Постанова

від 21.12.2006 по справі 17/176-3230

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010,

м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

21.12.06                                                                                          

Справа  № 17/176-3230

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                

                Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                                                       

Давид Л.Л.   

     Мурська Х.В.

розглянувши

апеляційну скаргу  ТзОВ «Магазин

«Оріон»,м.Кременець №30 від 25.10.2006р.

на ухвалу господарського суду Тернопільської області

від 10.10.2006 р.

у

справі №17/176-3230

за

позовом  Суб»єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Тернопіль.

до ТзОВ «Магазин «Оріон»,м.Кременець. 

про стягнення 15883,20 грн.

За участю представників:

від позивача : не з»явився.

від відповідача : не з»явився.

           Ухвалою  господарського суду Тернопільської області

від 10.10.2006 року у  справі

№17/176-3230 (суддя Андрусик Н.О.) в порядку забезпечення позову накладено

арешт на майно-приміщення магазину у розмірі 15061 грн., що належить ТзОВ

«Магазин «Оріон»,м.Кременець .

           Відповідач -

ТзОВ «Магазин «Оріон», м.Кременець, не погоджуючись з даною ухвалою,  вважаючи, що судом першої інстанції

неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, звернувся

із апеляційною скаргою у якій просить ухвалу 

господарського суду  про

застосування заходів до забезпечення позову скасувати.

           В

обгрунтування  апеляційної скарги  посилається на наступні обставини:

-  товариство довело суду

першої інстанції те, що воно не повинно бути відповідачем у даній справі,

оскільки даний спір повинний вирішуватись у суді загальної юрисдикції;

- судом не обґрунтовано, чому саме здійснення забезпечення позову

повинно відбуватися шляхом накладення арешту на майно товариства і чому саме на

приміщення магазину «Оріон», а не на грошові кошти;

- позивач не надав суду достатньо обґрунтованих припущень про те,

що майно товариства, а саме приміщення магазину може зникнути, зменшитись або

погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду;

           Від відповідача

надійшла телеграма про відкладення слухання справи.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги,

перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга

підлягає задоволенню з наступних підстав:

          Відповідно до

ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника,

який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до

забезпечення позову.Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії

провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити

неможливим виконання рішення господарського суду.

       Умовою застосування

заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в

тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент

пред»явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або

погіршитись за якістю на  момент

виконання рішення.

       В клопотанні про

забезпечення позову, позивач умовою застосування заходів до забезпечення позову

вважає умисне затягування розгляду справи відповідачем,  нез»явлення його в засідання суду, що

свідчить про те, що відповідач  має намір

відчужити своє майно, що зробить неможливим виконання рішення суду.

      Обов”язок доказування

та  надання доказів відповідно до ст.33

ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на

певні  юридичні факти, які обґрунтовують

його вимоги та заперечення.У даному разі це стосується позивача, що мав довести

наявність тих обставин, на підставі яких він пропонував вжити заходи до забезпечення

позову.

       Позивач, в порушення

ст.33 ГПК України, таких доказів не подав.

       За приписом п.3 ч.2

ст.86 ГПК України, ухвала господарського суду повинна містити, зокрема, мотиви

її винесення з посиланням на законодавство.

       Втім, суд першої

інстанції, приймаючи ухвалу про забезпечення позову, в порушення вищевказаної

норми, не навів мотивів, виходячи з яких, він задовольнив клопотання позивача

про забезпечення позову, в зв»язку з чим, ухвала не відповідає вимогам

ст.ст.66,67 ГПК України, а тому підлягає скасуванню.

      Колегія суддів вважає,

що підстава застосування заходів до забезпечення позову, яка вказана позивачем

в клопотанні (а.с.67) є не достатньо обґрунтованою, оскільки  позивач не 

подав доказів, які б свідчили, що 

відповідач  має наміри  відчужити майно, що може утруднити або

зробити неможливим виконання рішення суду.

      Втім, на заяву про

забезпечення позову, в задоволенні якої відмолено, не поширюється заборона

повторного звернення до господарського суду (п.4 роз»яснення Президії ВАСУ

№02-5/111 від 33.08.1994р. (із змінами і доповненнями).

       Клопотання

відповідача про відкладення слухання справи відхиляється, оскільки ухвалою суду

від 8.11.2006р. участь представників сторін 

обов»язковою не визнавалась і відсутні підстави, передбачені ст.77 ГПК

України для відкладення.

       Керуючись

ст.ст.99,101,103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.  Апеляційну скаргу ТзОВ

«Магазин «Оріон»,м.Кременець задоволити.

2.  Ухвалу господарського

суду Тернопільської області від 10.10.2006 р.

у

справі №17/176-3230 про накладення арешту на майно-приміщення магазину

«Оріон»у розмірі 15061 грн. м.Кременець Тернопільської  області, вул.Шевченка,75) - скасувати. В

клопотанні позивачу про забезпечення позову відмовити.

3. Матеріали справи передати для подальшого  розгляду господарським судом Тернопільської

області.

Головуючий-суддя                                                                                         

Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                                       

Мурська Х.В.

Суддя                                                                                                     

Давид Л.Л.