Ухвала

від 27.11.2013 по справі 817/2672/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"27" листопада 2013 р. Справа № 817/2672/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Рівненської митниці Міністерства доходів та зборів України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" серпня 2013 р. у справі за позовом Дубровицького районного центру зайнятості до Рівненської митниці Міністерства доходів та зборів України про стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Дубровицький районний центр зайнятості звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму коштів допомоги по безробіттю, виплачену ОСОБА_5 у розмірі 4392,55 грн..

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року стягнуто з Рівненської митниці Міністерства доходів та зборів України на користь Дубровицького районного центру зайнятості кошти, виплачені ОСОБА_5 в сумі 4392,55 грн.

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 19.07.2012 року ОСОБА_5 зареєструвався в Дубровицькому районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу.

26.07.2012 року йому надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, що підтверджується копією персональної картки безробітного.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 року по справі № 2а/1770/1292/2012, ОСОБА_5 поновлено на посаді інспектора митного поста "Городище" Рівненської митниці Державної митної служби України з 07.03.2012 року та стягнуто на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 20791,89 грн.

09.10.2012 року, на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 року, головою Державної митної служби України прийнято наказ № 2076-к, згідно з яким п. 1 наказу Державної митної служби України від 06.03.2012 року № 481-к "Про припинення перебування на державній службі" в частині припинення 07.03.2012 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_5 скасовано та поновлено останнього на посаді інспектора митного поста "Городище" Рівненської митниці з 07.03.2012 року.

Поновлення ОСОБА_5 на роботі вивело його з-під дії статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р., щодо визнання безробітною, та поширило на нього норми п.п.2 п.1 частини 20 Порядку № 219, згідно якого повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до п.4 ст.35 Закону про України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", де зазначено, що з роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України " Про зайнятість населення", зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Статтею 2 цього ж Закону встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" зазначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до п.п.1 п.1 ст.31 Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

У відповідності до ч.2 ст.34 Закону Фонд зобов'язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.35 Закону з роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Виплата ОСОБА_5 допомоги у сумі 4392,55 грн. позивачем підтверджена довідкою № 767 від 25.07.2013 року.

Посилання апелянта на правомірність своїх дій щодо звільнення ОСОБА_5 є безпідставним, оскільки не стосуються предмету позову.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини стосуються стягнення з роботодавця виплаченого забезпечення безробітному, у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.

Правомірність звільнення ОСОБА_5 та поновлення його на роботі не є предметом заявленого адміністративного позову.

На час звернення позивача до суду та під час розгляду вказаної справи судом першої та апеляційної інстанції, постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 року про поновлення ОСОБА_5 на роботі набрала законної сили та не скасована за результатами касаційного оскарження.

Частина 5 статті 124 Конституції України визначає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України

Згідно з ч.2 ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Судові рішення набирають законної сили за правилами статті 254 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці Міністерства доходів та зборів України залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" серпня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дубровицький районний центр зайнятості вул. Гольшанських,23-а,м.Дубровиця,Дубровицький район, Рівненська область,34100

3- відповідачу Рівненська митниця Міністерства доходів та зборів України вул.Соборна,104,м.Рівне,33023