Рішення

від 20.11.2013 по справі 910/7020/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7020/13 20.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна компанія Альфа-КС»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент»

2) Публічне акціонерне товариство «Ластівка»

про звернення стягнення на заставлене майно за Договором застави цінних паперів № 05-280/ЗЦП-12 від 04.10.2012 р.

Головуючий суддя Нечай О.В.

Суддя Бондарчук В.В.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Онищук Д.В., за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи - 1: не з'явився.

від третьої особи - 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна компанія Альфа-КС» (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент», про звернення стягнення на заставлене майно за Договором застави цінних паперів № 05-280/ЗЦП-12 від 04.10.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/7020/13 р., залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі - третя особа), розгляд справи призначено на 15.05.2013 р.

15.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані пояснення.

15.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про зміну позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Дослідивши подану позивачем заяву про зміну позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що зазначена заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому така заява приймається судом до розгляду.

У судове засідання 15.05.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/7020/13 позивач не виконав.

У судове засідання 15.05.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/7020/13 відповідач не виконав.

У судове засідання 15.05.2013 р. представник третьої особи не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/7020/13 третя особа не виконала.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування у господарського суду Київської області копій ухвал та постанов, що виносилися у справі № Б911/121/11/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент» (ідентифікаційний код 36857130).

Враховуючи те, що представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, а також у зв'язку з невиконанням учасниками судового процесу вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/7020/13 від 13.04.2013 р. та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи було відкладено на 29.05.2013 р.

29.05.2013 р. представником позивача були подані документи для долучення до матеріалів справи.

29.05.2013 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 29.05.2013 р., приймаючи до уваги те, що суддя Нечай О.В. знаходиться у відрядженні, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/7020/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна компанія Альфа-КС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент» про звернення стягнення на заставлене майно за Договором застави цінних паперів № 05-280/ЗЦП-12 від 04.10.2012 р. передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2013 р. справу № 910/7020/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна компанія Альфа-КС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент» про звернення стягнення на заставлене майно за Договором застави цінних паперів № 05-280/ЗЦП-12 від 04.10.2012 р. було прийнято суддею Літвіновою М.Є. до свого провадження, розгляд справи було призначено на 03.07.2013 р.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 17.06.2013 р., у зв'язку з виходом судді Нечая О.В. з лікарняного, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/7020/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна компанія Альфа-КС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент» про звернення стягнення на заставлене майно за Договором застави цінних паперів № 05-280/ЗЦП-12 від 04.10.2012 р. передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р. справа № 910/7020/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна компанія Альфа-КС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент» про звернення стягнення на заставлене майно за Договором застави цінних паперів № 05-280/ЗЦП-12 від 04.10.2012 р. була прийнята суддею Нечаєм О.В. до свого провадження.

03.07.2013 р. у судове засідання представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/7020/13 позивач виконав частково.

03.07.2013 р. у судове засідання представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/7020/13 відповідач не виконав.

03.07.2013 р. у судове засідання представник третьої особи не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/7020/13 третя особа не виконала.

03.07.2013 р. у судовому засіданні суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Ластівка».

Враховуючи те, що представники відповідача та третьої особи у судове засідання 03.07.2013 р. не з'явились, у зв'язку із невиконанням відповідачем та третьою особою та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/7020/13, а також у зв'язку із необхідністю залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Ластівка» та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи було відкладено на 31.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Ластівка».

19.07.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

31.07.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про зупинення провадження у справі.

У судове засідання 31.07.2013 р. представник позивача з'явився.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 31.07.2013 р. не з'явились.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2013 р. провадження у справі №910/7020/13 було зупинено до вирішення пов'язаної справи № Б911/121/11/13-г.

17.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. поновлено провадження у справі № 910/7020/13, призначено колегіальний розгляд справи № 910/7020/13 у складі трьох суддів, матеріали справи № 910/7020/13 передано керівництву суду для визначення складу суду.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 23.09.2013 р., за заявою судді Нечая О.В. про визначення складу колегії суду, розгляд справи № 910/7020/13 було доручено здійснювати колегії суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Бондарчук В.В., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. справа № 910/7020/13 прийнята до провадження колегією суддів та призначена до розгляду на 30.10.2013 р.

У судове засідання 30.10.2013 р. представник позивача з'явився, представники відповідача та третіх осіб не з'явились.

Враховуючи те, що представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 30.10.2013 р. не з'явились розгляд справи було відкладено на 20.11.2013 р.

19.11.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 20.11.2013 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 13.11.2013 р. не з'явились.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент» (далі - третя особа, позичальник) було укладено Договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ (далі - Кредитний договір), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 125 000 000,00 грн., терміном користування з 04.10.2012 р. по 02.10.2015 р. включно. За користування кредитами встановлюється плата в розмірі 28 % річних (п. п. 1.1., 1.3. Кредитного договору).

З матеріалів справи, а саме, з доданих позивачем банківських виписок по особовому рахунку третьої особи, вбачається, що на виконання умов Кредитного договору банком було надано позичальнику кредитні кошти в розмірі, передбаченому Кредитним договором.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Відповідно до п. 2.2.4. Кредитного договору банк має право стягнути достроково з позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась, та за процентами, які підлягали сплаті за Кредитним договором, при порушенні позичальником будь-яких умов цього договору та/або умов договору застави заставодавцем або при порушенні судом справи про банкрутство позичальника (заставодавців, поручителів, гарантів). При цьому строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за цим договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення позичальником будь-якої частини грошового зобов'язання за цим Кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із вищезазначених банківських виписок по особовому рахунку третьої особи вбачається, що позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього обліковується заборгованість перед банком в наступних розмірах:

125 000 000,00 грн. - строкова заборгованість по поверненню кредитних коштів;

3 643 835,62 грн. - строкова заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами;

12 684 512,56 грн. - прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

Банком була нарахована третій особі пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 321 426,84 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6.2. Кредитного договору за несвоєчасне погашення заборгованості за Кредитним договором, зокрема, наданого кредиту, процентів за користування ним, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожний день прострочення.

Судом здійснено перерахунок розміру пені та встановлено, що позивачем вірно розраховано зазначений показник.

Таким чином, позивачем було доведено суду належними доказами факт порушення третьою особою умов Кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також розмір заборгованості третьої особи перед позивачем по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, між позивачем (заставодержателем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна компанія Альфа-КС» (далі - відповідач, заставодавець) було укладено Договір застави цінних паперів № 05-280/ЗЦП-12 від 04.10.2012 р. (далі - Договір застави).

Відповідно до п. 1.2. Договору застави в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому на праві власності цінні папери (далі - предмет застави), а саме, акції прості іменні, емітент - Публічне акціонерне товариство «Ластівка» (ідентифікаційний код: 00309280, міжнародний ідентифікаційний код: UA4000080048), номінальною вартістю одного цінного паперу - 0,25 грн., кількість цінних паперів, що передається в заставу, 34 000 штук загальною номінальною вартістю 8 500,00 грн., заставна вартість однієї штуки - 16,56 грн., загальна заставна вартість пакету цінних паперів - 563 040,00 грн.

Відповідно до пункту 2.3. Договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем:

- на підставі рішення суду;

- в позасудовому порядку відповідно до статей 24, 26, 27, 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Спосіб звернення стягнення на предмет застави заставодержатель визначає самостійно в порядку та на умовах, визначеному чинним законодавством України та Договором застави.

Відповідно до п. 2.4. Договору застави заставодержатель набуває право дострокового звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання позичальником/заставодавцем зобов'язань по Кредитному договору в разі порушення позичальником/заставодавцем умов Кредитного договору та/або заставодавцем умов цього Договору, а також у випадках, передбачених ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням третьою особою умов Кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у позичальника виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 125 000 000,00 грн. - строкова заборгованість по поверненню кредитних коштів; 3 643 835,62 грн. - строкова заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами; 12 684 512,56 грн. - прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами. Також банком була нарахована третій особі пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 321 426,84 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Крім того, статтею 589 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами Кредитного договору, а саме п. 2.2.6, передбачено, що в разі погіршення фінансового стану позичальника, наявності простроченої заборгованості по процентам та/або кредиту або невиконання ним інших зобов'язань по цьому договору, Договору застави, який укладено в забезпечення цього договору, та/або відсутності вільних кредитних ресурсів банк має право призупинити або припинити виконання своїх зобов'язань, вказаних в пункті 1.1. Кредитного договору та вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Аналогічне положення викладене у п. 2.4. Договору застави, з якого вбачається, що заставодержатель набуває право дострокового звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання позичальником/заставодавцем умов Кредитного договору та/або заставодавцем умов цього договору, а також у випадках, передбачених ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Пунктом 1.2. Договору застави визначено, зокрема, загальну заставну вартість пакету цінних паперів, яка складає 563 040,00 грн., номінальна вартість одного цінного паперу складає 0,25 грн.

Статтею 582 Цивільного кодексу України передбачено, що оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

В матеріалах справи наявний Звіт про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції Публічного акціонерного товариства «Ластівка» (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 2а) складений суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Е.Р.С.Т.Е.", що діє на підставі сертифікату Фонду державного майна України від 31.08.2012 р. № 13758/12 (далі - Звіт).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Звіт було складено оцінювачем Лемзою Н.К., який діяв на підставі свідоцтва оцінювача ЦМК № 562 від 24.04.2010 р., виданого Фондом державного майна України, та свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду державного майна України від 25.08.2010 р. № 8407.

З огляду на вищенаведене, Звіт було складено уповноваженою особою у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому судом приймається зазначений Звіт як належний доказ вартості однієї простої іменної акції Публічного акціонерного товариства «Ластівка».

Зважаючи на вищенаведене, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено, а третьою особою та відповідачем не спростовано факту наявності заборгованості відповідача за Кредитним договором у розмірі 141 649 775,02 грн., з яких строкова заборгованість по поверненню кредиту, що складає 125 000 000,00 грн., строкова заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, що складає 3 643 835,62 грн., прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, що складає 12 684 512,56 грн. та пеня по простроченим відсоткам за користування кредитними коштами, що складає 321 426,84 грн., позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави цінних паперів № 05-280/ЗЦП-12 від 04.10.2012 року шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" на предмет забезпечувального обтяження, а саме: цінних паперів - простих іменних акції Публічного акціонерного товариства "Ластівка" в кількості 34 000 штук за ціною, визначеною на підставі оцінки від 07.05.2013 р., проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Е.Р.С.Т.Е.", що складає 0,25 грн. за одну акцію, загальною вартістю 8 500,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.03.2013 р. № 97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк «Таврика» та відповідно до ч. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.03.2013р. були прийняті рішення № 17, 18, якими, зокрема, було вирішено розпочати процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» з 21.03.2013 р., призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» начальника відділу тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків Соловйову Наталію Анатоліївну.

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно з п. 2.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи те, що вартість заставного майна становить 8 500,00 грн., з відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо звернення стягнення на заставлене майно за Договором застави цінних паперів № 05-280/ЗЦП-12 від 04.10.2012 р. підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012 р. в загальній сумі 141 649 775 (сто сорок один мільйон шістсот сорок дев'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 02 коп., яка складається з 125 000 000 (сто двадцять п'ять мільйонів) грн. 00 коп. строкової заборгованості за кредитом, 16 328 348 (шістнадцять мільйонів триста двадцять вісім тисяч триста сорок вісім) грн. 18 коп. заборгованості за процентами, 321 426 (триста двадцять одна тисяча чотириста двадцять шість) грн. 84 коп. пені за простроченими процентами; звернути стягнення на предмет застави згідно Договору застави цінних паперів № 05-280/ЗЦП-12 від 04.10.2012 р., а саме: акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Ластівка" в кількості 34 000 штук, за ціною, визначеною на підставі оцінки від 07.05.2013 р., проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Е.Р.С.Т.Е.", що складає 0,25 грн. за одну акцію, загальною номінальною вартістю 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 92-94, ідентифікаційний код 19454139) на предмет забезпечувального обтяження - акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Ластівка" в кількості 34 000 штук, шляхом перерахування простих іменних акцій емітента Публічного акціонерного товариства "Ластівка" в кількості 34 000 (тридцять чотири тисячі) штук, з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія Альфа-КС" (04214, м. Київ, вул. Північна, будинок 6, літера А1; ідентифікаційний код 38262135, депозитарний код рахунку 300970 - UA40005158), на рахунок Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 92-94, ідентифікаційний код 19454139) у цінних паперах № 001147 (депозитарний код рахунку 100024-UA30300970), відкритий у зберігача Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" код 1147 у депозитарії ПрАТ "ВДЦП", код МДО 300970).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія Альфа-КС" (04214, м. Київ, вул. Північна, будинок 6 літера А1; ідентифікаційний код: 38262135) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 25.11.2013 р.

Головуючи суддя О.В. Нечай

Суддя В.В. Бондарчук

Суддя Ю.В. Цюкало