Постанова

від 19.11.2013 по справі 826/11735/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2013 року № 826/11735/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Енерго"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління

Міністерства доходів і зборів України у м. Києві

за участі Прокуратури Подільського району м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від

11.07.2013р. №0001082201 та №0001072201 .

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Енерго", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001082201 від 11.07.2013 р. Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Січ Енерго» з податку па прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 398 835,60 грн., з яких 1119 068,50 грн. податок на прибуток приватних підприємств та 279 767,10 грн. штрафних санкцій; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001072201 від 11.07.2013 р. Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Січ Енерго» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 332 224,20 грн., з яких 1 065 779,40 грн. податок на додану вартість та 266 444,80 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначає, що операції по взаємовідносинах між Позивачем та його контрагентом не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно.

Представник Прокуратури не надано суд позиції щодо позовних вимог.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві було проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Енерго" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Джі. Ем. Ем. Експрес», ТОВ «Спецбуденергопостач», ТОВ «Електро-Буд-Постач» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. За результатами перевірки складено акт від 18.06.2013 р. за №95/22-2-05/35536019 (надалі по тексту Акт перевірки).

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: пп. 139.1.6, пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1119068,00 грн. в тому числі по періодам: І квартал 2012р. - 6508,50 грн., ІІ квартал 2012 р. на суму 1112560,00 грн. та п.198.2, п.198.3, 198,6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755- VІ від 02.12.2010 р. в результаті чого було занижено податку на додану вартість на загальну суму 1065779,40 грн. в тому числі по періодах: січень 2012 р. на суму 232 100 грн.; лютий 2012 р. на суму 281 971 грн.; березень 2012 р. на суму 6198,50 грн.; квітень 2012 р. на суму 76627,80 грн.; травень 2012 р. на суму 11939,70 грн., червень 2012 р. на суму 456942,40 грн.

На підставі висновків акту перевірки Податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 11.07.2013 р. № 0001072201, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 1 398 835,60 грн. (+1 065 779,40 грн. - основний платіж, 266 444,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції); від 11.07.2013 р. № 0001072201, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 1 398 835,60 грн. (за основний платіж + 1 119 068,50 грн., штрафні (фінансові) санкції - 279767,10 грн.).

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем (Замовник), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джі. Ем. Ем. Експрес» (Виконавець), з іншого боку, було укладено Договір підряду на виконання робіт №09-02/2011 від 09.02.2011 р. (надалі по тексту Договір №09-02/2011).

У відповідності до умов п. 1.1 - п. 2.1 Договору №09-02/2011, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується, у межах договірної ціни, на свій ризик, власними силами виконати та здати, в установлений договором строк, реконструкцію підстанції 29 35/6 РП-бкВ ВРП-35 із заміною ОД-35 на вакуумні вимикачі 35 кВ, а Замовник зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти закінчені роботи та оплатити їх. Договірна ціна робіт визначається згідно ДНАОП 0.00-1.21-98 із змінами та доповненнями на основі твердих кошторисів відповідно (додаток №1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною) і складає: 448 771,96 грн. (Чотириста сорок вісім тисяч сімсот сімдесят одна грн.), у т.ч. ПДВ 20% - 74795,33 грн.

Згідно п. 5.1- п. 6.2 вищезазначеного Договору, Виконавець має право: залучати за згодою Замовника до виконання окремих робіт спеціалізовані організації у вигляді субпідрядників. Виконавець відповідає за результати роботи субпідрядників. Виконавець несе відповідальність перед Замовником за невиконання зобов'язань субпідрядниками; відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків у разі внесення до завдання на проектування змін, що потребують виконання додаткових робіт, вартість яких перевищує 0,5 відсотків договірної ціни. Виконавець зобов'язаний: виконати роботи, передбачені цим Договором; в разі виявлення при виконанні договору додаткових робіт, Виконавець зобов'язаний протягом 5-ти днів повідомити про це Замовника. Скласти акт на додаткові роботи та затвердити його у Замовника протягом 3 днів від дня попередження. В протилежному випадку, Виконавець втрачає право вимагати від Замовника оплату додатково виконаних робіт та відшкодування у зв'язку з цим понесених збитків. Після закінчення робіт передати Замовнику результат виконаних робіт в повному обсязі. По закінченню кожного етапу робіт Виконавець представляє Замовнику виконані обсяги та акти здачі-приймання виконаних робіт. Замовник протягом 5-ти робочих днів зобов'язаний розглянути та підписати акти здачі-приймання або надати мотивовану відмову від приймання робіт.

Позивачем надано суду в підтвердження виконання робіт наступні документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, податкову накладну, банківську виписку.

Суд звертає увагу, що Позивачем не надано Суду акти здачі-приймання виконаних робіт по закінченню кожного етапу виконаних робіт, що було передбачено вищезазначеним Договором.

Між Позивачем (Замовник), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джі. Ем. Ем. Експрес» (Виконавець), з іншого боку, було укладено Договір на виконання робіт з розробки робочого проекту заміна вимикача 110 кВ ПС-110/6 кВ «ДСК» №16-03/2011 від 16.03.2011 р. (надалі по тексту Договір №16-03/2011).

У відповідності до п. 1.1 - п. 4.3 Договору №16-03/2011, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання проектних робіт з розробки робочого проекту (надалі - Робочий проект) із заміни вимикача 110 кВ ПС- 110/6 кВ «ДСК» (надалі - об'єкт) відповідно до кошторисної документації (Додаток №1 Договору). Замовник забезпечує приймання і оплату виконаних Підрядником робіт. Договірна ціна робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначається кошторисною документацією (додаток № 1 до Договору) і складає з урахуванням ПДВ 56 526,00 грн. (п'ятдесят шість тисяч п'ятсот двадцять шість грн. 00 коп.), у т.ч. 20% ПДВ - 9421,00 грн. Договірна ціна робіт визначається відповідно до «Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва на території України ДБН Д. 1.1-7-2000» (зі змінами та доповненнями), а також наказу Мінрегіонбуду України від 01.07.08 №297. Строки виконання робіт: початок виконання робіт - квітень 2011 р., закінчення виконання робіт - червень 2011 р. Датою закінчення виконання робіт вважається дата підписання Сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. При несвоєчасному початку виконання та/або при порушенні строку закінчення виконання робіт Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши Підрядника не менш, ніж за 5 днів до дати розірвання Договору, та вимагати від Підрядника компенсації збитків. Зміст Робочого проекту, що підлягає оформленню та здачі Підрядником Замовнику за Договором, а також вимоги до нього визначаються завданням на проектування (додаток № 2 до Договору) і нормативними документами в області проектування та будівництва (реконструкції). Після завершення робіт з розробки Робочого проекту Підрядник протягом 5 днів передає Замовнику по накладній укомплектований Робочий проект у чотирьох екземплярах, і акт приймання-передачі виконаних робіт в двох екземплярах. Акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 календарних днів з дня його одержання від Підрядника підписується Замовником і направляється Підряднику, або повертається без підписання з мотивованою відмовою.

Позивачем надано суду в підтвердження виконання робіт наступні документи: акт здачі-приймання виконаних робіт, податкові накладні, банківські виписки; проектну документацію.

Суд звертає увагу, що Позивачем не надано Суду Додатку №1 до Договору №16-03/2011, який обов'язковим у відповідності до п. 1.1, п.2.1, п. 4.1 вищезазначеного Договору та в Додатках визначається завданням на проектування та кошторисна документація.

Також, Суд звертає увагу, що надані Позивачем наступні Документи: «Сводная схема №34; Схема №1, Схема №2, расчет командировочних», не є доказом укладання Додатку до договору, оскільки в даних документах відсутня дата та до якого Договору вони укладалися, та відсутні підписи обох сторін.

Крім того, Суд звертає увагу, що п. 3.1 Договору №16-03/2011 визначено строк виконання виконання робіт: початок виконання робіт - квітень 2011 р., закінчення виконання робіт - червень 2011 р., в той час, як Акт здачі-приймання виконаних робіт № 12 підписаний 30.11.2011 р., доказів продовження виконання робіт укладання Додаткової угоди в матеріалах справи відсутні.

Між Позивачем (Замовник), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джі. Ем. Ем. Експрес» (Виконавець), з іншого боку, було укладено Договір на проектно-вишукувальні роботи №18/116 від 18.03.2011 р. (надалі по тексту Договір №18/116).

У відповідності до п. 1.1 - п. 2.1 вищезазначеного Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується, у межах договірної ціни, на свій ризик, власними силами виконати та здати, в установлений договором строк, проектно-вишукувальні роботи стадії «РП», а Замовник зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти закінчені роботи та оплатити їх. Об'єкт будівництва: Реконструкція підстанції 110/10кВ №10. Установка трьох комплектів роз'єднувачів 110 кВ. Адреса розташування об'єкта: м. Севастополь, с Орлине. Проектно-вишукувальні роботи розробляються згідно з завданням на проектування. У результаті виконання робіт Виконавець по акту передає Замовнику проектно-вишукувальні роботи у чотирьох примірниках. Склад документації, яка надається Замовнику на кожному етапі виконання та по закінченні робіт регламентується ДБН А.2.2-3-2004. Договірна ціна робіт визначається згідно ДБН Д.1.1.-7-2000 із змінами та доповненнями на основі твердих кошторисів відповідно, на стадію «РП» (додаток №1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною) і складає: 29 576,00 грн. (Двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість грн.), у т.ч. ПДВ 20% - 4929,33 грн.

Згідно п. 6.1, п. 6.2 Договору №18/116, по закінченню кожного етапу робіт Виконавець представляє Замовнику виконані обсяги та акти здачі-приймання виконаних робіт. Замовник протягом 5-ти робочих днів зобов'язаний розглянути та підписати акти здачі-приймання або надати мотивовану відмову від приймання робіт.

Позивачем надано суду в підтвердження виконання робіт наступні документи: Додатки до вищезазначеного Договору, акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.03.2011 р., податкову накладну, банківську виписку.

Суд звертає увагу, що Позивачем не надано Суду здачі-приймання виконаних робіт по закінченню кожного етапу виконаних робіт, що було передбачено п. 6.1 Договором.

Крім того, Суд звертає в акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.03.2011 р. зазначено, що Виконавець виконав повний комплекс робіт по розробці Замовнику у відповідності до Завдання на проектування проектної документації, проте в п. 1.1 Договору №18/116 зазначено виконати та здати проектно-вишукувальні роботи стадії «РП», що в свою чергу свідчить про різні поняття (проектування проектної документації та проектно-вишукувальні роботи) та надання різних видів послуг.

Також, між Позивачем (Замовник), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джі. Ем. Ем. Експрес» (Виконавець), з іншого боку, було укладено Договір 05/05-2011 на виконання робіт з розробки проектної документації «Реконструкція електричного обладнання РП-10 кВ» від 05.05.2011 р. (надалі по тексту Договір №05/05-2011).

У відповідності до п. 1.1 - п. 4.3 Договору №05/05-2011, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт з розробки проектної документації «Реконструкція електричного обладнання РП -10 кВ» (надалі - об'єкт) відповідно до кошторисної документації (Додаток №1 Договору). Замовник забезпечує приймання і оплату виконаних Підрядником робіт. Договірна ціна робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначається кошторисною документацією (додаток № 1 до Договору) і складає з урахуванням ПДВ 120 104,40 грн. (сто двадцять тисяч сто чотири грн. 40 коп.), у т.ч. 20% ПДВ - 20 017,40 грн. Договірна ціна робіт визначається відповідно до «Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва на території України ДБН Д. 1.1 -7-2000» (зі змінами та доповненнями), а також наказу Мінрегіонбуду України від 01.07.08 №297. Строки виконання робіт: початок виконання робіт - травень 2011 р.; закінчення виконання робіт - червень 2011 р. Датою закінчення виконання робіт вважається дата підписання Сторонами акту - приймання-передачі виконаних робіт. При несвоєчасному початку виконання та/або при порушенні строку закінчення виконання робіт Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши Підрядника не менш, ніж за 5 днів до дати розірвання Договору, та вимагати від Підрядника компенсації збитків. Зміст Робочого проекту, що підлягає оформленню та здачі Підрядником Замовнику за Договором, а також вимоги до нього визначаються завданням на проектування (додаток № 2 до Договору) і нормативними документами в області проектування та будівництва (реконструкції). Після завершення робіт з розробки Робочого проекту Підрядник протягом 5 днів передає Замовнику по накладній укомплектований Робочий проект у чотирьох екземплярах, і акт приймання-передачі виконаних робіт в двох екземплярах. Акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 календарних днів з дня його одержання від Підрядника підписується Замовником і направляється Підряднику, або повертається без підписання з мотивованою відмовою.

Позивачем надано суду в підтвердження виконання робіт наступні документи: акт здачі-приймання виконаних робіт, податкову накладну, банківську виписку, проектну документацію.

Суд звертає увагу, що Позивачем не надано Суду Додатку №1 до Договору №05/05-2011, який обов'язковим у відповідності до п. 1.1, п.2.1, п. 4.1 вищезазначеного Договору та в Додатках визначається завданням на проектування та кошторисна документація.

Також, Суд звертає увагу, що надані Позивачем наступні Документи: «Сводная схема №34; Схема №1, Схема №2, расчет командировочних», не є доказом укладання Додатку до договору, оскільки в даних документах відсутня дата та до якого Договору вони укладалися, та відсутні підписи обох сторін.

Між Позивачем (Замовник), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джі. Ем. Ем. Експрес» (Виконавець), з іншого боку, було укладено наступні Договори: Договір поставки №СЕ-3 від 08.08.2011 р. на поставку товару, а саме: комплект адаптації до шафи захисту трансформатора ТІ, комплект адаптації до шафи захисту трансформатора Т2; Договір поставки №26-04/12 від 27.04.2012 р. на поставку товару, а саме: Кабель КВВГЕнг 4х1,5, Кабель КВВГЕнг 7х1,5, Кабель КВВГЕнг 10х1,5, Кабель КВВГЕнг 14х1,5, Кабель КВВГЕнг 19х1,5, Кабель КВВГЕнг 27х1,5, Кабель КВВГЕнг 10х2,5, Кабель КВВГЕнг 14х2,5, Кабель КВВГЕнг 19х2,5; Договір поставки №22-05/12 від 23.05.2012 р. на поставку товару, а саме: опорні конструкції до вимикача 110 кВ, кріплення під опорні конструкції, шафа управління до вимикача 110 кВ.; Договір поставки №30-01/11 від 30.05.2011 р. на поставку товару, а саме: шафа захисту трансформатора ТІ (без комплекту адаптації), шафа захисту трансформатора Т2 (без комплекту адаптації), шафа РШ-19 (з двома блоками РПН типу ZX 410), шафа власних потреб типу ШНВА, шафа оперативного струму SOT-01-50 А.г, шафа центральної сигналізації ЦС, шафа захисту ТН, шафа захисту секційного вимикача СВ; Договір поставки №25/12-06 від 25.06.2012 р. на поставку товару, а саме: балон з елегазом, балон з азотом; Договір поставки №25-06/12 від 25.06.2012 р. на поставку товару, а саме: камінь бут; Договір поставки №26-06/12 від 26.06.2012 р. на поставку товару, а саме: опорні конструкції до вимикача 170 кВ, кріплення під опорні конструкції вимикача, шафа управління до вимикача 170 кВ, опорні конструкції до трансформатора 170 кВ, , шафа управління до трансформатора 170 кВ, кріплення під опорні конструкції до трансформатора.

Позивачем надано суду в підтвердження виконання робіт наступні документи: видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки.

Суд звертає увагу, що Позивачем не надано Суду довіреності на отримання товару, доказів знаходження отриманого товару за Договорами товару на балансі підприємства, доказів приймання та розміщення на складі даного товару, книги обліку виданих довіреностей, реєстри продажу товарів, докази установлення отриманого товару (шафи), доказів використання отриманої продукції в господарській діяльності.

Крім того, між Позивачем (Замовник), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джі. Ем. Ем. Експрес» (Виконавець), з іншого боку, було укладено наступні Договори: Договір на виконання робіт №СЕ-4 від 08.08.2011 р. на виконання розробки монтажних схем, рядів затискачів та клемних рядів для шаф захисту трансформаторів ТІ, Т2, на суму 27 000,00 грн.; Договір на виконання робіт №СЕ-16 від 19.09.2011 р. на виконання робіт з прокладання контрольних кабелів на ПС 35/10 кВ «Гута» (надалі - об'єкт) відповідно до кошторисної документації (Додаток №1 Договору), на суму 72 000,00 грн.; Договір на виконання робіт №СЕ-17 від 20.09.2011 р. на виконання роботи з реконструкції ПС-110/10 кВ №10, м. Севастополь, на суму 24 000,00 грн.; Договір на виконання робіт №31-11/11 від 21.09.2011 р. на виконання робіт з прокладання контрольних кабелів на ПС 35/10 кВ «Міжгіря», на суму 35 200,00 грн.; Договір на виконання робіт з розрахунку уставок релейного захисту та автоматики на ПС Партизан 110/6 кВ ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» №21-04/12 від 23.04.2012 р. на виконання робіт з розрахунку уставок релейного захисту та автоматики на ПС Партизан 110/6 кВ ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», на суму 40 000,00 грн.; Договір на виконання робіт з розробки схем шаф релейного захисту та автоматики на ПС Партизан 110/6 кВ ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» №22-04/12 від 23.04.2012 р. на виконання робіт з розробки схем шаф релейного захисту та автоматики на ПС Партизан 110/6 кВ ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», на суму 80 000,00 грн.

Суд звертає увагу, що Позивачем не надано Суду Додатки до Договорів, які є обов'язковими, Актів виконаних робіт по Договором, докази допущення посадових осіб контрагентів на підприємства.

Також, Суд звертає увагу, що надані Позивачем наступні Документи: «Сводная схема №34; Схема №1, Схема №2, расчет командировочних», не є доказом укладання Додатків до договорів, оскільки в даних документаціях відсутня дата та до якого Договору вони укладалися та відсутні підписи обох сторін.

Крім того, між Позивачем (Замовник), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбуденергопостач» (Виконавець), з іншого боку, було укладено наступні Договори: Договір поставки №12-30/07 від 30.07.2011 р. на поставку товару, а саме: автомати ліквідації асинхронного режиму 01, контролер панелей 10, мультипортовий контролер АСОЕ; Договір поставки №30-07/СІЧ від 30.07.2012 р. на поставку товару, а саме: Контейнер для транспортування мікропроцесорних терміналів ЯКТ-04, Контейнер для транспортування шафи ЯКТ -02; Договір поставки №30-11/12 від 30.11.2012 р. на поставку товару, а саме: резервне джерело постійної напруги РДПН; Договір поставки №08-12/08 від 08.08.2012 р. на поставку товару, згідно специфікації.

Позивачем надано суду в підтвердження виконання робіт наступні документи: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки.

Суд звертає увагу, що Позивачем не надано Суду довіреності на отримання товару, доказів знаходження отриманого товару за Договорами у на балансі підприємства, доказів приймання та розміщення на складі даного товару, книги обліку виданих довіреностей, реєстри продажу товарів, докази установлення отриманого товару (шафи), актів приймання-передачі товару, доказів використання отриманої продукції в господарській діяльності.

Між Позивачем (Замовник), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електро-Буд-Постач» (Виконавець), з іншого боку, було укладено наступні Договори: Договір поставки №СЕ-16 від 30.09.2011 р. на поставку товару, а саме: реле макс. Струму з де шунтуванням RT 204; реле REST-2.4; пристрій захисту, управління і автоматики PREMKO RT.104; Договір поставки №26-12/11 від 26.12.2011 р. на поставку товару, згідно специфікації;

Договір поставки №04-04/12 від 04.04.2012 р. на поставку товару, а саме: схема модуль А01; Договір поставки №27-04/12 від 27.04.2012 р. на поставку товару, а саме: Кабель КВВГЕнг 27х1,5.

Позивачем надано суду в підтвердження виконання робіт наступні документи: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки.

Суд звертає увагу, що Позивачем не надано Суду довіреності на отримання товару, доказів знаходження отриманого товару за Договорами у на балансі підприємства, доказів приймання та розміщення на складі даного товару, книги обліку виданих довіреностей, реєстри продажу товарів, докази установлення отриманого товару (шафи), актів приймання-передачі товару, доказів використання отриманої продукції в господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не було належним чином виконано умови договорів в повному обсязі, а тому, посилання Позивача на виконання сторонами всіх умов договору не підтверджується.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно абз. 11 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ніде ґавою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом, у зв'язку з отриманням послуг.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, у зв'язку з отриманням послуг.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Крім того, аналогічна позиція викладене в Постанові Верховного суду України від 05.03.2012 р., Вищий адміністративний суд України в Постанові від 20.02.2013 р. по справі №К9991/59409/12, Постанові від 27.03.2013 р. по справі №К/9991/56892/12, Постанові від 13.02.2013 р. по справі №К/9991/69822/12, Постанова від 22.06.11р. по справі К/9991/15429/11, Ухвалі від 05.10.11р. по справі К 9991/14602/11.

Крім того, аналогічна позиція викладене в Постанові Верховного суду України від 05.03.2012 р., Вищий адміністративний суд України в Постанові від 20.02.2013 р. по справі №К9991/59409/12, Постанові від 27.03.2013 р. по справі №К/9991/56892/12, Постанові від 13.02.2013 р. по справі №К/9991/69822/12, Постанова від 22.06.11р. по справі К/9991/15429/11, Ухвалі від 05.10.11р. по справі К 9991/14602/11.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Також, суд звертає увагу, що у відповідності до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до вимог, встановлених абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Згідно з пунктом 86.7 вказаної статті Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.

Вищезазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки, як відсутні. Акт містить визначення про те, що позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано, натомість, позивачем Акт перевірки було отримано, що ним не заперечується та заперечень з первісною документацією Позивачем Податковому органу надано не було.

Оскільки відповідачу не було надано первинно бухгалтерських документів під час перевірки, судом вбачається правомірним висновок відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження витрат та податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук