Постанова

від 26.11.2013 по справі 910/16112/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. Справа№ 910/16112/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Кац О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Станіславський А.Є., дов. № 275 від 19.08.13р.;

від відповідача: Яхнівська Г.С., дов. № 3851-НЮ від 02.09.13р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»,

на рішення господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року,

у справі № 910/16112/13 (суддя Лиськов М.О.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ютал-Транс», м. Київ,

до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», м. Київ,

за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. товариства з обмеженою відповідальністю «Граввій», м. Київ,

2. товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедитор», м. Київ,

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Компанія «Ютал-Транс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» треті особи ТОВ «Граввій» та ТОВ «Трансекспедитор» про витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с. 6-8).

Рішенням господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року по справі № 910/16112/13 позов задоволено повністю (а.с. 116-120).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року у справі № 910/16112/13 та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в рішенні суду першої інстанції не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки залізничний вагон перебуває у віддані відповідача на правах застави.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу по справі № 910/16112/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 13 листопада 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/16112/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26 листопада 2013 року.

В судовому засіданні 26 листопада 2013 року представник відповідача надав суду свої пояснення в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача, також надав суду свої пояснення в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року у справі № 910/16112/13 - без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

27 вересня 2012 року між ТОВ «Компанія «Ютал-Транс» (орендодавець) та ТОВ «Трансекспедитор» (орендар) укладено договір оренди залізничного рухомого складу № 7/27-11/2012 (надалі - договір), (а.с. 10-15).

Відповідно до п. 2.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування рухомий склад - залізничні люкові напіввагони, придатні в технічному та комерційному відношеннях для перевезення вантажу, в кількості згідно актів приймання-передачі.

На виконання умов договору позивачем передано ТОВ «Трансекспедитор» залізничний рухомий склад, в тому числі залізничний вагон № 56104474, що належить позивачу на праві власності (договір купівлі-продажу №10 від 20.10.2010 року (а.с. 17-18)), що підтверджується актом приймання-передачі від 31 жовтня 2012 року (а.с. 16).

Згідно п. 3.1 договору, на піввагони вважаються переданими орендодавцем та прийняті орендарем в оренду з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання передачі напіввагонів в оренду.

В пункті 11.1 договору сторони погодили термін дії договору який становить з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2012 року.

Як зазначає позивач ТОВ «Трансекспедитор» здійснювало організацію перевезення вантажів у орендованому у позивача залізничному рухомому складі. По закінченню дії договору позивач звернувся до ТОВ «Трансекспеди-тор» з вимогою повернути рухомий склад, зокрема вагон № 56104474.

Проте, за твердженням позивача, починаючи з 08 листопада 2012 року та станом по сьогоднішній день ДТГО «Південно-Західна залізниця» (відповідач) зупинено рух вагону № 56104474 на станції Калинівка -1 Південно-Західної залізниці.

Позивач звернувся до відповідача з проханням відновити рух залізничного вагону № 56104474 та терміново відправити даний вагон за вказаним у листі від 25 квітня 2013 року призначення.

На вказане звернення, від відповідача позивач отримав телеграму, де зазначалось, що залізничний вагон № 56104474 прибув на станцію Калинівка 08 листопада 2012 разом з іншими вагонами, відправником є ТОВ «Спецпромресурс», отримувачем є ТОВ «Гравій», вагони затримано у зв'язку з відсутністю коштів на особовому рахунку отримувача, за час затримки залізницею нараховано одержувачу ТОВ «Гравій» плату у розмірі 328 681,60 грн. Однак, усі затримані вагони згодом відправили за призначенням, окрім залізничного вагону № 56104474, стосовно якого відповідач повідомив, що для відправлення вказаного вагону товариству потрібно сплатити суму боргу, в іншому випадку відбудеться реалізація даного залізничного вагону, з метою покриття суми боргу (а.с. 22).

24 травня 2013 року позивач листами № 229 та № 230 повідомив відповідача, що у ТОВ «Компанія «Ютал-Транс» немає грошових зобов'язань перед ДТГО «Південно-Західна залізниця», а тому відсутні правові підстави для затримання та реалізації залізничного вагону № 56104474, у зв'язку з чим просило відправити вказаний вагон за призначенням (а.с.23-24).

Однак, відповідач листом № НГ-НЗ-1-5/377 від 14 червня 2013 року повідомив позивачу, що в разі несплати ТОВ «Гравій» належних залізниці платежів залізничний вагон позивача буде реалізовано (а.с. 25).

В матеріалах справи міститься претензія №248 від 26 червня 2013 року про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка направлялась відповідачу, а також лист відповідь на вказану претензію № МЮ-86/149 від 30 липня 2013 року про відмову в задоволенні претензії позивача до погашення ТОВ «Гравій» боргу перед відповідачем (а.с.26-30).

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями статей 317, 320, 321 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 3 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна : забезпечує захист майнових прав усім підприємцям.

Статтями 20 та 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, які захищаються, зокрема шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення цих прав та законних інтересів, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, та іншими способами передбаченими законом.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2ст. 386 ЦК України).

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як вбачається з матеріалів справи, вагон № 56104474 належить на праві власності позивачу, що підтверджується договором купівлі-продажу №10 від 20.10.2010 року (а.с. 17-18), а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на сьогоднішній день залізничний вагон № 56104474, знаходиться у незаконному володінні Південно-Західної залізниці та самовільно і безпідставно утримується на станції Калинівка-1 з метою його реалізації, у зв'язку з чим відповідачем протиправно позбавлено позивача права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Існування боргу ТОВ «Гравій» перед відповідачем не може бути підставою для утримання спірного вагону в порядку застави, оскільки вказаний вагон не є власністю ТОВ «Гравій». В матеріалах справи відсутні докази, які б могли бути підставою для законного утримання залізницею вагону, який належить позивачу.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Компанія «Ютал-Транс», а відтак про необхідність їх задоволення.

Вищевказаним спростовуються доводи наведені в апеляційній скарзі про законне утримання відповідачем залізничного вагону.

Інші доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, і не впливають на результат розгляду справи.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року, по справі № 910/16112/13 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. І ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року по справі № 910/16112/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року по справі № 910/16112/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/16112/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду, протягом двадцяти днів, може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Г.А. Жук

В.Г. Суховий