Ухвала

від 26.11.2013 по справі 2а/1570/3690/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р.Справа № 2а/1570/3690/2011

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Токарчук Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року по справі за позовом Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

23.08.2011 року Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області) звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна», за участю третьої особи - ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в загальній сумі 42 723,43 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 року адміністративний позов Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна» на користь державного бюджету України заборгованість у розмірі 42 723,43 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 01.02.2013 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт посилався на те, що 23.06.2010 року між директором бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» Даниленком О.А. та директором ПП «Акварель Мак» Лісогоровим О.М. був укладений договір купівлі-продажу зазначеної бази, після чого ПП «Акварель Мак» стало її власником. Однак, у встановлений строк товариство ПП «Акварель Мак» договору оренди земельної ділянки з Сергівською сільською радою не уклало. Апелянт вважає, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно у набувача виникає право на земельну ділянку, а з ним і обов'язок по сплаті земельного податку та орендної плати. Зважаючи на зазначене, апелянт посилається на те, що в даному випадку відсутні підстави для стягнення заборгованості по податковому боргу саме з ТОВ «Фортуна».

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби посилалась на те, що за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Фортуна» встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати за земельну ділянку за поданою податковою декларацією № 280 від 22.01.2010 року - у розмірі 42724,23 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 712,03 грн. за затримання сплати податкового зобов'язання, нарахованого 30.07.2010 року згідно акту перевірки № 3112/15-03 (аркуш справи 24).

З урахуванням наявної у ТОВ «Фортуна» переплати станом на 30.08.2010 року у сумі 712,83 грн., загальна сума заборгованості товариства склала 42 723,43 грн.

У зв'язку з несплатою ТОВ «Фортуна» вказаної суми заборгованості, Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом про примусове стягнення вказаної суми до державного бюджету.

В свою чергу, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову, ОСОБА_2 посилався на те, що у зв'язку із продажем ТОВ «Фортуна» бази відпочину, розташованої в АДРЕСА_1, та фактичним користуванням земельною ділянкою, розміром 45132 кв.м., на якій розташована вказана база відпочинку, приватним підприємством «Акварель Мак», відсутні підстави для стягнення суми заборгованості зі сплати орендної плати з ТОВ «Фортуна».

Задовольняючи позовні вимоги Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ТОВ «Фортуна» не було розірвано договору оренди земельної ділянки, укладеного з Сергіївською селищною радою за домовленістю сторін, а також зважаючи на самостійне визначення зобов'язань зі сплати орендної плати у податковій декларації, тому поданий адміністративний позов є цілком обґрунтованим.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області, зважаючи на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна» зареєстровано в якості юридичної особи Білгород-Дністровським міськвиконкомом 28.12.1999 року та перебуває на обліку як платник податків у Білгород-Дністровській об'єднаній державній податковій інспекції Одеської області.

01.05.2004 року між Сергіївською селищною радою та ТОВ «Фортуна» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,5132 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, який зареєстрований в реєстрі 28.05.2004 року за №118 (т. 1 а.с. 26, 103-106). Термін дії договору 10 років - з 01.05.2004 року по 01.05.2014 року.

Згідно умов вказаного договору орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем до 15 числа за минулий місяць у розмірі 1840 грн. з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст. 5 зазначеного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди; суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, розмір, форма і строки внесення якої

встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Згідно укладеного між ТОВ «Фортуна» та Сергіївською селищною радою договору оренди земельної ділянки відповідач є орендарем земельної ділянки загальною площею 4,5132 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та, відповідно, платником орендної плати за вказану земельну ділянку.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно із ст.ст. 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування, зокрема, орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки. Платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

22.01.2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна» було подано до органу податкової служби податкову декларацію за 2010 рік, в якій товариством було самостійно визначено суму орендної плати за землю за договором про оренду земельної ділянки від 01.05.2004 року у розмірі 85448,43 грн. (т. 1 а.с. 25).

Таким чином, відповідачем самостійно визначено у поданій податковій декларації суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку.

Згідно із п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.5.1, п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена платником податків у визначений цією статтею строк, визначається сумою податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фортуна» не було сплачено самостійно визначені податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за землю, у зв'язку з чим станом на 16.05.2011 року у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати.

В свою чергу, посилання ТОВ «Фортуна» та ОСОБА_2, як на підставу звільнення від сплати орендної плати на продаж майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, не приймається до уваги колегією суддів, зважаючи на наступне:

З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2010 року між директором ТОВ «Фортуна» Даниленком О.А. та директором ПП «Акварель Мак» Лісогоровим О.М. був укладений договір купівлі-продажу бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованої в АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 45132 кв.м. (т. 1 а.с. 54).

Згідно п. 8 укладеного договору, зміст ст. 377 ЦК та ст. 120 Земельного кодексу України про необхідність приватизувати земельну ділянку або укласти договір оренди цієї земельної ділянки нотаріусом було роз'яснено.

Згідно акту прийому-передачі бази відпочинку від 23.06.2010 року база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» була передана покупцю - ПП «Акварель Мак», а покупець, в свою чергу, оплатив

всю вартість вказаної бази відпочинку (т. 1 а.с. 91). Сторони матеріальних претензій один до одного не мали.

23.07.2010 року директором ТОВ «Фортуна» було подано до Сергіївської селищної ради заяву про вилучення із користування ТОВ «Фортуна» земельної ділянки площею 4,5132 га, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із продажем майна.

В свою чергу, рішенням Сергіївської селищної ради №711 від 10.09.2010 року вирішено розірвати з ТОВ «Фортуна» договір оренди земельної ділянки та вилучити у ТОВ «Фортуна» земельну ділянку загальною площею 4,5132 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з моменту державної реєстрації договору оренди зазначеної земельної ділянки з ПП «Акварель Мак».

Зазначене рішення Сергіївської селищної ради товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна» оскаржено у судовому порядку не було.

Договір оренди землі, укладений між ТОВ «Фортуна» та Сергіївською селищною радою не був розірваний за домовленістю сторін або у судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01.05.2004 року користувачем земельної ділянки загальною площею 4,5132 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є відповідач, який самостійно визначив податкові зобов'язання з орендної плати за землю в податковій декларації за 2010 рік, які вважаються узгодженими, уточнень до податкової звітності не надавав, тому, в даному випадку, платником орендної плати за вказану земельну ділянку є саме ТОВ «Фортуна», яке не виконало свої зобов'язанні зі сплати орендної плати.

Слід зазначити, що згідно акту від 20.08.2010 року Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області було встановлено порушення ТОВ «Фортуна» вимог ст. 17 Закону України «Про плату за землю» щодо строків сплати орендної плати, у зв'язку з чим податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 % узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою, що склало 712,03 грн.

Таким чином, станом на 16.05.2011 року за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 42 723,43 грн., яка виникла по орендній платі у розмірі 42 724,23 грн. та за штрафними санкціями, нарахованими згідно податкового повідомлення-рішення № 0002321503 від 20.08.2010 року в сумі 712,03 грн. з урахуванням наявної станом на 30.08.2010 року переплати в сумі 712,83 грн.

Зазначене стало підставою прийняття податковою інспекцією першої та другої податкової вимоги із зазначенням суми податкового боргу, які були отримані керівником підприємства, однак у встановлені законодавством строки суми заборгованості сплачені не були (т. 1 а.с. 27, 28).

Слід зазначити, що в силу п. 8 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції чинній на момент виникнення податкової заборгованості) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), а відповідно до ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом, а тому посилання апелянта на положення Цивільного кодексу України є необґрунтованим.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.

При цьому, ст. 27 Закону України «Про плату за землю» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Враховуючи все вищевикладене, а також те, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, згідно ст. 13 Закону України "Про плату за землю", є договір оренди такої земельної ділянки, який в даному випадку сторонами договору розірваний не був, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості вимог Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області щодо стягнення виниклої у ТОВ «Фортуна» заборгованості зі сплати орендної плати в примусовому порядку, та, відповідно, задоволення поданого адміністративного позову у повному обсязі.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв