Постанова

від 18.11.2013 по справі 805/13793/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 р. Справа №805/13793/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 год.35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представників позивача Жукова С.В., Кобець С.М,

представників відповідача Леонова І.Е., Сатишевої Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-плюс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення за №0006231501, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт-плюс», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення за №0006231501.

18.11.2013року представником позивача надано до суду заяву про залишення позовних вимог без розгляду в частині визнання неправомірними дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення за №0006231501.

Ухвалою суду від 18.11.2013року позовну заяву в частині визнання неправомірними дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення за №0006231501 було залишено без розгляду.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом не правомірно зроблено висновок про те, що договір поставки №08 від 04.02.2013р., який укладений між позивачем та ПП "Укрпомтрейд", має ознаки нікчемності.

Позивач зазначає, що ним 04.02.2013р. було укладено договір поставки з ПП "Укрпомтрейд", на підставі якого постачальник (ПП " Укрпомтрейд ") зобов'язується передати покупцю (ТОВ «Контакт-плюс») товар (будівельні матеріали, будівельне обладнання), а покупець (ТОВ «Контакт-плюс») прийняти його та оплатити за умовами, що передбачені договором. Загальна сума по взаємовідносинам позивача з ПП " Укрпомтрейд " за лютий 2013року становить 467770,00грн., в тому числі податок на додану вартість - 77961,63грн. Даний договір не суперечить законодавству, публічний порядок не порушує та спрямований на настання правових наслідків, які передбачені договором, що в свою чергу свідчить про не порушення позивачем норм ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Тому позивач зауважує, що відповідачем не правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 97453,00грн., у тому числі з основного платежу - 77962грн., зі штрафних санкцій - 19491грн.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

податковим органом отримано акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 26.04.2013року за №1428/224/34734302 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «Фірма «Укрпромтрейд» (ЄДРПОУ 34734302) за період лютий, березень 2013року, з якого вбачається, що у ПП «Фірма «Укрпромтрейд» відсутні основні фонди, відсутні особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності, транспортні засоби та торгівельне обладнання.

Так, податковим органом встановлено, що ПП «Фірма «Укрпромтрейд» здійснювало маніпулювання податковою звітністю шляхом надання розрахунків коригування податкових зобов'язань з приводу повернення передплат контрагентам.

Відповідач з посиланням на акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 26.04.2013року за №1428/224/34734302 зазначив про відсутність у позивача документів, які б підтверджували факт прийому/передачі товару від ПП «Фірма «Укрпромтрейд» за період лютий, березень 2013року.

З чого вбачається, що операції з придбання та продажу ТМЦ не мали реального характеру, що позбавляє позивача права формувати податковий кредит по операціям з придбання товарів/послуг від ПП «Фірма «Укрпромтрейд».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт-плюс» (ЄДРПОУ 32924537, Донецька область, м. Донецьк, вул. Умова, буд.1ц) зареєстровано 19.03.2004року розпорядженням Виконавчого комітету Донецької міської ради у м. Донецьку за №188/2, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 31.03.2004року.

Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Фірма «Укрпромтрейд» (ЄДРПОУ 34734302) за лютий 2013року. За результатами перевірки складено акт від 30.08.2013р. за №346/15-01/32924537, яким встановлені порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010року за №2756-VI в частині заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду лютого 2013року у розмірі 77962грн. при придбанні товару у ПП «Фірма «Укрпромтрейд» у зв'язку з вчиненням правочину, який не спрямований на реальне настання наслідків.

В акті перевірки відповідач з посиланням на акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 26.04.2013року за №1428/224/34734302 зазначив про відсутність у позивача документів, які б підтверджували факт прийому/передачі товару від ПП «Фірма «Укрпромтрейд» за період лютий, березень 2013року, оскільки у ПП «Фірма «Укрпромтрейд» відсутні основні фонди, відсутні особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності, транспортні засоби та торгівельне обладнання.

За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.09.2013року за №0006231501, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 97453,00грн., у тому числі з основного платежу - 77962грн., зі штрафних санкцій - 19491грн.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Фірма «Укрпромтрейд» укладено договір поставки №08 від 04.02.2013р., на підставі якого постачальник (ПП " Фірма «Укрпромтрейд ") зобов'язується передати покупцю (ТОВ «Контакт-плюс») товар (будівельні матеріали, будівельне обладнання), а покупець (ТОВ «Контакт-плюс») прийняти його та оплатити за умовами, що передбачені договором.

Згідно п.п.2.1 Договору одиниця вимиру кількості товару зазначається в товарной накладной.

Строки та порядок поставки товару передбачений п.5 Договору, в якому зазначено, що товар повинен бути поставлений покупцеві у повному обсязі протягом 30 днів з дати передплати. Перевезення здійснюється транспортом постачальника та за рахунок останнього. Пунктом доставки товару є склад покупця, який знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Умова, буд.1ц.

Відповідно до п.6.1 Договору передання товару постачальниокм покупцеві здійснюється на складі покупця за супровідними документами.

Так, згідно договору оренди від 01.10.2012року, який укладено між позивачем та ТОВ «Юнісон груп», орендодавець (ТОВ «Юнісон груп») передає, а орендар (ТОВ «Контакт плюс») приймає у строкове платне володіння та користування частину приміщення, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Умова, буд.1ц, 2 поверх.

Виконання договору №08 від 04.02.2013р. підтверджується виписаними постачальником податковими накладними за №332 від 12.02.2013року на суму 33507,72грн., в тому числі ПДВ 5584,62грн., №364 від 13.02.2013року на суму 58492,28грн., в тому числі ПДВ 9748,71грн., №511 від 18.02.2013року на суму 57525,73грн., в тому числі ПДВ 9587,62грн., №541 від 19.02.2013року на суму 41574,27грн., в тому числі ПДВ 6929,04грн., №601 від 21.02.2013року на суму 55140,79грн., в тому числі ПДВ 9190,13грн., №630 від 22.02.2013року на суму 56914,84грн., в тому числі ПДВ 9485,80грн., №720 від 25.02.2013року на суму 59868,28грн., в тому числі ПДВ 9978,04грн., №750 від 26.02.2013року на суму 49471,95грн., в тому числі ПДВ 8245,32грн., №780 від 27.02.2013року на суму 55274,14грн., в тому числі ПДВ 9212,35грн.

Також постачальником на виконання умов договору виписані наступні накладні: №11312 від 19.02.2013року на суму 41574,27грн., №11334 від 22.02.2013року на суму 56914,84грн., №11288 від 25.02.2013року на суму 59868,28грн., №11294 від 26.02.2013року на суму 49471,95грн., №11301 від 27.02.2013року на суму 55274,14грн., №11312 від 21.02.2013року на суму 55140,79грн., №11284 від 13.02.2013року на суму 33507,72грн., №11314 від 19.02.2013року на суму 57525,73грн., №11283 від 12.02.2013року на суму 58492,28грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі на підставі платіжних доручень №4 від 12.02.2013року на суму 92000,00грн., №5 від 18.02.2013року на суму 99100,00грн., №6 від 21.02.2013року на суму 276670,00грн.

Згідно даних акта перевірки від 30.08.2013р. за №346/15-01/32924537 (арк.7 акта перевірки) придбаний у ПП «Фірма «Укрпромтрейд» товар не був реалізований та знаходиться на складі.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2013року по справі №804/6286/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013року, визнані протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська стосовно коригування показників податкової звітності ПП «Фірма «Укрпромтрейд» за грудень 2012року - березень 2013року в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі актів від 26.04.2013року за №1428/224/34734302 та від 18.04.2013року за №1320/152/34734302 та зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відновити в електронній базі даних показники податкової звітності ПП «Фірма «Укрпромтрейд», що зазначені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за періоди грудень 2012року - березень 2013року.

Таким чином, судом визнанні неправомірними дії суб'єкта владних повноважень щодо коригування в електронній базі даних показників податкової звітності на підставі, зокрема, висновків акта перевірки ПП «Фірма «Укрпромтрейд» від 26.04.2013року за №1428/224/34734302 неправомірними.

При цьому, суд в постанові по справі №804/6286/13-а зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи.

Таким чином, відповідачем безпідставно були використані в акті перевірки позивача висновки акта перевірки ПП «Фірма «Укрпромтрейд» від 26.04.2013року за №1428/224/34734302.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ПП «Фірма «Укрпромтрейд» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Дослідивши наявні у справі докази, а саме, податкові накладні, суд приходить до висновку, що дані податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України та вважає висновки податкового органу щодо заниження позивачем грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 77962,00грн. безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно до матеріалів справи, ПП «Фірма «Укрпромтрейд» зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується виданими податковим органом свідоцтвами платника податку на додану вартість, які в період лютий 2013року не анульовані та є дійсними на момент укладення правочинів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає податкове повідомлення - рішення від від 13.09.2013року за №0006231501, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 97453,00грн., у тому числі з основного платежу - 77962грн., зі штрафних санкцій - 19491грн. безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі правомірність прийняття спірного податкового повідомлення - рішення не доведена, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-плюс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення за №0006231501 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області №0006231501 від 13.09.2013року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 97453,00грн., з яких 77962грн. - за основним платежем, 19491грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-плюс» (ЄДРПОУ 32924537, Донецька область, м. Донецьк, вул. Умова, буд.1ц) судовий збір в сумі 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) грн.53 коп.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 18.11.2013 року.

Повний текст постанови відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України складений 25.11.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Мозговая Н. А.