Постанова

від 25.11.2013 по справі 826/13188/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2013 року № 826/13188/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Національні інформаційні системи" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проскасування податкових повідомлень - рішень №0003452220 від 13.03.2013, №0003462220 від 13.03.2013 та №356175 від 13.03.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національні інформаційні системи" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №0003452220 від 13.03.2013, №0003462220 від 13.03.2013 та №356175 від 13.03.2013.

У судовому засіданні 26.09.2013 замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на належного Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Позивач вказуючи на правомірність формування ним за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами ФОП ОСОБА_2 за договором № 54 від 31.12.2010, СПД ОСОБА_3 за договором №53-р від 01.04.2011, СПД ОСОБА_4 за договором №35-р від 15.04.2010, СПД ОСОБА_5 за договором №20-р від 31.12.2009 та СПД ОСОБА_6 за договором № 12-р від 31.12.2009 зазначає проте, що фінансово - господарські взаємовідносини з зазначеними контрагентами мали реальний характер та за ними було сплачено та отримано послуги, які було використано у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при наданні послуг із створення телепередач, зокрема наданні послуг зі створення випусків аналітичних та інформаційно - аналітичних телепередач для телеканалу "Інтер", а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач зазначив про те, що відповідно до положень чинного законодавства у випадку, якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації поданої за період, що перевірявся, у зв'язку з самостійним виявленням помилок, а саме заниженням валових витрат, контролюючий орган може провести позапланову перевірку, однак не має повноважень не визнати відповідні витрати понесені платником податків.

Водночас позивач зазначив про те, що податкові накладні отримані від ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.", ТОВ "УКРКОМ", ПП "Левит Центр", ПП "Технологія Флай" та ТОВ з ІІ "Інтербізнесконсалтінг" були виписані відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 26.09.2013 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 12.09.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 544/2220/33745910 від 22.02.2013, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У судовому засіданні 26.09.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 26.09.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Національні інформаційні системи" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2012.

За результатами перевірки складено акт № 544/2220/33745910 від 22.02.2013, яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність у в Україні", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 264 047,00 грн., порушення пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 175 612,00 грн. та порушення підпункту "е" підпункту 164.2.7 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, підпункту "а" пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 68533,35 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

На сторінці 7 акта № 544/2220/33745910 від 22.02.2013 зазначено наступне: "В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Національні інформаційні системи» безпідставно віднесено до складу витрат, витрати понесені у зв'язку з придбанням перукарських га косметичних послуг на загальну суму 416024 грн. в тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 43234 грн.

Згідно умов договору № 54 Про надання перукарських та косметичних послуг від 31.12.2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (інд. код НОМЕР_1) „Виконавець" за завданням „Замовника" ТОВ «Національні інформаційні системи» надає перукарські й косметичні послуги. Як підтвердження факту отримання послуг до перевірки надано акти приймання виконаних робіт складені СПД ОСОБА_2, в особі директора салону краси "ІНФОРМАЦІЯ_1" в м.Києві та ТОВ «Національні інформаційні системи», в особі директора ОСОБА_8 про те, що послуги, передбачені договором №54 від 31.12.2010 надані в повному обсязі.

Всього вартість наданих послуг за період: з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року складає 416024 грн. (без ПДВ), в тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 43234 грн., за період: з 01.04.2011 року по 31.12.2011 у сумі 177818 грн. за 9 місяців 2012 року в сумі 194972 грн.

Перелік актів приймання перукарських та косметичних послуг, наданих СПД ОСОБА_2 салон краси „ІНФОРМАЦІЯ_1" згідно договору про надання послуг від 31.12.2010 за №54 наведено у додатку № 5 до акту перевірки.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена бухгалтерським записом:

Д-т рах.231 / К-т pax. 631

Д-т pax 84 / К-т pax. 631

Д-т рах.631 / К-т pax. 311

Слід зазначити, то згідно штатного розкладу ТОВ «Національні інформаційні системи» (наказ №47 від 31.07.2012) передбачено у „Відділі стилістів" 11 штатних одиниць в тому числі стилісти, гримери, костюмери, перукарі. "

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Національні інформаційні системи» безпідставно віднесено до валових витрат, витрати понесені у зв'язку з придбанням перукарських та косметичних послуг, які не пов'язані з веденням власної господарської діяльності.

На сторінці 9 акта № 544/2220/33745910 від 22.02.2013 вказано наступне: "Перевіркою відображених у рядку 05 Декларацій «Коригування валових витрат» показників за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 у загальній сумі 402540 грн. встановлено, що на формування цього показника мало вплив:

- самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів в сумі «+» 402540 грн. (рядок 05.2 Декларацій „самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів"). Згідно пояснення головного бухгалтера, до складу цієї суми увійшли транспортні витрати на службові відрядження (оренда транспорту, витрати на таксі, користування платною дорогою) за межами України за 2010 рік.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 у загальній сумі 402540 грн. на підставі таких документів : договори, акти виконаних робіт, наданих послуг, накладні, виписки банку та відомості «Валові витрати» встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05 Декларацій «Коригування валових витрат» за 1 квартал 2011 року на суму 402540 грн. "

Також на сторінці 9 зазначено, що : "Слід зазначити, що в попередньому акті планової виїзної перевірки не зазначено про залишок не віднесеної до валових витрат суми транспортних витрати на службове відрядження по бухрахунку 94 „Інші витрати операційної діяльності" за 2010 рік. "

У зв'язку з наведеним податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Національні інформаційні системи» в порушення вимог чинного законодавства віднесено до валових витрат у І кварталі 2011 року вартість отриманих послуг на загальну суму 402540,00 грн. за період, який закритий попередній актом документальної планової виїзної перевірки в якому не зазначено про залишок не віднесеної до валових витрат вартості отриманих послуг.

На сторінці 13 акта № 544/2220/33745910 від 22.02.2013 зазначено наступне: "В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Національні інформаційні системи» безпідставно віднесено до складу витрат, витрати понесені у зв'язку з придбанням послуг щодо виробництва інформаційних телевізійних сюжетів за період: з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року на загальну суму 348944 грн..

ТОВ «Національні інформаційні системи» (замовник), в особі ОСОБА_8 укладено договори про надання послуг щодо виробництва інформаційних телевізійних сюжетів з наступними фізичними особами-підприємцями:

СПД ОСОБА_3 ( НОМЕР_2 ) - Договір №53-Р від 01.04.2011;

СПД ОСОБА_4.( НОМЕР_3)- Договір №35-р від 15.04.2010

СПД ОСОБА_5 (НОМЕР_4 ) - Договір №20-р від 31.12.2009

СПД ОСОБА_6 (НОМЕР_5) - Договір №12-р від 31.12.2009.

Як підтвердження факту отримання послуг до перевірки надано акти приймання-передачі виконаних робіт, складені ТОВ «Національні інформаційні системи», в особі директора ОСОБА_8 та вищезазначеними СПД про те, що послуги щодо виробництва телевізійних сюжетів надані в повному обсязі. Інших документів, що містять в собі вихідну інформацію щодо надання вищезазначених послуг (звіти про надання послуг з відображенням кількості відзнятих сюжетів, кількості персоналу, що приймає участь у їх створенні, вартість 1 хвилини надання послуг, відеокасети із знятими сюжетами) до перевірки не надано.

За даними регістрів бухгалтерського обліку всього вартість наданих послуг за період: з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року складає 348944 гри. (без ПДВ), в тому числі за І квартал 2012 року у сумі 105175 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 126346 грн. за 3 квартал 2012 року в сумі 117423 грн. Перелік актів приймання послуг щодо виробництва телевізійних сюжетів СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6, наданих ТОВ «Національні інформаційні системи» за період: з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року наведено у додатку № 6 до акту перевірки.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена бухгалтерським записом:

Д-т рах.231 / К-т pax. 631

Д-т pax 84 / К-т pax. 631

Д-т рах.631 / К-т pax. 311 ".

З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Національні інформаційні системи» безпідставно включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрати на придбання послуг щодо виробництва телевізійних сюжетів СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6

На сторінці 24 акта № 544/2220/33745910 від 22.02.2013 зазначено наступне: "До складу податкового кредиту віднесено податкові накладні, які оформлені з порушенням вимог п.201.1 статті 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: в податкових накладних не вірно вказано місцезнаходження юридичної особи покупця, відсутній оригінальний підпис особи, що склала податкову накладну, яку уповноважено платником податку здійснювати постачання товарів/послуг. "

З урахуванням наведеного податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Національні інформаційні системи» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у складі вартості товарів, робіт, послуг по податковим накладеним, які складені із порушенням чинного законодавства.

На сторінці 26 акта № 544/2220/33745910 від 22.02.2013 вказано наступне: "В результаті співставлення поданої до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкової звітності ТОВ «Національні інформаційні системи» з податку на додану вартість з даними дослідного програмного забезпечення "Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" виявлені розбіжності задекларованих сум ПДВ, а саме:

травень 2011 року

ТОВ «Національні інформаційні системи» до складу податкового кредиту у травні 2011 року

- включено сума ПДВ 3 476,0 грн. (податкова накладна від 25.05.2011 №7 на суму 20856,0 грн. в тому числі ПДВ 3476,0 грн.) виписана ПП "Левит центр" (код 34715211, стан платника: 8 "внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; свідоцтво платника ПДВ анульовано 10.11.2011 року), яке в свою чергу не включило до податкового зобов'язання відповідного періоду суму ПДВ у розмірі 3476,0 грн.

- включено сума ПДВ 3210,72 грн. (податкова накладна від 19.05.2011 №1 на суму 19264,32 грн. в тому числі ПДВ 3210,72 грн.) виписана ПП "Технологія Флай" (код 37508266,), яке в свою чергу не включило до податкового зобов'язання відповідного періоду суму ПДВ у розмірі 3210,72 грн.

Згідно даних реєстру отриманих та виданих податкових накладних, ТОВ «Національні інформаційні системи» вищезазначені податкові накладні виписані ПП "Левит центр" (код 34715211) та ПП "Технологія " (код 37508266,), включено до складу податкового кредиту та відображено в декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 6686,72 грн.

серпень 2011 року

ТОВ «Національні інформаційні системи» до складу податкового кредиту у серпні 2011 року включено сума ПДВ 333,33 грн. (податкова накладна №4 від 03.08.2011 на суму 1999,98 грн. в тому числі ПДВ 333,33 грн.) виписана ТОВ з II «Інтербізнесконсалтінг», код 25274023.

січень 2012 року

ТОВ «Національні інформаційні системи» до складу податкового кредиту у січні 2012 року включено сума ПДВ 466,67 грн. (податкова накладна №8 від 17.01.2012 на суму 2800,02 грн. в тому числі ПДВ 466,67 грн.) виписана ТОВ з II «Інтербізнесконсалтінг», код 25274023;

Згідно даних реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, ТОВ «Національні інформаційні системи» вищезазначені податкові накладні, виписані ТОВ з II «Інтербізнесконсаїтінг», код 25274023 включено до складу податкового кредиту та відображено в декларації з податку на додану вартість за серпень 201 року у розмірі 333,33 грн. та за січень 2012 року у розмірі 466,67 грн.

червень 2012 року

ТОВ «Національні інформаційні системи» до складу податкового кредиту у червні 2012 року включено сума ПДВ 955,0 грн. (податкові накладні №201 від 05.06.2012, .№215 від 10.06.2012 на суму 5730,0 грн. в тому числі ПДВ 955,0 грн.) виписана ПП «Платформа ігор» (код 36038924, стан платника:7 "внесено запис про відсутність підтвердження відомостей»: свідоцтво платника ПДВ анульовано 11.06.2012 року, яке в свою чергу не включило до податкового зобов'язання відповідного періоду суму ПДВ у розмірі 955,0 грн. Згідно даних реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, ТОВ «Національні інформаційні системи» вищезазначену податкову накладну виписану ПП «Платформа ігор» (код 36038924) включено до складу податкового кредиту та відображено в декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 955,0 грн. "

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту на 8442,00 грн.

На сторінці 31 акта № 544/2220/33745910 від 22.02.2013 зазначено наступне: "Перевіркою встановлено порушення:

- на порушення пп. "є" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 пп. «а» п. 171.2 ст. 171 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями:

- податковим агентом надано дохід працівникам Товариства (телеведучим) у вигляді оплати вартості косметичних та гіарикмахерських послух в салоні краси на загальну суму 440289,00 гри. Разом з тим, Товариством постійно здійснюється закупівля косметичних засобів для гриму та догляду за шкірою ведучих програм. В штаті Товариства існують такі посади як стиліст та перукар.

- податковим агентом надано дохід працівнику товариства ОСОБА_9 у вигляді

перерахованих коштів за стоматологічні послуги в сумі 16600,00 грн.

Згідно вищевказаних статей Податкового кодексу, дані операції вважаються додатковим благом працівників Товариства та повинні оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб.

Таким чином, дані порушення призвели до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 68 533,35 грн. "

13.03.2013 на підставі акта перевірки № 544/2220/33745910 від 22.02.2013 прийняті податкові повідомлення - рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання № 0003452220 за платежем податок на прибуток на загальну суму 292 604,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 28 557,00 грн., № 356175 за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 81 991,64 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на13 458,29 грн., на № 0003462220 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 203 678,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 28 066,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національні інформаційні системи" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями №0003452220 від 13.03.2013, №0003462220 від 13.03.2013 та №356175 від 13.03.2013 та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та контрагентами ФОП ОСОБА_2 за договором № 54 від 31.12.2010, СПД ОСОБА_3 за договором №53-р від 01.04.2011, СПД ОСОБА_4 за договором №35-р від 15.04.2010, СПД ОСОБА_5 за договором №20-р від 31.12.2009 та СПД ОСОБА_6 за договором № 12-р від 31.12.2009 реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ФОП ОСОБА_2 за договором № 54 від 31.12.2010, СПД ОСОБА_3 за договором №53-р від 01.04.2011, СПД ОСОБА_4 за договором №35-р від 15.04.2010, СПД ОСОБА_5 за договором №20-р від 31.12.2009 та СПД ОСОБА_6 за договором № 12-р від 31.12.2009.

З ФОП ОСОБА_2 позивачем укладено за договір про надання перукарських та косметологічних послуг № 54 від 31.12.2010, предметом якого є надання перукарських та косметологічних послуг, до яких віднесено наступні: стрижка жіноча та укладка; стрижка чоловіча;фарбування волосся; фарбування волосся фарбою «INOA»; мелірування волосся фарбою «L'oreaL»; укладка волосся щоденна жіноча; лікувальна маска для волосся; комплексна програма по догляду і лікуванню волосся «О'rising» (Італія); чистка лиця; догляд на апараті ультразвук (косметика «Matriskin») - програми "регенерація", "зволоження", "ліфтинг"; огляд (косметика «Academie»): лице, контур очей, шия-декольте, бюст; манікюр + покриття; корекція нігтів; нарощування нігтів; Spa-манікюр.

Факт надання послуг за зазначеним договором підтверджується звітами щодо відвідання, актами прийому виконаних робіт/послуг та рекомендаціями по догляду.

Відповідно до пункту 1.3 договору № 54 від 31.12.2010 та додатку № 1 до нього послуги надаються наступним працівникам позивача: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_15.

Факт того, що зазначені особи є ведучими редакції інформаційно - аналітичних програм на телеканалі "Інтер" сторонами не заперечується, як і не за заперечується факт того, що позивач здійснює надання послуг зі створення випусків "Новини", "Подробиць", "Подробиць тижня" - інформаційних та інформаційно - аналітичних телепередач для телеканалу "Інтер".

З особами, які працюють на посаді ведучих позивачем були укладені договори про передачу авторських та суміжних прав, зокрема № 14 від 17.11.2009 з ОСОБА_12, № 1 від 23.06.2008 з ОСОБА_9, відповідно до умов яких зовнішній вигляд особи є невід'ємною частиною іміджу та образу ведучого телепередачі, особа повинна уникати кардинальних змін зовнішнього вигляду без узгодження з позивачем, після закінчення дії договору припинити використовувати образ з метою уникнення виникнення асоціацій з програмою, а також передбачено, що позивач має право на реєстрацію знаку на товари і послуги, зокрема, на портрет особи з якою укладено договір.

Таким чином, зовнішній вигляд осіб, яким надавались перукарські та косметологічні послуги за договором № 54 від 31.12.2010, а саме, ведучих редакції інформаційно - аналітичних програм, асоціюється з телепередачами, які вони ведуть та є їх складовою, з огляду на що оскільки позивач здійснює господарську діяльність зі створення інформаційних та інформаційно - аналітичних телепередач, то підтримання в належному стані зовнішнього вигляду зазначених осіб є складовою господарської діяльності позивача.

Щодо посилань відповідача на той факт, що у позивача наявні штатні працівники відділу стилістів, то суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до посадових інструкцій працівників відділу стилістів, копії яких наявні в матеріалах справи, до їх посадових обов'язків не входять послуги зі стрижки жіночої та чоловічої, фарбування волосся, мелірування волосся, лікувальні маски для волосся, комплексні програми по догляду і лікування волосся, чистка лиця, догляд на апараті ультразвуку, надання яких передбачено умовами договору № 54 від 31.12.2010.

Таким чином, штатними працівниками відділу стилістів позивача не здійснювалось надання послуг, які надавались особам, які працюють на посаді ведучих інформаційних та інформаційно - аналітичних телепередач відповідно до умов договору № 54 від 31.12.2010.

З огляду на зазначене, вбачається, що послуги, які були надані відповідно до умов договору № 54 від 31.12.2010, факт надання яких підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, були використані позивачем саме у власній господарській діяльності, а саме, при наданні послуг зі створення випусків "Новин", "Подробиць", "Подробиць тижня" - інформаційних та інформаційно - аналітичних телепередач для телеканалу "Інтер".

З ФОП ОСОБА_3 позивачем було укладено договір № 53-Р від 01.04.2011 предметом якого є надання послуг щодо виробництва інформаційних телевізійних сюжетів з метою включення їх як складових частин в телепрограми "Новини", "Подробиці", "Подробиці тижня", "Моя країна", що публічно сповіщаються на телеканалах "Інтер" та "Інтер+".

Факт отримання позивачем послуг за зазначеним договором підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому - передачі наданих послуг та ефірною довідкою

Правовідносини з ФОП ОСОБА_4 у позивача були за договором № 35-Р від 15.04.2010 предметом якого є надання транспортних послуг з перевезення працівників позивача або осіб залучених позивачем з метою надання послуг з виробництва інформаційних телевізійних сюжетів для використання в якості складових частин програм "Новини", "Подробиці", "Подробиці тижня".

На підтвердження факту отримання послуг за вказаним договором позивачем надано суду копії актів приймання - передачі наданих послуг зі складеними до них журналами наданих послуг.

З ФОП ОСОБА_5 позивачем було укладено договір № 20-Р від 31.12.2009 та з ФОП ОСОБА_6 договір № 12-Р від 31.12.2009, які є аналогічними за своїм змістом та предметом яких є надання послуг з організації виробничого процесу журналістів, операторів, режисерів та інших осіб, які входять до складу знімальної групи.

Факт отримання позивачем послуг за вказаними договорами підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг зі складеними до них журналами обліку наданих послуг.

З аналізу предметів зазначених договорів, змісту самих договорів та наданої до них первинної документації, вбачається, що послуги надані ФОП ОСОБА_3 за договором № 53-Р від 01.04.2011, ФОП ОСОБА_4 у за договором № 35-Р від 15.04.2010, ФОП ОСОБА_5 за договором № 20-Р від 31.12.2009 та ФОП ОСОБА_6 договором № 12-Р від 31.12.2009 були використані позивачем для створення випусків "Новин", "Подробиць", "Подробиць тижня", "Моя країна" та інших інформаційних та інформаційно - аналітичних телепередач для телеканалу "Інтер", а отже бути використані позивачем у власній господарській діяльності.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, та доказів того, що ФОП ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_6 не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій, як і доказів на підтвердження того, що послуги отримані від зазначених контрагентів були використані позивачем не у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ФОП ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_6, та використання отриманих від них послуг позивачем саме в господарській діяльності.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2 за договором № 54 від 31.12.2010, СПД ОСОБА_3 за договором №53-р від 01.04.2011, СПД ОСОБА_4 за договором №35-р від 15.04.2010, СПД ОСОБА_5 за договором №20-р від 31.12.2009 та СПД ОСОБА_6 за договором № 12-р від 31.12.2009, та факт їх використання позивачем у власній господарській діяльності в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у той час, як відповідачем не надано суду доказів та обґрунтувань на підтвердження факту того, що отримані позивачем послуги не були використані позивачем у власній господарській діяльності суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по правовідносинам з зазначеним контрагентами.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 171.2 статті 171 Податкового кодексу України, встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктами 164.2.17 та 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) та інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 165.1.11 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 цього Кодексу, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Таким чином, податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, юридична особа, яка виплачує фізичній особі кошти, які податковим законодавством віднесено до оподатковуваного доходу такої фізичної особи, до якого, зокрема, включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо та інші доходи.

Як було встановлено судом послуги отримані позивачем за договором про надання перукарських та косметологічних послуг № 54 від 31.12.2010 були використані ним у власній господарській та з метою отримання прибутку, а отже не можуть вважатись доходом працівників позивача виплаченим у вигляді оплати вартості косметологічних та парикмахерських послуг.

За договором про надання стоматологічних послуг № 56 від 30.05.2011 відповідно до змісту зазначеного договору та складеної до нього первинної документації були надані стоматологічні послуги щодо усунення дефекту ведучої програми "Новини" ОСОБА_9

Відповідно до наказу № 114/1 від 30.05.2011 вартість стоматологічних послуг щодо усунення дефекту ведучої програми "Новини" ОСОБА_9 була сплачена в зв'язку з виробничою необхідністю та для покрашення мовлення в ефірі.

Факт того, що стоматологічний дефект усунення якого здійснювалось перешкоджав виконанню ОСОБА_9 професійних обов'язків підтверджується довідкою ТОВ "Клініка естетичної стоматології ОСОБА_16" від 15.06.2011.

Таким чином, послуги за договором № 56 від 30.05.2011 були придбані позивачем у зв'язку з виробничою необхідність з метою здійснення ведучою ОСОБА_9 професійних обов'язків під час надання позивачем послуг з виробництва інформаційних телевізійних сюжетів для використання в якості складових частин програми "Новини".

З огляду на викладене послуги придбані за договором № 56 від 30.05.2011 були використані позивачем у власній господарській діяльності, а отже не можуть вважатись доходом фізичної особи виплаченим у вигляді оплати вартості стоматологічних послуг.

З урахуванням наведеного, оскільки вартість послуг сплачених позивачем за договорами № 54 від 31.12.2010 та № 56 від 30.05.2011 не може вважатись доходом працівників позивача виплаченим у вигляді оплати наданих послуг, то у позивача і не виникало обов'язку щодо сплати податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до підпункту 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з пунктом 50.3 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, як Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", так і Податковим кодексом України платнику податків надано право у випадку самостійного виявлення помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях, зазначити відповідні уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені. При цьому у випадку якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що вже перевірявся податковим органом, то він має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до валових витрат включаються, у тому числі, витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат. Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні. Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

До складу суми у розмірі 402540,00 грн., яка була включена позивачем до складу рядка 05.2 "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" за І квартал 2011 року увійшли транспортні витрати на службові відрядження (оренда транспорта, витрати на таксі, користування платною дорогою) за межами України за 2010 рік. Зазначений факт сторонами не заперечується.

Позивачем на підтвердження правомірності включення до складу валових витрат транспортних витрат на службові відрядження (оренда транспорта, витрати на таксі, користування платною дорогою) за межами України за 2010 рік надано суду копії положення про службові відрядження по Україна та за кордон затверджене директором ТОВ "Національні інформаційні системи" 01.04.2011, наказів про направлення у відрядження, зміну складу знімальної групи, додаткові витрати та страхування співробітників у службових відрядженнях, звітів про використання коштів на відрядження або під звіт, квитанцій, чеків, кошторисів витрат на відрядження, рахунків, квитків, замовлень.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем надано суду документи на підтвердження факту правомірності формування витрат на службові відрядження на суму 402540,00 грн., а також те, що платнику податків надано право у випадку самостійного виявлення помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях, зазначити відповідні уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача про завищення позивачем скоригованих валових витрат за І квартал 2011 року на суму 402540,00 грн.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідачем в акті № 544/2220/3375910 від 22.02.2013 зазначено про те, що до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість у складі вартості товарів, робіт, послуг по податковим накладним отриманим від ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." та ТОВ "УКРКОМ", які були складені із порушенням чинного законодавства, а саме, в них відсутній оригінал підпису особи, яка їх склала та застосовано факсимільне відтворення підпису посадових осіб.

Відповідачем ні в акті перевірки, ні в письмових запереченнях та під час судового засідання не було наведено обґрунтувань на підтвердження того, що в податкових накладних отриманих позивачем від контрагентів ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." та ТОВ "УКРКОМ" містилось факсимільне відтворення підпису посадових осіб та яким чином відповідний факт було встановлено.

З наданих позивачем накладних виписаних контрагентами ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." та ТОВ "УКРКОМ" не вбачається, що вони в них міститься факсимільне відтворення підпису посадових осіб.

Інших доводів, крім наведених на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту по податкових накладних отриманих від контрагентів ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." та ТОВ "УКРКОМ" відповідачем наведено не було.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати відсутнім у позивача прав на формування податкового кредиту за податковими накладними отриманим від контрагентів ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." та ТОВ "УКРКОМ".

Відповідачем в акті № 544/2220/3375910 від 22.02.2013 зазначено про те, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податкових накладних отриманих від ПП "Левит Центр", ПП "Технологія", ПП "Технологія Флай", ПП "Платформа Ігор" та ТОВ з ІІ "Інтербізнесконсалтінг" оскільки зазначеними підприємствами не включено податок на додану вартість за виписаними накладними до складу податкових зобов'язань, та ПП"Левит Центр", ПП "Платформа Ігор" оскільки вони відсутні за місцезнаходженням та в них анульоване свідоцтво платника ПДВ.

Правила формування податкового кредиту, викладені у статті 198 Податкового кодексу України, дають підстави для висновку про те, що необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

При цьому поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/42249/12 та від 22.08.2012 у справі № К/9991/87140/11.

Таким чином у випадку невстановлення податковим органом узгодженості дій позивача та його контрагентів для одержання останнім незаконної податкової вигоди відсутні підстави для позбавлення позивача права на одержання бюджетного відшкодування з причин невідображення у податковому обліку та несплати його постачальниками кореспондуючої суми податкових зобов'язань.

Доказів та обґрунтувань на підтвердження існування узгодженості дій позивача та контрагентів ПП"Левит Центр", ПП "Технологія", ПП "Технологія Флай", ПП "Платформа Ігор" та ТОВ з ІІ "Інтербізнесконсалтінг" для одержання позивачем незаконної податкової вигоди відповідачем суду надано не було, як і не було зазначено про неможливість надання відповідних доказів.

Отже, посилання відповідача, як на підставу відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП"Левит Центр", ПП "Технологія", ПП "Технологія Флай", ПП "Платформа Ігор" та ТОВ з ІІ "Інтербізнесконсалтінг" на факт встановлення розбіжності між сумами задекларованого позивачем кредиту та сумами податкових зобов'язань задекларованих зазначеними контрагентами є необґрунтованими.

Посилання відповідача на анулювання свідоцтв реєстрації платників на додану вартість ПП"Левит Центр" та ПП "Платформа Ігор" не приймаються судом до уваги з огляду на те, що анулювання свідоцтв зазначених підприємств мало місце після завершення правовідносин з позивачем.

Необґрунтованість посилань відповідача на те, що фактичне місцезнаходження ПП"Левит Центр", ПП "Платформа Ігор" не встановлено, а станом платників є "до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням" зумовлюється тим, що відповідачем не надано суду доказів та пояснень на підтвердження того, що зазначені факти мали місце на час існування правовідносин між позивачем та його контрагентами ПП "Левит Центр", ПП "Платформа Ігор".

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту за фінансово - господарськими відносинами з контрагентами ПП"Левит Центр", ПП "Технологія", ПП "Технологія Флай", ПП "Платформа Ігор" та ТОВ з ІІ "Інтербізнесконсалтінг" відповідачем суду не надано та не зазначено по причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для висновку про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту по податковим накладним отриманим від зазначених контрагентів.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 2294 грн. 00 коп.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2.Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби №0003452220 від 13.03.2013, №0003462220 від 13.03.2013 та №356175 від 13.03.2013.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національні інформаційні системи" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов