Постанова

від 21.12.2006 по справі 6/383-06-9897

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т

А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21"

грудня 2006 р.

Справа

№ 6/383-06-9897

Колегія суддів Одеського

апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:

Воронюка О.Л.

Суддів:              Єрмілова Г.А.

              Лашина В.В.

При секретарі:          Ковальчук Р.Л.

За

участю представників сторін:

Від

АТЗТ „Техногем” -Меняйлик

О.О., довіреність б/н, від 09.10.06;

Ліквідатор  АТЗТ „Техногем”- ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1;

від

третьої особи -Крупко В.М.- директор, паспорт НОМЕР_2;

Представник

відповідача в судове засідання не з'явився. Про час і місце його проведення

повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну

скаргу АТЗТ „Техногем” в особі ліквідатора банкрута-арбітражного керуючого

ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 17.11.2006р.

по справі № 6/383-06-9897

за

позовом АТЗТ „Техногем” в особі ліквідатора банкрута-арбітражного керуючого

ОСОБА_1 до АТ „Молдовахідромаш”

3-тя

особа: ПП „Прем'єра”

про

визнання недійсним розірвання договору фінансового лізингу № 20 від

04.05.1999р. та визнання договору дійсним

Встановила:

Рішенням

господарського суду Одеської області від 17.11.2006р.(суддя Демешин О.А.) в

позові АТЗТ „Техногем” в особі ліквідатора банкрута-арбітражного керуючого

ОСОБА_1 до АТ „Молдовахідромаш” про визнання недійсним розірвання договору

фінансового лізингу № 20 від 04.05.1999р. та визнання договору діючим -відмовлено

в повному обсязі, за відсутністю підстав для задоволення позову.  

Не

погоджуючись з зазначеним рішенням АТЗТ „Техногем” в особі його ліквідатора

ОСОБА_1 звернулось з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати,

прийняти нове рішення яким задовольнити позов повністю оскільки вважає, що

висновки суду невідповідають обставинам справи, а також, що судом неправильно

застосована норма матеріального права.

АТ

„Молдовахідромаш” у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського

суду Одеської області від 17.11.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу

без задоволення з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

У

відзиві на апеляційну скаргу третя особа ПП „Прем'єра” з доводами скаржника не

погоджується, оскільки вважає їх необґрунтованими та просить рішення

господарського суду Одеської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без

задоволення.

Заслухавши

пояснення представників позивача та третьої особи ПП „Прем'єра”, дослідивши

матеріали справи, перевіривши обґрунтованість прийнятого господарським судом

рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню виходячи з наступного.

04

травня 1999 року між акціонерним товариством „Молдовахідромаш” та Акціонерним

товариством закритого типу „Техногем” укладений договір фінансового лізингу

№20.

Відповідно

до умов договору АТ „Молдовахідромаш” передає АТЗТ  „Техногем” на умовах фінансового лізингу базу

відпочинку, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський

район, с. Затока вартістю 210 000 доларів США. Ця вартість є остаточною та

перегляду не підлягає.

Пунктом

3.5 Договору встановлено, що у разі переходу права власності на базу відпочинку

від відповідача до інших осіб, договір є чинним для нового власника. Строк

фінансового лізингу встановлений з 04.05.1999р. по 04.05.2024р.

Як

вбачається з акту звірки взаєморозрахунків між АТЗТ  „Техногем” та АТ „Молдовахідромаш” залишок

заборгованості на користь відповідача залишався в розмірі 46 016,2 доларів США.

Голова

правління АТЗТ  „Техногем” Махнев М.В.

прийняв рішення про розірвання договору фінансового лізингу №20 від

04.05.1999р., який був розірваний з 01.06.2005р. про що свідчать угода

підписана керівниками АТЗТ „Техногем” Махневим М.В. та АТ „Молдовахідромаш”

Влас М.І.

Відповідно

до Статуту АТЗТ  „Техногем” (п.4.4)

статутний фонд Товариства складає 100 000 доларів США. Вищим органом товариства

встановлені збори акціонерів, до виключної компетенції яких відноситься

затвердження угод на суму, яка перевищує 1/3 статутного фонду (п.п. 8.1, 8.3

Статуту).

Зазначене

положення статуту повністю відповідає положенню Закону України „Про

господарські товариства”, яким встановлено, що вищим органом акціонерного

товариства є загальні збори товариства. До компетенції загальних зборів, крім іншого,

відноситься визначення основних напрямків діяльності акціонерного товариства і

затвердження його планів та звітів про їх виконання затвердження

договорів(угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Зазначенні повноваження належать до виключної компетенції загальних зборів

акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Таке

положення законодавства і його відображення в статуті юридичної особи

встановлюються, насамперед, виходячи з того що Товариство є юридичною особою,

майно якого складається з внесків учасників і розпорядження цим майном впливає

на діяльність товариства, його прибутковість та господарський стан. Відповідно

до статті 47 Закону України „Про господарські товариства” правління є

виконавчим органом, тобто органом який обрано для виконання певних рішень,

серед яких є одноособові (ті, що приймаються головою правління самостійно) або

колегіально (рішення зборів). Саме виходячи з цього, правління повинно діяти

від імені та в інтересах Товариства.

З

метою контролювання діяльності правління та його голови, Статутом

встановлюється межа компетенції виконавчого органу. Відповідно до статуту   АТЗТ „Техногем” -це прийняття рішень на

суму, що перевищує 1/3 статутного фонду, що викликано запобіганню доведення товариства

до стану банкрутства.

Так,

уклавши договір лізингу засновники планували фінансування об'єкту для придбання

його у власність, втім голова правління уклавши таку угоду, розпорядився

грошовими коштами, що перевищують Статутний фонд та відмовився від договору.

Виходячи

з цього, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до

висновку, що розірвання договору лізингу відбулося без перевищення компетенції

та не порушило інтересів Товариства.

Статтею

35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду

(іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї

справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті

самі сторони. В цивільній справі №2-1293/06 приймали участь інші сторони

-позивачі. Суд загальної юрисдикції розглянув справу в межах заявлених позовних

вимог на підставі наданих доказів, при цьому, як випливає з мотивувальної

частини рішення, судом взагалі не перевірялось правомірність розірвання

договору лізингу з урахуванням Статуту АТЗТ „Техногем” та ст.41 Закону України

„Про господарські товариства”.

Зазначене

рішення суду в мотивувальній частині встановлює лише факт правомірності

придбання об'єкту ПП „Прем'єра”, обґрунтовуючи висновки положеннями статей

316,317,319 ЦК України та статтями 4,6,49 Закону України „Про власність”.

Виходячи

з цього, на думку колегії, суд першої інстанції неправомірно послався на

рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від

14.03.2006р. як на таке, що є обов'язковим в розумінні статті 35 ГПК України.

Не

можуть бути прийняті й посилання відповідача на рішення господарського суду

Одеської області від 29.08.2005р. по справі №30/344-05-7743 за позовом СПД

ОСОБА_2 до відповідачів: АТ „Молдовахідромаш” та   Білгород-Дністровського МБТІ про визнання

права власності, так як факти, встановлені зазначеним рішенням, не мають

відношення до предмету спору по зазначеній справі та як позивач не оспорює

право власності.

Крім

того, відповідно до умов договору лізингу (п.3.5), в разі переходу права

власності на базу від АТ „Молдовахідромаш” до інших осіб, договір є чинним для

нового власника.

Є

помилковими висновки суду щодо прийняття рішення про розірвання договору

головою правління АТЗТ „Техногем” в межах своїх повноважень на підставі п.9.7

Статуту, що спростовується матеріалами справи, а саме пунктом 9.7, який

визначає, що голова правління здійснює угоди в межах своєї компетенції,

здійснює інші дії за виключенням тих, які відповідно до статуту відносяться до

компетенції загальних зборів. Відповідно, посилання в рішенні суду від

17.11.2006р. на п. 9.4 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від

12.03.1999р. №02-5/111 є безпідставним, так як засновницькими документами

Товариства право Голови Товариства на укладення таких угод обмежено.

З

урахуванням вищезазначеного судова колегія вважає, що суд неповно з'ясував

обставини, що мають значення для справи та неправомірно відмовив у задоволенні

позову.

Таким

чином рішення господарського суду Одеської області від 17.11.2006р. підлягає

скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись

ст.ст. 103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, колегія

суддів -

постановила:

Апеляційну

скаргу АТЗТ „Техногем” в особі ліквідатора банкрута-арбітражного керуючого

ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення

господарського суду Одеської області від 17.11.2006р. у справі   № 6/383-06-9897 -скасувати.

Позов

АТЗТ „Техногем” в особі ліквідатора банкрута-арбітражного керуючого ОСОБА_1

-задовольнити.

Визнати

недійсною угоду про розірвання договору фінансового лізингу №20 від

04.05.1999р. укладеного між АТЗТ „Техногем” та АТ „Молдовахідромаш”.

Визнати

договір фінансового лізингу №20 від 04.05.1999р. дійсним.

Головуючий

суддя                    Воронюк О.Л.

Суддя                              Єрмілов Г.А.

          Суддя                                                                               

Лашин В.В.