Рішення

від 26.11.2013 по справі 908/3299/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/85/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 Справа № 908/3299/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» (23700, Вінницька область, м. Гайсин, вул. Плеханова, 45)

до Приватного підприємства «БЛІССТРЕЙД» (69005, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, 25, кв. 14)

про стягнення 236340,85 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Супрун М.І. - представник за довіреністю № б/н від 14.06.11.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 07.10.13. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» до Приватного підприємства «БЛІССТРЕЙД» про стягнення 236340,85 грн. заборгованості за Договором № 3/Гс від 18.03.10., з яких: 212590,02 грн. - сума основного боргу, 6377, 70 грн. - інфляційних втрат, 17373,13 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті поставленого товару, внаслідок чого у Приватного підприємства «БЛІССТРЕЙД» виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.13. порушено провадження у справі № 908/3299/13, справі присвоєно номер провадження 19/85/13, судове засідання призначено на 29.10.13. о 11-10.

Ухвалою Голови господарського суду Запорізької області від 24.10.13. розгляд справи № 908/3299/13 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 04.11.13. о 11-00.

Від позивача через канцелярію господарського суду 28.10.13. надійшли письмові пояснення по справі.

Від позивача через канцелярію господарського суду 29.10.13. надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 10.10.13.

Представник відповідача в судове засідання 04.11.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 10.10.13. не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.13., відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.11.13. о 10-30.

Через канцелярію господарського суду Запорізької області 19.11.13. від позивача надійшли письмові пояснення з витребуваними судом документами на виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 04.11.13.

В судовому засіданні 26.11.13. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача судове засідання 26.11.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконував, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилались на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 364685 від 24.10.13.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/3299/13.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

23.12.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» (далі - Продавець) та Приватним підприємством «БЛІССТРЕЙД» (далі - Покупець) укладено Договір поставки № 3/Гс (далі - Договір).

У відповідності до умов Договору, Продавець зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити продукти харчування, країна виробник - Україна, в подальшому - товар (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.1 Договору передбачено, що ціна на товар включає в себе вартість тари, упаковки, маркировки, відвантаження та складування на транспорту.

Згідно з п. 2.2 Договору встановлено, що ціни на товар та асортимент вказуються в рахунках фактурах, що виставляються Продавцем на кожну відвантажену партію товару.

Позивач посилається на те, що ним в повному обсязі виконано умови Договору, а саме, поставлено відповідачу за період з травня 2010 р. по жовтень 2010 р. товар на загальну суму 736936,28 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними: № ГУ-001830 від 20.05.10. - 126402,10 грн.; № ГУ-002159 від 10.06.10. - 117179,60 грн.; № ГУ-003312 від 24.06.10. - 703,60 грн.; № ГУ-003722 від 28.07.10. - 19542,80 грн.; № ГУ-003994 від 19.08.10. - 26255,00 грн.; № ГУ-003995 від 19.08.10. - 15483,76 грн.; № ГУ-003996 від 19.08.10. - 20835,00 грн.; № ГУ-004131 від 31.08.10. - 91464,25 грн.; № ГУ-004132 від 31.08.10. - 8349,90 грн.; № ГУ-004133 від 31.08.10. - 9750,00 грн.; № ГУ-004134 від 31.08.10. - 23918,30 грн.; № ГУ-004137 від 31.08.10. - 9818,30 грн.; № ГУ-004297 від 13.09.10. - 88245,30 грн.; № ГУ-004426 від 20.09.10. - 6195,10 грн.; № ГУ-004427 від 20.09.10. - 6404,20 грн.; № ГУ-004428 від 20.09.10. - 7555,80 грн.; № ГУ-00004673 від 06.10.10. - 118344,60 грн.; № ГУ-004674 від 06.10.10. - 12718,08 грн.; № ГУ-004675 від 06.10.10. - 12585,60 грн.; № ГУ-004676 від 06.10.10. - 15185,00 грн. та рахунками-фактури: № ГУ 0000096 від 19.05.10., № ГУ 0000103 від 31.05.10., № ГУ 0000110 від 10.06.10., № ГУ 0000115 від 17.06.10., № ГУ 0000117 від 24.06.10., № ГУ 0000121 від 02.07.10., № ГУ 0000122 від 06.07.10., № ГУ 0000129 від 19.07.10., № ГУ 0000132 від 28.07.10., № ГУ 0000136 від 08.08.10., № ГУ 0000140 від 19.08.10., № ГУ 0000144 від 31.08.10., № ГУ 0000151 від 13.09.10., № ГУ 0000152 від 13.09.10., № ГУ 0000154 від 20.09.10., № ГУ 0000155 від 20.09.10., № ГУ 0000159 від 06.10.10., № ГУ 0000160 від 06.10.10.

Відповідач всупереч умовам Договору та чинного законодавства України належним чином та в повному обсязі свої зобов'язання з оплати вартості товару не виконав, а лише частково оплатив суму поставленого товару в розмірі 299866,06 грн., що підтверджується банківськими виписками від: 31.05.10., 31.05.10., 30.08.10., 21.09.10., 10.09.10., 13.09.10., 23.09.10., 23.09.10. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод», належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначається позивачем, 05.01.11. між Приватним підприємством БЛІССТРЕЙД» (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» (Цесіонарій) укладено Договір уступки прав (цесії) № 01/11 (Договір цесії).

Відповідно до п. 1.1 Договору цесії зазначено, що Цедент відступає, а Цесіонарій приймає в повному обсязі право вимоги суми основного боргу по Договору поставки № 168 від 01.04.10., укладеного між Цементом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАВРИЯ-В», за поставлений товар, згідно видаткової накладної № 0000102 від 07.10.10. в розмірі 17280,00 грн. Також Цедент відступає, а Цесіонарій приймає в повному обсязі право вимоги суми основного боргу по Договору поставки № 133 від 01.04.10., укладеного між Цементом та Приватним підприємством «ТАВРИЯ-І», за поставлений товар, згідно видаткової накладної № 0000103 від 07.10.10. в розмірі 7200,00 грн.

Позивач вказує на те, що по Договору цесії відповідачем було погашено суму боргу в розмірі 24480,00 грн., про що свідчить банківська виписка з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» від 19.01.11.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, сума основного боргу відповідача перед позивачем за Договором склала 212590,02 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за поставлений товар в повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення останнього до суду з даним позовом склала 212590,02 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено пунктом 4.3 Договору, датою поставки вважається дата вказана в видатковій накладній.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що покупець здійснює 100 % оплату за товар до моменту завантаження товару та виписки на даний товар видаткової та податкової накладної.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу за період з травня 2010 р. по жовтень 2010 р. поставлено товар на загальну суму 736936,28 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними: № ГУ-001830 від 20.05.10. - 126402,10 грн.; № ГУ-002159 від 10.06.10. - 117179,60 грн.; № ГУ-003312 від 24.06.10. - 703,60 грн.; № ГУ-003722 від 28.07.10. - 19542,80 грн.; № ГУ-003994 від 19.08.10. - 26255,00 грн.; № ГУ-003995 від 19.08.10. - 15483,76 грн.; № ГУ-003996 від 19.08.10. - 20835,00 грн.; № ГУ-004131 від 31.08.10. - 91464,25 грн.; № ГУ-004132 від 31.08.10. - 8349,90 грн.; № ГУ-004133 від 31.08.10. - 9750,00 грн.; № ГУ-004134 від 31.08.10. - 23918,30 грн.; № ГУ-004137 від 31.08.10. - 9818,30 грн.; № ГУ-004297 від 13.09.10. - 88245,30 грн.; № ГУ-004426 від 20.09.10. - 6195,10 грн.; № ГУ-004427 від 20.09.10. - 6404,20 грн.; № ГУ-004428 від 20.09.10. - 7555,80 грн.; № ГУ-00004673 від 06.10.10. - 118344,60 грн.; № ГУ-004674 від 06.10.10. - 12718,08 грн.; № ГУ-004675 від 06.10.10. - 12585,60 грн.; № ГУ-004676 від 06.10.10. - 15185,00 грн. та рахунками-фактури: № ГУ 0000096 від 19.05.10., № ГУ 0000103 від 31.05.10., № ГУ 0000110 від 10.06.10., № ГУ 0000115 від 17.06.10., № ГУ 0000117 від 24.06.10., № ГУ 0000121 від 02.07.10., № ГУ 0000122 від 06.07.10., № ГУ 0000129 від 19.07.10., № ГУ 0000132 від 28.07.10., № ГУ 0000136 від 08.08.10., № ГУ 0000140 від 19.08.10., № ГУ 0000144 від 31.08.10., № ГУ 0000151 від 13.09.10., № ГУ 0000152 від 13.09.10., № ГУ 0000154 від 20.09.10., № ГУ 0000155 від 20.09.10., № ГУ 0000159 від 06.10.10., № ГУ 0000160 від 06.10.10.

Однак, відповідачем вартість поставленого товару в повному обсязі оплачена не була, оскільки відповідачем було лише частково оплачено суму боргу в сумі 499865,86 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» від: 31.05.10., 31.05.10., 30.08.10., 21.09.10., 10.09.10., 13.09.10., 23.09.10., 23.09.10., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, сума боргу в розмірі 237070,42 грн. відповідачем сплачена не була.

Як вже зазначалось вище, що 05.01.11. між Приватним підприємством БЛІССТРЕЙД» (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» (Цесіонарій) укладено Договір уступки прав (цесії) № 01/11 (Договір цесії).

Відповідно до умов Договору цесії, Цедент відступає, а Цесіонарій приймає в повному обсязі право вимоги суми основного боргу по Договору поставки № 168 від 01.04.10., укладеного між Цементом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАВРИЯ-В», за поставлений товар, згідно видаткової накладної № 0000102 від 07.10.10. в розмірі 17280,00 грн. Також Цедент відступає, а Цесіонарій приймає в повному обсязі право вимоги суми основного боргу по Договору поставки № 133 від 01.04.10., укладеного між Цементом та Приватним підприємством «ТАВРИЯ-І», за поставлений товар, згідно видаткової накладної № 0000103 від 07.10.10. в розмірі 7200,00 грн. (п. 1.1).

Таким чином, вбачається, що по Договору цесії відповідачем було погашено суму боргу в розмірі 24480,00 грн., про що свідчить банківська виписка з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» від 19.01.11., належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням часткової оплати по Договору поставки та зарахування 24480,00 грн. по Договору цесії склала 212590,42 грн.

Згідно з п. 12.1 Договору встановлено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.10., але обов'язково до повного виконання прийнятих сторонами на себе зобов'язань.

Крім того, частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Договір на час виконання зобов'язань діяв та закінчення 31.10.10. дії Договору не звільняє Приватне підприємство «БЛІССТРЕЙД» від відповідальності за його порушення в частині сплати боргу в розмірі 212590,42 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов Договору, оплату за отриманий товар у встановлений Договором строк, у повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки № 3/Гс від 23.12.10. становить 212590,42 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наведеного вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання умов Договору становить 212590,42 грн., але враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» у позовній заяві просить суд стягнути 212590,02 грн. - основного боргу, суд розглядає вимогу позивача у вказаній ним сумі, - 212590,02 грн.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума основного боргу в розмірі 212590,02 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 17373,13 грн. - 3 % річних та 6377,70 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 17373,13 грн. - 3 % річних та 6377,70 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «БЛІССТРЕЙД» (69005, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, 25, кв. 14, код ЄДРПОУ 36605329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» (23700, Вінницька область, м. Гайсин, вул. Плеханова, 45, код ЄДРПОУ 34309918) 212590 (двісті дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 02 коп. - основного боргу, 6377 (шість тисяч триста сімдесят сім) грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 17373 (сімнадцять тисяч триста сімдесят три) грн. 13 коп. - 3 % річних, 4726 (чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн. 81 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.11.13.

Суддя І.В. Давиденко