або незаконності) оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень може бути зроблений лише після вичерпання усіх передбачених законом процесуальних засобів для перевірки юридичних фактів, що входять до предмета доказування у справі.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги про протиправність дій податкового органу щодо проведення даної перевірки, судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що лист Державної податкової адміністрації України від 02.03.2011 № 6326/10/26-3406 про надання відповіді директору ТОВ «Трансмультиторг» містить посилання на інший лист від 08.02.2011 № 3751/7/09-99106210, яким відповідачеві направлено вимогу про залишення без виконання постанови слідчого.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що дотримання податковим органом норм податкового законодавства або порушення ним процедури проведення позапланової перевірки не можуть бути підтвердженими без дослідження судами названого листа Державної податкової адміністрації України від 08.02.2011 № 3751/7/09-99106210. Матеріали справи не містять доказів відкликання або скасування постанови слідчого від 25.01.2011 у кримінальній справі № 99106210, або інших беззаперечних доказів спростування необхідності її виконання, що вказує на передчасність висновків суду першої інстанції про доведеність протиправності дій фіскального органу.

Без встановлення та дослідження судом наведених обставин та доказів рішення суду не може відповідати незмінним принципам законності, повноти і обґрунтованості у розумінні статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України .

У разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

При цьому, зобов'язавши податковий орган відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення не зазначив посилань на закони та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах, на відповідні статті Кодексу адміністративного судочинства України, керуючись якими суд встановив обставини справи, права й обов'язки сторін.

Саме лише посилання в мотивувальній частині на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається сторона при обґрунтуванні своїх вимог, не може вважатися належною юридичною кваліфікацією та вказувати на правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України .

Слід також зазначити, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, закрив провадження у справі, виходячи з того, що податковий орган при проведення перевірки на підставі постанови слідчого діяв як спеціаліст в межах кримінальній справі, тому результати такої перевірки та дії спеціаліста мають бути оскаржені в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Однак з таким висновком суд касаційної інстанції погодитись не може з наступних підстав.

Виходячи із положень ч. 1 та 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, та розповсюджується на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних

повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Здійснення відповідачем дій щодо проведення перевірки та складання акта перевірки обумовлено виконанням владних функцій, покладених на нього законодавцем нормами Закону України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, та положеннями Податкового кодексу України, що набув чинності з 01.01.2011.

Наведене свідчить, що позовні вимоги про визнання дій щодо проведення перевірки та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є одним із предметів розгляду в адміністративній справі.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а провадження у справі підлягає закриттю.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмультиторг» задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 у справі № 2а/0470/6518/11 скасувати.

Справу № 2а/0470/6518/11 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)А.М. Лосєв Судді (підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна