Рішення

від 02.12.2013 по справі 321/415/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22-ц/778/4635/13 Головуючий у 1 інстанції: Ворожбянов А.М.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.,

суддів: Коваленко А.І.,

Денисенко Т.С.,

при секретарі Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009» на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 23 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009» про розірвання договорів оренди землі, стягнення орендної плати та повернення земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Іскра плюс 2009» про розірвання договорів оренди землі, стягнення орендної плати та повернення земельних ділянок, який в процесі розгляду справи уточнив.

У позові зазначав, що відповідно до державного акту на право власності на землю серії ЗП № 021962, зареєстрованого 11 серпня 2005 року, він є власником земельної ділянки загальною площею 11,4658 га, яка складається із двох земельних ділянок площею 5,3503 га та 6,1155 га та виділена в натурі ( на місцевості) на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

14 грудня 2009 року між ним та відповідачем були укладені договори оренди зазначених земельних ділянок площею 5,3503 га та 6,1155 га. При укладанні договорів відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату за користування його земельними ділянками протягом 5 років. Належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є внесення орендної плати в строк, в формі та розмірі, які визначені в договорах. На виконання умов договорів він здійснив передачу земельних ділянок, тим самим повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем. Однак після проведення державної реєстрації Договорів, відповідач почав виконувати свої обов'язки неналежним чином. Вважає, що на теперішній час відповідачем порушені його права, як орендодавця та його обов'язки, як орендаря, а тому договори підлягають припиненню шляхом їх розірвання.

Посилаючись на ці обставини, просив розірвати договори оренди землі, стягнути з відповідача на його користь орендну плату за користування земельними ділянками та пеню за несвоєчасну виплату орендної плати загалом у сумі 9990 грн. 75 коп. та повернути йому земельні ділянки.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 23 липня 2013 року позов задоволено.

Договір оренди земельної ділянки площею 5,3503 га від 14 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Іскра 2009» та Договір оренди земельної ділянки площею 6,1155 га від 14 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Іскра 2009» розірвано.

Стягнуто з ТОВ «Іскра плюс 2009» на користь ОСОБА_2 орендну плату за користування земельною ділянкою загальною площею 11,4658 га в розмірі 7 136 грн. 75 коп. та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 11,4658 га в розмірі 2 854 грн.

Зобов'язано ТОВ «Іскра плюс 2009» повернути ОСОБА_2 земельні ділянки 5,3503 га та площею 6,1155 га відповідно до Державного акту ЗП №021962, розташовані на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Іскра плюс 2009» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника апелянта Шмаровоз Т.М., заперечення позивача ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як установлено судом, ОСОБА_2 належить на праві власності на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЗП № 021962, зареєстрованого 11 серпня 2005 року, земельна ділянка загальною площею 11,4658 га, яка складається із двох земельних ділянок площею 5,3503 га та 6,1155 га та виділена в натурі ( на місцевості) на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області (а.с. 7).

14 грудня 2009 року ОСОБА_2 уклав з товариством з обмеженою відповідальністю "Іскра плюс 2009" два договори оренди земельних ділянок. За одним договором передав товариству в оренду на п'ять років земельну ділянку площею 5,3503 га, за другим - земельну ділянку площею 6,1155 га. Ці договори оренди землі були зареєстрований 26 січня 2010р. у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 041027300087 та під № 041027300094 (а.с. 8-12, 13-17).

За умовами обох договорів, викладених у пунктах 9, 10, 11, 14, 43, розмір орендної плати вноситься відповідачем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі чи в натуральній формі по закупівельним цінам рослинницької продукції, що склалась на момент розрахунків; розмір орендної плати за землю обчислюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься орендарем один раз на рік до 25 грудня звітного року; у разі невнесення орендної плати у визначені строки передбачена сплата пені орендарем у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожний день прострочення; відповідальність за несплату орендної плати несе орендар.

На виконання умов договорів орендодавець передав орендарю у володіння і користування зазначені земельні ділянки. Орендар протягом 2010-2011 років належним чином виконував умови договору, своєчасно та в установленому розмірі виплачував орендну плату.

Між тим, в порушення умов договорів у 2012 році орендар не розрахувався за оренду земельних ділянок, посилаючись на скрутне становище та намір на початку 2013 року розрахуватися з орендної плати за 2012 рік

ТОВ "Іскра плюс 2009" як в суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі заперечує заборгованість перед позивачем з орендної плати за 2012 рік, вважаючи, що орендна плата за 2012 рік позивачу виплачена наперед у попередні роки шляхом сплати в більшому розмірі, ніж передбачений орендними договорами щорічний розмір.

Проте, такі доводи апелянта спростовані матеріалами справи, які не містять заяви орендодавця про виплату йому орендної плати наперед або інших документів з цього приводу. Проведені відповідачем розрахунки розміру орендної плати за 2010, 2011 рік відповідають умовам договорів оренди, викладеним у пунктах 10 договорів, згідно з яким орендна плата здійснюється з урахуванням індексу інфляції, що відповідає умовам договору та підтверджено роз'ясненнями Дерземагентства у Василівському районі від 14 березня 2013 року №06-20/566 (а.с. 18 зв.).

До того ж, заборгованість перед позивачем з орендної плати за 2012 рік орендар визнавав до звернення ОСОБА_2 до суду з вимогами про стягнення заборгованості, про що свідчить лист № 21 від 04.01.2013р., яким директор ТОВ "Іскра плюс 2009" Шмаровоз Т.Н. сповістила ОСОБА_2 про те, що повний розрахунок з орендної плати буде здійснено до 25 лютого 2013р., оскільки озимий посів під урожай 2012р. повністю вимерз через погодні умови, підприємством не було отримано урожай в повному обсязі, який планувався для повного розрахунку з орендодавцями( а.с. 18/)

Матеріали справи не містять доказів одержання ОСОБА_2 орендної плати з боку товариства за 2012 роки, відповідачем надані суду тільки видатковий касовий ордер та відомості з підписом позивача про отримання орендної плати за 2010 та 2011 роки ( а.с. 31-31-а).

Крім того, сплата орендної плати наперед суперечить як умовам договорів оренди, так і чинному земельному законодавству, за яким орендна плата - це плата за користування об'єктом оренди за певний період часу користування ним з урахуванням щорічної зміни вартості нормативної грошової оцінки землі, а також податковому законодавству, згідно якого податки з доходів, зокрема, від орендних відносин мають відраховуватись щорічно.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по орендній платі за 2012 рік.

Між тим, задовольняючи вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі повністю без зменшення на суму податку на доходи, суд виходив із того, що відповідач повинен утримувати податок на доходи та перераховувати у бюджет, проте відповідач ухиляється від виконання покладеного на нього обов'язку.

До такого висновку суд дійшов належним чином не перевіривши ці обставини.

Як пояснили суду апеляційної інстанції представники апелянта та позивача до такого висновку суд дійшов на підставі наданих представником позивача даних Василівської ОДПІ, оскільки вважали, що Михайлівське відділення відноситься до цієї податкової інспекції.

Між тим, відповідно до довідки Михайлівського відділення Токмацької ОДПІ №276 від 06.07.2012 року підприємство ТОВ "Іскра плюс 2009" знаходиться на обліку в Михайлівському відділенні Токмацької ОДПІ як платник окремих податків, зокрема податку з доходів фізичних осіб за виплачену орендну плату. Станом на 01.01.2012 року заборгованості не мало (а.с. 68).

Згідно з п. 14.1.180, п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Податкового кодексу України.

Ставка податку відповідно до ст. 167 Податкового кодексу України становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної грн.

Згідно з довідкою №23-б ТОВ "Іскра плюс 2009" від 08 квітня 2013 року орендна плата ОСОБА_2 нарахована за 2012 року у розмірі 6712 грн. 12 коп. з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 року ( 127422,31 х 1,756 х 3%), з відрахуванням 15% податку до сплати підлягає 5705 грн. 72 коп. (а.с. 30).

Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати за 2012 рік за користування земельною ділянкою загальною площею 11,4658 га в розмірі 5705 грн. 72 коп., а не в розмірі 7 136 грн. 75 коп. як визначив суд першої інстанції.

Відповідно і розмір пені за прострочення виплати орендної плати, що передбачена п. 14 зазначених договорів оренди, за 200 днів прострочення підлягає стягненню в розмірі 2 282 грн. 29 коп., а не в розмірі 2 854 грн. як визначив суд першої інстанції.

Задовольняючи вимоги позивача про розірвання зазначених укладених сторонами договорів оренди земельних ділянок та повернення позивачу земельних ділянок, суд виходив із того, що відповідач систематично не сплачував орендну плату, що полягає «у несплаті протягом двох наступних років орендної плати за минулий рік», тому договори оренди підлягають розірванню, а орендовані земельні ділянки - повернуті позивачу.

Такий висновок суду не відповідає обставинам справи та закону.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст. 611 ЦК України правовим наслідком порушення зобов'язання є, зокрема, розірвання договору, якщо це передбачено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону, та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. "д" ст. 141 ЗК України , підставами припинення права користування земельною ділянкою с систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Умовами п. 11 зазначених договорів оренди земельних ділянок передбачено, що орендна плата вноситься один раз у рік до 25 числа останнього у звітному році місяці.

Умови договорів щодо орендної плати за 2010-2011 років орендарем були виконані належним чином.

За умовами договорів оренди, орендну плату за 2012 рік відповідач зобов'язаний був виплатити до 25 грудня 2012 року.

Несплата до 25 лютого 2013 року зазначеної орендної плати, навіть при наявності переносу відповідачем тричі дати цієї виплати, не являється системою несплати орендної плати у розумінні ст. 141 ЗК України, оскільки фактично це складає несплату одного платежу орендної плати - орендної плати за 2012 рік.

З огляду на зазначене, підстави для задоволення вимог позивача про розірвання договорів оренди землі та повернення позивачу земельних ділянок відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції на підставі п.3 та п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за прострочення виплати орендної плати і про відмову у задоволенні вимог про розірвання договорів оренди.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009» задовольнити частково.

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 23 липня 2013 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення:

Відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009» про розірвання договорів оренди землі, укладених 14 грудня 2009 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009», та про повернення земельних ділянок площею 5,3503 га та 6,1155 га, а разом загальною площею 11,4658 га, що знаходяться на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області та належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЗП № 021962, зареєстрованого 11 серпня 2005 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009» на користь ОСОБА_2 орендну плату за 2012 рік у розмірі 5705(п'ять тисяч сімсот п'ять) грн. 72 коп. та пеню в розмірі 2 282(дві тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 29 коп., а разом 7 988 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 01 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: