Постанова

від 22.11.2013 по справі 802/4317/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 листопада 2013 р. Справа № 802/4317/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача: Цимбал В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області до Приватного підприємства "Земіна"(далі - ПП «Земіна»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» Вінницька обласна дирекція (далі - ПрАТ «Райффайзен банк Аваль») про надання дозволу на погашення податкового боргу

в с т а н о в и в :

У жовтні 2013 року Вінницька ОДПІ звернулась в суд з позовом до ПП «Земіна» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Зазначали, за ПП «Земіна» рахується податковий борг в сумі 56098,16 грн. В зв'язку з чим, у відповідності до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, податковим керуючим ПП «Земіна» складено акт опису майна в податкову заставу № 1 від 30.01.2013 року. Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 30.01.2013 року за № 39820239.

Посилаючись на те, що вжиті заходи спрямовані на стягнення податкового боргу за рахунок коштів боржника ПП «Земіна» не призвели до погашення заборгованості, позивач, на підставі статті 95 Податкового кодексу України, звернувся до суду з позовом про на надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився подавши клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку із хворобою.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. До суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку із необхідністю додаткового часу на підготовку до розгляду справи.

Визначаючись щодо можливості розгляду справи з урахуванням поданих клопотань, суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 49 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Щодо поважності неявки в судове засіданні представника відповідача суд зауважує на наступному. Відповідач є юридичною особою, очолює та представляє інтереси якої її керівник. З огляду на що, хвороба особи, яку уповноважив керівник ПП «Земіна», не позбавляло можливості відповідача забезпечити своє представництво в суді іншою особою, в тому числі керівником підприємства.

Мотиви, за яких представник третьої особи просив відкласти розгляд справи також суд не вважає поважними, з огляду на таке. Під час розгляду справи представником ПрАТ «Райффайзен банк Аваль» двічі заявлялось клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом. Разом з тим, у відповідності до вимог статті 122 КАС України, справа має бути розглянута ти вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця від дня відкриття провадження. В зв'язку з чим, на думку суду, заявлене клопотання представника третьої особи свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами, у вигляді безпідставних клопотань про відкладення розгляду справи, неналежної підготовки до судових засідань та виконання своїх обов'язків, що призводить до затягування розгляду справи.

Відповідно до частини другою статті 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

З урахуванням вищевикладеного, на переконання суду, обставини наведенні представниками відповідача та третьої особи для відкладення розгляду справи не є поважними, а тому справу можливо розглянути за наявними доказами у справі.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

ПП «Земіна» зареєстроване Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області 07.03.1997 року (а.с. 6).

Станом на 4.10.2013 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 56098,16 грн.

З метою погашення податкового боргу Вінницька ОДПІ зверталась до суду з позовом про стягнення заборгованості, за наслідком чого Вінницьким окружним адміністративним судом видані виконавчі листи № 2а/0270/5396/12 від 02.01.2013 року та № 802/632/13а від 06.03.2013 року про стягнення з ПП «Земіна» податкового боргу в сумі 23927 грн. та 41260 грн., відповідно (а.с. 11-16).

27.06.2013 року державним виконавцем ВДВС Тиврівського РУЮ винесено постанову про повернення виконавчих документів стягувачу, в зв'язку із відсутність у боржника майна та коштів (а.с. 17-20).

Позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу, пункту 88.1 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Пунктом 89.8 ст. 89 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

При розгляді справи судом встановлено, що податковим керуючим 30.01.2013 року, на підставі рішення заступника начальника Вінницької ОДПІ № 13 від 27.06.2012 року про опис майна в податкову заставу, відповідно до акту опису майна № 1 здійснено опис майна ПП «Земіна», автомобіль марки MITSUBISHI L200, 2007 року випуску, реєстраційний номер АВ2337АР.

Вказане майно зареєстровано у державному реєстрі обтяжень рухомого майна 30.01.2013 року реєстраційний номер 13500704.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Заперечення третьої особи щодо переважного права на описане майно ПП «Земіна» судом враховані, проте вони є не обґрунтованими та не можуть бути підставою для відмови задоволенні позову, з огляду на наступне.

Судом з'ясовано, що 22.10.2007 року між ПрАТ «Райффайзен банк Аваль» (кредитор) та ПП «Земіна» (позичальник) укладено кредитний договір, згідно пункту 2 якого, забезпечений заставою належного позичальнику транспортного засобу марки MITSUBISHI L200, 2007 року випуску, реєстраційний номер АВ2337АР.

22.10.2007 року між ПрАТ «Райффайзен банк Аваль» (заставодержатель) та ПП «Земіна» (заставодавець) укладено договір застави, зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Термін дії обтяження 23.10.2012 року.

Відповідно до частини четвертої статті 588 Цивільного кодексу України передбачено, якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та застав, які зареєстровані пізніше.

Матеріали справи свідчать, що на момент реєстрації податкової застави, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна інших обтяжень на майно ПП «Земіна», автомобіль марки MITSUBISHI L200, 2007 року випуску, реєстраційний номер АВ2337АР не існувало. Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про заставу рухомого майна зареєстрованого 22.10.2007 року, відповідно до договору застави транспортних засобів, вилучено за завершенням терміну зберігання.

Також судом встановлено, що 04.02.2013 року ПрАТ «Райффайзен банк Аваль» зареєструвало обтяження на майно ПП «Земіна» автомобіль марки MITSUBISHI L200, 2007 року випуску, реєстраційний номер АВ2337АР. На думку третьої особи дана операція є продовженням строку дії реєстрації обтяження, а не повторною реєстрацією. Поте, належних доказів на підтвердження своєї позиції до суду надано не було.

Згідно частини другої статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частиною другою статті 44 цього ж Закону передбачено, що записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.

Оскільки третьою особою доказів того, що реєстрація в лютому місяці 2013 року обтяження було продовженням терміну дії попередньої реєстрації обтяження до суду надано не було , суд приходить до висновку, що в даному випадку відбулась повторна реєстрації обтяження, а тому Вінницька ОДПІ має пріоритет першочерговості реєстрації обтяження.

Не підлягає також застосуванню пріоритет кредитора передбачений статтею 15 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» оскільки, ПрАТ «Райффайзен банк Аваль» доказів дотримання диспозиції частини другої цієї статті також не надано.

З огляду на викладене, та беручи до уваги те, що сума податкового боргу позивача знайшла своє документальне підтвердження, коштів на рахунку ПП «Земіна» виявилося недостатньо для погашення наявного податкового боргу, а податкова застава майна відповідача оформлена у встановленому порядку, суд вважає, що адміністративний позов Вінницької ОДПІ підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Надати Вінницькій об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області дозвіл на погашення податкового боргу Приватного підприємства «Земіна» (вул. Боженка, 20, м. Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 23065114) в сумі 56098 (п'ятдесят шість тисяч дев'яносто вісім) гривень 16 (шістнадцять) копійок, за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Дончик Віталій Володимирович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: