Ухвала

від 19.11.2013 по справі 826/941/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/941/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Кучми А.Ю.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайфілд Інвесттраст» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2013 №№0000152250, 0000142250, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хайфілд Інвесттраст» (далі - позивач або ТОВ «Хайфілд Інвесттраст») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС (далі - відповідач, податковий орган), з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2013 №№0000152250, 0000142250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 09 січня 2013 відповідачем прийнято наступні спірні податкові повідомлення - рішення:

- №0000152250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 64751грн., в т.ч. за основним платежем 51801грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 12950грн.;

- №0000142250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 59571грн., в т.ч. за основним платежем 59571грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 0грн.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Трансбуд-2» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, оформленої Актом перевірки № 6016/22-520/34875361 від 12.12.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст. 138, п.138.7 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 59 571 грн. та встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України у зв'язку з чим занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у розмірі 51 801 грн. за грудень 2011 року.

Як вбачається з Акту перевірки, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних санкції, ґрунтується на наступних обставинах.

Так, відповідачем від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС отримано Акт №468/221-317/32373468 від 09.07.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Трансбуд-2» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2011 по 31.12.2011, відповідно до якого податком органом зроблено висновок про те, що ТОВ «Трансбуд-2» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, адже в ході перевірки ТОВ «Трансбуд- 2» податковим органом не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств - постачальників у періоді з 01.10.2011 по 31.10.2011.

Також відповідачем від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС отримано Акт №5117/22-08/32373468 від 26.07.2012 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трансбуд-2» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Еліре» (код ЄДРПОУ 37265732), ТОВ «Нацпромторг» (код ЄДРПОУ 37317256), ТОВ «УТЕКС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37392333) за грудень 2011, відповідно до якого, у зв'язку з непідтвердженням у ТОВ «Трансбуд-2» об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з придбання товарів від вказаних контрагентів-постачальників у ТОВ «ТРАНСБУД-2» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з подальшого продажу таких товарів підприємствам - покупцям, в даному випадку, позивачу.

З огляду на зазначене, відповідач прийшов до висновку, що всі угоди, укладені між підприємствами та ТОВ «Трансбуд-2» у грудні 2011 не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними, при цьому, ДПІ посилається на не дотримання сторонами правочину ст. 215,216, 228 ЦК України в момент його укладання.

Обговорюючи питання правомірності винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Договору №2/12/11 від 02.12.2011 ТОВ «Хайфілд Інвесттраст» (замовник) та ТОВ «Трансбуд-2» (виконавець), останній зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити та поставити у власність замовника товар (бетон, бетонні суміші), а замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити таку продукцію на умовах цього договору.

Здійснивши системний аналіз приписів ст. ст.204, 215, 228 ЦК України, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що підстави для визнання нікчемними укладених договорів між позивачем та його контрагентом відсутні. Крім того, колегія суддів зазначає, що податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, не доведено, що господарські операції позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача та його контрагента, оскільки доказів визнання нікчемними угод ні суду першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи, відповідачем не надано. Висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

В свою чергу, на виконання умов договору, ТОВ «Трансбуд-2» виписано на позивача рахунки - фактури №0512 від 05.12.2012, №0912 від 09.12.2011.

В період з 05.12.2011 по 12.12.2011 за видатковими накладними ТОВ «Траснбуд-2» здійснено передачу товару позивачу.

Поставка вказаного товару підтверджується належним чином завіреними копіями товарно-транспортних накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-2» на користь позивача виписано наступні податкові накладні, сума ПДВ по яким в розмір 51801,25грн. була віднесена позивачем до податкового кредиту за грудень 2011.

Вказану суму ПДВ позивачем відображено в Додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» по декларації з ПДВ за перевіряємий період.

Судом першої інстанції вірно враховано, що ТОВ «Трансбуд-2» в аналогічній сумі 51801грн. відображено власні податкові зобов'язання з ПДВ в рядку 15 розділу І Додатку №5 декларації з ПДВ за грудень 2011.

Крім того, на підтвердження використання придбаного товару в рамках власної господарської діяльності, позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірені копії Договорів та актів виконаних робіт форми КБ-2в, що підтверджують використання придбаного бетону, а саме: з КП «Київміськсвітло» за договорами №2456/106-547, №2456/115-556 від 05.12.2011, з КП «Київміськсвітло» за договором субпідряду №42Х від 05.12.2011; з ЗАТ «Київбуделектротранс» за договором №43Х від 08.12.2011 тощо.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Крім того, судова колегія зазначає, що договір, укладений між позивачем та його контрагентом в судовому порядку не оспорювався, недійсним (фіктивним) не визнавалися, його зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому висновок податкового органу про його нікчемність не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Акту перевірки його контрагента, на які посилається відповідач в своїй апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки результати аналізу виключно фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Також, суд першої інстанції вірно зазначив про помилковість збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 59571грн. (за основним платежем), оскільки висновки податкового органу щодо завищення валових витрат в сумі 259006,20 грн. базуються виключно на твердженнях щодо нікчемності правочину.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України суд першої інстанції цілком обґрунтовано застосував принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини та зазначив, що за таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності Підприємства щодо таких порушень.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень у зв'язку з чим останні підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 25.11.2013 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Кучма А.Ю.