Постанова

від 15.11.2013 по справі 826/12432/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2013 року 08 год. 45 хв. № 826/12432/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція безпеки «РАТИБОР» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 квітня 2013 року № 0005942230, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція безпеки «РАТИБОР» (далі - ТОВ «АБ «РАТИБОР», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва, правонаступником якої є Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 квітня 2013 року № 0005942230.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення норм ст.ст. 20, 79 Податкового кодексу України не повідомив позивача вчасно про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АБ «РАТИБОР», а тому відповідно позбавив Товариство можливості надати всі наявні у нього первинні і розрахункові документи на підтвердження вчинення господарських операцій. При цьому позивачем були виконані всі законодавчі умови для формування податкового кредиту за звітні періоди серпень-вересень 2011 року за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Контелл» згідно договору на організацію експедиційно-транспортних послуг від 01.06.2011р. № ДТ-1/06 та договору від 01.08.2011р. № 224 щодо організації перевезення посадових осіб ТОВ «АБ «РАТИБОР». Підставами для формування податкового кредиту за вказані звітні періоди стали податкові накладні, виписані ТОВ «Контелл» за результатами наданих послуг. Реальність здійснення господарських операцій за вказаними договорами підтверджуються належними чином складеними первинними і розрахунковими документами. Також на момент укладення та виконання перелічених вище договорів обидві Сторони (як Замовник, так і Виконавець) були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість. Таким чином, висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, що викладені в Акті перевірки від 11.04.2013р. за № 1050/22-30/24928422, з посиланнями на недостовірні докази (акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 21.05.2012р. № 1386/22-3/37194947 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача), є безпідставними та необґрунтованими, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню .

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення від 20.08.2013р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АБ «РАТИБОР» (Акт від 11.04.2013р. за № 1050/22-30/24928422) були встановлені порушення ним вимог ст. 22, п. 44.1 ст. 44, ст. 138, ст. 188, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: підприємством занижено податок на додану вартість за періоди серпень-вересень 2011 року на загальну суму 71 843, 00 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту аналогічної суми цього податку по податковим накладним, виписаним ТОВ «Контелл», які не відповідають вимогам чинного податкового законодавства України. Дані висновки перевіряючим були сформовані на підставі Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 21.05.2012р. № 1386/22-3/37194947 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Контелл» (код ЄДРПОУ 37194947) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року», за якими не встановлено факту передачі товарів (надання послуг) від ТОВ «Контелл» на користь підприємств-покупців у зв'язку з рядом обставин.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

30 вересня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що за результатами аналізу відомостей з бази даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України по деклараціях з податку на додану вартість по податковому кредиту» відповідачем виявлені взаємовідносини ТОВ «АБ «РАТИБОР» з ТОВ «Контелл» (ідентифікаційний код 37194947) протягом 2011 року, а саме: за звітні періоди серпень, вересень 2011 року ТОВ «АБ «РАТИБОР» задекларувало податковий кредит у податковій звітності по операціях з названим контрагентом на загальну суму податку на додану вартість 71 843, 00 грн., в т.ч. за серпень 2011 року в сумі 55 133, 00 грн. і за вересень 2011 року - 16 710, 00 грн.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС своїм листом від 17.10.2011р. № 14430/10/22-311 запропонувало ТОВ «АБ «РАТИБОР» надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснення господарських операцій та повноти декларування податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «Контелл» (ідентифікаційний код 37194947) за звітний період серпень 2011 року.

Однак підприємство у відповідь на вказаний письмовий запит ДПІ відмовило у наданні пояснень та їх документального підтвердження (лист від 01.11.2011р. № 276/11/11)(вх. № 54290/10 від 14.11.2011р.).

Надалі протягом періоду з 10 по 11 квітня 2013 року працівником ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на підставі наказу податкової інспекції від 10.04.2013р. № 792 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «АБ «РАТИБОР» (ідентифікаційний код 24928422) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Контелл» (ідентифікаційний код 37194947) за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р., за результатами якої складений Акт від 11.04.2013р. за № 1050/22-30/24928422 (далі - Акт перевірки).

Під час проведення вказаної документальної перевірки працівник відповідача отримав Акт ДПІ у Печерського районі м. Києві ДПС від 21.05.2012р. № 1386/22-3/37194947 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Контелл» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року», в тексті якого зазначено наступне: згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ «Контелл» має стан - 9 «запит встановлення місцезнаходження (місця проживання)»; в ході вжиття заходів по проведенню звірки не виявлено жодних відомостей про наявні у ТОВ «Контелл» складські приміщення, виробниче обладнання, транспортні засоби, інших основних засобів, трудових ресурсів, які необхідні для здійснення звичайної фінансово-господарської діяльності підприємства; директор ТОВ «Контелл» ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) являється громадянином Російської Федерації. За даними листа ДПА у м. Києві від 06.04.2012р. № 1344/7/07-4115, наданого у відповідь на запит ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 03.04.2012р. № 1548/8/07-06/38 (передані до управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від підрозділу податкової міліції цієї ДПІ службовою запискою від 14.05.2012р. № 3477/07-06/30), факт перетину митного кордону України громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 протягом періоду з 01.01.2011р. по 06.04.2012р. не підтверджується. У зв'язку з чим працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС зроблено висновки про непричетність ОСОБА_1 до реального здійснення господарської діяльності названого підприємства.

На підставі вищевикладеного, та з урахуванням ненадання ТОВ «АБ «РАТИБОР» первинних і розрахункових документів по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Контелл», перевіряючий прийшов до висновку про відсутність у ТОВ «АБ «РАТИБОР» правових підстав для формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ «Контелл» у серпні-вересні 2011 року, на користь перевіряємого підприємства.

За результатами проведеної перевірки позивача працівником ДПІ встановлені порушення Товариством вимог ст. 22, п. 44.1 ст. 44, ст. 138, ст. 188, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ «АБ «РАТИБОР» податку на додану вартість на загальну суму 71 843, 00 грн., в т.ч. за серпень 2011 року на суму 55 133, 00 грн., за вересень 2011 року - 16 710, 00 грн.

29 квітня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на підставі Акта перевірки від 11.04.2013р. за № 1050/22-30/24928422 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0005942230 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог ст. 22, п. 44.1 ст. 44, ст. 138, ст. 188, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «АБ «РАТИБОР» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 89 804, 00 грн., в тому числі 71 843, 00 грн. - основний платіж, 17 961, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.07.2013р. № 1606/10/26-15-10-04-04, винесеного за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «АБ «РАТИБОР» на податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013р. № 0005942230, дана скарга платника податків була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013р. відповідно - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У розумінні норм пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

При цьому у вищезгаданому листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Також, судом враховується те, що основні поняття «транспортно-експедиторська діяльність», «транспортно-експедиторська послуга», «експедитор» і «перевізник» закріплені в Законі України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004р. № 1955-IV, а саме: «транспортно-експедиторська діяльність» - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; «транспортно-експедиторська послуга» - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; «експедитор (транспортний експедитор)» - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування, та «перевізник» - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Згідно ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України наведена наступна характеристика договору транспортного експедирування. Так, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником (ч. 2 ст. 929 цього Кодексу).

В ході судового розгляду було встановлено, у ІІ-гій половині 2011 року між ТОВ «АБ «РАТИБОР» (Замовник), в особі директора Ковальчука В.М., та ТОВ «Контелл» (Виконавець), в особі директора ОСОБА_1, були укладені письмові договори про надання послуг, а саме:

- договір на організацію експедиційно-транспортних послуг від 01.06.2011р. за № ДТ-1/06, згідно якого Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника організувати транспортно-експедиційне обслуговування. Перевезення здійснюється згідно заявки поданої Замовником у будь-якій формі до 14-ої години дня, попереднього дня здійснення поїздки. За умовами цього Договору визначено, що договірна вартість перевезень 1-го км становить 18, 00 грн. (з ПДВ).

Зокрема, у відповідності до п. 2.1 Виконавець зобов'язаний: забезпечувати здійснення перевезень у відповідності з нормами та правилами автомобільних перевезень та надавати необхідну документацію для роботи автотранспорту; несе повну матеріальну відповідальність за фактично прийнятий вантаж; надає технічно справний, що відповідає санітарним вимогам транспортний засіб; організовує вантажно-розвантажувальні роботи, тощо.

Розрахунки за виконанні транспортно-експедиційні послуги здійснюються згідно акта фактично виконаних робіт, а також шляхом передплати, у безготівковій формі ;

- договір від 01.08.2011р. за № 224, згідно якого Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника надавати послуги з перевезення посадових осіб Замовника, які здійснюють контроль та спостереження за роботою постів охорони, що знаходяться на території України, а саме: виїзди за адресами постів з метою контролю роботи охоронців; складання графіків чергувань охоронців; оформлення внутрішньої документації (інструкцій з несення служби, тощо); щомісячно звітувати про якість охорони служби Замовника. Інформація надається Замовнику на паперових або електронних носіях. За умовами цього Договору щомісячна абонентська плата за виконані роботи становить 44 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 466, 67 грн.).

Під час дослідження текстів цих Договорів судом встановлено, що в жодному із наданих позивачем Договорів Сторонами не визначені порядок і способи надання послуг (а саме: щодо здійснення Виконавцем організації перевезень власними силами і засобами та/або щодо наявності у Виконавця права на залучення до надання послуг інших суб'єктів господарської діяльності-третіх осіб на платній основі, переліку транспортних засобів, які використовуються для надання послуг), надання звітів по факту наданих послуг як в цілому, так і по факту надання окремих (додаткових) послуг, порядок обміном інформацією та результати послуг (проектами внутрішньої організаційної документації), а також посадові особи підприємств відповідальні за безпосередня надання послуг, та відповідно - за прийняття результатів наданих послуг.

Крім того, відповідно до письмових пояснень позивача від 20.08.2013р. б/н, наданих в судовому засіданні по даній справі, ТОВ «АБ «РАТИБОР» замовляло у ТОВ «Контелл» друковану продукцію, що підтверджується рахунком-фактурою та видатковою накладною від 31.08.2011р. При цьому відомостей про укладення між вказаними сторонами письмового договору на виготовлення друкованої продукції позивачем суду не надано.

На підтвердження фактів отримання замовлених послуг від контрагента позивач надав до суду копії наступних документів (окрім самих договорів):

- додаткової угоди № 1 від 31.10.2011р., в якому зазначено про те, що Замовник замовив, а Виконавець виконав роботи з 01.06.2011р. по 31.10.2011р. по організації експедиційно-транспортних послуг на загальну суму 297 060, 00 грн . (з ПДВ), в т.ч. пробіг - 16 120 км на суму 290160,00 грн., послуги експедиторів - 6 900, 00 грн., простой - 0, 00 грн.;

- акта виконаних робіт від 31.10.2011р. № 1, який за змістом дублює текст описаної вище додаткової угоди № 1 від 31.10.2011р. (без зазначення конкретних маршрутів і дат завантажень, видів та державних реєстраційних номерів транспортних засобів, обсягів перевезених вантажів (кількості пасажирів), реквізитів товарно-транспортних документів, що були оформлені за результатами перевезень). Крім того, даний акт не містить такого обов'язкового реквізиту первинного документа як місце його складання;

- додаткових угод від 31.08.2011р. № 1 та від 30.09.2011р. № 2, в яких зазначено про те, що Виконавець протягом серпня і вересня 2011 року «виконав перевезення посадових осіб Замовника, які здійснюють контроль та спостереження за роботою постів охорони, що знаходяться на території України, а саме: виїзди за адресами постів з метою контролю роботи охоронців (перелік постів надається Замовником щомісячно у електронному вигляді); складання графіків чергувань охоронців; оформлення внутрішньої документації (інструкцій з несення служби і та ін.); щомісячно звітувати про якість охорони служби Замовнику»;

- актів виконаних робіт від 31.08.2011р. та від 30.09.2011р., які за змістом дублюють тексти описаних вище додаткових угод від 31.08.2011р. № 1 та від 30.09.2011р. № 2, на суму 44 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 466, 67 грн.) кожен. Крім того, дані акти не містять такого обов'язкового реквізиту первинного документа як місце його складання;

- рахунку-фактури від 31.08.2011р. № Клл-0000116 на оплату друкованої продукції в кількості 1 шт. на суму 80 000, 00 грн. (з ПДВ);

- видаткової накладної від 31.08.2011р. № Клл-0000116 на оплату друкованої продукції в кількості 1 шт. на суму 80 000, 00 грн. (з ПДВ)(без конкретизації видів та найменувань продукції та посилань на реквізити договору). За результатами дослідження такої накладної судом встановлено, що в ній відсутні такі обов'язкові реквізити первинного документу як посади і П.І.Б. осіб, відповідальних за проведення господарських операцій, а також місце складання;

- податкових накладних від 31.08.2011р. за № 88 на суму 190 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 666, 67 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Організація експедиційно-транспортних послуг»), від 31.08.2011р. за № 89 на суму 44 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 466, 67 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Організація перевезень посадових осіб по об'єктам Замовника в серпні 2011р»), від 31.08.2011р. за № 90 на суму 96 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 000, 00 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Друкована продукція», ціна послуги - 80 000, 00 грн .), від 20.09.2011р. за № 50 на суму 24 860, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 143, 33 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Організація експедиційно-транспортних послуг»), від 28.09.2011р. за № 80 на суму 30 600, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 100, 00 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Організація експедиційно-транспортних послуг»), та від 30.09.2011р. № 101 на суму 44 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 466, 67 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Організація перевезень посадових осіб по об'єктам Замовника в серпні 2011р»), всього податку на додану вартість на загальну суму 71 843, 34 грн. (обсяг поставок з ПДВ становить 431 060, 00 грн.);

- виписок з рахунку в банківській установі за 31.08.2011р., 15.09.2011р., 20.09.2011р. 23.09.2011р., 28.09.2011р. та від 17.10.2011р. з відомостями про перерахування на користь ТОВ «Контелл» коштів на загальну суму 431 060, 00 грн. (з ПДВ).

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі Договорів від 01.06.2011р. № ДТ-1/06 та від 01.08.2011р. № 224, усного правочину з виготовлення друкованої продукції, зокрема: заявок на перевезення вантажів, актів з передачі вантажів для здійснення перевезень, товаротранспортних документів, оформлених за результатами здійснених перевезень, заявок-замовлень на виготовлення конкретних видів друкованої продукції (за певними параметрами), актів щодо передачі макетів друкованої продукції, розрахунку вартості друкованої продукції, тощо позивач суду не надав.

З метою всебічного з'ясування всіх обставин справи № 826/12432/13-а судом на адресу контрагента позивача - ТОВ «Контелл» був направлений судовий запит від 06.08.2013р. № 826/12432/13-а з питань документального підтвердження фінансово-господарських відносин з позивачем за серпень-вересень 2011 року. Даний судовий запит повернувся до суду 17 серпня 2013 року разом з поштовими відправленнями з причини закінчення встановленого строку зберігання.

Також, суд направляв судовий запит від 06.08.2013р. № 826/12432/13-а на адресу Департаменту ДАІ МВС України з питання наявності відомостей про зареєстровані за ТОВ «Контелл» і ТОВ «АБ «РАТИБОР» транспортних засобів. Згідно листа Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України від 28.08.2013р. № 45/3991 транспортні засоби за вказаними підприємствами станом на 01 липня, 01 серпня, 01 вересня та 01 жовтня 2011 року не зареєстровані.

Додатково на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії наступних первинних, розрахункових та інших документів: довідки органу статистики відносно ТОВ «АБ «РАТИБОР» і ТОВ «Контелл»; договору оренди приміщення, укладеного між ТОВ «АБ «РАТИБОР» (як Орендарем) з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Орендодавцем) щодо платного строкового користування офісним і складським приміщеннями, розташованих за адресою: АДРЕСА_1; штатного розкладу ТОВ «АБ «РАТИБОР» за ІІ-е півріччя 2011 року; відомості про дислокацію постів ТОВ «АБ «РАТИБОР» за межами м. Києва на ІІ-е півріччя 2011 року; листа Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві від 03.09.2012р. № 6а/25925 щодо розгляду заяви ОСОБА_6 по факту втрати документів за наведеним переліком: постанови Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.09.2012р. (з переліком втрачених документів); зразків рекламної матеріалів відносно ТОВ «АБ «РАТИБОР» та журналів обліку інформації (як примірників спірної друкованої продукції); відомостей про здачу заліків зі знань посадової інструкції контрольних запитань за липень-вересень 2011 року; звітів про використання коштів ОСОБА_7, виданих на відрядження або під звіт, тощо.

Інших документальних доказів на підтвердження факту використання ТОВ «АБ «РАТИБОР» результатів спірних господарських операцій з метою отримання прибутку (в т.ч., договорів, укладених Товариством з контрагентами замовниками робіт і послуг, контрагентами-покупцями, та оформлених на їх виконання первинних і розрахункових документів) позивач суду не надав.

За результатами дослідження наявних матеріалів справи судом не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірних правочинами та наведеними первинними та іншими документами, оформленими (отриманими) ТОВ «АБ «РАТИБОР» в ході здійснення господарської діяльності, оскільки такі документи не містять жодних відомостей про надання спірних послуг і виготовлення друкованої продукції саме підприємством ТОВ «Контелл».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з придбання друкованої продукції та отримання транспортно-експедиторських послуг, послуг з перевезення та інших послуг, передбачених договорами від 01.06.2011р. № ДТ-1/06 та від 01.08.2011р. № 224, від названого вище контрагента належними первинними документами.

З огляду на те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до податкового кредиту, є безпідставним, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу суми податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція безпеки «РАТИБОР» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова