Постанова

від 25.11.2013 по справі 901/2821/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Справа № 901/2821/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна О.А.,

суддів Воронцової Н.В.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

позивача: Северненко Денис Леонідович, довіреність № б/н від 03.01.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер";

відповідача: Новосад Олександр Сергійович , довіреність № б/н від 03.07.13, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас";

розглянувши апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 16 вересня 2013 року у справі №901/2821/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" (вул. Лісна, 1,с. Андрусове, Сімферопольський р-н,97571)

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас" (вул. Заміська, 17,Ялта,98600)

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас" про визнання недійсним договору про надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території та порядку сплати компенсації за комунальні послуги № 44-Д від 01.02.2011, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас", з моменту його укладення.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 16 вересня 2013 року у справі №901/2821/13 позов задоволений.

Визнано недійсним договір про надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території та порядку сплати компенсації за комунальні послуги № 44-Д від 01.02.2011, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" (код ЄДРПО України 25135942) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас" (код ЄДРПО України 37110608), з моменту його укладення.

Стягнуто з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас" (код ЄДРПО України 37110608) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" (код ЄДРПО України 25135942) судовий збір у розмірі 1 147,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірний договір не відповідає вимогам, встановленим у статті 203 ЦК України через невідповідність його вимогам Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а також статутним положенням відповідача.

Не погодившись з рішенням суду, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте судом першої інстанції рішення суперечить нормам процесуального та матеріального права.

Зокрема заявник апеляційної скарги звертає увагу на право відповідача здійснювати господарську діяльність, пов'язану з утриманням будинку та відповідність укладеного між позивачем та відповідачем типового договору, а також про відсутність необхідності затвердження органом місцевого самоврядування тарифів на утримання будинків і прибудинкових територій.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2013 року, відновлено об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року у справі №901/2821/13, прийнято апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас" до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду, у складі колегії суддів: Головуючий суддя: Латинін О.А., судді: Проценко О.І., Сікорська Н.І.

У слуханні справи неодноразово оголошувалась перерва.

25 листопада 2013 року, суддю Сікорську Н.І., у зв'язку з відпусткою замінено на суддю Воронцову Н.В.

В судовому засіданні 25 листопада 2013 року, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції, представник позивача проти доводів скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні з підстав її необґрунтованості.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

01 лютого 2011 року між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас" (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" (Споживач) був укладений договір №44-Д про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та порядку сплати компенсації за комунальні послуги (арк.с. 22-25).

Предметом договору є надання виконавцем послуг з утримання будинку, прибудинкової території, та порядку сплати компенсації за комунальні послуги, а споживач приймає ці послуги та своєчасно сплачує їх за встановленими тарифами.

Так, пунктом 1 договору визначено, що виконавець, а також із залученням спеціалізованих юридичних та фізичних осіб надає, а споживач приймає послуги послуги з утримання будинку, прибудинкової території, та порядку сплати компенсації за комунальні послуги, а споживач приймає ці послуги та своєчасно сплачує їх за встановленими тарифами.

Пунктом 2 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата здійснюється за авансовою системою сплати за послуги. Платежі за наданні послуги вносяться споживачем не пізніше 15 числа місяця наступного за місяцем в якому закінчується строк оплати послуг.

Пунктом 5.6 договору сторони визначили, що виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із пунктом 1.1.договору.

За змістом пунктів 9.9., 9.10. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє безстроково. Цей договір може бути розірваний достроково лише у випадках передбачених діючим законодавством.

Вважаючи, що договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території №44-Д від 01.02.11 року за своїм змістом і текстом не відповідає законодавству України, інтересам та волі позивача, порушує його права та законні інтереси, останній звернувся до суду із відповідним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні відносини між позивачем та відповідачем щодо правових та організаційних засад створення та функціонування об'єднання власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулюються Господарським кодексом України , Цивільним кодексом України та спеціальними нормами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" .

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна (ст.1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до статті 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" статут об'єднання має складатися відповідно до Типового статуту, який затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.08.2003р. №141 та зареєстровано в Мін'юсті України 12 грудня 2003 року за №1155/8476.

Розділом 2 Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до пункту 11.1 цього Типового статуту, та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Завданням та предметом діяльності об'єднання є: належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання; забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.

Відповідно до пункту 2.3 Типового статуту об'єднання має право здійснювати необхідну господарську діяльність у порядку, визначеному законом.

А пунктом 2.3 статуту відповідача передбачені права об'єднання, згідно з яким об'єднання має право відповідно до законодавства та Статуту шляхом скликання загальних зборів: створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати, приймати рішення щодо надходження та витрат коштів об'єднання, визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до Статуту, встановлювати розміри платежів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів, виключати зі свого складу членів об'єднання, які не виконують своїх обов'язків, брати на баланс майно об'єднання, здійснювати необхідну господарську діяльність у порядку, визначеному законом.

Так, згідно з пунктом 2.4 Статуту, відповідачу надано право лише визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування і ремонт майна з будь-якою фізичною або юридичною особою відповідно до статуту та законодавства, а пунктом 2.5 цього Статуту - вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених Законом та Статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень. Тобто об'єднання співвласників багатоквартирного будинку може лише сприяти в отриманні житлово-комунальних та інших послуг, але не надавати такі послуги.

Виходячи з аналізу статутних положень відповідача, можливо дійти висновку, що надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території лежить поза межами статутних повноважень відповідача.

Приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом; в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарського компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статутними положеннями відповідача, зокрема пунктом 4.9.2 статуту обмежені повноваження голови правління щодо здійснення різного роду угод та юридичних фактів лише на підставі згоди на це правління об'єднання що оформлюється протоколом на кожну дію.

Як вбачається спірний договір був укладений відповідачем в особі голови правління.

Проте матеріали справи відповідного протоколу засідання правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас" на узгодження укладання спірного договору не містять, у процесі розгляду справи відповідачем надано не було, а тому судова колегія приходить до висновку щодо наявності порушень діючого законодавства під час укладання оскаржуваного договору, що виразилось у відсутності необхідного обсягу повноважень у голови правління на укладання такого договору.

Відповідно до частині 2 статті 12 Закону України про "Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків" у разі якщо балансоутримувачем будинку є об'єднання, рішення про форму управління приймається на загальних зборах кваліфікованою більшістю голосів.

У цьому випадку управління неподільним та загальним майном житлового комплексу об'єднання може здійснювати у формі: управління неподільним та загальним майном через статутні органи об'єднання, передачі всіх або частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі за договором, делегування визначених статутом повноважень по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу асоціації.

Форма управління неподільним та загальним майном житлового комплексу може бути змінена в будь-який час у встановленому цим Законом порядку.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" , у разі передачі частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі між власником приміщення і цією юридичною особою має бути укладено окремий договір.

Вимога про прийняття загальними зборами членів об'єднання рішення щодо форми управління через статутні органи об'єднання, у разі прийняття на баланс житлового комплексу, також міститься в п.8.1. статуту відповідача, проте відповідних рішень відповідачем у супереч статтям 33, 34 Господарського процесуального кодексу України надано не було, що свідчить про відсутність підстав для надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Отже, господарський суд дійшов вірного висновку, що за змістом Статуту надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території лежить поза межами статутних повноважень відповідача.

Більш того, вищезазначеним пунктом статуту відповідача встановлено, що у разі прийняття на власний баланс об'єднання всього житлового комплексу та вибору форми управління неподільним та загальним майном через статутні органи об'єднання між об'єднанням та кожним власником житлового чи нежитлового приміщення, укладається договір на основі Типового договору, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Договір повинен містити істотні умови, визначені законодавством.

Тобто саме статутними положеннями відповідача закріплений обов'язок укладання з власниками приміщень договорів на основі типового договору затвердженого саме центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

За приписами статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту відповідач має обов'язок безпосередньо або з дозволу власників шляхом залучення на конкурсних засадах фізичних та/чи юридичних осіб надавати послуги власникам приміщень з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу, забезпечувати належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг, забезпечувати відповідні умови користування неподільним та загальним майном власника, а власник, в свою чергу, має брати участь у витратах на виконання зазначених робіт.

Відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч. 1 статті 13 Закону ).

Типовий договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя затверджений зазначеним вище наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.08.2003р. №141 .

Істотними умовами такого договору у відповідності до частини 3 статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" є: найменування сторін, предмет договору, права сторін щодо здійснення управління житловим комплексом, обов'язки щодо надання послуг по експлуатації житлового комплексу та оплати цих послуг, вичерпний перелік послуг, вартість кожної послуги та загальна вартість щомісячного платежу, порядок контролю та звіту сторін, наслідки невиконання умов договору, перелік форс-мажорних обставин, строк дії договору, умови продовження та припинення дії договору, дата укладення договору.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

Частиною 3 статті 184 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарських договорів на підставі типових договорів має бути здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу .

В разі укладення договору на підставі типового договору, затвердженого органом державної влади, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, вони лише мають право конкретизувати його умови.

Як зазначалось раніше, 01 лютого 2011 року між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас" (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" (Споживач) був укладений договір №44-Д про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та порядку сплати компенсації за комунальні послуги, предметом якого є надання виконавцем послуг з утримання будинку, прибудинкової території, та порядку сплати компенсації за комунальні послуги, а споживач приймає ці послуги та своєчасно сплачує їх за встановленими тарифами.

Проте, колегією суддів встановлено, що спірний договір відрізняється від типового договору затвердженого зразка, а його положення не відповідають та навіть суперечать положенням останнього.

Невідповідність спірного договору типовому полягає у тому що у спірному договорі не зазначено обладнання приміщень споживача, приміщення споживача не розділено на житлові та нежитлові, не зазначено кількість осіб, що мешкають у приміщеннях споживача, відсутній опис технічного стану приміщень, вичерпний перелік послуг у типовому договорі не співпадає з переліком послуг, що надаються відповідачем за спірним договором, не зазначено вартість щомісячного платежу за житлово-комунальні послуги, не зазначено перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, не зазначена загальна вартість послуг, відсутній обов'язок виконавця здійснювати належну експлуатацію житлового комплексу та забезпечувати відповідні умови користування власним, неподільним та загальним майном власників. Проводити контроль за дотриманням власниками приміщень норм протипожежної безпеки та правил користування газовими і електроприладами (п.4.1.1. типового договору); відсутній обов'язок виконавця надавати послуги з утримання будинку та прибудинкової території згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 року N 939 "Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати та плати за утримання будинків і прибудинкових територій", якою затверджений повний склад витрат підприємств житлового господарства, пов'язаний з утриманням будинків і прибудинкових територій (п.4.1.2 Типового договору), не передбачений порядок здійснення ремонту загального та неподільного майна, згідно з п. 9.9 спірний договір є безстроковим, хоча за умовами типового договору такий договір діє протягом одного року, розділом 6 передбачена відповідальність споживача яка не відповідає типовому договору.

Так, на думку судової колегії, неврахування у спірному договорі положень типових договорів та встановлення непередбачених цими типовими договорами інших положень, за певних умов може призвести до ущемлення інтересів споживача, зокрема, внаслідок самоусунення ОСББ від покладених на нього, як на виконавця послуг, обов'язків, суттєвого звуження обсягу прав споживача та покладання на нього додаткових, не передбачених законодавством, зобов'язань тощо.

Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, але ж як було зазначено раніше, надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території лежить поза межами статутних повноважень відповідача, рішення щодо управління загальним та неподільним майном через статутні органи об'єднання у матеріалах справи відсутнє, як відсутній й протокол засідання правління, складений у порядку, встановленому п.4.9.2 статуту відповідача про надання згоди на укладання спірного договору.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що відповідач не може бути виконавцем житлово-комунальних послуг, та не мав правових підстав на укладання спірного договору щодо надання ним цих послуг, зокрема через відсутність у голови правління при укладенні договору необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не може бути виконавцем житлово-комунальних послуг, а, відтак, укладати договори щодо надання ним цих послуг.

З огляду на те, що спірний договір не відповідає вимогам, встановленим у статті 203 Цивільного кодексу України через невідповідність його вимогам Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" з підстав, наведених вище, а також статутним положенням відповідача, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог.

Щодо доводів апеляційної скарги, судова колегія звертає увагу відповідача, що вони вже обґрунтовано спростовані вищенаведеними обставинами справи, а тому не заслуговують повторного спростування.

Згідно статті 43 Господарського кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно вимог статті 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

А в силу статті 33 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо викладених в апеляційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом першої інстанції і колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваному рішенні мотивами відхилення доводів скаржника.

Суд попередньої інстанції навів правове обґрунтування своїх висновків, щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, відповідачем у процесі розгляду справи не було доведено та надано відповідних доказів в обґрунтування своїх заперечень, а отже судова колегія вважає рішення суду відповідним нормам матеріального та процесуального права, тому зазначене рішення не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року у справі №901/2821/13 відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року у справі №901/2821/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О.А.Латинін

Судді Н.В. Воронцова

О.І. Проценко

Розсилка:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" (вул. Лісна, 1,с. Андрусове, Сімферопольський р-н,97571)

2.Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарсан-Палас" (вул. Заміська, 17,Ялта,98600)

3Господарський суд АР Крим (вул.Р.Люксембург/Річна,29/11,м.Сімферополь,АРК,95000)