Постанова

від 28.11.2013 по справі 821/3201/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р. Справа № 821/3201/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Войтович І.І.,

при секретарі - Сердюк О.О.

за участю:

представників позивача - Гришко І.В., Дунаєва М.І., Зеленкової С.М.

представника відповідача - Рябчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Новокаховський комбінат хлібопродуктів"

до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2013 року №0000802200, №0000822200, №0001511502.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві та пояснили, що висновки викладені в акті перевірки про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими та безпідставними. Зазначили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконним, оскільки прийняті на основі помилкових висновків про порушення позивачем податкового законодавства при формуванні показників податкового кредиту та валових витрат. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили та пояснили, що за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача був складений акт. В даному акті встановлено порушення податкового законодавства позивачем при формуванні показників податкового кредиту та валових витрат. Вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законними і не підлягають скасуванню. Просили в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» зареєстроване Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області у м. Новій Каховці, свідоцтво про державну реєстрацію А00 №469490, дата первинної реєстрації 13.01.1999 року, дата зміни свідоцтва про державну реєстрацію 21.04.2011 року. Номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 15011200000000096.

Публічне акціонерне товариство «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у м. Новій Каховці 05.02.1999 року за №25.

Позивач є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.05.2011 року №100335813, виданого Державною податковою інспекцією у м. Нова Каховка, індивідуальний податковий номер 009523821022.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.04.2011 року АБ№411677 до видів діяльності позивача за КВЕД відносяться: складське господарство; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; виробництво хліба та хлібобулочних виробів; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; транспортне оброблення вантажів.

Також, судом встановлено, що у період з 14.06.2013 року по 22.07.2013 року Новокаховською ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства „Новокаховський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року. Перевірка проводилася відповідно до Наказу, виданого начальником ДПІ у м.Новій Каховці № 130 від 30.05.2013 року. Перевірка здійснювалась згідно плану-графіка проведення планових виїзних перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 року.

За результатами даної перевірки Новокаховською ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області було складено Акт про результати перевірки від 29.07.2013 року за №836/220-00952389 (далі - Акт перевірки).

З вищенаведеного акта вбачається, що перевіркою встановлено наступні порушення, а саме:

- п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.5 п. 5.3 ст.5, п.п. 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.1, п.п. 138.8.5 п. 138.8 ст.138, п.п.139.1.9, п.п.139.1.11 п.139.1 ст.139, п.п.153.2.2 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 269678, 29 грн., в тому числі: 4 квартал 2010 року в сумі 134874, 36 грн.; 2 квартал 2011 року в сумі 35112, 64 грн.; 3 квартал 2011 року на суму 12848, 26 грн.; 4 квартал 2011 року на суму 11079, 56 грн.; 1 квартал 2012 року на суму 17316, 80 грн.; 2 квартал 2012 року на суму 23397, 49 грн.; 3 квартал 2012 року на суму 18709, 68 грн.; 4 квартал 2012 року на суму 16339, 50 грн.;

- п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» п. 198.6, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 171287, 00 грн., а тому числі за: вересень 2010 року в сумі 6024, 00 грн.; листопад 2010 року в сумі 85893, 00 грн.; грудень 2010 року в сумі 5556, 00 грн.; травень 2011 року в сумі 4544, 00 грн.; червень 2011 року в сумі 7053, 00 грн.; вересень 2011 року в сумі 3794, 00 грн.; жовтень 2011 року в сумі 3254, 00 грн.; листопад 2011 року в сумі 3465, 00 грн.; грудень 2011 року в сумі 3316, 00 грн.; квітень 2012 року в сумі 12585, 00 грн.; травень 2012 року в сумі 4826, 00 грн.; червень 2012 року в сумі 8333, 00 грн.; липень 2012 року в сумі 4826, 00 грн.; серпень 2012 року в сумі 4826, 00 грн.; вересень 2012 року в сумі 8166, 00 грн.; жовтень 2012 року в сумі 4826, 00 грн.;

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ всього на суму 106575, 00 грн., в тому числі за: серпень 2010 року в сумі 14186, 00 грн.; листопад 2010 року в сумі 3095, 00 грн.; лютий 2011 року в сумі 6217, 00 грн.; березень 2011 року в сумі 19248, 00 грн.; квітень 2011 року в сумі 5577, 00 грн.; серпень 2011 року в сумі 7378, 00 грн.; лютий 2012 року в сумі 10846, 00 грн.; березень 2012 року в сумі 11379, 00 грн.; грудень 2012 року в сумі 28649, 00 грн.;

- п. 200.1, п.200.4, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у травні 2011 року на суму 7401, 00 грн.;

- п.119.2 ст.119, п.п. 164.2.2 п.164.2 ст.164, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на дохід фізичних осіб до бюджету в період, що перевірявся, на загальну суму 1655, 40 грн. Перевіркою повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період встановлено несвоєчасне перерахування податку. В результаті чого, згідно п.п.129.1.1, п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня в сумі 137, 00 грн.

- п.326.2 ст.326, п.328.7 ст.328 Податкового кодексу України в результаті чого занижено збір за спеціальне водовикористання в сумі 121, 97 грн., в тому числі за 2 півріччя 2010 року в сумі 36, 94 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 24, 26 грн., за 2 півріччя 2012 року в сумі 60, 77 грн.

Також, з вищенаведеного акта перевірки вбачається, що підставою для встановлення зазначених порушень слугували наступні обставини:

Щодо факту завищення податкового кредиту, перевіркою встановлено, що позивачем з порушенням податкового законодавства включено до складу податкового кредиту за період жовтень 2010 року суму ПДВ по наступних податкових накладних: №262 від 08.10.2010 року на суму 2923, 20 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 487, 20 грн.), №134/11/26 від 25.10.2010 року на суму 5555, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 925, 83 грн.), №626/1 від 11.10.2010 року на суму 137478, 84 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 22913, 14 грн.) №414а від 31.10.2010 року на суму 255116, 45 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 42519, 41 грн.); за період січень-квітень 2011 року суму ПДВ по наступних податкових накладних: №21 від 25.01.2011 року на суму 688, 30 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 114, 72 грн.), №3 від 24.01.2011 року на суму 800, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 133, 33 грн.), №1 від 26.01.2011 року на суму 902, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 150, 33 грн.), №00121/1 від 27.01.2011 року на суму 1308, 44 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 218, 07 грн.), №37 від 21.02.2011 року на суму 3072, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 512, 00 грн.), №8 від 07.02.2011 року на суму 4192, 81 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 698, 80 грн.); №8/021 від 03.02.2011 року на суму 144, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 24, 00 грн.), №9 від 07.02.2011 року на суму 388, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 64, 67 грн.), №46 від 02.03.2011 року на суму 732, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 122, 00 грн.), №225 від 15.03.2011 року на суму 999, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 166, 50 грн.), №226 від 15.03.2011 року на суму 7323, 60 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 1220, 60 грн.), №17318 від 30.04.2011 року на суму 29, 18 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 4, 86 грн.), №27 від 12.04.2011 року на суму 240, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 40, 00 грн.), №21 від 11.04.2011 року на суму 480, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 80, 00 грн.), №39 від 08.04.2011 року на суму 4720, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 786, 67 грн.), №201 від 07.04.2011 року на суму 260, 30 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 43, 38 грн.); за період січень-листопад 2012 року суму ПДВ по наступним податковим накладним: №24 від 12.01.2012 року на суму 2830, 66 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 471, 78 грн.), №51 від 27.01.2012 року на суму 1537, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 256, 17 грн.), №1565 від 25.01.2012 року на суму 340, 15 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 56, 69 грн.), №7 від 24.01.2012 року на суму 80, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 13, 33 грн.), №3 від 17.01.2012 року на суму 33114, 25 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 5519, 04 грн.), №127 від 24.01.2012 року на суму 1559, 88 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 259, 98 грн.), №128 від 24.01.2012 року на суму 1093, 78 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 182, 30 грн.), №351 від 07.02.2012 року на суму 16, 20 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 2, 70 грн.) №11 від 24.02.2012 року на суму 9534, 65 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 1589, 11 грн.), №138 від 27.03.2012 року на суму 2421, 22 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 403, 54 грн.), №22 від 15.03.2012 року на суму 1980, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 330, 00 грн.), №40 від 21.03.2012 року на суму 656, 30 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 109, 38 грн.), №7 від 31.10.2012 року на суму 93000, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 15500, 00 грн.), №383 від 29.10.2012 року на суму 163, 02 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 27, 17 грн.), №803 від 12.11.2012 року на суму 310, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 51, 67 грн.), №808 від 12.11.2012 року на суму 230, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 38, 33 грн.), №21 від 16.11.2012 року на суму 11853, 60 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 1975, 60 грн.), №134 від 05.11.2012 року на суму 74, 88 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 12, 48 грн.), №128 від 15.11.2012 року на суму 674, 09 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 112, 35 грн.), №127 від 15.11.2012 року на суму 1187, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 197, 83 грн.).

У вищезазначених податкових накладних за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року виправлено (дописано) кульковою ручкою; за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року заповнено не державною мовою.

Внаслідок вищенаведеного, ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» завищено суму податкового кредиту за загальну суму 98334,97 грн.

Перевіряючий в акті перевірки зазначив, що сума ПДВ за період 01.10.2010 - 31.12.2012 року підлягає сплаті у бюджет.

Щодо результатів перевірки повноти обчислення податку на прибуток при взаємовідносинах ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» із ТОВ «Зерновий Термінал Таврос» та ТОВ «Камянський елеватор».

Документальною перевіркою у період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року встановлено завищення валових витрат у розмірі 699701,09 грн., понесених у зв'язку із придбанням послуг оренди транспортних засобів від ТОВ «Зерновий Термінал Таврос» (код ЄДРПОУ 31597675) та від ТОВ «АСТІ «Камянський елеватор» (код ЄДРПОУ 32800032), за цінами більше звичайних, що діяли на дату придбання та у періоді з 01.04.2011 по 31.12.2012 року ціни відрізняються більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі послуги (вказані підприємства є пов'язаними особами з ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів»).

З метою визначення економічно обґрунтованого рівня звичайної ціни на орендовану платником техніку, в ході перевірки було проаналізовано калькуляцію вартості орендної плати автомобіля КАМАЗ по статтям та в частині обґрунтування статтей: «Амортизація автомобіля - 1568,31грн.», «Відсотки по кредиту - 844,88грн» (калькуляція ТОВ «Зерновий Термінал Таврос»), «Амортизація автомобіля» - 1533,99грн., «Відсотки по кредиту - 316,48грн.» (калькуляція ТОВ «Камянський елеватор»), Новокаховською ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області надано запит лист № 8/10/22-014 від 08.07.2013 року до ТОВ «Зерновий Термінал Таврос», яке перебуває на обліку в Новокаховській ОДПІ.

Згідно відповіді (лист за № 102 від 09.07.2013 року, за № 142/10 від 10.07.2013 року) та доданих до нього первинних документів, карток рахунку « 131» здійснено розрахунок економічно обґрунтованого рівня ціни, наведеного у додатках 15,16,17 до акту перевірки.

Отже, суб'єктом господарювання відповідно до Акту перевірки було завищено валові витрати у зв'язку із придбанням послуг оренди за цінами більшими ніж звичайні на загальну суму 699701,09грн., в тому числі: 3 квартал 2010 року - на суму 101046,72 грн., 4 квартал 2010 року - 85649,47 грн., 1 квартал 2011 року - 64961,24 грн., 2 квартал 2011 року - 65769,12 грн., 3 квартал 2011 року - 53272,07 грн., 4 квартал 2011 року - 466598,24 грн., 1 квартал 2012 року - 65156,13 грн., 2 квартал 2012року - 72395,70 грн., 3 квартал 2012 року - 72395,70 грн., 4 квартал 2012 року - 72395,70 грн.

На підставі вищенаведеного, у зв'язку із завищенням валових витрат, ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» було завищено суму податкового кредиту на загальну суму 139941,00 грн.

Щодо результатів перевірки по взаємовідносинах з КП «Міський водоканал».

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 138.3.5 п.138.8 ст. 138 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та 139.1.11 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до витрат, які не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування не включаються суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податків, впродовж перевіряємого періоду. ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» до складу валових витрат та собівартості реалізованих товарів ( робіт, послуг) віднесено витрати по очищенню понаднормативно-забруднених стічних вод у сумі 134763,98грн. (розмір витрат відкориговано на суми податкових зобов'язань виставлених на адресу ПАТ «Миронівський хлібопродукт») придбані від КП «Міський водоканал», згідно первинних документів.

Отже, на підставі вищезазначеного документальною перевіркою зменшено валові витрати по рядку 04.1 Декларації за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 року на суму 134763,98 грн., в тому числі: 4 квартал 2010 - 51780,87 грн., 1 квартал 2011 - 6608, 09 грн., 2 квартал 2011 - 15325,20 грн., 3 квартал 2011 - 2589,92 грн., 4 квартал 2011 - 1512,74 грн., 1 квартал 2012 - 17304,80 грн. 2 квартал 2012 - 17532,90 грн., 3 квартал 2012 - 16698,00 грн., 4 квартал 2012 - 5411,46 грн.

Щодо результатів перевірки взаємовідносин ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродутків» та ПП «Южагротранс» (Код ЄДРПОУ 30681713).

Перевіркою встановлено, що у квітні 2012 року ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» мало взаємовідносини з платком податків ПП «Южагротранс».

Від ДПІ у м. Херсоні, згідно листа від 12.06.2012 за № 2434/7/15-311 отримано акт про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ТОВ ТПК «Стиль» ( код ЄДРПОУ 31006793) з контрагентами - покупцями у квітні 2012 року, кредитором якого скористалися СГД у т.ч. ПП «Южагротранс».

Актом перевірки ДПІ у м. Новій Каховці від 16.08.2012 року № 517/220-30681713 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Южагротранс» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків-постачальником ТОВ ТПК «Стиль» за квітень 2012 року та контрагентами-покупцями за квітень - травень 2012 року, встановлено порушення ПП «Южагротранс» ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 234 ЦК України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185, ст.198, ст.195 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року по правочинах, здійснених ПП «Южагротранс» з контрагентом - постачальником ТОВ ТПК «Стиль» на загальну суму 157670,34грн. у т.ч ПДВ у сумі 26278,39грн. та контрагентом-покупцем ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» на загальну суму 25786,00грн в т.ч. ПДВ 4297,67грн.

Оскільки встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 234 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185, ст.198, ст.195 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року по правочинах, здійснених ПП «Южагротранс» (код 306817134) з контрагентом-покупцем ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів», то первинні документі є недійсними.

У зв'язку з вищевикладеним, у позивача відсутнє право на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, по операціях з контрагентом -постачальником ПП «Южагротранс» в розумінні п.138.1 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1.ст.139 Податкового кодексу України.

На порушення вимог Податкового кодексу України, підприємством неправомірно включено до складу валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, вартість придбання ТМЦ від Приватного підприємства «Южагротранс» за ІІ квартал 2012 року у сумі 21488 грн. Надані документи до перевірки не дають можливості підтвердити фактичне придбання товарів.

Щодо перевірки стосовно валових витрат з вартості юридичних послуг в сумі 301020,39 грн. та ПДВ в сумі 10204,08 грн.

Перевіркою встановлено завищення задекларованих ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» показників у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» у сумі 301020,39 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року - 250000,00 грн. та за 4 квартал 2010 року - 51020,39грн.

Відповідно до договору № 02-юр від 18.03.2010 року про надання юридичних послуг укладеного з ДП «Партнер» ТОВ «Юридичне бюро «Канон» (код ЄДРПОУ 33726045), надалі іменований, як Виконавець, предметом якого є наданя юридичних послуг по представництву інтересів підприємства Замовника в Запорізькому апеляційному господарському суду (друга інстанція) при розгляді апеляційної скарги ТОВ «Агросистеми «Сади України», на рішення господарського суду Херсонської області по справі №13/209-09, яким відмовлено ТОВ АФ «Сади України» щодо стягнення 15 367 246, 84 грн. з ПАТ «Новокаховський КХП». Пунктом 4.1. вказаного договору передбачено ціну послуг - 5000грн. Згідно додаткової угоди № 1 від 18.03.2010 року - сторони прийшли до згоди доповнити п.4.5 договору наступним чином: в залежності від результатів розгляду в Запорізькому апеляційному господарському суді апеляційної скарги ТОВ «Сади України, Замовник виплачує Виконавцю додаткову винагороду в розмірі 245000, 00 грн.

При перевірці встановлено, що факт надання послуг ДП «Партнер» ТОВ «Юридичне бюро «Канон» на підприємстві засвідчується актами виконаних робіт, зміст яких викладено наступним чином: Акт № 9 від 12.07.2010року «за юридичні послуги, згідно договору №02-юр від 18.03.2010 року п.4.1.» на суму - 5000,00грн, без ПДВ. Акт № 10 від 12.07.2010 року «за юридичні послуги згідно додаткової угоди № 1 від 12.03.2010року до договору № 02-юр від 18.03.2010р. п.4.1.» в сумі - 245000,00грн., без ПДВ.

Крім того, інтереси ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» по справі № 13/209-09 у Вищому Господарському суді супроводжувало інше підприємство - Представництво «Бейкер і Майкензі - Сі Ай ЕС» (код ЄДРПОУ 26080054), згідно договору про надання юридичних послуг б/н від 05.08.2010 року, при цьому факт надання послуг Представництвом «Бейкер і Макензі - Сі Ай ЕС» на підприємстві засвідчено актом б/н та рахунком-фактурою № 389 від 02.11.2010р. зміст якого наступний - «згідно з договором про надання юридичних послуг від 05.08.2010 року Виконавець надав Клієнтові, а Клієнт отримав від Виконавця юридичні послуги в обсязі визначеному п.2 цього Акту. Вартість (обсяг) наданих юридичних послуг становить 51020,39грн., ПДВ - 10204,08грн.

Всього надано юридичних послуг за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року в сумі - 301020, 39 грн., ПДВ - 10204,08 грн. Суть позовної заяви ТОВ «Агросистеми «Сади України» полягає у спричиненні збитків Позивачу, у зв'язку із неякісним зберіганням насіннєвого матеріалу кукурудзи у вигляді недоотриманого прибутку (упущеної вигоди), оскільки насіння кукурудзи стало неналежної якості через недбалість Відповідача.

Таким чином, юридичні послуги вищеназваних організацій були надані ПАТ «Новокаховський КХП» за неякісно надані послуги на адресу ТОВ АФ «Сади України», невідповідною підготовкою, організацією та веденням виробництва, продажем послуг.

На порушення підпункту 5.3.5 п.5.3. ст..5 Закону визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, а отже не включаються і витрати на юридичні послуги пов'язані із супроводження справи щодо відшкодування неякісно наданих послуг.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки позивач, в рамках адміністративно-апеляційної процедури, передбаченої ст. 86.7 Податкового кодексу України звернувся із запереченням від 02.08.2013 року за № 01-05/273.

09 серпня 2013р. за № 633/10/22-007 позивач отримав від ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області відповідь до заперечення по акту перевірки від 29.07.2013р. № 836/220-00952389, згідно якого висновки Акта перевірки залишено без змін.

На підставі даного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000822200 від 13.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 219720, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 170887, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 39825, 00 грн.

Крім цього, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001511502 від 13.08.2013 року яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 106575, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 26645, 00 грн.

Також, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000802200 від 13.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 322337, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 269678, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 52659, 00 грн.

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо встановлення порушення порядку заповнення податкових накладних за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року (виправлено (дописано) кульковою ручкою); за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року (заповнено не державною мовою), суд зазначає наступне.

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Статтею 9 даного Закону регламентовано, що підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, суд вважає, що у період з 2010 року по 2012 року позивач мав достатні та передбачені податковим законодавством підстави для віднесення сум ПДВ сплачених у ціні придбаного товару на користь його контрагентів, до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року, січень-квітень 2011 року, січень-листопад 2012 року в сумі 106575, 00 грн., оскільки товар був отриманий позивачем від контрагентів, що підтверджується первинними документами, а саме: договорами купівлі-продажу, поставки, видатковими накладними та податковими накладними.

Податковий кредит позивача сформований на підставі отриманих від контрагентів позивача податкових накладних.

Розрахунки за придбаний товар здійснювалися позивачем у безготівковій формі та підтверджується платіжними виписками із системи клієнт банк, які надані позивачем.

Як вбачається із акта перевірки позивача, відповідачем не заперечувалося використання позивачем, придбаного товару в його господарській діяльності.

Таким чином, взаємовідносини позивача з його контрагентом мають реальний характер та підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу вищенаведеної норми слідує, що вона не передбачає вимог щодо способу заповнення податкової накладної, а лише зазначає обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова накладна.

Відповідно до пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. N 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за N 233/2037 (діючого на момент надання податкових накладних відповідного періоду), з урахуванням внесених змін і доповнень, податкова накладна може друкуватися поліграфічним методом, за допомогою комп'ютера або іншим методом.

Виходячи із вищезазначеного, платник податку на додану вартість може самостійно вибрати спосіб заповнення податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що лист ДПА України від 18.07.2011 року № 12901/6/16-1115, на який посилається відповідач в акті перевірки носить виключно рекомендаційний характер, тим більш, що виданий він 18.07.2011 року, а відповідач встановлює факт завищення податкового кредиту за період з 01.10.2010 року - по 31.04.2011 року в сумі 71225, 52 грн.

Що стосується встановлення порушення п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071 «Податкова накладна заповнюється державною мовою» за період з 01.01.2012 року - по 31.12.2012 року у розмірі 27108,64 грн., суд зазначає, що зазначений висновок контролюючого органу спростовується дослідженими судом податковими накладними виданими в зазначений період з яких вбачається, що вони заповненні державною мовою та з дотриманням вимог встановлених податковим законодавством.

Щодо результатів перевірки повноти обчислення податку на прибуток при взаємовідносинах ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» із ТОВ «Зерновий Термінал Таврос» та ТОВ «Камянський елеватор», суд зазначає наступне.

Документальною перевіркою у період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року встановлено завищення валових витрат у розмірі 699701,09 грн., понесених у зв'язку із придбанням послуг оренди транспортних засобів від ТОВ «Зерновий Термінал Таврос» (код ЄДРПОУ 31597675) та від ТОВ «АСТІ «Камянський елеватор» (код ЄДРПОУ 32800032), за цінами більше звичайних, що діяли на дату придбання та у періоді з 01.04.2011 по 31.12.2012 року ціни відрізняються більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі послуги (вказані підприємства є пов'язаними особами з ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів»).

Суд не погоджується із таким висновком відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

В п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 вищенаведеного Закону зазначено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Як вбачається із матеріалів справи для визначення звичайної ціни податковим органом не враховано вищенаведені умови, а тому висновок про придбанням послуг оренди транспортних засобів за цінами більше звичайних є безпідставним.

Щодо результатів перевірки по взаємовідносинах з КП «Міський водоканал», суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено порушення підпунктів п.п. 139.1.11 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до витрат, які не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування не включаються суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податків, впродовж перевіряємого періоду. ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» до складу валових витрат та собівартості реалізованих товарів ( робіт, послуг) віднесено витрати по очищенню понаднормативно-забруднених стічних вод у сумі 134763, 98 грн. (розмір витрат відкориговано на суми податкових зобов'язань виставлених на адресу ПАТ «Миронівський хлібопродукт») придбані від КП «Міський водоканал», згідно первинних документів.

З приводу даного порушення суд зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 138.8.5 п.138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України, яка трактує виключний перелік загальновиробничих витрат, а саме: суми витрат, пов'язаних із підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу, встановленим вимогам відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності";

Згідно ст. 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» № 2406-ІІІ від 17.05.2001 року із відповідними змінами та доповненнями дає чітке визначення поняттям:

продукція - будь-який виріб, процес чи послуга, що виготовляється, здійснюється чи надається для задоволення суспільних потреб;

орган оцінки відповідності - підприємство, установа, організація чи їх підрозділ, які провадять діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування.

Відповідно до Договору № 14 від 29.01.2009 року про приймання наднормативно забруднених стічних вод, сторонами якого є ВАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» ( надалі - Абонент) та Комунальне підприємство «Міський водоканал» ( надалі - Водоканал), Водоканал приймає наднормативно забруднені стічні води Абонента, а Абонент здійснює скид наднормативно забруднених стічних вод у каналізацію і сплачує додаткову плату за приймання цих вод на умовах, які визначені Договором, згідно з «Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м. Нова Каховка», затверджених рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 26.09.2006 року № 242.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що очищення понаднормативно забруднених скинутих стічних вод - є послугою, а не штрафною санкцією, неустойкою чи пенею та включається до складу валових витрат.

Щодо результатів перевірки взаємовідносин ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродутків» та ПП «Южагротранс» (Код ЄДРПОУ 30681713), суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що за квітень 2012 року ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» мало взаємовідносини з платником податків ПП «Южагротранс» .

Актом перевірки ПП «Южагротранс» встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 234 ЦК України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185, ст.198, ст..195 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року по правочинах, здійснених ПП «Южагротранс» з контрагентом - постачальником ТОВ ТПК «Стиль» на загальну суму 157670,34 грн. у т.ч ПДВ у сумі 26278,39грн. та контрагентом-покупцем ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» на загальну суму 25786,00 грн. в т.ч. ПДВ 4297,67грн.

У зв'язку з вищевикладеним, податковий орган дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, по операціях з контрагентом-постачальником ПП «Южагротранс» в розумінні п.138.1 ст.138 та п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що на думку податкового органу, товар фактично не поставлявся, а учасниками правочину переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, тому формування валових витрат вчинено позивачем незаконно.

З огляду на вище наведене, судом досліджено факт реальності здійснення господарської операції між позивачем та ПП «Южагротранс» та встановлено наступне.

05.01.2012 року між ПП «Южагротранс» (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір №19. Згідно п.1.1 даного договору продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити в порядку передбаченому договором товар, а саме електроматеріали.

На виконання вищенаведеного договору були виписані наступні видаткові накладні: №Юж-591 від 25.04.2012 року на суму 4486, 36 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 747, 73 грн.), №Юж-620 від 27.04.2012 року на суму 17200, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 2866, 67 грн.), №Юж-597 від 18.04.2012 року на суму 5964, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 994, 00 грн.).

Також, були виписані наступні податкові накладні: №10 від 12.04.2012 року на суму 5964, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 994, 00 грн.), №29 від 24.04.2012 року на суму 17200, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 2866, 67 грн.), №13 від 17.04.2012 року на суму 4486, 36 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 747, 73 грн.).

Поставка товару підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи товарно-транспортними накладними.

Факт оплати підтверджується виписками по особовом рахунку позивача.

Крім того, в матеріалах адміністративної справи містяться акти списання, які підтверджують факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача.

Згідно положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг, в даному випадку, вже само по собі, є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

В той же час, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас, суд звертає увагу на таке. Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, поняття правочину, що порушує публічний порядок, розкрито у постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Пункт 18 даної Постанови передбачає перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або законне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочину, укладеного між позивачем та його контрагнетом недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано правової позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірного правочину.

Як вбачається з Акта перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій контрагента позивача, пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

Таким чином, враховуючи правочин, предметом якого є придбання товару, беручи до уваги наявність підтверджуючої документації щодо подальшого використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, у суду є підстави вважати, що господарські операції позивача з ПП «Южагротранс» підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище товари були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлюється, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1. Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Южагротранс».

Щодо розгляду питання в Акті перевірки стосовно включення у валові витрати вартості юридичних послуг у розмірі 301020, 39 грн. крім того ПДВ 10204,08грн.

Як зазначено у Акті перевірки, що факт надання юридичних послуг ДП «Партнер ТОВ «Юридичне бюро «Канон» та Представництвом «Бейкер і Макензі-Сі Ай Ес» засвідчується актами виконаних послуг, на підставі яких виникає право на нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На порушення підпункту 5.3.5 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, а отже не включаються і витрати на юридичні послуги пов'язані із супроводження справи щодо відшкодування неякісно наданих послуг.

Щодо даного порушення суд зазначає наступне.

Судова справа, де ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» був відповідачем розглядалась у трьох інстанціях. Суть позовної заяви було неякісне надання послуги щодо зберігання (сушка, обмолот, калібрування) насіння кукурудзи. Рішення у даній справі прийнято на користь ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів».

Таким чином, послуги позивачем були надані якісно і витрати за юридичні послуги по доказу якісно наданих послуг щодо зберігання насіння кукурудзи відносяться до витрат згідно п.п.5.2.15 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», а саме суми витрат, пов'язаних з підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим вимогам відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності".

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Новокаховською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0001511502 від 13.08.2013 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Новокаховською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0000802200 від 13.08.2013 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Новокаховською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0000822200 від 13.08.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Новокаховський комбінат хлібопродуктів"( код ЄДРПОУ 00952389) судовий збір в сумі 2294, 00 грн. (Дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 грудня 2013 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.2.1