Ухвала

від 07.04.2014 по справі 826/13188/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13188/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, про що складено відповідний Акт від 22.02.2013 року №544/2220/33745910 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т. 1, а.с. 15-53).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 року, а саме, заниження ним на 264047 грн. суми податку на прибуток, в тому числі за: І квартал 2011 року - 79994 грн., за ІІ квартал 2011 року - 42188 грн., за ІІ - ІІІ квартали 2011 року - 55907 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року - 69831 грн., за І квартал 2012 року - 34663 грн., за І-ІІ квартали 2012 року - 74347 грн., за І-ІІІ квартали 2012 року - 114222 грн.; п.п. 198.2, 198.3 ст. 198, п.п.201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року за № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за № 1401/18696, - заниження ним на 175612 грн. суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в тому числі за 2011 рік на загальну суму 107383 грн., а саме: за січень - 6358 грн., лютий - 10638 грн., березень - 11219 грн., квітень - 11782 грн., травень - 14598 грн., червень - 8758 грн., липень - 5363 грн., серпень - 1423 грн., вересень - 11441 грн., жовтень - 11759 грн., листопад - 12078 грн., грудень - 1966 грн., за 2012 рік на загальну суму 68229 грн., а саме: за січень - 5173 грн., лютий - 11317 грн., березень - 7740 грн., квітень - 2021 грн., травень - 11506 грн., червень - 5661 грн., липень - 6507 грн., серпень - 6228 грн., вересень - 12076 грн.; абз. «е» пп. 164.2.17 п.164.2, п. 164.5 ст. 164, абз. «а» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України - заниження на 68533,35 грн. податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення форми «Р» від 13 березня 2013 року № 0003452220, № 35617.5, №0003462220, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т. 1, а.с. 54-56), та якими збільшено на 292604 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, в тому числі на 264047 грн. за основним платежем і на 28557 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), збільшено на 81991,64 грн. суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, в тому числі на 68533,35 грн. за основним платежем і на 13458,29 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та збільшено на 203678 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі на 175612 грн. за основним платежем і на 28066 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), відповідно.

Як вбачається з Договору про надання перукарських та косметологічних послуг від 31 грудня 2010 року № 54 (далі - Договір № 54), копія якого наявна в матеріалах справи (Т. 1, а.с. 57-59), Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, як Виконавець, за завданням Позивача, як Замовника, зобов'язалась надавати перукарські й косметологічні послуги, а Позивач - їх оплатити в порядку і на умовах, передбачених цим Договором. Додатковою угодою від 30 грудня 2011 року № 2 до зазначеного Договору № 54 про надання перукарських та косметологічних послуг від 31 грудня 2010 року, копія якої також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 62), строк дії цього Договору продовжено до 31 грудня 2012 року.

На підтвердження факту отримання Позивачем послуг, надано Звіти відвідувань за січень 2011 року - вересень 2012 року, Акти приймання виконаних робіт /послуг за січень 2011 року - вересень 2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 68 - 128).

Відповідно до Посадових інструкцій працівників відділу стилістів Позивача, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 149-165), та на які посилається Відповідач, як на підставу того, що штатними працівниками відділу стилістів здійснювалось надання перукарських та косметологічних послуг особам, які працюють на посаді ведучих інформаційних та інформаційно - аналітичних телепередач, до їх посадових обов'язків не входять послуги зі стрижки жіночої та чоловічої, фарбування волосся, мелірування волосся, лікувальні маски для волосся, комплексні програми по догляду і лікуванню волосся, чистка обличчя, догляд на апараті ультразвуку, надання яких передбачено умовами Договору № 54. Позивач здійснює господарську діяльність зі створення інформаційних та інформаційно - аналітичних телепередач, а тому підтримання в належному стані зовнішнього вигляду зазначених осіб є складовою його господарської діяльності.

Як вбачається з Договору про надання послуг від 01 квітня 2011 року № 53-Р, копія якого наявна в матеріалах справи (Т. 1, а.с. 167-170), Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, як Виконавець, зобов'язався за завданням Позивача, як Замовника, в порядку та на умовах, передбачених в Договорі, надати Позивачу послуги щодо виробництва інформаційних телевізійних сюжетів з метою включення їх як складових частин в телепрограми «Новини», «Подробиці», «Подробиці тижня», «Моя країна», що публічно сповіщаються на телеканалах «Інтер» та/або «Інтер+», а Позивач - належним чином їх оплатити. Договір набрав чинності з 01 квітня 2011 року та діяв по 31 грудня 2011 року включно, але до повного виконання сторонами прийнятих на себе за ним зобов'язань.

На підтвердження факту отримання Позивачем послуг, надано Акти прийому - передачі наданих Послуг до Договору № 53-Р про надання послуг від 01 квітня 2011 року, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 182-190), за періоди січень - вересень 2012 року.

Як вбачається з Договору про надання транспортних послуг № 35-Р від 15 квітня 2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 192-197), Позивач, як Замовник, доручив, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, як Виконавець, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язався надавати Позивачу транспортні послуги з перевезення працівників Позивача та/або осіб, що ним залучені з метою надання Позивачу послуг з виробництва інформаційних телевізійних сюжетів для використання в якості складових частин програм «Новини», «Подробиці», «Подробиці тижня», а також перевезення вантажів Позивача, а Позивач - їх оплатити в порядку і на умовах, передбачених цим Договором. Додатковою угодою № 8 від 28 грудня 2012 року до зазначеного Договору сторонами встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.03.2013 року включно, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

На підтвердження факту отримання послуг за зазначеним Договором, Позивачем надано Акти прийому - передачі наданих послуг зі складеними до них Журналами обліку наданих послуг за періоди січень - вересень 2012 року, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.2, а.с. 4-21).

Як вбачається з Договору про надання послуг № 20-Р від 31 грудня 2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.2, а.с. 23-25), Позивач, як Замовник, доручив, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, як Виконавець, зобов'язалася надати Позивачу послуги з організації виробничого процесу журналістів, операторів, режисерів, інших осіб (партнерів) Позивача, а Позивач - їх оплатити в порядку і на умовах, передбачених цим Договором. Додатковою угодою № 4 від 30 травня 2012 року до зазначеного Договору сторонами встановлено, що він набирає чинності з 01 січня 2010 року та діє по 31 грудня 2012 року включно, але до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором.

На підтвердження факту отримання послуг за зазначеним Договором, Позивачем надано Акти прийому - передачі наданих послуг зі складеними до них Журналами обліку наданих послуг за періоди січень - вересень 2012 року, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.2, а.с. 40- 57).

Як вбачається з Договору про надання послуг № 12-Р від 31 грудня 2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.2, а.с. 60 - 62), Позивач, як Замовник, доручив, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_6, як Виконавець, зобов'язався надати Позивачу послуги з організації виробничого процесу журналістів, операторів, режисерів, інших осіб (партнерів) Позивача, а Позивач - їх оплатити в порядку і на умовах, передбачених цим Договором. Додатковою угодою № 5 від 31 травня 2012 року до зазначеного Договору сторонами встановлено, що він набирає чинності з 01 січня 2010 року та діє по 31 грудня 2012 року включно, але до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором.

На підтвердження факту отримання послуг за зазначеним Договором, Позивачем надано Акти прийому - передачі наданих послуг зі складеними до них Журналами обліку наданих послуг за періоди січень - вересень 2012 року, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.2, а.с. 79-96).

Згідно із частиною п'ятою ст. 203 та частиною першою, другою ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із ст. 1, частиною першою ст. 3 та частиною першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Доказів, які б спростовували пояснення Позивача та надані ним докази, що доводять товарність та реальність господарських операцій між Позивачем та зазначеними контрагентами, а також використання отриманих від них Позивачем послуг саме в господарській його діяльності, Відповідачем до суду не надано.

Колегія суддів не погоджується з посиланням Відповідача в Акті та апеляційній скарзі на нікчемність правочинів, укладених між Позивачем та контрагентами, тому, як вини та умислу Позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку не встановлено, Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено умислу укладення угод між Позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не надано будь-яких рішень суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій або судових рішень про визнання Договорів недійсними, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 05.12.2012 року (код ЄДРСР 27946361). Крім того, Позивач не має нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами та/або їх посадовими особами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо), що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11. Проте, Відповідачем до судів першої та апеляційної інстанцій будь-які докази на підтвердження зазначеного не надано.

Відповідачем в Акті зазначено, що до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість у складі вартості товарів, робіт, послуг за податковими накладними, отриманими від Закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.» та Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКОМ», які були складені із порушенням чинного законодавства, а саме, із застосуванням факсимільного відтворення підпису посадових осіб, проте, будь - яких доказів на підтвердження цього Відповідачем не надано.

Відповідачем в Акті також зазначено, що Позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від Приватних підприємств «Левит Центр», «Технологія», «Технологія Флай», «Платформа ігор» та Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Інтербізнесконсалтінг», оскільки зазначеними підприємствами не включено суми податку на додану вартість за виданими накладними до складу податкових зобов'язань, а від Приватних підприємств «Левит Центр», «Платформа ігор» також і в зв'язку з відсутністю зазначених підприємств за місцезнаходженням та анулюванням їх свідоцтв платника податків на додану вартість.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, анулювання свідоцтв Приватних підприємств «Левит Центр», «Платформа ігор» відбулося після завершення правовідносин з Позивачем, а будь - яких доказів щодо відсутності за місцезнаходженням зазначених підприємств на час здійснення Позивачем господарських операцій з контрагентами Відповідачем не надано.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарської операції є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідної операції та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження надання контрагентами послуг оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем правомірно віднесено до валових витрат сплачені ним суми за отримані від контрагентів послуги, включено відповідну суму до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що Позивачем до складу витрат першого кварталу 2011 року віднесено 189037 грн. суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) 2010 року, а до складу витрат другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року-125797 грн. суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Проте, відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР), якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94-ВР, згідно із яким у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року. У 2011 році суми від'ємного значення, яка відповідно до абз. 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно із п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року має здійснюватися відповідно до вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94-ВР, якими прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році без жодних обмежень.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно із п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

До суми від'ємного значення, яку зазначено Позивачем в рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» Декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року віднесено транспортні витрати на службові відрядження (оренда транспорту, витрати на таксі, користування платною дорогою) за межі України за 2010 рік.

Позивачем на підтвердження правомірності включення до складу валових витрат транспортних витрат на службові відрядження (оренда транспорту, витрати на таксі, користування платною дорогою) за межі України за 2010 рік надано суду копії Положення про службові відрядження по Україні та за кордон, затвердженого Позивачем 01.04.2011 року, наказів про направлення у відрядження, зміну складу знімальної групи, додаткові витрати та страхування співробітників у службових відрядженнях, звітів про використання коштів на відрядження або підзвіту, квитанцій, чеків, кошторисів витрат на відрядження, рахунків, квитків, замовлень, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення , а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 14 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.