Постанова

від 20.11.2013 по справі 815/3948/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р.Справа № 815/3948/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсантехкомплект» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсантехкомплект» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південьсантехкомплект» (далі - позивач, ТОВ «Південьсантехкомплект») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000672210 від 15.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Південьсантехкомплект» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «ТК «Смарт» за податковий період травень 2012 року, за результатом якої встановлено порушення п. 198.3 ст. 198, п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України, що полягало у заниженні податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 23806 грн. На підставі складеного за результатами перевірки акта відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 року № 0000672210. Позивач вважає, що акт перевірки складений з порушенням норм діючого законодавства, є неправомірним та таким, що містить інформацію, що не відповідає дійсності. Зокрема протиправним позивач вважає висновок податкового органу про відсутність документального підтвердження здійснення господарських операцій із ТОВ «ТК «Смарт» по ланцюгу постачання.

Посилаючись на норми ст. 198 ПК України а також Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», позивач стверджує, що ним було виконано всі передбачені законодавством умови для формування податкового кредиту, зокрема, укладені договори, сплачена вартість товарів та послуг, складені акти приймання-передачі, акти виконаних робіт, видаткові накладні, отримані податкові накладні, операції відображені у податковому та бухгалтерському обліку. Надуманим, на думку позивача, є висновок контролюючого органу про відсутність об'єктів оподаткування при наданні послуг, внаслідок чого операції з надання послуг визнані недійсними та такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, з огляду на відсутність в акті перевірки викладених заходів, якими зазначений факт підтверджуються, тоді як позивач не несе відповідальності за дії своїх контрагентів. При цьому позивач вважає, що при дослідженні факту реального здійснення господарських операцій між ним та ТОВ «ТК «Смарт» має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін, доказом якої може виступати вирок суду, тоді як в акті перевірки не вказано на будь-які докази, що засвідчують умисел позивача. Також позивач вказує на те, що акт перевірки містить відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустимим доказами. Крім того, позивач зазначає про порушення вимог п. 78.1.1 п. 78.1 Податкового кодексу України, що полягає у недотриманні порядку проведення позапланової перевірки.

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи на те, що ним проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Південьсантехкомплект» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «ТК «Смарт» за податковий період травень 2012 року. В ході перевірки було встановлено факт укладення позивачем договору поставки із ТОВ «ТК «Смарт». При цьому згідно з отриманою від слідчого відділу ДПС у Закарпатській області інформації, у провадженні слідчого відділу ДПС у Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та невстановлених осіб за вчинення ними фіктивного підприємництва ТОВ «Техно» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Зокрема слідством встановлено, що невстановлені особи, діючи від імені ТОВ «Техно», у серпні 2012 року подали уточнюючі декларації з ПДВ за квітень та травень 2012 року, згідно з якими ТОВ «Техно» нібито придбано товари на загальну суму 57 818 105,90 грн. у ПП «Фабрика делікатесних сирів», яке має ознаки фіктивності. В свою чергу невстановлені особи від імені ТОВ «Техно» відобразили, що такий товар реалізований ним ТОВ «ТК «Смарт» на суму 33 924 000 грн., підтвердженням фіктивності якого є відомості про зняття з обліку від 12.07.2012 року. З урахуванням зазначеного та на підставі вимог ст. 198, 201 ПК України перевіркою не визнано по ланцюгу постачання податковий кредит, сформований ТОВ «Південьсантехкомплект» від постачальника ТОВ «ТК «Смарт», в результаті чого ТОВ «Південьсантехкомплект» завищено податковий кредит у травні 2012 року на суму ПДВ у розмірі 23 806,00 грн. та як наслідок занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 23 806,00 грн..

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Південьсантехкомплект» відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням ТОВ «Південьсантехкомплект» подано апеляційну скаргу. Апелянт просить оскаржувану постанову від 26.06.2013 року скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги ТОВ «Південьсантехкомплект» задовольнити у повному обсязі.

Апелянт вказує на те, що у судовому засіданні представником ТОВ «Південьсантехкомплект» неодноразово наголошувалось на необхідності залучення до матеріалів справи з боку відповідача матеріалів перевірки, які стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0000672210 від 15.03.2013 р. Крім того, представником позивача стверджувалось про наявність у нього копій матеріалів первинних документів, що стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Зазначені доводи представником позивача мотивувались в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 71 КАС України, а саме: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто, апелянт вважає, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси повинно було надати до суду копії перевірених документів, а саме: Договір №2 від 21.05.2012 року між ТОВ «ТК «Смарт» та ТОВ «Південьсантехкомплект», платіжні доручення №706 від 16.07.2012 року, №679 від 29.05.2012 року, №680 від 29.05.2012 року, податкові накладні від 22.05.2012 року, видаткові накладні №42 від 21.05.2012 року, №50 від 22.05.2012 року, на чому у судовому засіданні наполягав представник позивача. Вказані клопотання судом першої інстанції були проігноровані, в журналі судового засідання від 26.06.2013 року також не відображені, однак зафіксовані звукозаписом судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено, з 14.02.2013 р. по 20.02.2013 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Південьсантехкомплект» з питання підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «ТК «Смарт» та визначення впливу на податковий облік за податковий період травень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.02.2013 року №974/22-1/33017126.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Південьсантехкомплект» п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 23 806,00 грн. у травні 2012 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 року №0000672210, яким ТОВ «Південьсантехкомплект» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 29 758,00 грн., у тому числі за основним платежем - 23 806,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 952,00 грн. Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся із скаргою до ДПС в Одеській області. Рішенням ДПС від 11.04.2013 року №813/10/10-2007 скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін. 23.05.2013 ТОВ «Південьсантехкомплект» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000672210 від 15.03.2013 року. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність залишення позову без задоволення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що у травні 2012 року ТОВ «Південьсантехкомплект» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість було віднесено 23 806,000 грн., сплачених ТОВ «ТК «Смарт» як вартість придбаного товару.

Як вбачається з акту перевірки, враховуючи податкову інформацію, яка надійшла до ДПІ у Приморському районі м. Одеси від слідчого відділу ДПС у Закарпатській області (лист від 17.12.2012 р. №2803/09) по ТОВ «ТК «Смарт» проведеною звіркою суб'єкта господарювання ТОВ «Південьсантехкомплект» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «ТК «Смарт» по ланцюгу постачання. У зв'язку з цим контролюючим органом зроблено висновок, що даною перевіркою не визнано по ланцюгу постачання податковий кредит, сформований ТОВ «Південьсантехкомплект», завищено податковий кредит у травні 2012 року на суму ПДВ у розмірі 23 806,00 грн. та, як наслідок, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 23 806,00 грн. травні 2012 року.

Суд першої інстанції погодився із зазначеним висновком відповідача. Проте, колегія суддів вважає такий висновок помилковим та необґрунтованим, виходячи з наступного.

Чинним законодавством не передбачена відповідальність позивача за господарську діяльність постачальників та формування їх податкової звітності. Аналогічні висновки зроблені у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, відповідно до якого при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до п.п. 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджуються наявність зазначених фактів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не досліджувався факт реального здійснення господарської діяльності між ТОВ «Південьсантехкомплект» та ТОВ «ТК «Смарт». В акті перевірки відсутні конкретні посилання на заходи, якими співробітники ДПІ у Приморському районі м. Одеси встановили неможливість здійснення господарських операцій. Фактично, має місце підміна перевірки господарської діяльності позивача висновками акту перевірки його контрагента, а також інформацією стосовно постачальника.

Судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Південьсантехкомплект» та його контрагент ТОВ «ТК «Смарт» були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також перебували на податковому обліку як платники ПДВ. Між ТОВ «Південьсантехкомплект» та ТОВ «ТК «Смарт» було укладено договір №2 від 21.05.2013 р., згідно якого продавець ТОВ «ТК «Смарт» у порядку і на умовах, передбачених договором, поставляє та передає у власність покупця (позивача по справі) будівельні матеріали (водомір, гайки, з'єднання, засувки, краники, муфту, різьбу, шайби, трійники), а покупець приймає та сплачує за поставлений товар.

Поставка товару здійснювалася на умовах «склад продавця». ТОВ «ТК «Смарт» здійснило поставку вказаних товарів згідно видаткових накладних №42 від 21.05.2012 р., №50 від 22.05.2012 р. Продавцем були складені податкові накладні №23 від 21.05.2012 р. та №31 від 22.05.2012 р. Позивач за отриманий товар було сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №679 від 29.05.2012 р., №680 від 29.05.2012 р., №706 від 16.07.2012р.

Крім того, у подальшому придбані товари були використані ТОВ «Південьсантехкомплект» у власній господарській діяльності та продано вказаний товар іншим контрагентам з метою отримання прибутку, що підтверджується відповідними видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.

На продані товари ТОВ «Південьсантехкомплект» були виписані податкові накладні, які були включені позивачем до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2012 року та сплачено відповідний податок, про що свідчать відповідні податкові накладні, наявні в матеріалах справи ( №27 від 23.05.2012 р., №25 від 21.05.2012 р., №23 від 21.05.2012 р., №12 від 14.05.2012 р., №13 від 14.05.2012 р., №14 від 14.05.2012 р., №21 від 18.05.2012 р., №18 від 17.05.2012 р., №26 від 21.05.2012 р.). За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що усі операції між позивачем та ТОВ «ТК «Смарт» носили реальний характер для усіх сторін, а також призвели до фактичної зміни їх майнового стану.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав до суду будь-яких первинних документів, які б підтверджували реальність згаданих господарських операцій. Зокрема, не було надано договору, на підставі якого здійснювались господарські операції між позивачем та ТОВ «ТК «Смарт», відповідні акти приймання-передачі, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Не підтверджено також доказами у справі використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у власній господарській діяльності підприємства, не підтверджений доказами у справі облік придбаного товару, його оприбуткування та подальше використання тощо. Із зазначеними висновками суду першої інстанції погодитися неможна, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судом першої інстанції при вирішенні справи не було враховано, що в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

В даному випадку саме відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість судам необхідно встановлювати також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми ПДВ за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум податку, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного і всебічного з'ясування цих обставин, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано всі можливості щодо збирання й оцінки доказів.

Докази, на які має послатися суд в ухваленому ним рішенні не є вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкових зобов'язань.

Колегія суддів приймає до уваги посилання апелянта на те, що представником позивача наголошувалось на необхідність залучення до матеріалів справи з боку відповідача матеріалів перевірки, зокрема договору між ТОВ «Південьсантехкомплект» та ТОВ «ТК «Смарт», які стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, що помилково не було враховано судом першої інстанції.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником позивача на підтвердження товарності операцій були надані чисельні документи (податкові накладні, видаткові накладні тощо), якими підтверджується економічна доцільність та товарність операцій. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд витребував у позивача докази, які підтверджують або спростовують правомірність податкового зобов'язання. Надані позивачем у справі документи підтверджують протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а також підтвердили товарність та реальність операцій з контрагентами. За таких обставин колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції стосовно необґрунтованості та незаконності заявлених ТОВ «Південьсантехкомплект» позовних вимог.

Згідно до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається день настання тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Враховуючи всі викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Південьсантехкомплект» було правомірно сформовано податковий кредит. Жодних інших вимог щодо формування податкового кредиту чинне податкове законодавство не містить.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсантехкомплект» задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року скасувати, постановити по справі нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсантехкомплект» у справі №815/3948/13-а.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000672210 від 15.03.2013 року

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 листопада 2013 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький