Ухвала

від 02.12.2013 по справі 762/4117/13-а

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 762/4117/13-а

провадження № 2-а/762/85/13

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

У Х В А Л А

« 2» грудня 2013 року м. Севастополь

Суддя Балаклавського районного суду міста Севастополя як адміністративного суду Дибець О.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви Садівничого товариства «Ікар-1» до ОСОБА_5 і Балаклавської районної у місті Севастополі Ради про визнання незаконним правового акту індивідуальної дії,

в с т а н о в и в :

Представник Садівничого товариства «Ікар-1» звернувся до Балаклавського районного суду міста Севастополя як адміністративного суду зазначену позовну заяву в порядку адміністративного судочинства, у якій просить суд:

- Визнати незаконним рішення Балаклавської районної у місті Севастополі Ради № 22с-4-336 від 15 листопада 2006 року у частині передачі у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0.12 га у межах землекористування СТ «Ікар-1».

Позовну заяву обґрунтовано необхідністю захисту права постійного користування земельною ділянкою, яке належить позивачеві і порушене передачею у власність відповідачки ОСОБА_5 частини цієї земельної ділянки.

У відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити з таких підстав.

Як визначено чч. 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зі змісту адміністративної позовної заяви вбачається, що представник позивача Садівничого товариства «Ікар-1», посилаючись на порушення передачею у власність відповідачки ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0.12 га у межах землекористування СТ «Ікар-1» права постійного користування земельною ділянкою цього товариства, просить суд визнати незаконним відповідне рішення Балаклавської районної у місті Севастополі Ради.

На порушення положень ст.ст. 1, 2, 17, 50 КАС України відповідачами в адміністративній позовній заяві, поданою юридичною особою, визначені водночас як орган місцевого самоврядування, так і фізична особа.

В силу частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних , сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих у Постанові № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (пп. 3, 21), критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, по-друге, суб'єктний склад такого спору; не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи.

У цьому зв'язку суд врахував правову позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові від 1 жовтня 2013 року у справі № 21-345а13, за змістом якої відповідний орган державної влади або місцевого самоврядування, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин, відтак, у таких спорах учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, суб'єкт владних повноважень владних управлінських функцій не здійснює.

Отже, зважаючи на те, що оспорюється правовий акт індивідуальної дії, який є реалізованим, тобто на його підставі виникло певне суб'єктивне право фізичної особі, із посилання на те, що видання цього акту порушується цивільне право постійного користування земельною ділянкою, яке належить позивачеві, спір за своєю природою є приватноправовим, підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, зважаючи на те, що судовий захист за заявленими вимогами може здійснюватися виключно за правилами цивільного судочинства, у відкритті провадженні в адміністративній справі належить відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 17, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Садівничого товариства «Ікар-1» до ОСОБА_5 і Балаклавської районної у місті Севастополі Ради про визнання незаконним правового акту індивідуальної дії - відмовити.

Роз'яснити позивачеві, що розгляд справи віднесений до юрисдикції відповідного місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Суму судового збору в розмірі 37 (тридцять сім) гривень 50 копійок, сплаченого 27 листопада 2013 року за квитанцією № 17 каси № 13Кримського республіканського управління ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунок № 3121920670002 (для отримувача - Державний бюджет Балаклавського району, код за ЄДРПОУ - 37963282, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Севастополі, код банку (МФО) - 824509, код класифікації доходів бюджету - 22030001), - повернути Садівничому товариству «Ікар-1» (Ідентифікаційний код юридичної особи 24864293, місцезнаходження юридичної особи: 99042, м. Севастополь, Балаклавський район, вул. Каліча, будинок 14, квартира 3).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дибець О.М.