Ухвала

від 26.11.2013 по справі 825/2654/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2654/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техсервіс» до Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Техсервіс» до Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Корюківської МДПІ від 27 червня 2013 року №0000172200, №0000182200.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин між позивачем та його контрагентом - ТОВ «ТПП «Спектр»» вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 06 червня 2013 року по 07 червня 2013 року Корюківською МДПІ, правонаступником якої є Корюківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техсервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «ТПП «Спектр» за період з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт від 10 червня 2013 року №252/22/32680313, в якому встановлено порушення позивачем п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.7 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», в результаті чого занижено податок на прибуток, а саме: за період з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2012 року у сумі 3385,00 грн., у тому числі ІІІ квартал 2011 року - 72,00 грн., ІV квартал 2011 року - 489,00 грн., І квартал 2012 року - 302,00 грн., ІІ квартал 2012 року - 2522,00 грн.; порушення позивачем пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.7 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», в результаті чого позивачу не підтверджено податковий кредит за період з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2012 року на загальну суму 3486,00 грн., в тому числі вересень 2011 року - 63,00 грн., жовтень 2011 року - 425,00 грн., січень 2012 року - 63,00 грн., березень 2012 року - 225,00 грн., травень 2012 року - 2402,00 грн., липень 2012 року - 126,00 грн., вересень 2012 року - 182,00 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним актом перевірки, ТОВ «Техсервіс» 14 червня 2013 року подало до Корюківської МДПІ заперечення, розглянувши які відповідач залишив без змін висновки акту перевірки від 10 червня 2013 року №252/22/32680313.

На підставі акту перевірки №252/22/32680313 від 10 червня 2013 року Корюківською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 червня 2013 року №0000172200, згідно якого за порушення п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.7 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 5563,00 грн., у тому числі 3709,00 грн. за основним платежем та 1854,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0000182200, згідно якого за порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.7 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5229,00 грн., у тому числі 3486,00 грн. за основним платежем та 1743,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання та використання товару у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив відповідні суми до складу податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Техсервіс» придбав у ТОВ «ТПП «Спектр» на підставі усної домовленості товар, що підтверджується видатковими накладними від 06 вересня 2011 року №РН-0001267, 06 вересня 2011 року №РН-0001268, від 31 жовтня 2011 року №РН-0001538, від 19 січня 2012 року №РН-0000058, від 30 березня 2012 року №РН-0000401, від 11 травня 2012 року №РН-0000567, від 23 травня 2012 року №РН-0000615, від 24 липня 2012 року №РН-0000909, від 04 вересня 2012 року №РН-0001127; рахунками-фактурами №СФ-0001842 від 03 серпня 2011 року, №СФ-0001968 від 19 серпня 2011 року, від 28 жовтня 2011 року №СФ-0002567, від 22 грудня 2011 року №СФ-0003100, від 28 березня 2012 року №СФ-0000779, від 11 травня 2012 року №СФ-0001144, від 18 липня 2012 року №СФ-0000779, від 11 травня 2012 року №СФ-0001144, від 18 липня 2012 року №СФ-0001779, від 31 серпня 2012 року №СФ-0002123, податковими накладними від 06 вересня 2011 року №26, №27, від 31 жовтня 2011 року №149, від 16 січня 2012 року №46, від 30 березня 2012 року №147, від 11 травня 2012 року №31, від 18 травня 2012 року №69, від 23 липня 2012 року №125, від 03 вересня 2012 року №10, а також витягами з журналу реєстрації довіреностей на отримання від контрагента товару, банківськими виписками щодо перерахунку коштів на рахунок контрагента за поставлений товар.

Також позивачем надано докази щодо використання придбаного товару у власній господарській діяльності, що підтверджується актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, актами списання.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача грунтуються на акті ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 13 лютого 2012 року №394/22.5-19/32627197 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «ТПП «Спектр» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Матадор» жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень, березень, квітень 2012 року, ТОВ «Феріт Д» за січень, лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень 2012 року, ПП «АТМ» за липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року, ТОВ «Галактика М» за листопад, грудень 2011 року та січень, березень, квітень 2012 року, ТОВ «Ліга» за червень 2012 року, ТОВ «Ривс» за вересень, жовтень, листопад 2011 року та лютий, березень, червень, липень 2012 року», відповідно до якого встановлено, що господарські операції ТОВ «ТПП «Спектр» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.Таким чином, відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність у ТОВ «ТПП «Спектр» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 13 лютого 2012 року №394/22.5-19/32627197 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «ТПП «Спектр» під час здійснення господарських відносин з контрагентами», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ТПП «Спектр», а також на час розгляду справи в суді останнє зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ТОВ «ТПП «Спектр» та відсутності реального здійснення договору, укладеного між ТОВ «ТПП «Спектр» та позивачем.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ТОВ «ТПП «Спектр», на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, використання придбаного товару у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 27 червня 2013 року №0000172200, №0000182200, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 02 грудня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.