Ухвала

від 20.11.2013 по справі 815/3648/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р.Справа № 815/3648/13-а

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче-комерційне підприємство «РЕГАТА» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у справі за позовом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регата» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регата», в якому просив надати дозвіл на погашення податкового боргу в розмірі 26182,74 грн. за рахунок майна. Що перебуває у податковій заставі, а саме: форма металева для стелі, пліти заборі залізобетонні, стовпи залізобетонні заборі, стовпи залізні, квадратні, ємкість циліндрична металева для питної води, вишка освітлювальна металева, квадратна, згідно актів опису майна.

В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач також в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання, відповідно до вимог ч.11 ст. 35 КАС України, був належним чином повідомлений.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року позовні вимоги задоволено. Надано Ізмаїльській об'єднаній державній податковій інспекції Одеської області Державної податкової служби дозвіл на погашення заборгованості перед бюджетом ТОВ «Регата» (код ЄДРПОУ 31012754) в загальному розмірі 26182,74 грн., з яких зі сплати збору за спеціальне використання води у розмірі 1099,15 грн. на р/р 33112357700014, код платежу 13020100 та зі сплати орендної плати з юридичних осіб в розмірі 25083,59 грн. на р/р 33215812700014, код платежу 13050200, одержувач платежів УДКСУ у Ізмаїльському районі Одеської області, МФО банку 828011 за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а саме: форма металева для стелі, пліти заборі залізобетонні, стовпи залізобетонні заборі, стовпи залізні, квадратні, ємкість циліндрична металева для питної води, вишка освітлювальна металева, квадратна, згідно актів опису майна.

Не погодившись з таким рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче-комерційне підприємство «Регата» звернулось з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ «Регата» зареєстровано виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради (код ЄДРПОУ 31012754) та є платником податку у Котовської ОДПІ Одеської області ДПС з 10.08.1996 року.

У зв'язку з несплатою податків станом на 07 травня 2013 року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 26182,74 грн., в тому числі за спеціальне використання води - 1099,15 грн., орендна плата - 25083,59 грн.. Задля стягнення зазначеного боргу Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби звернулась з адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду, яким прийнято рішення від 21 березня 2013 року по справі №815/1167/13-а про стягнення заборгованості в розмірі 26436,43 грн. з ТОВ «Регата». 16 травня 2013 року на виконання вказаної постанови судом видано виконавчий лист.

Виставлені позивачем інкасові доручення були повернути останньому без виконання, у зв'язку з відсутність коштів на рахунках платника (ТОВ «Регата»).

Начальником Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС було прийнято рішення від 05 листопада 2012 року №19/11165/10/19 про опис майна відповідача у податкову заставу, на підставі якого здійснені акти опису майна № 20/11232/10/19 від 06.11.2012 року на суму 7000,00 грн., № 21/12346/10/19 від 05.12.2012 року на суму 7000,00 грн., № 1/1083/10/19 від 31.01.2013 року на суму 19000,00 грн.. З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вбачається, що на підставі зазначених актів внесено реєстраційний запис про публічне обтяження активів ТОВ «Регата».

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Згідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 16 Податкового кодексу України , платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до вимог п. 87.2. ст. 87 ПК України , джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Статтею 89 Податкового Кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми "грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно до вимог п. 95.1. ст. 95 того ж Закону України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вважає, що вони ґрунтуються на помилковому розумінні та застосуванні апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Колегія суддів вважає, що податковий борг у розмірі 26182, 74 грн., відповідно до вимог ст.. 72 КАС України, є доведеним у судовому порядку, рішення по адміністративній справі від 21 березня 2013 року №815/1167/13-а набрало законної сили, проте, відповідачем зазначений борг у добровільному порядку не сплачений.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче-комерційне підприємство «РЕГАТА» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький