Постанова

від 19.11.2013 по справі 816/6178/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6178/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі судового засідання - Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Візір О.В.,

представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лохвицький комбікормовий завод" до Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лохвицький комбікормовий завод" (далі - ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Лохвицька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.07.2013 №0000452200, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 23 125,00 грн., та №0000462200, яким тому ж платнику визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 18 500,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на обставини правомірності формування ним податкового кредиту у вересні 2010 року та валових витрат за три квартали 2010 року, оскільки наданими на перевірку первинними документами податкового та бухгалтерського обліку повністю підтверджено реальність господарської операції з придбання у ТОВ "Техноком Трейд" (м. Одеса) запасних комплектуючих частин (секція прохідна К4-УТ2Ф-320), які використані у власній господарській діяльності для встановлення замість зношених деталей елеватора (конвеєрів скребкових моделі К4-УТФ-320 та моделі К4-УТ2-Ф), що перебуває на балансі основних засобів підприємства. В той же час, на думку позивача, акт перевірки містить лише припущення щодо неможливості реального виконання взятих на себе зобов'язань сторонами договору з огляду на відсутність в операціях ТОВ "Техноком Трейд" розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. У наданих до суду письмових запереченнях просила у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.3 б) п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.2.8 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Стверджувала, що матеріалами, які надійшли від ДПІ у Біляївському районі Одеської області, не підтверджено реальність господарських операцій ТОВ "Техноком Трейд", в т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод", у зв'язку з відсутністю ТОВ "Техноком Трейд" за місцезнаходженням. Зазначала, що посадовими особами ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" на перевірку не було надано документів, які підтверджують транспортування товару, отриманого від ТОВ "Техноком Трейд", що унеможливило дослідження операції на предмет фактичного здійснення перевезення вантажу.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" (місцезнаходження: вул. Панаса Мирного, 6, м. Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область, ідентифікаційний код 05385306) зареєстроване 08.04.2002 Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області, перебуває на податковому обліку в Лохвицькій ОДПІ та є зареєстрованим платником ПДВ. За даними Відділу статистики у Лохвицькому районі до видів діяльності позивача за КВЕД відносяться: виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; вантажний автомобільний транспорт; складське господарство; транспортне оброблення вантажів.

Для здійснення зареєстрованого виду господарської діяльності з виробництва комбікормів ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" має на балансі основних засобів конвеєри скребкові, у т.ч. модель К4-УТФ-320 та модель К4-УТ2-Ф, виробництва Одеського заводу продовольчого машинобудування (а.с. 134-200), що підтверджується сальдовими відомостями Товариства як на момент придбання запасних частин до конвеєрів, так і на момент розгляду адміністративної справи в суді (а.с. 113-130), а також інвентарними картками обліку основних засобів №140 та №277 (а.с. 131-132).

Дані обставини не заперечуються й висновком перевірки.

20.02.2010 комісією ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" у складі механіка Стоцького Р.В., начальника цеху Макаренка О.О., інженера-енергетика Терновського С.М. здійснено обстеження конвеєра скребкового ТСУ-320 К4-УТФ-320 (івн. №140) та конвеєра скребкового ТСУ-320 К4-УТ2-Ф (інв. №277) на предмет поточного ремонту, за наслідками якого було зроблено висновок про необхідність проведення поточного ремонту конвеєрів. Висновки обстеження оформлено дефектними актами від 20.02.2010 за підписами всіх членів комісії (а.с. 97-98), в яких, зокрема, зафіксовано факт повного зносу днища і бічних стінок короба до появи в них отворів на секціях прохідних, у тому числі 38 секцій на конвеєрі К4-УТФ-320 та 2 секцій на конвеєрі К4-УТ2-Ф.

На підтвердження повноважень членів комісії, які підписували дефектні акти, представник позивача надав суду копії наказів по підприємству щодо призначення вказаних осіб на відповідні посади, договори про їх повну індивідуальну матеріальну відповідальність та посадову інструкцію Стоцького Р.В. - механіка ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод", у відповідності до якої до основних функціональних обов'язків останнього відноситься, зокрема, забезпечення безаварійної і надійної роботи всіх видів устаткування цеху, його правильної експлуатації, своєчасного якісного ремонту і технічного обслуговування, проведення робіт з модернізації і підвищення економічності ремонтного обслуговування обладнання, здійснення технічного нагляду за станом і ремонтом захисних пристроїв на механічному устаткуванні, будівель і споруд цеху, організація підготовки календарних планів (графіків) огляду, перевірок і ремонту устаткування тощо (а.с. 104-112).

У зв'язку з необхідністю заміни зношених деталей елеватора та з метою забезпечення безперебійної роботи комбікормового заводу між ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" (покупець) та ТОВ "Техноком Трейд" (постачальник) 06.09.2010 було укладено договір поставки №06/09/10 (а.с. 65-68), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю у власність, а покупець - прийняти й оплатити на умовах даного договору в узгоджені терміни товар: секція прохідна К4-УТ2Ф-320 (1,5 м) в кількості 40 шт. на суму 88 800,00 грн. Умови поставки: ЕХW, Україна, Одеська обл., м. Беляєвка, вул. Костіна, 9 відповідно до умов міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

На підставі вищевказаного договору постачальником на ім'я покупця була виписана податкова накладна №202 від 17.09.2010 на суму 88 800,00 грн., у т.ч. ПДВ 14 800,00 грн. (а.с.70)

Відпуск товару здійснено за накладною №202 від 28.09.2010 (а.с. 69) уповноваженій особі ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" Стоцькому Р.В. на підставі довіреності №605 від 21.09.2010, яка внесена до журналу реєстрації довіреностей за 2005-2011 роки (а.с. 78).

Оплату за придбаний на підставі договору поставки від 06.09.2010 №06/09/10 товар ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" здійснило за рахунком №64/і від 06.09.2010 шляхом безготівкового перерахування коштів на користь ТОВ "Техноком Трейд" (платіжне доручення №347 від 17.09.2010 (а.с. 75), виписка банківської установи по особовому рахунку (а.с.75-76)). Заборгованість за вказаним договором між його учасниками відсутня.

У зв'язку з отриманням Лохвицькою ОДПІ від ДПІ у Біляївському районі Одеської області матеріалів відпрацювання по ТОВ "Техноком Трейд" наказом Лохвицької ОДПІ від 02.07.2013 №6 була призначена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Техноком Трейд" за вересень 2010 року та ПП "Камелот Буд Люкс" за період з 01.04.2012 по 31.10.2012.

На підставі направлення від 02.07.2013 №2 державним ревізором-інспектором Лохвицької ОДПІ у термін з 02.07.2013 по 15.07.2013 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод", результати якої зафіксовано актом №11/22/05385306 від 17.07.2013 (а.с. 50-60).

Відповідно до висновку вказаного акту ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" у перевіряємий період порушило:

- пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено ПДВ всього у сумі 14 800,00 грн., у т.ч. за вересень 2010 року на 14 800,00 грн.;

- п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.3 б) п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 18 500,00 грн., у т.ч. за три квартали 2010 року на 18 500,00 грн.

Заперечення ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" на даний акт перевірки були відхилені згідно відповіді Лохвицької ОДПІ від 29.07.2013 №182/10/22-32 (а.с. 43-45).

На підставі висновків акту перевірки від 17.07.2013 №11/22/05385306 Лохвицькою ОДПІ 30.07.2013 були винесені спірні податкові повідомлення - рішення №0000452200, яким ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 23 125,00 грн. (у тому числі 18 500,00 грн. - за основним платежем та 4 625,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0000462200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 18 500,00 грн. (у тому числі 14 800,00 грн. - за основним платежем та 3 700,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 63-64).

Скаргу Товариства на податкові повідомлення-рішення від 30.07.2013 №0000452200 та №0000462200 рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 11.10.2013 №117/10/16-31-10-04-06 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 23-29).

Не погодившись із висновками перевірки, покладеними в основу спірних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому вимагає скасувати вищезазначені податкові повідомлення-рішення, як протиправні.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз позовної заяви та заперечень на позов свідчить, що фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень взято висновок перевірки про заниження позивачем сум ПДВ та податку на прибуток, сформованих за наслідками взаємовідносин із ТОВ "Техноком Трейд". При цьому перевіряючим зазначено, що фактично у вказаного контрагента відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство відсутнє за місцезнаходженням. Перевіркою встановлено відсутність факту укладення угоди з метою настання реальних наслідків, так як ТОВ "Техноком Трейд" здійснює діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Надаючи оцінку правомірності висновку перевірки та винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин з приводу обчислення та сплати податку на прибуток у періоді 2010 року здійснюється за правилами визначеними Законом України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №334/94-ВР).

Так, відповідно до пункту 1.32 статті 1 зазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Поряд з цим коло платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету у період, охоплений перевіркою позивача, врегульовував Закон України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №168/97-ВР).

Пунктом 1.7 статті 1 даного Закону визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на приведені положення Закону №168/97-ВР та Закону №334/94-ВР для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Факт документального відображення господарської операції з придбання секцій прохідних у кількості 40 штук підтверджено наданими позивачем до перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які досліджено судом у ході розгляду справи, про що зазначено вище.

При цьому жодних застережень щодо правильності складення цих документів акт перевірки не містить. Не виявлено таких недоліків і судом.

Натомість в акті перевірки зазначено, що посадовими особами ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" на перевірку не надано документів, які підтверджують транспортування товару, отриманого від ТОВ "Техноком Трейд".

На спростування даного твердження представник позивача надав суду для залучення до матеріалів справи письмові докази, що підтверджують факт перевезення придбаного товару з м. Біляєвки Одеської області до м. Червонозаводське Полтавської області.

Так, для здійснення транспортування придбаного товару позивачем було укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №20/09 від 20.09.2010 з ФОП ОСОБА_7 (а.с. 206-207), яка зареєстрована платником ПДВ (а.с. 209) та має ліцензію на здійснення внутрішніх перевезень вантажів серія АВ №295907 строком дії з 20.12.2006 по 19.12.2011 (а.с. 214).

Перевезення товару здійснювалося вантажним сідловим тягачем марки RENAULT-340, д.н.з. НОМЕР_1, який перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_7 за договором оренди вантажного автомобіля від 01.09.2010, укладеним з власником автомобіля ОСОБА_8, на ім'я якої видано технічний паспорт серія НОМЕР_2 від 03.07.2007 (а.с. 212).

Зазначена обставина пояснює встановлений перевіркою факт неналежності ФОП ОСОБА_7 вантажного автомобіля, оскільки такий використовується нею лише на правах оренди.

На підтвердження реального вчинення операції з перевезення товару позивач надав суду товарно-транспортну накладну від 28.09.2010 (а.с. 72), акт здачі-прийняття робіт з перевезення вантажним транспортом №28-09/1 від 28.09.2010 (а.с. 74).

Надаючи оцінку посиланням відповідача на відсутність товарно-транспортної документації на момент проведення перевірки, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.4 пункту 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила перевезень), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

При цьому Правилами перевезень встановлюються лише права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюються правила податкового обліку валових витрат платника податку, а тому товарно-транспортні накладні не є тими документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Що стосується тверджень представника відповідача щодо недоліків в оформленні товарно-транспортної накладної, а саме - відсутності даних про серію та номер документа, посади та прізвища відповідальних осіб в полі "Відпуск дозволив" та "Вантаж здав", то зазначені обставини не можуть слугувати достатнім підтвердженням для висновку про відсутність фактичного придбання товару в цілому, оскільки такі документи суд оцінює з урахуванням всіх інших письмових доказів, досліджених у судовому засіданні. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути достатньою підставою для висновку про відсутність господарської операції, так як з інших даних вбачається, що фактичний рух активів платника податку пов'язаний з його господарською діяльністю мав місце.

Таким чином, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту та валових витрат.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товару сум ПДВ та формування валових витрат є факт його придбання з метою використання у власній господарській діяльності.

Так, отриманий за договором поставки №06/09/10 від 06.09.2010 товар - секції прохідні К4-УТ2Ф-320 були використані позивачем при проведенні ремонту конвеєрів скребкових К4-УТФ-320 та К4-УТ2-Ф, які використовуються у комбікормовому цеху та підлягали поточному ремонту згідно дефектних актів від 20.02.2010 (а.с. 97-98). На підтвердження факту дійсного використання придбаних комплектуючих до елеватора позивач надав акт списання товарно-матеріальних цінностей №ЛК-0000000412 від 30.09.2010 на секції прохідні К4-УТ2Ф-320 у кількості 40 шт. (а.с. 73). Відповідно до нарядів від 30.09.2010 та 01.10.2010 технічні роботи із заміни секцій здійснювали працівники ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" відповідного фаху: токар ОСОБА_10 та слюсарі ОСОБА_11 і ОСОБА_12 (а.с. 99-203).

Отже, придбання даного товару є необхідною умовою здійснення підприємством своєї господарської діяльності. А тому позивач правомірно включив суми коштів пов'язані з його придбанням за укладеним договором із ТОВ "Техноком Трейд" на підставі належно оформленої податкової накладної.

Згідно з розділом 2 договору поставки №06/09/10 від 06.09.2010 якість та комплектність товару повинні відповідати технічним умовам та стандартам заводу-виробника, що пред'являються до товару даного виду. Продавець додає до товару, що постачається рахунок-фактуру (а.с. 71), видаткову накладну (а.с. 69), податкову накладну (а.с. 70), технічний паспорт.

У зв'язку з тим, що придбаний товар є запасними частинами, представник позивача пояснив, що такий не підлягає сертифікації та технічна документація на нього не видається.

Суд також звертає увагу на доводи відповідача, які зводяться до аналізу господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ "Техноком Трейд" (місцезнаходження відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, вул. Костіна, 9, ідентифікаційний код 36860184) . Так, в акті перевірки зазначено, що від ДПІ у Біляївському районі Одеської області надійшли матеріали, якими не підтверджено факт здійснення господарських операцій, а саме: акт №1189/23/36860184 від 14.06.2011 "Про неможливість проведення перевірки ТОВ "Техноком Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.05.2010 по 19.05.2011, валютного та іншого законодавства за період з 11.05.2010 по 19.05.2011". Даним актом встановлено неможливість проведення перевірки по причині відсутності у ліквідатора підприємства бухгалтерських документів щодо здійснення фінансово - господарської діяльності за перевіряємий період, а також відсутність ТОВ "Техноком Трейд" за податковою адресою. У зв'язку з цим, а також тим, що у ТОВ "Техноком Трейд" відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби угоди з контрагентами за період з травня 2010 по червень 2011 року мають ознаки нікчемності. Звідси податковими органами зроблено висновок, що правочини, укладені між ТОВ "Техноком Трейд" та підприємствами-покупцями, зокрема ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод", не спричинили реального настання юридичних наслідків, оскільки встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

У зв'язку з цим слід зазначити, що надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку оформлені у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства, будь-яких застережень з цього приводу акт перевірки не містить.

Тому суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, та приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на акт перевірки контрагента позивача №1189/23/36860184 від 14.06.2011, яким зафіксовано недодержання вимог ч.ч. 1, 5 ст.203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків за період травень 2010 - червень 2011 рр.

У зв'язку з цим суд зазначає, що статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відповідно до частини 5 якої правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Зважаючи на відсутність у зазначеному акті перевірки посилань на судові рішення, якими встановлено факт недійсності правочинів контрагента позивача, а також виходячи з того, що реальність правочину доведена наданими суду документами, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами один перед одним в повному обсязі (видаткова накладна, податкова накладна, платіжне доручення) посилання відповідача на акт перевірки, яким встановлено нікчемність правочинів, суд визнає неспроможними.

Як припущення суд розцінює твердження відповідача про відсутність у ТОВ "Техноком Трейд" необхідних умов для результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права суб'єкта підприємницької діяльності укладати цивільно-правові угоди на використання залучених трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

У зв'язку з цим суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ та формування валових витрат лише з тих підстав, що господарська діяльність контрагента позивача, ТОВ "Техноком Трейд", має ознаки фіктивності, оскільки підприємство не має необхідних умов для здійснення господарської діяльності та взятих на себе договірних зобов'язань, а його діяльність спрямована на надання вигоди третім особам.

Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною другою статті 61 Конституції України закріплено принцип індивідуальної відповідальності.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту та валових витрат, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються на безпідставних та непідтверджених даних податкового органу.

Суд не бере до уваги твердження податкового органу про відсутність контрагента позивача за його місцезнаходженням, що позбавляє права платника податку на формування податкового кредиту та валових витрат, з огляду на те, що судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів того, що на час укладання та виконання умов договору ТОВ "Техноком Трейд" було відсутнє за своїм місцезнаходженням.

Відтак, платник податку на момент вчинення господарських операцій мав взаємовідносини з контрагентом, який знаходився за своєю юридичною адресою та був зареєстрованим платником ПДВ, що дає позивачу право на формування податкового кредиту та валових витрат.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим такі підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 30.07.2013 №0000452200 та №0000462200.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38713967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лохвицький комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 05385306) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 25.11.2013.

Суддя Є.Б. Супрун