Постанова

від 28.11.2013 по справі 914/2064/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 914/2064/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Келеберда Н.Б. - дов. від 05.01.12, відповідача: не з'явились, повідомлені належно, касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Гологори" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 25.09.13 у справі№914/2064/13 за позовомПублічного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гологори" простягнення 280984,43 грн.

Публічне акціонерне товариства "Великобурлуцький сироробний завод" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гологори" 280984,43 грн. боргу. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на несплату відповідачем повної вартості отриманої за договором №21-12 від 03.01.12 молочної продукції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.07.13 (суддя Цікало А.І.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 280984,43 грн. боргу. Господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи факту несплати відповідачем повної вартості отриманої за спірним договором молочної продукції.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.13 (судді: Михалюк О.В., Новосад Д.Ф., Плотніцький Б.Д.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Гологори", яке просить постанову у справі скасувати та відмовити у позові. Скаржник посилається на те, що судами порушені приписи статей 207, 638, 639 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України. Товариство наголошує на тому, що договір поставки №21-12 від 03.01.12 є неукладеним та не виконувався.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

В ході розгляду спору господарськими судами було установлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.01.12 між Публічним акціонерним товариством "Великобурлуцький сироробний завод" - постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гологори" - покупцем був укладений договір №21-12. Пунктом 5.1 договору передбачено, що відповідач оплачує продукцію упродовж 24 календарних днів з моменту її отримання. Датою отримання продукції є відмітка у видатковій накладній. Сторонами 03.01.12 також було підписано додаткову угоду №1 до спірного договору, якою окрім іншого, визначено предмет договору, ціни та знижки на отриману продукцію, обов'язки сторін, строк дії договору. На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач за видатковими накладними поставив відповідачу молочну продукцію власного виробництва в асортименті на загальну суму 1183279,30 грн. За отриману продукцію відповідач розрахувався лише частково. Господарськими судами в процесі розгляду спору було установлено, що позивач надав відповідачеві знижки на молочну продукцію у розмірі 106779,37 грн. Окрім того, за двосторонніми товарно-транспортними накладними відповідач повернув позивачу продукцію на суму 29095,20 грн. Відтак, як установили суди, заборгованість відповідача перед позивачем за отриману продукцію становить 280984,43 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гологори" 280984,43 грн. боргу. За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі. Відповідно до приписів статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, установив, що позивач на виконання умов спірного договору відвантажив відповідачеві молочну продукцію на загальну суму 1183279,30 грн. Факт отримання відповідачем молочної продукції на зазначену суму підтверджено видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками обох сторін і скріпленими печатками підприємств, та не заперечується самим відповідачем . Втім, отримавши спірну продукцію, відповідач розрахувався за неї лише частково, а відтак, сума його боргу, як установили суди, становить 280984,43 грн. Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статі 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Згідно з приписами частини 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Виходячи з того, що судами установлено факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань зі сплати вартості отриманої продукції за договором від 03.01.12, колегія суддів погоджується з висновком судів про наявність підстав для стягнення з відповідача спірної суми боргу. Довід скаржника про неукладеність договору поставки не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки він був предметом розгляду апеляційним господарським судом і обґрунтовано відхилений ним, тобто судами був встановлений факт його укладення та виконання сторонами. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.13 у справі №914/2064/13 залишити без змін.

Поновити виконання судового рішення зупиненого ухвалою від 14.11.13.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гологори"- без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець