Постанова

від 06.11.2013 по справі 826/16036/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2013 року 08:25 № 826/16036/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - Литвиненка М.В., відповідача - Ткачука Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «УРБІ» доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 липня 2013 року № 0004632208, № 0004642208, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08 жовтня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «УРБІ» (далі - ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) від 03 липня 2013 року № 0004632208, № 0004642208.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що винесені податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах та нормах чинного законодавства.

Позивач зазначає, що відповідач, продублювавши нічим не доведені висновки акту іншого податкового органу, зробив необґрунтовані припущення, що взаємовідносини зі своїм контрагентом платник податку декларував з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Позивач вказує на те, що ним під час проведення перевірки були надані первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку витрат, про що перевіряючим зазначено в акті перевірки.

Разом з тим, контролюючим органом не було надано оцінки та проігноровано фінансово-господарські документи позивача по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Дана» та зроблено упереджені висновки щодо порушень податкового та іншого законодавства з боку підприємства.

На переконання позивача, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевівряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Як наслідок, позивач вважає, що висновки викладені в акті перевірки базуються на припущеннях та неналежних доказах, посилання в ньому на порушення вимог діючого законодавства безпідставне та неправомірне, фактичне виконання господарських зобов'язань між ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» та ТОВ «БК «Дана» підтверджено всіма необхідними первинними документами, а тому, на переконання позивача, твердження контролюючого органу про безтоварність угод суперечить чинному законодавству України та є безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подала заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що враховуючи висновки акту від 15.03.2013 р. № 210/3/22-30-37640343 та враховуючи норми законодавчих актів, документи по взаємовідносинах ТОВ «БК «Дана» з ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу витрат з податку на прибуток вартості придбання робіт, оформлених як придбані у ТОВ «БК «Дана».

За таких обставин, відповідач вважає, що на підставі виявлених порушень, контролюючим органом правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення.

В наданих запереченнях, відповідач просить в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «УРБІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 37267216) зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 18 серпня 2010 року за № 10731020000019395. Вказане товариство розташоване за адресою: 03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, будинок 6 (Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 376283).

ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19 серпня 2010 року за № 31091 та перебуває на обліку у ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва № 100312859 від 06 грудня 2010 року ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» є платником податку на додану вартість з 06 грудня 2010 року (індивідуальний податковий номер 372672126583).

В період з 31 травня 2013 року по 05 червня 2013 року ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «УРБІ» (код ЄДРПОУ 37267216) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «БК «Дана» (код ЄДРПОУ 37640343) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено Акт № 61/22.7-37267216 від 12 червня 2013 року.

Перевірка проводилась на підставі Наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 28 травня 2013 року № 1112, виданого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС та повідомлення від 28 травня 2013 року № 181/22.7, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення наступних вимог:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік на суму 77 172 грн.;

- пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад на суму 73 497 грн.

18 червня 2013 року позивач до податкового органу подав заперечення за № 183 на Акт № 61/22.7-37267216 від 12 червня 2013 року.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 01 липня 2013 року № 2483/10/26-58-22-08-09, висновки, викладені в акті № 61/22.7-37267216 від 12 червня 2013 року залишено без змін.

03 липня 2013 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 61/22.7-37267216 від 12 червня 2013 року, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0004632208, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI за порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 110 246 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 73 497 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 749 грн.

03 липня 2013 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 61/22.7-37267216 від 12 червня 2013 року, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0004642208, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI за порушення вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 115 758 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 77 172 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 38 586 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, які своїми рішеннями відповідно від 06 вересня 2013 року № 4103/10/26-15-10-04 та від 30 вересня 2013 року № 12167/6/99-99-10-01-15 його скарги залишили без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Незгода з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «УРБІ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з акту перевірки, за наслідками проведення останньої контролюючим органом встановлені порушення наступних вимог: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з абз. другим п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як підтверджено матеріалами справи, при перевірці позивача були використані документи, зокрема, договір, довідки про вартість виконаних робіт, податкові накладні, виписки банку, оборотно-сальдова відомість по pax. 631, лист-пояснення ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» від 15.04.2013 р. № 120, податкова звітність, подана ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» за перевіряємий період, копія акту від 15.03.2013 р. № 210/3/22-30-37640343 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Дана», код ЄДРПОУ 37640343, з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за жовтень, листопад 2012 року», складеного ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів в м. Києві.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» (Генпідрядник) та ТОВ «БК «Дана» (Підрядник) укладено Договір підряду № 01/11 від 01.11.2012 р., згідно якого, Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати, у відповідності до умов даного Договору, роботу, а Генпідрядник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно з вказаним Договором, ТОВ «БК «Дана» оформлено в адресу ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» документи, які мають назву «Довідка про загальну вартість виконаних робіт» (ф. КБ-3) та «Податкові накладні» на загальну вартість 440 984,4 грн., в т.ч. ПДВ - 73 497,4 грн.

Згідно з наданими до перевірки виписками по банківських рахунках, за даним Договором ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» перераховано ТОВ «БК «Дана» грошові кошти в загальній сумі грн., а саме: 18.12.2012 р. - 200 000 грн., 19.12.2012 р. - 240 984,4 грн.

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю по pax. 631 по контрагенту ТОВ «БК «Дана» дебіторська/кредиторська заборгованість між підприємствами відсутня.

Також, при перевірці був використаний Акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Дана», код ЄДРПОУ 37640343, з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за жовтень, листопад 2012 року» від 15.03.2013 р. № 210/3/22-30-37640343 (далі - Акт № 210/3/22-30-37640343).

З дослідженого в судовому засіданні Акту № 210/3/22-30-37640343 вбачається, що ТОВ «БК «Дана» (код ЄДРПОУ 37640343) зареєстроване 14.04.2011 р. Голосіївською РДА у м. Києві, свідоцтво про державну реєстрацію № 10681020000027754 від 14.04.2011 р.

Податкова адреса суб'єкта господарювання, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 03191, м. Київ, вул. Юрія Смолича, буд. 4. Юридична адреса суб'єкта господарювання: 03191, Голосіївський район, м. Київ, вул. Юрія Смолича, буд. 4.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС на адресу підприємства направлено запит № 1310/10/22-306 від 06.02.2013 р. про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження. Лист повернувся на адресу з поштовою відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС 13.03.2012 р. здійснено вихід на адресу підприємства з метою вручення запиту та встановлення місцезнаходження ТОВ «БК «Дана». Встановлено, що за вищевказаною адресою, підприємство не знаходиться. Складено акт відсутності ТОВ «БК «Дана» за місцезнаходженням від 13.03.2012 р. № 190/3-22-30 та направлено службову записку на ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на розшук посадових осіб товариства та встановлення місцезнаходження ТОВ «БК «Дана» від 13.03.2013 р. № 162/22-30

Крім того, за результатами перевірки ТОВ «БК «Дана» (акт № 210/3/22-30-37640343), ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС встановила, що загальна чисельність працюючих на ТОВ «БК «Дана» складає - 1 особа.

Відповідно до поданих ТОВ «БК «Дана» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «БК «Дана» за період з 01.10.2012 р. по 30.11.2012 р., що свідчить про те, що правочини між ТОВ «БК «Дана» та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Як вбачається з акту № 210/3/22-30-37640343, згідно податкової звітності за листопад 2012 року встановлено, що податковий кредит ТОВ «БК «Дана» сформовано за рахунок ТОВ «Атемета».

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва посадовим особам ТОВ «Атемета» вручено запит від 25.02.2013 р. № 2303/10/22-11 з метою проведення зустрічної звірки по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Дана» за жовтень 2012 року.

У відповідь на вказаний запит, від ТОВ «Атемета» (код 36384850) отримано листа № 07/03-1 від 07 березня 2013 р. (вх. № 7617/10 від 11.03.2013 р.), в якому повідомляється, що ТОВ «Атемета» взагалі не співпрацювало з ТОВ «БК «Дана» та не мало жодних фінансово-господарських взаємовідносин.

Стосовно інших контрагентів, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС в своєму акті № 210/3/22-30-37640343 встановила, що наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «БК «Дана» за період з 01.10.2012 р. по 30.11.2012 р. взагалі не підтверджено, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «БК «Дана» та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Як наслідок, в акті № 210/3/22-30-37640343 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС дійшла висновку, що оскільки реальність вчинення господарських операцій між постачальниками та ТОВ «БК «Дана» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у покупців не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Підводячи підсумок вищезазначеному, відповідач в своєму Акті № 61/22.7-37267216 від 12.06.2013 р. робить висновок, що враховуючи висновки акту від 15.03.2013 р. № 210/3/22-30-37640343 та враховуючи норми законодавчих актів, документи по взаємовідносинах ТОВ «БК «Дана» з ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу витрат з податку на прибуток вартості придбання робіт, оформлених як придбані у ТОВ «БК «Дана».

З метою з'ясування певних обставин у справі, судом здійснені відповідні заходи щодо виклику свідків: ОСОБА_3 (директор ТОВ «БК «Дана» в момент підписання Договору підряду № 01/11 від 01.11.2012 р.), ОСОБА_4 (директор ТОВ «БК «Дана» в момент складання акту № 210/3/22-30-37640343), від яких повернулись конверти з відміткою «неправильно зазначена, відсутня адреса одержувача».

У зв'язку з викладеним, надані позивачем докази, а саме: договір підряду № 01/11 від 01.11.2012 р., акт прийому-передачі матеріалів без передачі права власності № 1 від 03.11.2012 р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, суд вважає неналежними, оскільки належним чином оформлені документи не дають підстав для формування витрат та нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані валові витрати та податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на їх формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

Таких достатніх та належних доказів позивачем у судове засідання надано не було, а тому аналіз матеріалів справи дає суду підстави вважати, що роботи/послуги не були здійснені/надані саме цим контрагентом.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до визначення частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України неодноразово наголошувалося, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

З встановлених в судовому засіданні фактів та досліджених матеріалів справи, суд встановив, що дії позивача, як платника податку свідчать про його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що свідчить про відсутність підстав для формування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03 липня 2013 року № 0004632208, № 0004642208 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому є правомірними.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «УРБІ» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11.11.2013 р.