Постанова

від 28.11.2013 по справі 821/4110/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р. Справа №821/4110/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Войтович І.І.,

при секретарі - Сердюк О.О.

за участю:

представника позивача - Лисенко В.О.

представника відповідача - Тітов Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Зовнішньоекономічне товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервес" (далі - позивач) із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) в якій просить зобов'язати відповідача відновити в базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податковий кредит по операціям з придбання товару у ТОВ «Ферко» у лютому 2013 року в сумі 56331, 00 грн. та липні 2013 року в сумі 20039, 00 грн. Крім того, просить зобов'язати відповідача відновити у базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціям з продажу товару, придбаного у ТОВ «Ферко» на адресу ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД у лютому 2013 року в сумі 76370, 00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що податковий орган не наділений правом робити висновки про не реальність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами, а тому висновки викладені в акті перевірки є необґрунтованими та безпідставними. Також, зазначив, що відповідачем на підставі висновків акта перевірки не приймалися рішення про донарахування податкових зобов'язань позивачу. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що при проведенні перевірки податковим органом не було допущено порушень норм чинного законодавства. Також, зазначив, що висновки викладені в акті перевірки позивача є обґрунтованими та правомірними. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 26.09.2013 року по 27.09.2013 року відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка ЗТОВ "Інтервес" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Ферко» за лютий 2013 року та їх відображення у податковій звітності. За результатами даної перевірки складено акт №1033/21-03-22-01/01194779 від 04.10.2013 року.

З вищенаведеного акта перевірки вбачається, що податковим органом зроблено висновок про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг) по правочинах здійснених позивачем у лютому 2013 року, які включені до складу податкового кредиту лютого 2013 року в сумі 56331, 00 грн. та липня 2013 року в сумі 20039, 00 грн. у постачальника ТОВ «Ферко» та продажу товарів по зазначених правочинах покупцю ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД у лютому 2013 року, які включені до складу податкових зобов'язань лютого 2013 року в сумі 76370, 00 грн., що є порушенням п. 185.1 ст.185, п.187.1, п.188.1, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податок на додану вартість за березень 2013 року на суму 20039, 00 грн. та занижено за липень 2013 року на суму 20039, 00 грн.

Судом встановлено, що на підставі вищенаведеного акта перевірки податковим органом не приймалися податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань позивачу.

Крім цього, судом встановлено, що до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" було внесено інформацію на підставі вищенаведеного акта.

Не погоджуючись з вищенаведеними діями позивач звернуся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як уже вище було встановлено судом, що до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" було внесено інформацію на підставі акта перевірки позивача №1033/21-03-22-01/01194779 від 04.10.2013 року.

Суд зазначає, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року № 266 (далі - Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд також звертає увагу на те, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Як уже судом зазначалося вище, відповідачем не було донараховано позивачу податкового зобов'язання (не прийнято податкового повідомлення-рішення) за результатами встановлених порушень податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Ферко» та подальшої реалізації таких товарів ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД, а тому дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставний та обґрунтований, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Позов задовольнити.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області вилучити з бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію внесену на підставі акта №1033/21-03-22-01/01194779 від 04.10.2013 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ЗЕ ТОВ "Інтервес" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Ферко" за лютий 2013 року та їх відображення у податковій звітності".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес" (код ЄДРПОУ 01194779) судовий збір в сумі 305, 48 грн. (Триста п'ять гривень 48 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 листопада 2013 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8