ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2013 року Справа № 803/2390/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,
з участю представника позивача Романік Т.М.,
представника відповідача Гапона С.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Приватного акціонерного товариства «Автопарк» про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Автопарк» (далі - ПАТ «Автопарк», відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 160949,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Автопарк» зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності, перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ та відповідно до статтей 16, 38 Податкового кодексу України зобов'язане сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла податкова заборгованість з орендної плати за землю розмірі 160949,28 грн.
З метою погашення податкового боргу Луцькою ОДПІ вживались заходи щодо погашення податкового боргу, однак вказані заходи не спричинили його погашення, тому просить стягнути з рахунків у банку платника податковий борг в розмірі 160949,28 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнила та просить суд стягнути в дохід державного бюджету міста Луцька податковий борг по платі за землю в розмірі 147749,86 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому запереченні від 21.11.2013 року позовні вимоги заперечив посилаючись на те, що ПАТ «Автопарк» не є платником земельного податку, оскільки не є власником земельної ділянки. Натомість, відповідач з 2004 року є платником орендної плати відповідно до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2003 року. Однак, Луцькою ОДПІ неправомірно визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю за вересень 2013 року в сумі 28284,47 грн., оскільки 06.09.2013 року між ПАТ «Автопарк» та Луцькою міською радою укладено додаткову угоду про припинення договору оренди землі, в зв'язку з чим відповідачем було подано уточнюючу декларацію, відповідно до якої зменшено зобов'язання зі сплати орендної плати за вересень 2013 року та становлять 15085,05 грн. Просить в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПАТ «Автопарк» 17.11.1999 року зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності, з 01.12.1999 року за № 867 зареєстроване як платник податків у Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою позивача від 07.11.2013 року № 1303181400281 та має відкриті рахунки в банках.
Відповідно до пункту 288.1. статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Пунктом 288.2. статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Згідно з договором оренди земельної ділянки від 22.10.2003 року, укладеним між орендодавцем Луцькою міською радою та орендарем ПАТ «Автопарк», орендар прийняв у довгострокове користування на умовах оренди земельну ділянку строком на 10 років площею 63693 кв.м та строком на 5 років площею 10906 кв. м. для будівництва та обслуговування автомобільного ринку на вул. Єршова, 6, що у м. Луцьку.
Тому, в силу статті 288 ПК України відповідач є платником орендної плати за землю.
Крім того, 06.09.2013 року між орендодавцем Луцькою міською радою та орендарем ПАТ «Автопарк» укладено додаткову угоду про припинення договору оренди землі, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди від 10.02.2004 року за № 113-04. Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 06.09.2013 року.
Відповідно до підпунктів 14.1.72., 14.1.73. пункту 14.1. статті 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Згідно із пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до розрахунку та довідки про наявність заборгованості перед бюджетом станом на 14.10.2013 року за ПАТ «Автопарк» рахується податковий борг з орендної плати за землю в сумі 147749,86 грн.
Податковий борг з орендної плати за землю виник внаслідок несплати самостійно визначених відповідачем податкових зобов'язань згідно поданої декларації та доданого розрахунку № 9003082785 від 30.01.2013 року в розмірі 19526,93 грн. та несплати узгодженого податкового зобов'язання згідно з поданим розрахунком № 9003082785 від 30.01.2010 року по термінах сплати: 30.05.2013 року в сумі 28284,47, грн., 30.06.2013 року в сумі 28284,47 грн., 30.07.2013 року в сумі 28284,47 грн., 30.08.2013 року в сумі 28284,47 грн. та 30.09.2013 року з врахуванням уточненої декларації в сумі 15085,05 грн.
Згідно з пунктом 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу. Так пунктом 286.2. статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. А відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплачувати податкове зобов'язання з орендної плати, визначене в податковій декларації, за місцезнаходженням земельної ділянки рівними частками щомісяця не пізніше 30 числа, наступного за звітним.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно із пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
З урахуванням наведеного, несплачені у строки суми податкового зобов'язання, набули статусу податкового боргу.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення заборгованості з орендної плати за землю Луцькою ОДПІ було сформовано та надіслано ПАТ «Автопарк» податкову вимогу від 14.08.2013 року № 976-19, а в подальшому 14.08.2013 року заступником начальника Луцької ОДПІ винесено рішення №1 про опис майна у податкову заставу, однак вжиті контролюючим органом заходи не призвели до повного погашення податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Отже, за відповідачем рахується податковий борг, наявність якого підтверджується довідкою про податковий борг та вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, а тому позов Луцької ОДПІ до ПАТ «Автопарк» про стягнення податкового боргу підлягає до задоволення і сума податкового боргу в розмірі 147749,86 грн., повинна бути стягнута на користь місцевого бюджету м. Луцька.
Керуючись статтями 11,17,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з рахунків Приватного акціонерного товариства «Автопарк» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, 6, код ЄДРПОУ 30659122) у банках, обслуговуючих платника податків, в доход місцевого бюджету міста Луцька податковий борг в сумі 147749 (сто сорок сім тисяч сімсот сорок дев'ять) гривень 86 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена в повному обсязі з 29 листопада 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2013 |
Оприлюднено | 03.12.2013 |
Номер документу | 35676027 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні