Ухвала

від 18.03.2014 по справі 803/2390/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 р. Справа № 460/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Автопарк» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 року у справі за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до приватного акціонерного товариства "Автопарк" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства "Автопарк" (далі - ПАТ "Автопарк", відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 147749,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла податкова заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 160949,28 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 року стягнуто з рахунків приватного акціонерного товариства "Автопарк" у банках, обслуговуючих платника податків, в доход місцевого бюджету міста Луцька податковий борг в сумі 147749 грн. 86 коп.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - приватне акціонерне товариство «Автопарк», яке покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПАТ "Автопарк" 17.11.1999 року зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності, з 01.12.1999 року за № 867 зареєстроване як платник податків у Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою позивача від 07.11.2013 року № 1303181400281 та має відкриті рахунки в банках.

Відповідно до пункту 288.1. статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з пунктом 288.2. статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з договором оренди земельної ділянки від 22.10.2003 року, укладеним між орендодавцем Луцькою міською радою та орендарем ПАТ "Автопарк", орендар прийняв у довгострокове користування на умовах оренди земельну ділянку строком на 10 років площею 63693 кв.м та строком на 5 років площею 10906 кв. м. для будівництва та обслуговування автомобільного ринку на вул. Єршова, 6, що у м. Луцьку. Тому, в силу статті 288 ПК України відповідач є платником орендної плати за землю.

Крім того, 06.09.2013 року між орендодавцем Луцькою міською радою та орендарем ПАТ "Автопарк" укладено додаткову угоду про припинення договору оренди землі, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди від 10.02.2004 року за № 113-04. Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 06.09.2013 року.

Відповідно до розрахунку та довідки про наявність заборгованості перед бюджетом станом на 14.10.2013 року за ПАТ "Автопарк" рахується податковий борг з орендної плати за землю в сумі 147749,86 грн.

Податковий борг з орендної плати за землю виник внаслідок несплати самостійно визначених відповідачем податкових зобов'язань згідно поданої декларації та доданого розрахунку № 9003082785 від 30.01.2013 року в розмірі 19526,93 грн. та несплати узгодженого податкового зобов'язання згідно з поданим розрахунком № 9003082785 від 30.01.2010 року по термінах сплати: 30.05.2013 року в сумі 28284,47, грн., 30.06.2013 року в сумі 28284,47 грн., 30.07.2013 року в сумі 28284,47 грн., 30.08.2013 року в сумі 28284,47 грн. та 30.09.2013 року з врахуванням уточненої декларації в сумі 15085,05 грн.

Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 286.2. статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до пунктів 287.3, 287.4 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З урахуванням наведеного, несплачені у строки суми податкового зобов'язання, набули статусу податкового боргу.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з приватного акціонерного товариства «Автопарк» податкового боргу в сумі 147749,86 грн. є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Автопарк» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 року у справі № 803/2390/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

В.П. Сапіга