Постанова

від 18.11.2013 по справі 826/15877/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2013 року № 826/15877/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Луцишин Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Молочнік" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 6826552201 від 01.07.2013 та № 6726552201 від 01.07.2013

за участю:

представника позивача - Кравченка М. В. (довіреність б/н від 20.06.2013),

представника позивача - Джурилюк Л.В. (довіреність б/н від 27.09.2013),

представника відповідача - Адамчук К.С. (довіреність №1696/9/26-55-10-02-09 від 04.09.2013),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18.11.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочнік" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 6826552201 від 01.07.2013 та № 6726552201 від 01.07.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Позивачу було нараховано податкові зобов'язання за результатами планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є висновок податкового органу про відсутність фактичного здійснення операцій між позивачем та ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" та відсутність у позивача прав на формування податкового кредиту податковим по накладним № 12774 від 28.09.2012 виписаній ТОВ "Лідер-Продукт" та №558 від 30.09.2012 виписаній ТОВ "Молочний Торговий Союз".

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договором №09-01-12 від 09.01.2012, які за твердженням позивача мали реальний характер, та за якими було отримано товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а саме, він був експортований із залученням послуг агента ТОВ "ЮГЕКОТОП", а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач посилався на те, що ним було правомірно сформовано податковий кредит по податковим накладним № 12774 від 28.09.2012, виписаній ТОВ "Лідер-Продукт" та №558 від 30.09.2012 виписаній ТОВ "Молочний Торговий Союз", оскільки він був відображений в податковому обліку лише після отримання відповідних накладних та позивачем було подано у встановленому чинним законодавством порядку скаргу на постачальника.

У судовому засіданні 18.11.2013 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 31.10.2013 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 574/22-4/37202012 від 10.06.2013, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У судовому засіданні 18.11.2013 представник відповідача заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

В період з 15.04.2013 по 03.06.2013 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на підставі наказу № 1089 від 04.04.2013 було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочнік" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт № 574/22-4/37202012 від 10.06.2013, яким, зокрема, встановлено порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність у Україні», пунктів 2.4, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 19 095 860,00 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 13 485 397,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ "Молочнік" протягом перевіряємого періоду здійснював операції з придбання товарів (олії соняшникової) у ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договором №09-01-12 від 09.01.2012.

Згідно наданим до перевірки документам, реалізація ТОВ "Молочнік" товару, отриманого від ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" здійснювалася на експорт за договорами комісії, укладеними з комісіонером ТОВ "ЮГЕКОТОП" № 0901К від 09.01.2012 та № 2008К від 20.08.2012.

На виконання укладених із ТОВ "Молочнік" договорів комісії № 0901К від 09.01.2012 та №2008К від 20.08.2012 ТОВ "ЮГЕКОТОП" укладено зовнішньоекономічні контракти з нерезидентами на поставку товарів (олія соняшникова нерафінована врожаю 2011 року), а саме: № 0440/12 від 22.08.2012, № 0446/12 від 07.09.2012, № 0456/12 від 27.09.2012, № 0466/12 від 05.10.2012, № 0265/12 від 18.01.2012 з Orexim Limited (71 Brunswick str., Edinburgh, EH75HS United Kingdom).

На сторінці 14 акта № 574/22-4/37202012 від 10.06.2013 зазначено наступне: «Відповідно до п.1.2, п.2.2 ст.2 Договорів комісій № 0901К від 09.01.2012 року, та від 20.08.12 за №2008К, укладених між ТОВ "Молочнік" (Комітент) та ТОВ "ЮГЕКОТОП" (Комісіонер), щодо поставки (олії соняшникової), зазначено:

« 1.2. Товар являється власністю Комітента до моменту його реалізації Покупцю-нерезиденту. Датою продажу товару (переходу права власності) являється дата оформлення митної декларації, що підтверджує факт перетину кордону України.»;

« 2.2. Забезпечити митне та транспортне оформлення Товару і здійснити його поставку на експорт, в т.ч. оформити вантажно - митну декларацію згідно з митним режимом експорта з зазначенням Комітента в якості відправника/експортера Комісіонера в якості особи відповідальної за фінансове регулювання.»

Враховуючи вищенаведене, вантажні митні декларації (перелік ВМД наведено в Додатку № 5 до акту перевірки) на поставку на експорт товару (олії соняшникової) оформлені в невідповідності з умовами до укладених договорів комісії, а саме-в якості Відправника (експортера) зазначено не Комітента - ТОВ "Молочнік", а Комісіонера - ТОВ "ЮГЕКОТОП"».

Згідно письмових пояснень та їх документального підтвердження, наданих ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» на письмовий запит ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС від 15.04.2013 №17095/10/22.4-10, щодо проведених взаємовідносин з ТОВ "Молочнік" встановлено що виконання робіт по прийманню, зберіганню, навантаженню та транспортно - експедиційному обслуговуванню (перевірки) олії соняшникової нерафінованої проводилось шляхом залучення ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» сторонньої організації, а саме ТОВ «ЕВЕРІ».

Між ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» та ТОВ «ЕВЕРІ» було укладено договори на надання послуг по прийманню, зберіганню та навантаженню олії соняшникової за № СТ-02-о/1108 від 22.08.2011 та за №FT-01-О/0109 від 01.09.2012.

Відповідно до акту №1588/22-100/34437753 від 28.05.2013 документальної перевірки ТОВ «ЕВЕРІ» встановлено, що на підставі наданих ТОВ «Евері» первинних документів (ТТН, журнали виїзду та в'їзду автотранспортних засобів на територію ТОВ «Евері», протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 23.05.2013, проведеного слідчим управлінням кримінальних розслідувань Головного управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України,) переадресація вантажів від ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" здійснювалася виключно на адресу ТОВ "ЮГЕКОТОП" .

До перевірки не надані будь-які первинні документи, щодо передачі ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" безпосередньо ТОВ "ЮГЕКОТОП" товару, який згідно договору №09-01-12 від 09.01.2012, укладеному ТОВ "Молочнік" із ТОВ "САНОІЛ ТОРГ", та договорів комісій № 0901К від 09.01.2012, №2008К від 20.08.2012, укладених ТОВ "Молочнік" із ТОВ "ЮГЕКОТОП", належить Т0В "Молочнік", а не ТОВ "САНОІЛ ТОРГ".

На сторінці 16 акта № 574/22-4/37202012 від 10.06.2013 зазначено наступне: «Враховуючі, що:

-переадресація товару від ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" згідно усіх наданих до перевірки документів виконується в адресу ТОВ "ЮГЕКОТОП";

- після переходу права власності на товар від постачальника ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» до

покупця - ТОВ "Молочнік", ним здійснювались операції по розпорядженню товару та

видавались на адресу ТОВ «Евері» документи про переадресації даного товару в адресу ТОВ"ЮГЕКОТОП";

- неможливості реальності заздалегідь мати інформацію, щодо подальшої (поставки або використання) товару, проданого ТОВ "Молочнік";

- укладання зовнішньоекономічних контрактів на поставку товару на експорт із зазначенням ТОВ "ЮГЕКОТОП" в якості Продавця ;

- оформлення вантажно-митних декларацій на поставку товару нерезидентам з зазначенням в них ТОВ "ЮГЕКОТОП" в якості «Відправника (експортера)» та «особа відповідальна за фінансове врегулювання»

право власності та товар (олію соняшникову) переходило безпосередньо від ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" до ТОВ "ЮГЕКОТОП".

Також на підставі даних Департаменту розвитку IT, електронних сервісів та обліку платників Міністерства доходів і зборів України встановлено:

ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 37269136) та ТОВ «ЮГЕКОТОП» (код ЄДРПОУ 35674119) здійснюють подачу податкової звітності та реєструють податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних з однієї електронної адреси: e-mail: medockb@oremix.com.ua.

Відповідна інформація засвідчує той факт, що складання та відправка податкової звітності ТС «САНОІЛ ТОРГ», ТОВ «ЮГЕКОТОП», здійснюється безпосередньо однією або групою пов'язаних осіб ."

На сторінці 17 зазначеного акті вказано наступне: «До ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшла Постанова слідчого СВ ДПІ у Солом'янському районі м.Києеа ДПС С. С. Коновалова від 09.04.2013, в якій зазначено:

«У провадженні управління розслідування особливо важливих справ ГСУ ДПС України перебувають матеріали досудового розслідування №32013110100000031 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та щодо невстановлених осіб за ознаками злочину, передбаченого ч,2 ст.205 КК України.

Проведеним досудовим слідством розслідуванням встановлено, що групою осіб створено злочинну схему незаконної мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств шляхом використання реквізитів та банківських рахунків суб'єктів господарської діяльності, в тому числі що здійснюють фіктивну діяльність.

Згідно вказаної схеми, невстановлені розслідуванням особи, створили документальне оформлення купівлі - продажу товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання за участю суб'єктів господарської діяльності ПП«Тоєрис» (код ЄДРПОУ 32907616), ТОВ «ІНФІНІТІ» (код ЄДРПОУ 37585953), ТОВ «ОРГАНИК СИГМА» (код ЄДРПОУ 37758305), ТОВ «ПРІН КО « (код ЄДРПОУ 37992308), ТОВ «ТРАНСРЕГИОНАЛ-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 38086634), ТОВ 2МАРВЕЛ+» (код ЄДРПОУ 38170228), ТОВ «ФОРСАЖ 2011 (код ЄДРПОУ 37698409), ТОВ «АГРОТИГОГ) (код ЄДРПОУ 38386430), тов 2олія торг» (КОД ЄДРПОУ 37104971), ТОВ «ПАРИТЕТ М» (код ЄДРПОУ 37386073), ТОВ «МЕЛ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 34949789), ТОВ «ДИЛЕН» (код ЄДРПОУ 30900404), ТОВ «КАЇР-МИКОЛАЇВ» (код ЄДРПОУ 31613639), ТОВ «ТК АЛУНІТ» (код ЄДРПОУ 35320911), ТОВ «АГРОКЛУБ 2012) «код ЄДРПОУ 38247452), ТОВ «ЮГЕКОТОП» (код ЄДРПОУ 35674119), ТОВ 2ЦЕНФИНТ0РГ-ЮГ» (код ЄДРПОУ 35989010), ТОВ 2ШЕЛ-ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 36955595), ТОВ «ЮГЕВРОТРАНС» (код ЄДРПОУ 36622779), ТОВ «НК РЕМТОРГ» (код ЄДРПОУ 35106542), ТОВ «СПІКЕР КОМ» (код ЄДРПОУ 37992711), ТОВ «Г0ЛДФ1Ш КОМПАНІ» (код ЄДРЛОУ 38275156), ТОВ «ЮЖЦЕНТР ТОРГ» (код ЄДРПОУ35988986), ПАТ «АВТОПРОДСЕРВІС» (код ЄДРПОУЗ117910), в тому числі, що здійснюють фіктивну діяльність, та за участю ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 37269136), яке задіяли в якості транзитного підприємства в злочинному ланцюзі незаконної мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Таким чином, своїми діями вказана група осіб сприяла діяючим підприємствам, серед яких ТОВ "МОЛОЧНІК" (код ЄДРПОУ 37202012), в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах...»

В акті № 574/22-4/37202012 від 10.06.2013 на сторінці 21 зазначено наступне: «Перевірками ТОВ «САНОІЛ ТОРГ», код за ЄДРПОУ 37269136 (акти ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 15.05.2013р. № 1407/22.8-15/37269136 , від 22.03.2013 №788/22 -20/37269136) та ТОВ «Евері» (акту №1588/22-100/34437753 від 28.05.2013р. ), встановлено відсутність фактичної поставки товарів від ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» на адресу ТОВ "МОЛОЧНІК" протягом 2012 року .»

З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку про те, що перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТОВ "МОЛОЧНІК" та ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» та встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Згідно документів, наданих до перевірки, та даним податкової звітності, наданої підприємством до податкового органу, встановлено, що ТОВ "МОЛОЧНІК" враховано до реєстру отриманих податкових накладних за листопад 2012 року податкову накладну № 12774 від 28.09.2012, виписану ТОВ " Лідер-Продукт" на загальну суму 1 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 200000,00 грн. та податкову накладну № 558 від 30.09.2012, виписану ТОВ "Молочний Торговий Союз" (іпн 375007026534) на загальну суму 1 158 475,00 грн. в т.ч. ПДВ 193 079,17 грн., що включені до податкового кредиту за листопад 2012 року.

Зазначені податкові накладні ТОВ "МОЛОЧНІК" враховано до Реєстру отриманих податкових накладних за листопад 2012 року (вх. ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №9080121824 від 19.12.2012) та до складу податкового кредиту (р.10.1, р.17) в податковій декларації за листопад 2012 року (вх. ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №9080110879 від 19.12.2012).

Згідно даним АРМ «Співставлений Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних» встановлено що податкова накладна № 12774 від 28.09.2012, виписана ТОВ "Лідер-Продукт" на загальну суму 1 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 200000,00 грн. та податкова накладна №558 від 30.09.2012, виписана ТОВ "Молочний Торговий Союз" на загальну суму 1 158 475,00 грн. в т.ч. ПДВ 193 079,17 грн. не зареєстровані ТОВ " Лідер-Продукт" та ТОВ "Молочний Торговий Союз" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ "Молочнік" надано до ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС Додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» до декларації з ПДВ за листопад 2012 року (вх. ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №9080154369 від 19.12.2012) із скаргою на ТОВ "Лідер-Продукт" та ТОВ "Молочний Торговий Союз" щодо порушення ними порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а саме невнесенням зазначених податкових накладних до ЄРПН).

До перевірки не надані відповідні (поштові) документи щодо несвоєчасного отримання ТОВ "МОЛОЧНІК" податкових накладних від постачальників ТОВ " Лідер-Продукт" та ТОВ "Молочний Торговий Союз".

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про відсутність у ТОВ "Молочнік" прав на формування податкового кредиту по податковим накладним № 12774 від 28.09.2012 виписаній ТОВ "Лідер-Продукт" та податковій накладній №558 від 30.09.2012 виписаній ТОВ "Молочний Торговий Союз".

01.07.2013 на підставі акта № 574/22-4/37202012 від 10.06.2013 прийняті податкові повідомлення - рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання № 6826552201 за платежем податок на прибуток на загальну суму 28 643790,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 9 547 930,00 грн. та № 6726552201 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 20 228 096,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 6 742 699,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Молочнік" податкові повідомлення - рішення № 6826552201 від 01.07.2013 та № 6726552201 від 01.07.2013 були оскаржені в адміністративному порядку, та за результатами їх оскарження Головним управлінням Міністерства доходів та зборів України у місті Києві прийнято рішення № 4159/10/26-15-10-04 від 10.09.2013, яким зазначені податкові повідомлення - рішення залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочнік" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 6826552201 від 01.07.2013 та № 6726552201 від 01.07.2013 вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договором купівлі - продажу № 09-01-12 від 09.01.2012 предметом якого є здійснення поставки товару, а саме, олії соняшникової нерафінованої.

На підтвердження факту реальності зазначеного договору позивачем надано суду копії зазначеного договору зі складеними до нього специфікаціями та додатковою угодою, видаткових накладних та актів приймання - передачі.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору № 09-01-12 від 09.01.2012 та складених до нього специфікацій умовами поставки є EXW - термінал ТОВ "Евері" м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117, а термін поставки: 656,800 тон - до 31.03.2012 та 10566, 960 тон - до 30.11.2012, та в актах приймання - передачі, місцем приймання - передачі товару зазначено термінал ТОВ "Евері" м. Миколаїв, вул. Громадянська.

Відповідно до Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010 поставка на умовах EXW (Франко завод) означає, що продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.).

Таким чином наданими позивачем документами підтверджується факт здійснення ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" передачі позивачу товару, а саме, олії соняшникової нерафінованої, за договором № 09-01-12 від 09.01.2012 на терміналі ТОВ "Евері" з якого в подальшому позивач мав можливість здійснити подальше транспортування зазначеного товару.

Між позивачем та ТОВ "ЮГЕКТОП" було укладено аналогічні договори комісії № 0901К від 09.01.2012 та № 2008К від 20.08.2012 предметом яких є здійснення ТОВ "ЮГЕКТОП" від власного імені та за рахунок позивача за обумовлену винагороду однієї чи декількох зовнішньо економічних угод.

Пунктом 2.2 зазначеного договору встановлено, що при оформленні ВМД в якості відправника зазначається ТОВ "ЮГЕКТОП", та в якості особи відповідальної за фінансове врегулювання - позивач.

Відповідно до додатків до договорів № 0901К від 09.01.2012 та № 2008К від 20.08.2012 товар надається на умовах EXW (Франко завод) в ємкостях ТОВ "Еворі" для подальшої реалізації на експорт на умовах FOB - порт Николаїв Україна.

Факт передачі позивачем ТОВ "ЮГЕКТОП" для реалізації на експорт товару, а саме олії соняшникової нерафінованої, підтверджується, актами приймання товару за якістю та кількістю, факт здійснення реалізації отриманого товару за зовнішньоекономічними контрактами, здійснення його митного оформлення та перерахування отриманих коштів позивачу відповідними звітами, звітами по валюті та ВМД в яких в графі 9 в якості особи відповідальної за фінансове врегулювання зазначено позивача, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином зазначеними документами підтверджується факт подальшої передачі отриманого від ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" на терміналі ТОВ "Евері" товару, а саме, олії соняшникової нерафінованої, безпосередньо з зазначеного терміналу ТОВ "ЮГЕКТОП" для подальшої реалізації від власного імені та за рахунок позивача за зовнішньоекономічними контрактами та факт здійснення відповідної реалізації.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять реальність господарських операцій між позивачем з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ".

Необґрунтованість посилань відповідача на акти складені за результатами перевірки ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» № 1407/22.8-15/37269136 від 15.05.2013 та №788/22 -20/37269136 від 22.03.2013 зумовлюється тим, що як вбачається зі змісту останнього акті, копія якого наявна в матеріалах справи та змісті зазначених актів відображеного в акті № 574/22-4/37202012 від 10.06.2013 при їх складанні не здійснювалось дослідження фінансового - господарських відносин між позивачем та ТОВ «САНОІЛ ТОРГ».

Посилання відповідача на акт перевірки ТОВ «Евері» №1588/22-100/34437753 від 28.05.2013 не приймаються судом до уваги, оскільки у даному випадку дослідженню судом підлягають правовідносини між позивачем та ТОВ «САНОІЛ ТОРГ», а не ТОВ «Евері».

Необґрунтованість посилань відповідача на постанову слідчого СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС С. С. Коновалова від 09.04.2013 зумовлюється, тим, що відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи, а тому зазначені матеріали кримінальної справи за відсутності винесених за результатами їх розгляду вироків не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договором № 09-01-12 від 09.01.2012 відповідачем суду не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договором № 09-01-12 мали реальний товарний характер.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу..

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договором № 09-01-12 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договором № 09-01-12.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Пунктом 33.3 статті 33 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином у випадку, якщо податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, то покупець має право включити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту тільки за умови подання разом з декларацією за відповідний звітний період заяви із скаргою на постачальника, при цьому відповідна заява зі скаргою на постачальника подається з податковою декларацією у тому звітному періоді у якому платник включив суму податку на додану вартість за відповідними накладними до складу податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 у справі № 826/2409/13-а та від 04.07.2013 у справі № 826/4805/13-а.

Позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2012 року включено ПДВ за податковими накладними № 12774 від 28.09.2012 виписаної ТОВ " Лідер-Продукт" та №558 від 30.09.2012 виписаної ТОВ "Молочний Торговий Союз", які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з декларацією з податку на додану вартість за листопад 2012 року позивачем було подано Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» з скаргою на ТОВ "Лідер-Продукт" та ТОВ "Молочний Торговий Союз" щодо порушення ними порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а саме невнесення зазначених податкових накладних до ЄРПН). Зазначений факт сторонами не заперечується та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року з додатками №5 та № 8 до неї та скарги поданої, у тому числі, контрагентів - продавців ТОВ "Лідер-Продукт" та ТОВ "Молочний Торговий Союз".

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем разом з декларацією з податку на додану вартість за листопад 2012 року було подано Додаток №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» з скаргою на ТОВ "Лідер-Продукт" та ТОВ "Молочний Торговий Союз" щодо порушення ними порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а саме невнесення зазначених податкових накладних до ЄРПН), то у позивача були наявні правові підстави для включення до податкового кредиту податку на додану вартість за податковими накладними № 12774 від 28.09.2012 виписаною ТОВ " Лідер-Продукт" та №558 від 30.09.2012 виписаною ТОВ "Молочний Торговий Союз".

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 2294,00 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві № 6826552201 від 01.07.2013 та № 6726552201 від 01.07.2013.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочнік" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 21.11.2013.