Ухвала

від 25.11.2013 по справі 801/5541/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/5541/13-а

25.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Прищепа Н.С.

за участю сторін:

представник позивача, Дочірнього підприємства "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"- Алієва Ельзара Соїнівна, довіреність № б/н від 03.06.13

представник позивача, Дочірнього підприємства "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"- Трапезников Альберт Віталійович, довіреність № б/н від 03.06.13

представник відповідача, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (Держенергонагляд)- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши адміністративну справу № 801/5541/13-а за апеляційною скаргою Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (Держенергонагляд) на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 18.09.2013

за позовом Дочірнього підприємства "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України"Укрпрофоздоровниця" (вул. Леніна, 17, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (Держенергонагляд) (вул. Набережна, 69, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання протиправними дій та скасування припису і постанови

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2013 адміністративний позов Дочірнього підприємства "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (Держенергонагляд у Кримському регіоні) №128 кр від 13.05.2013, в іншій частині позовних вимог - у позові відмовлено.

На зазначене судове рішення від Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (Держенергонагляд у Кримському регіоні) надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та прийняття рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Дочірнє підприємство "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі- позивач) звернулося до адміністративного суду з урахуванням уточнень до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування: Припису №04/09- 56-001 від 08.01.2013, Акту перевірки (протокол) №04/09-56-020 від 22.03.2013, постанови №128кр від 13.05.2013.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування постанови №128кр від 13.05.2013, як наслідок, необхідність задоволення адміністративного позову в цій частині.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач .

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів 13.05.2013 відповідачем стосовно позивача прийнято постанову №128кр про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання за ухилення від виконання припису №04/09-56-001 від 08.01.2013 у розмірі 5100,00грн.

Передумовою прийняття стосовно позивача постанови про накладення штрафу стала перевірка виконання позивачем вимог припису №04/09-56-001 від 08.01.2013, за результатами якої складено акт №04/09-56-020 від 22.03.2013, в якому зафіксовано невиконання позивачем вимог припису №04/09-56-001 від 08.01.2013 щодо приведення у відповідність з розробленим проектом та ПУЕ фактичну схему електропостачання ( в тому числі: по приміщенням, які надані в оренду Філії "Кримське регіональне управління "ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" ), на перевірку наданий новий проект "електропостачання будівлі у відповідність з розробленим проектом та ПУЕ фактичну схему електропостачання ( в тому числі: по приміщенням, які надані в оренду Філії "Кримське регіональне управління "ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" ), який не відповідає ПУЕ.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені в Закону України "Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності".

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем на виконання вимог приписів відповідача: № 04/09-56-106 від 08.11.2012 та №04/09-56-001 від 08.01.2013 щодо приведення у відповідність з розробленим проектом та ПУЕ фактичну схему електропостачання (в тому числі: по приміщенням, які надані в оренду Філії "Кримське регіональне управління "ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" ) вчинені дії по розробленню Кримським НДІ " КримНІІПроект" нового проекту електропостачання будівлі Дочірнього підприємства "Ялтакурорт", розташованої за адресою: місто Ялта, вул. Леніна 17.

Судом першої інстанції безспірно встановлено розроблення у 2013 році на виконання, в тому числі, вимог припису відповідача №04/09-56-001 від 08.01.2013, нового проекту електропостачання будівлі Дочірнього підприємства "Ялтакурорт", розташованої за адресою: місто Ялта, вул. Леніна 17.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що роботи, які здійснені в натурі на виконання вимог припису №04/09-56-001 від 08.01.2013,підтверджують відповідність системи енергопостачання проекту в повному обсязі Проекту №2-2012/108-ЗС на електропостачання приміщень, які займає КРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" з урахуванням корективу у вигляді робочого проекту З.ІЗ.І-ЗС.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що перед внесенням змін у проект "Електропостачання будівлі ДП "Ялтакурорт" ЗАТ "Укрпрофздравниця" позивач звертався до відповідача з заявою щодо внесення змін в проект електропостачання, на які отримав відповідь (вих. №04/05-324 від 18.02.2013), про те, що право на внесення змін в проектну документацію має тільки організація, яка розробляла проект та яка несе відповідальність за виконання проектних рішень у відповідності з нормами НТД.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що згідно Договору оренди №0104/2013-06 від 27.09.2012 Кримське РУ ПАТ КБ "ПриватБанк" є орендарем частини приміщень позивача, розташованого за адресою: місто Ялта, вул. Леніна,27. На орендованій площі розташовується "Територіальне відокремлене безбалансове відділення банку №161".Електроприймачі вищевказаного відділення банку згідно із таблицею 2.1. ДБН В.2.5.-23:2010 відносяться до І особливої та II категорії надійності електропостачання. Електроприймачі, які ДБН відносить до І категорії надійності електропостачання, а саме автоматизовані системи управління банківською діяльністю, серверна, система міжбанківських електронних розрахунків та ін. у відділенні відсутні. У проекті, який був розроблений на виконання вимог припису №04/09-56-001 від 08.01.2013, в якості другого джерела живлення використовується переносна бензоелектростанція, потужність якої вибрана з урахуванням всіх електроприймачів відділення банку (згідно пункту 2.6 ДНБ В.2.5.-23:2010 та пункту1.2.19 ПУЕ). Електроприймачи І особливої категорії в якості третього незалежного джерела електроживлення використовують вбудовані акумуляторні батареї (пункт 2.4 ДБН В.2.5.-23:2010 та пункт 1.2.18 ПУЕ).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що розроблений Ялтинською філією КримНІІпроект в 2013році на виконання вимог припису №04/09-56-001 від 08.01.2013 новий проект електропостачання будівлі Дочірнього підприємства "Ялтакурорт", розташованої за адресою: місто Ялта, вул. Леніна 17, відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки згідно пункту 2.5 Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2007 №493, аварійне живлення апаратури охоронної, охоронно-пожежної і тривожної сигналізації має забезпечувати їх роботу протягом не менше ніж дванадцяти годин у черговому режимі в разі відключення основних джерел електропостачання.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що розроблення позивачем на виконання вимог припису №04/09-56-001 від 08.01.2013 нового проекту електропостачання будівлі Дочірнього підприємства "Ялтакурорт" , розташованої за адресою: місто Ялта, вул. Леніна 17, свідчить про виконання позивачем вимог щодо приведення у відповідність з ПУЕ фактичної схеми електропостачання по приміщенням, які надані в оренду Філії "Кримське регіональне управління "ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" тому були відсутні , передбачені Законом України "Про електроенергетику", підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, що є підставою для задоволення позову про визнання протиправною та скасуванню постанови відповідача №128 КР від 13.05.2013.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, правомірність винесення стосовно позивача постанови №128 кр від 13.05.2013, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (Держенергонагляд у Кримському регіоні) щодо винесення стосовно позивача постанови №128 кр від 13.05.2013, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, приймаючи стосовно позивача постанову №128кр від 13.05.2013, діяв не в порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2013 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Кримському регіоні задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (Держенергонагляд) залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2013 у справі № 801/5541/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 02 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко