Ухвала

від 21.11.2013 по справі 827/1038/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1038/13-а

21.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Севжилінвест"- Ягунов Віктор Петрович, довіреність № б/н від 15.04.13

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі - Таточенко Інна Віталіївна, довіреність № 21/9/27-05-10-25 від 29.08.13

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі - Гінтер Крістіна Федорівна, довіреність № 32/9/27-05-10-25 від 30.08.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (головуючого судді Мінько О.В. ) від 12.08.13 по справі № 827/1038/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газіндустрія" (вул. А. Кесаєва, 14/34, м. Севастополь,99038)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (вул. Пролетарська, 24, м. Севастополь,99014)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 12.08.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Севжилінвест" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за формою "П" № 0000282210 від 04.04.2013 р. прийняте Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, Товариства з обмеженою відповідальністю "Севжилінвест", у розмірі 91143,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за формою "Р" № 0000262210 від 04.04.2013 р. прийняте Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Севжилінвест", з податку на додану вартість із вироблених на Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 330720,50 грн., з яких за основним платежем 250970 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 62742,50 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за формою "В4" № 0000272210 від 04.04.213 р. прийняте Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Севжилінвест", у розмірі 248440,00 грн.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 12 серпня 2013 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Заявник апеляційної скарги посилається на положення Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на те, що засновник, керівник та головний бухгалтер ТОВ «Маркон Груп КО» - ОСОБА_5 перетинав державний кордон України 2 рази протягом 2010 року та 1 раз протягом 2011 року, будучи громадянином Російської Федерації. Крім того, згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області № 168 від 28.09.2011 року підпис, який виконаний на договорі № 127 від 09 листопада 2010 року про визнання електронних документів, виконаний не ОСОБА_5 Стосовно ТОВ «Росар-Трейд» встановлено, що вказане підприємство має ознаки «фіктивності», а ОСОБА_7 виїхав за межі України і в період 01.01.2011 року по 31.05.2012 року не перетинав державний кордон.

У судовому засіданні за клопотанням представника Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі суд здійснив заміну відповідача по справі, а саме: Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із зменшенням позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік у сумі 91143 грн. податковим повідомленням-рішенням від 04.04.2013 року № 0000282210, збільшенням грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 250970 грн. за основним платежем та 62742,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями податковим повідомленням-рішенням від 04.04.2013 року № 0000262210 та зменшенням розміру від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2012 року у розмірі 248220 грн. податковим повідомленням-рішенням від 04.04.2013 року № 0000272210.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту від 29.03.2013 року № 487/22.1-09/33074460 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Севжилінвест», (ЄДРПОУ 33074760) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.0110р. по 31.12.12р.», яким було встановлено завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським операціям із ТОВ «Маркон Груп КО» та ТОВ «Росар-Трейд».

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

По фінансово-господарським взаємовідносинам позивача із ТОВ «Маркон Груп КО» податкова інспекція посилається на те, що засновник, керівник та головний бухгалтер ТОВ «Маркон Груп КО» одночасно ОСОБА_5 перетинав державний кордон України 2 рази протягом 2010 року та 1 раз протягом 2011 року, будучи громадянином Російської Федерації. Крім того, згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області № 168 від 28.09.2011 року підпис, який виконаний на договорі № 127 від 09 листопада 2010 року про визнання електронних документів, виконаний не ОСОБА_5

Але з матеріалів справи вбачається, що Договір поставки товару № 01-04-11/КП від 01.04.2011 року, що був укладений між позивачем та ТОВ «Маркон груп ко» укладений від імені ТОВ «Маркон груп ко» не ОСОБА_5 а заступником директора - Кравченко В.К., що діяв на підставі доручення б/н від 01.03.2011 року. Додаткова угода № 1 від 01.04.2011 року, Додаткова угода № 2 від 06.04.2011 року, Додаткова угода № 3 від 08.04.2011 року, Додаткова угода № 4 від 20.06.2011 року до Договору поставки № 01-04-11/КП від 01.04.2011 року підписані також заступником директора ТОВ «Маркон груп ко» Кравченко В.К. Вказана особа також підписала податкові накладні № 174 від 20.06.2011 року, № 59 від 08.04.2011 року, № 41 від 06.04.2011 року, № 3 від 01.04.2011 року.

При таких обставинах справи посилання податкової інспекції на те, що засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «Маркон груп ко» ОСОБА_5 будучи громадянкою Російської Федерації не перебувала на території України на час укладення Договору поставки та виписки податкових накладних, - є неспроможними. Не можуть бути прийняти до уваги також посилання податкової інспекції на висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області № 168 від 28.09.2011 року про те, що підпис, який виконаний на договорі № 127 від 09 листопада 2010 року про визнання електронних документів, виконаний не ОСОБА_5, оскільки такі обставини не мають будь-якого відношення до питання укладення Договору поставки товару № 01-04-11/КП від 01.04.2011 року, реального виконання умов Договору та виписки податкових накладних № 174 від 20.06.2011 року, № 59 від 08.04.2011 року, № 41 від 06.04.2011 року, № 3 від 01.04.2011 року. Податкова інспекція не надала суду належних та переконливих доказів у підтвердження відсутності реальної поставки товару - листів.

В той же час позивач надав суду докази того, що товар за Договором поставки товару № 01-04-11/КП від 01.04.2011 року був доставлений безпосередньо ТОВ «Маркон груп ко» на адресу контрагента позивача - Підприємство Холодногірської виправної колонії № 18 та використаний позивачем у власній господарській діяльності. Так отримані від ТОВ «Маркон груп ко» листи були передані Підприємству Холодногірської виправної колонії № 18 м. Харків для виготовлення з них готової продукції на підставі Договору про виробництво продукції на давальницькій сировині № 23-03Д від 23.03.2011 року (т.1 а.с. 148-152). З переданої сировини - листів було виготовлено скобу 100.00.070-0сб, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень, травень, квітень 2011 року. Розрахунки між позивачем та ТОВ «Маркон груп ко» та Підприємство Холодногірської виправної колонії № 18 здійснено у безготівковому порядку.

По фінансово-господарським взаємовідносинам позивача із ТОВ «Росар-Трейд» податкова інспекція посилається на те, що вказане підприємство має ознаки «фіктивності», а ОСОБА_7 виїхав за межі України і в період 01.01.2011 року по 31.05.2012 року не перетинав кордон.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Росар-Трейд» фінансово-господарські правовідносини виникли на підставі Договору № 01, який укладений 22 листопада 2010 року, а в податкових накладних, що були виписані у період з 01.01.2011 року по 31.05.2012 року, не зазначено прізвище особи, яка їх підписала, а саме: податкова накладна № 021801 від 18.02.2011 року, № 012605 від 26.01.2011 року. При цьому відсутність прізвища особи, що підписала вказані податкові накладні розцінюється судом як недолік податкових накладних і не може свідчить про їх недійсність, оскільки вказані податкові накладні мають усі необхідні реквізити, встановлені Податковим кодексом України. Наявність обов'язкових реквізитів у податкових накладних надає можливість ідентифікувати особу, що їх виписала, надані послуги, їх обсяг, вартість, розмір ПДВ, договір, на підстав яких роботи (послуги) виконані, порядок розрахунків.

Факт виконання робіт (надання послуг) за Договором № 01 від 22.11.2010 року підтверджується Актом виконаних робіт (надання послуг) б/н від 18.02.2011 року, а саме: забезпечення отримання на ім'я ТОВ «Севжилінвест» погоджень та дозволів для підключення електромереж ТОВ «Севжилінвест» через РП-6кВ № 58. Факт реального отримання позивачем відповідних погоджень та дозволів та факт використання отриманих від ТОВ «Росар-Трейд» послуг у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами, що містяться на а.с. 115-147 т. 1. Розрахунки між сторонами виконані у безготівковому порядку.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується реальність здійснення фінансово-господарських операцій позивачем з ТОВ «Маркон груп ко» та ТОВ «Росар -Трейд» та підтверджується використання отриманих товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача.

Посилання податкової інспекції на наявність у ТОВ «Росар-Трейд» ознак «фіктивності» не може бути прийнято до уваги, оскільки суду не надано відповідний вирок суду щодо фіктивності вказаного підприємства, а неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Росар-Трейд» не може слугувати підставою до висновку про фіктивність діяльності Товариства.

Суд першої інстанції ретельно дослідив наявні у матеріалах справи письмові докази та правильно надав юридичну оцінку спірним правовідносинам у справі.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Відповідно до статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно до підпункту 139.1.1. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу не включаються до складу витрат, зокрема: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

За змістом вказаних положень Податкового кодексу України валові витрати та податковий кредит повинні бути документально підтверджені та повинні бути безпосередньо пов'язанні із здійсненням платником податків власної господарської діяльності.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України а саме: діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судовою колегією враховується, що на формування показників податкового кредиту та валових витрат впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції.

Усі господарські операції позивача з ТОВ «Маркон груп ко» та ТОВ «Росар-Трейд» спричинили реальні зміни майнового стану позивача, що підтверджується у повній мірі вищевказаними доказами, у зв'язку з чим у суду немає правових підстав до висновку про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту по фінансово-господарським операціям із ТОВ «Маркон груп ко» та ТОВ «Росар-Трейд».

Також податкова інспекція в апеляційній скарзі посилається на відсутність у позивача під час перевірки оригіналів податкових накладних № 91/001 від 14.07.2011 року ДП «Укрдержбудекспертиза» та № 1992 від 15.05.2012 року КП «Севгорводоканал». Але таке твердження податкової інспекції ніяким чином не підтверджено. Суд оглянув оригінали вказаних податкових накладних, встановив їх наявність та також встановив своєчасне їх відображення у відповідних реєстрах отриманих податкових накладних та деклараціях з ПДВ.

При таких обставинах справи судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.08.13 по справі № 827/1038/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська