Постанова

від 05.02.2014 по справі 802/4317/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/4317/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників:

позивача: Цимбал В.А.

відповідача: Піпко А.М.

третьої особи: Хропун Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції, Приватного підприємства "Земіна" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області до Приватного підприємства "Земіна", третя особа на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції про надання дозволу на погашення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

Вінницька ОДПІ звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ПП «Земіна», третя особа на стороні відповідача - ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі. Позовні вимоги мотивовано тим, що за ПП «Земіна» рахується податковий борг в сумі 56098,16 грн. Податковим керуючим ПП «Земіна» складено акт опису майна в податкову заставу № 1 від 30.01.2013 року. Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 30.01.2013 року за № 39820239. Оскільки вжиті заходи, спрямовані на стягнення податкового боргу за рахунок коштів боржника ПП «Земіна» не призвели до погашення заборгованості, на підставі статті 95 Податкового кодексу України просили надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники відповідача, третьої особи апеляційні скарги підтримали у повному обсязі, просили постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року скасувати, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційних скаргах.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційні скарги не визнав у повному обсязі, проти їх задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП «Земіна» зареєстроване як юридична особа 07.03.1997 року (а.с. 6). Станом на 04.10.2013 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 56098,16 грн.

З метою погашення податкового боргу Вінницька ОДПІ зверталась до суду з позовом про стягнення заборгованості, за наслідком чого Вінницьким окружним адміністративним судом видані виконавчі листи № 2а/0270/5396/12 від 02.01.2013 року та № 802/632/13а від 06.03.2013 року про стягнення з ПП «Земіна» податкового боргу в сумі 23927 грн. та 41260 грн., відповідно (а.с. 11-16).

27.06.2013 року державним виконавцем ВДВС Тиврівського РУЮ винесено постанову про повернення виконавчих документів стягувачу, в зв'язку із відсутність у боржника майна та коштів (а.с. 17-20).

Вирішуючи питання про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу, пункту 88.1 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Пунктом 89.8 ст. 89 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим керуючим 30.01.2013 року на підставі рішення заступника начальника Вінницької ОДПІ № 13 від 27.06.2012 року про опис майна в податкову заставу, відповідно до акту опису майна № 1 здійснено опис майна ПП «Земіна», автомобіль марки MITSUBISHI L200, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вказане майно зареєстровано у державному реєстрі обтяжень рухомого майна 30.01.2013 року реєстраційний номер 13500704.

При цьому 22.10.2007 року між ПрАТ «Райффайзен банк Аваль» (кредитор) та ПП «Земіна» (позичальник) укладено кредитний договір, згідно пункту 2 якого, забезпечений заставою належного позичальнику транспортного засобу марки MITSUBISHI L200, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

22.10.2007 року між ПрАТ «Райффайзен банк Аваль» (заставодержатель) та ПП «Земіна» (заставодавець) укладено договір застави, зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

При вирішенні спору по суті судом першої інстанції не враховано наступне. Відповідно до частини четвертої статті 588 Цивільного кодексу України передбачено, якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та застав, які зареєстровані пізніше. За умовами укладеного між ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та ПП «Земіна» договорів (а.с. 60-66), вони діють до повного виконання ПП «Земіна» своїх зобов'язань.

В силу вимог частини 1 статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

В силу вимог ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Статтею 593 ЦК України визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Таким чином застава має похідний характер від основного зобов'язання, що забезпечується нею, та втрачає чинність з припиненням основного зобов'язання.

В силу вимог статті 15 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач (продавець) рухомих речей, які є предметом купівлі-продажу в кредит з відстроченням або розстроченням платежу, набуває пріоритет з моменту реєстрації відповідного обтяження. Такий пріоритет є вищим за інші обтяження майна боржника, встановлені на користь інших обтяжувачів, навіть якщо такі обтяження були зареєстровані раніше.

При цьому правило визначення пріоритету згідно з цією статтею застосовується за умови, що обтяження, встановлене на користь продавця товару в кредит, було зареєстроване протягом п'яти днів із дня продажу і відповідний обтяжувач у зазначений строк письмово повідомив про виникнення в нього вищого пріоритету всіх інших обтяжувачів майна боржника, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження. Зазначене стосується саме випадку, коли інші обтяження були зареєстровані раніше.

Оскільки в ході судового розгляду не встановлено виконання ПП "Земіна" основного зобов'язання, виконання якого забезпечене заставою згідно договору із ПАТ «Райффайзен банк Аваль», право застави не припинене в розумінні ст. 593 ЦК України, а з урахуванням ст. 15 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» має також пріоритет перед іншими видами обтяжень, в тому числі правом податкової застави.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції, Приватного підприємства "Земіна" задовольнити .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області до Приватного підприємства "Земіна", третя особа на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції про надання дозволу на погашення податкового боргу, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Вінницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "10" лютого 2014 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Залімський І. Г.